
- •Основна література до курсу:
- •Тема 1. Предмет і метод теорії держави і права
- •Тема 2. Ознаки держави
- •Тема 3. Походження держави
- •Тема 4. Сутність держави. Основні концепції сучасної держави
- •Тема 5. Типи держави
- •Тема 6. Функції держави
- •Тема 7. Механізм держави
- •Тема 8. Форма держави
- •Тема 9. Держава у політичній системі суспільства
- •Тема 10. Основні концепції праворозуміння. Сутність, принципи і функції права
- •Тема 11. Право в системі соціальних норм
- •Тема 12. Норми права
- •Тема 13. Форми (джерела) права
- •Тема 14. Правотворчість
- •Тема 15. Система права
- •Тема 16. Правова система
- •Тема 17. Основні правові системи сучасності
- •Тема 18. Правовідносини. Юридичні факти
- •Тема 19. Реалізація права
- •Тема 20. Колізії та прогалини у праві
- •Тема 21. Тлумачення права
- •Тема 22. Юридична техніка
- •Тема 23. Правомірна поведінка, правосвідомість і правова культура
- •Тема 24. Правопорушення. Юридична відповідальність
- •Тема 25. Механізм правового регулювання. Законність і правопорядок
- •Тема 26. Правова держава і громадянське суспільство
- •Тема 27. Інститут прав і свобод людини
- •Алфавітний покажчик термінів і понять
- •Питання до екзамену:
Тема 21. Тлумачення права
Зміст теми:
Загальне поняття тлумачення права. Питання про об’єкт тлумачення в юридичній науці. Тлумачення у формі зрозуміння. Тлумачення у формі роз’яснення. Офіційне і неофіційне роз’яснення. Роз’яснення за обсягом.
Граматичний, логічний, систематичний способи тлумачення права. Історико-політичний спосіб. Телеологічне тлумачення. Спеціально-юридичний спосіб тлумачення права. Прийоми спеціально-юридичного способу.
Види тлумачення права. Офіційне тлумачення. Неофіційне тлумачення. Нормативне і казуальне тлумачення. Види нормативного тлумачення. Автентичне і легальне тлумачення як види нормативного тлумачення. Казуальне тлумачення. Судове і адміністративне тлумачення як підвиди нормативного і казуального тлумачення. Види неофіційного тлумачення. Побутове, професійне, доктринальне тлумачення як види неофіційного.
Тлумачення норм права за обсягом. Адекватне тлумачення. Розширювальне тлумачення. Обмежуюче тлумачення. Поняття конкретизації норми права і нормативно-правового акту. Інтерпретаційні акти. Особливості інтерпретаційних актів. Класифікація інтерпретаційних актів. Підстави класифікації інтерпретаційних актів.
Питання для обговорення на семінарському занятті:
Загальне поняття тлумачення права.
Способи (прийоми) тлумачення права.
Види тлумачення норм права.
Тлумачення норм права за обсягом.
Інтерпретаційні акти.
Тематика рефератів:
1. Тлумачення правових норм при правозастосуванні.
2. Способи і обсяг тлумачення правових норм.
Література:
Мармазов В. Методи динамічного тлумачення Конвенції про захист прав людини та основні свободи // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 4. – С. 63 – 72.
Марчук В., Ніколаєва Л. Основні поняття та категорії права. – К., 2001.
Спасибо-Фатєєва І. „Трансцендентна судова мімікрія”, або про принципи права, аналогію закону та права у судовій практиці // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 4. – С. 137 – 149.
Чулінда Л.І. Юридично-лінгвістичне тлумачення текстів нормативно-правових актів: монографія. – К.: Атика, 2006. – 152 с.
Юдин З. Толкование договоров как разновидность толкования права // Юридический вестник. – 2000. – № 3. – С. 85.
Тезаурус:
Автентичне тлумачення норм права – вид офіційного тлумачення норм права, яке дає орган, що видав даний акт.
Адміністративне тлумачення норм права – тлумачення норм права, яке дане виконавчими органами влади і стосується питань управління, соціального забезпечення, фінансів, податків, праці.
Буквальне тлумачення норм права – адекватне тлумачення норм права, без розширення або обмеження їх значення.
Граматичний спосіб тлумачення норм права – спосіб, заснований на аналізі окремих слів, лексичного зв’язку між словами, у тому числі за допомогою розділових знаків, сполучників та ін.
Доктринальне тлумачення норм права – тлумачення, здійснюване спеціальними науково-дослідними інститутами, вченими або групами вчених у статтях, науковій літературі, у коментарях, при юридичній експертизі законопроектів тощо.
Зрозуміння норми права – внутрішній мислений процес, який відбувається у свідомості суб’єкта тлумачення (інтерпретатора).
Інтерпретаційні акти – те ж, що акти тлумачення права; правові акти, які містять роз’яснення значення і зміст правових норм.
Історико-політичний спосіб тлумачення норм права – спосіб, що полягає у визначенні тих чи інших умов і обставин (економічних, політичних, соціальних), які зумовили появу даної правової норми, у тому числі мету і завдання, які ставила перед собою держава, регулюючи дану сферу суспільних відносин.
Казуальне тлумачення норм права – вид офіційного тлумачення норм права, яке здійснюється компетентним органом по конкретному випадку, конкретній справі і обов’язково лише для неї.
Легальне тлумачення норм права – тлумачення, яке має підзаконний характер. Здійснюється за дорученням органу, який видав даний нормативний акт, або коли органу надається відповідне повноваження законодавцем.
Логічний спосіб тлумачення норм права – спосіб, який передбачає дослідження логічного зв’язку між окремими положеннями норми права або акту на підставі правил логіки, оскільки зміст передписання не завжди збігається з його словесною формою.
Неофіційне тлумачення норм права – роз’яснення, яке здійснюється суб’єктами, що не мають офіційного статусу, не мають повноважень офіційно тлумачити норми права. Воно здійснюється у формі рекомендацій, порад і не має владної сили.
Нормативне тлумачення норм права – роз’яснення загального характеру, яке має силу для всіх можливих у майбутньому випадків застосування норми права. Поділяється на автентичне і легальне тлумачення норм права (див.).
Обмежувальне тлумачення норм права – тлумачення, яке застосовується у випадках, коли дійсний зміст норми права вужчий за її текстуальне вираження (наприклад, у Кримінальному кодексі України обставини, що обтяжують покарання, завжди тлумачаться обмежувально або буквально, але ніколи не можуть витлумачуватися розширювально).
Офіційне тлумачення норм права – вид роз’яснення, який: 1) здійснюється уповноваженими на це державними органами або посадовими особами; ці повноваження закріплюються у спеціальних актах; 2) має обов’язкове значення для інших суб’єктів; 3) є юридично значущим, оскільки породжує юридичні наслідки і орієнтує на однакове розуміння юридичної норми.
Побутове тлумачення норм права – вид неофіційного тлумачення, яке може даватися будь-яким громадянином у повсякденному житті.
Професійне тлумачення норм права – вид неофіційного тлумачення, яке здійснюють особи, що мають спеціальну освіту (адвокати, прокурори, нотаріуси, юрисконсульти та ін.).
Розширювальне тлумачення норм права – тлумачення, яке застосовується у випадках, коли дійсний зміст норми права ширший за її текстуальне вираження.
Роз’яснення правової норми – форма тлумачення; здійснюється для зрозуміння змісту норми права іншими особами.
Систематичний спосіб тлумачення норм права – спосіб, який визначається тим, що кожна норма права є частиною системи права, отже, взаємодіє з багатьма нормами. Таким чином, зміст норми усвідомлюється шляхом визначення місця і значення даної норми з іншими нормами цієї галузі, підгалузі, інституту права.
Спеціально-юридичний спосіб тлумачення норм права – спосіб, який базується на правилах юридичної техніки. С.-ю. с. передбачає такі прийоми:
нормативне тлумачення, тобто встановлення нормативності правової поведінки;
зрозуміння особливостей юридичних конструкцій;
визначення галузевої приналежності норми;
термінологічне тлумачення;
співставлення змісту норми з примітками до неї та ін.
Судове тлумачення норм права – роз’яснення значення норм права, здійснюване судами і спрямоване на одноманітне застосування закону в діяльності судів.
Телеологічний спосіб тлумачення норм права – тлумачення за допомогою встановлення мети видання нормативного акту.
Тлумачення норм права – діяльність, спрямована на встановлення змісту юридичних норм.
Функціональний спосіб тлумачення норм права – спосіб, який враховує умови і чинники, при яких реалізується норма права, у тому числі особливостей часу, місця та інших обставин.