18.4. Комбінований спосіб керування запасами

Нехай, як і у попередніх моделях, задані I_min, I_max і T_пост, а партія і ритм поставки не зафіксовані. Тоді керування здійснюється комбінованим способом. При цьому як і у першій моделі, що управляє параметром є рівень (залишок) запасу на складі, а для керування використаються резервний запас і точка замовлення. Як і в другій моделі, у момент замовлення розраховується величина поточної партії поставки, що забезпечує заповнення складу ємністю Н_скл.Значення H_тз і H_pезрозраховуються по відомих формулах, а розрахунок n_тек відрізняється від запропонованого в попередній моделі і виконується за формулою:

Ємність складу тут фіксується на необхідному або наявному рівні. При цьому під контролем менеджера при укладанні договору повинне перебувати виконання умови  Н_тзабо T_пост Н_скл/ I_max. У договорі з постачальником можуть бути зазначені також обмеження на максимальний і мінімальний розміри поточної партії. Якщо (n_тек)_mах Н_скл, то ніяких змін у керування це не вносить; якщо (n_тек)_mах< H_скл, то ємність складу іноді буде використовуватися нераціонально. При цьому повинне виконуватися умова:

Графічна модель цього способу керування запасами представлена на мал. 18.6.

Рис. 18.6. Модель керування запасами (комбінований спосіб)

Комбінований спосіб керування запасами через свою простоту, наочності і мінімального числа фіксуемих у договорі параметрів найпоширеніший на практиці. Однак тут, також як і в другій моделі керування,прогнозується споживання ресурсу на термін поставки (шляхом введення в розрахунок n_тек величини I_тек) і також можуть виникнути небажані слідства неправильного прогнозу. Але модифікація цієї моделі на відміну від попередньої неможлива і спроби її виконати навряд чи доцільні. Дійсно, якщо фактичне споживання на інтервалі T_пост відмінно від прогнозованого, то при надходженні чергової партії склад виявиться або незаповненим, або відбудеться його переповнення. Перша ситуація не небезпечна, якщо n_тек  H_тз. Друга — небажана, однак у більшості випадків не приводить до втрат. Модифікувати ж модель за аналогією з попередньої, замовляючи партію щораз із розрахунком на мінімальне споживання ресурсу для виключення переповнення їм складу, означало б повернутися до розміру партії, фіксованому на рівні тобто до першої моделі керування запасами.

Приклад 18.3

Інтенсивність споживання сировини зі складу підприємства змінюється в інтервалі від 8 до 13 т у день. За умовами постачальника партія поставки сировини може відхилятися від технологічно оптимальних для нього 206 т лише на ±10%. Ємність складу підприємства не лімітує поставки. Потрібно визначити максимально можливий, припустимий при заданих умовах термін поставки сировини (у днях), необхідну ємність складу, точку замовлення і величину поточної партії поставки, якщо інтенсивність споживання сировини прогнозується на найближчі дні на рівні 11 т у день.

Рішення

Визначимо граничні зміни величини партії поставки:

Звідси визначається гранична ємність складу:

Термін поставки розрахуємо з обмеження на нижню границю партії поставки, з огляду на, що це повинне бути ціле число:

де [ ] - ціла частина числа. Тоді

Перевіримо параметри керування для терміну поставки, округленню:

що вище нижньої границі - 185 т, тобто припустимо. Розрахуємо розмір поточної партії: