- •Вища освіта
- •Передмова
- •1. Введення до предмеТу
- •1.1. Об'єкт і предмет вивчення, мета й завдання виробничого менеджменту
- •1.2. З історії розвитку виробничого менеджменту
- •1.3. Сутність і функції виробничого менеджменту
- •Засобивиробництва Продукція
- •Предмети праці Оперуюча система
- •Жива праця Послуги
- •1.4. Конфлікт цілей виробничого менеджменту
- •1.5. Менеджмент як системний процес формування управлінських рішень
- •Контрольні питання й завдання
- •Частина I стратегія продукту
- •2.1.2. Особливості виробничого менеджменту по стадіях життєвого циклу
- •Методи інноваційного менеджменту
- •2.2. Маркетингова розробка продукту
- •2.2.1. Завдання маркетингу продукту
- •2.2.2. Процес маркетингу продукту
- •2.3. Науково-технічне прогнозування розвитку продукту
- •2.3.1. Сутність і види прогнозів
- •2.3.2. Методи науково-технічного прогнозування
- •2.4. Формування продуктової програми підприємства
- •2.4.1. Сутність і види продуктового планування
- •2.4.2. Процес продуктового планування інновацій
- •Контрольні питання й завдання
- •ГЛава 3. Проектування нового продукту
- •3.1. Інноваційний процес: зміст та особливості
- •3.1.1. Поняття та види інновацій
- •1. За значи-містю
- •5. За відношенням до розробки
- •11. За причинами виникнення
- •6. За масштабами поширення
- •12. За предметом та сферою докладання
- •7. За роллю у процесі виробництва
- •8. За характером задовольняючих потреб
- •9. За степенем новизни
- •3.2. Дослідницька стадія проектування продукту
- •Невизначеність змісту та оцінок Конкретизація цілі Наукова таекономічназначущістьрезультатів Види робіт
- •3.3. Конструювання нового продукту
- •3.3.1. Дослідно-конструкторські розробки
- •3.3.2. Конструкторська підготовка виробництва
- •3.4. Технологічна підготовка виробництва нового продукту
- •3.4.1. Сутність технологічної підготовки виробництва
- •3.4.2. Склад робіт з технологічної підготовки виробництва
- •3.5. Організаційні структури керування інноваційними процесами
- •Контрольні питання й завдання
- •ГЛава 4. Керування інноваційними проектами
- •4.1. Поняття й зміст керування інноваційними проектами
- •4.1.1. Сутність інноваційних проектів
- •4.1.2. Види й зміст інноваційних проектів
- •Інноваційні проекти
- •4.1.3. Сутність і принципи керування інноваційними проектами
- •4.2. Порядок розробки інноваційних проектів
- •4.3. Планування інноваційного проекту
- •4.3.1. Зміст і види планування проектів
- •4.3.2. Побудова мережної моделі проекту
- •4.3.3. Розрахунок тимчасових характеристик проекту
- •4.3.4. Аналіз імовірності завершення проекту в термін
- •4.3.5. Завдання мінімізації витрат на проект
- •Частина II.
- •5.2. Принципи раціональної організації виробничого процесу
- •5.3. Типи процесів і типи виробництва
- •5.4. Техніко-економічна характеристика типів виробництва
- •5.5. Особливості стратегії процесу в сервісі
- •ГЛава 6. Виробничий цикл
- •6.1. Ритм виробництва та виробничий цикл
- •6.2. Норма часу на операцію
- •6.3. Операційний цикл
- •6.4. Технологічний цикл
- •6.5. Виробничий цикл
- •Глава 7. Виробнича потужність
- •7.1. Обсяг виробництва й виробнича потужність
- •7.2. Практичні розрахунки виробничої потужності
- •7.3. Планування виробничої потужності
- •7.4. Обґрунтування виробничої потужності
- •7.5. Інвестування в розвиток виробничих потужностей
- •Частина III
- •8.2. Метод зважування
- •8.3. Метод критичної точки
- •8.4. Метод центра гравітації
- •8.5. Транспортні методи
- •ГЛава 9. Прийняття рішенні про розміщення (метод дерева рішень)
- •9.1. Методи та моделі прийняття рішень
- •9.2. Основні положення методу
- •9.3. Аналіз чутливості рішення завдання
- •9.4. Дерево рішень завдання
- •9.5. Гранична вартість повної інформації
- •9.6. Багаторівневі завдання прийняття рішень
- •Частина IV.
- •Склад основних і допоміжних цехів, що обслуговують господарств машинобудівного підприємства
- •10.2. Принципи раціонального розміщення підрозділів підприємства
- •10.3. Форми спеціалізації підрозділів підприємства
- •10.4. Виробнича структура підрозділів підприємства
- •Глава 11. Організація виробництва непотоковими методами
- •11.1. Форми організації ділянок (цехів)
- •11.2. Об'ємні проектні розрахунки створення ділянок
- •11.3. Методи розрахунку тривалості циклу обробки партій деталей
- •11.4. Методи оптимізації запуску партій деталей в обробку
- •Глава 12. Організація виробництва потоковими методами
- •12.1. Поняття потокового виробництва
- •І види потокових ліній
- •12.2. Основи організації однопредметних безперервних потокових ліній
- •12.2.1. Моделі й методи розрахунку ліній, оснащених робочими конвеєрами
- •12.2.2. Моделі й методи розрахунку ліній, оснащених розподільними конвеєрами
- •12.3. Основи організації однопредметних перервних потокових ліній
- •Моделі й методи розрахунку оборотного заділу
- •12.4. Основи організації багатопредметних перемінно-потокових ліній
- •12.5. Багатопредметні групові потокові лінії
- •Частина V.
- •13.2. Ремонтне господарство підприємства
- •13.3. Енергетичне господарство підприємства
- •Глава 14. Транспортно-складське обслуговування виробництва
- •14.1. Організація транспортного господарства підприємства
- •Маршрути руху транспортних коштів
- •14.2. Організація складського господарства підприємства
- •Глава 15. Стратегія якості продукції
- •15.1. Визначення якості продукції
- •15.2. Концепція загального управління
- •15.3. Міжнародні стандарти якості
- •15.4. Нормативна якість продуктів
- •15.5. Якість сервісу
- •Частина VI.
- •16.2. Функції систем, що оперують, і їх концептуальне моделювання
- •16.3. Стратегії планування і структури систем, що оперують
- •Глава 17. Керування запасами
- •17.1. Завдання створення
- •Виробничих запасів
- •17.2. Функції запасів
- •17.3. Типи запасів
- •17.4. Підходи до керування наявними запасами
- •17.5. Ідеальна модель керування запасами і її модифікації
- •Контрольні питання і завдання
- •Глава 18. Моделі Та методи керування запасами
- •18.1. Класифікація моделей керування
- •Запасами
- •18.2. Модель керування запасами з фіксованою партією поставки
- •18.3. Модель керування запасами с фіксованим ритмом поставки
- •18.4. Комбінований спосіб керування запасами
- •18.5. Особливості стохастичної постановки завдання керування запасами
- •18.6. Керування запасами з фіксованою партією поставки (стохастичних підхід)
- •18.7. Керування запасами з фіксованим ритмом поставки (стохастичний підхід)
- •18.8. Комбінований спосіб керування запасами (стохастичний підхід)
- •18.9. Багатопродуктова модель керування запасами
- •18.10. Метод розрахунку страхових запасів
- •Глава19. Система керування «точно в строк»
- •19.1. Загальні принципи побудови системи «точно в строк»
- •19.2. «Виштовхувальні» і «витягаючі» системи керування виробництвом
- •19.3. Фактори ефективності системи «точно в строк»
- •19.4. Структура і принципи побудови системи Toyota
- •19.5. Інформаційна система «канбан»
- •Правила руху карток «канбан»
- •Контрольні питання
- •Глава 20.
- •20.2. Коротка історія розвитку системи централізованого планування
- •20.3. Механізм планування потреб у компонентах виробів при залежному попиті
- •20.4. Головний план-графік виробництва
- •Головний план-графік виробництва (перший інтервал обрію планування)
- •20.5. Відомість складу виробу
- •20.6. Вибір політики замовлень
- •Політика «послідовного балансування по окремих періодах»
- •Контрольні питання й завдання
- •Частина VII.
- •21.2. Логіка формування системи mrp II
- •21.3. Функції системи mrp II на стадії планування
- •21.4. Функції системи mrp II на стадії виконання планів
- •21.5. Порівняння концепції mrp II і системи керування «точно в термін»
- •Концептуальна єдність підходів до управління систем
- •21.6. Система планування потреб у розподілі
- •21.7. Інші сучасні підходи до плануванню виробництва
- •Контрольні питання й завдання
- •Глава22. Агрегатне планування
- •22.1. Загальна характеристика й мета
- •Агрегатного планування
- •22.2. Стратегії агрегатного планування
- •Чисті стратегії
- •Змішані стратегії
- •22.3. Методи агрегатного планування
- •Контрольні питання й завдання
- •Глава23.
- •23.2. Основні методики складання виробничих розкладів
- •Контрольні питання й завдання
- •Додаток інформаційна підтримка виробничого менеджменту: сучасна концепція
- •1. Вимоги до сучасних бізнесів-систем і рівні їхньої інтеграції
- •2. Інформаційне оточення бізнесу і нові правила його роботи
- •Вплив інформаційних технологій на перехід до нових правилам роботи компаній
- •3. Системи підтримки прийняття рішень і моделі подання знань
- •Література
- •1. Введення до предмеТу 4
- •Глава 2. Формування базисних 23
- •ГЛава 3. 50
- •ГЛава 4. 79
- •Глава 5. 114
- •ГЛава 6. 132
- •Глава 7. 153
- •ГЛава 9. 185
- •ГЛава 10. Виробнича 197
- •Глава 11. 209
- •Глава 12. Організація виробництва 229
- •Глава 13. 265
- •Глава19. 388
12.5. Багатопредметні групові потокові лінії
Багатопредметні групові потокові лінії (БГПЛ) — це такі лінії, на яких технологічно родинні вироби, що становлять групу, виготовляються практично без переналагодження встаткування. Це досягається за рахунок застосування на кожній операції групового налагодження, що дозволяє виготовляти будь-яку одиницю продукції групи, закріпленої за даною лінією. Якщо на такій лінії забезпечується виконання умови синхронізації операцій, то може бути організована безперервна групова потокова лінія, що не буде відрізнятися від ОНПЛ. У противному випадку групова потокова лінія може розглядатися умовно як однопредметна переривана лінія (ОППЛ).
При обробці деталей кожного найменування самостійними партіями групова потокова лінія перетворюється в партійно-групову. Партійно-групові лінії являють собою лінії, на яких обробка або зборка виробів провадиться партіями, що послідовно чергуються й переміняються по операціях у різні періоди часу. Якщо партії невеликі, то в кожен момент часу на різних операціях можуть оброблятися або збиратися виробу різних найменувань. Виготовлення партій виробів відбувається на кожній операції безупинно. Передача виробів з операції на операцію провадиться транспортними (передатними) партіями різного розміру: від одиниці продукції до повного розміру партії обробки. Партійно-групові потокові лінії близькі по організації до предметно-предметно-замкнутих ділянок з однотипними або однаковими технологічними маршрутами виготовлення виробів.
Застосовуються БГПЛ, як правило, для обробки значного числа типорозмірів конструктивно подібних деталей на металорізальних верстатах із груповим налагодженням. Для організації БГПЛ необхідно виконати класифікацію й підбор деталей з подібними конструктивно-технологічними ознаками й розробити груповий технологічний процес на деталь-представник або на комплексну деталь. Число типорозмірів деталей, що закріплюють за лінією, повинне бути таким, щоб забезпечити повне завантаження встаткування й робітників на лінії. Укрупнений розрахунок БГПЛ включає наступну послідовність дій.
1. Розрахунок наведеної річної програми випуску деталей. Вся номенклатура деталей, закріплених за БГПЛ, приводиться до деталі-представника. У якості останньої вибирається деталь, що відображає всієї характерної конструктивно-технологічної риси деталей групи. Приклад розрахунку наведеної річної програми випуску показаний у табл. 12.7.
Таблиця 12.7
Розрахунок наведеної річної програми випуску деталей
|
Найменування деталі |
Програма випуску, шт. |
Трудомісткість, хв |
Коефіцієнт приведення |
Наведена програма випуску, шт. |
|
Вал Вал-шестірня Вісь Вал фрикційний Вал шліцевий (деталь-представник) |
50 50 78 150 180 |
18,4 26,8 59,2 43,8 19,7 |
0,93 1,36 3,00 2,22 1,00 |
46 68 234 333 180 |
|
Разом |
508 |
|
|
861 |
Для деталей, що входять у групу, розраховується коефіцієнт приведення як відношення трудомісткості кожної деталі до трудомісткості деталі, обраної як представник. Якщо задані тільки деталь-представник і число деталей у групі, наведена програма розраховується як добуток річного випуску деталі-представника й числа деталей у групі.
2. Визначення ритму роботи групової потокової лінії. БГПЛ організується на базі універсальних верстатів або верстатів із програмним керуванням. На кожнім робочому місці застосовується уніфіковане групове оснащення, що дозволяє обробляти різні деталі практично без переналагодження (з мінімальними витратами часу на переналагодження в порівнянні згодом безпосередньої обробки). Тому ритм такої лінії може бути розрахований за формулою:
rі
=
де Nв.пр — наведена програма випуску деталей.
3. Визначення необхідної кількості встаткування. Розрахунок виконується по кожній операції групового технологічного процесу обробки деталі-представника:
qi=
j=1,…,Kon
де Тшкj — норма штучно-калькуляційного часу на групову операцію j, хв.
Отримане значення qj округляється до найближчого більшого цілого числа. Потім будується графік завантаження встаткування потокової лінії. Середній коефіцієнт завантаження повинен становити 0,9-0,95.
4. Визначення чисельності основних робітників на лінії. Розрахунок виконується по операціях групового технологічного процесу так само, як при розрахунку для предметно-предметно-замкнутої ділянки. Якщо при переході від одного виробу виробництва до іншого не потрібна переналагодження лінії, то розміри партій запуску виробів в обробку можуть зменшуватися в межі до одиниці (поштучний запуск). На стрічці конвеєра при цьому будуть упереміж перебувати різні вироби. Мова, таким чином, зайшла про організації МНПЛ із суцільним запуском. Головна перевага таких ліній - підвищення рівня гнучкості виробництва. Проявляється це в тім, що:
1) споживачеві (іншому підрозділу або на ринок) продукція надходить невеликими кількостями, але в тім розмаїтості, що йому необхідно;
2) немає необхідності зберігати великий запас зробленої продукції доти, поки він буде витрачений;
3) можна оперативно коректувати номенклатуру випускає продукции, що, відповідно до коливань попиту.
Крім того, через систему «точно в термін» такі лінії гарантують рівномірне завантаження їхніх виробничих підрозділів, що забезпечують. Розглянемо розрахунки, виконувані при плануванні роботи БНПЛ із суцільним запуском, на прикладі складального конвеєра фірми Toyota.
Приклад 12.6
На одному зі складальних конвеєрів фірми повинне бути зібране на місяць (20 робочих днів) 12 000 машин марки Corola. Це завдання було встановлено на основі місячного прогнозу продажів. У першийий робочий день місяця продавці подали заявки на виготовлення чотирьох модифікацій машин цієї марки в кількісному співвідношенні A : B : C : D = 4:3:2 : 1, у другий день — у співвідношенні А: Б: З: D = 3:3:4 : 2. Потрібно визначити ритм лінії, приватні ритми виготовлення всіх модифікацій, запропонувати схему їхнього розміщення на стрічці безперервного складального конвеєра, що працює в режимі суцільного запуску, знайти швидкість стрічки, якщо крок конвеєра 6,2 м.
Рішення
Ритм лінії розраховується виходячи з наявного фонду часу її роботи протягом місяця - 320 ч (2 зміни х 8 годин х 20 днів) і сумарної програми випуску: rл = 320/12 000 = 1,6 хв. Швидкість руху стрічки конвеєра тоді складе Кк =6,2/1,6 = 3,875 м/хв. У перший день із 600 машин варто зібрати:
600 х (4/10) = 240 машин (модифікація А)',
600 х (3/10) = 180 машин (модифікація В)',
600 х (2/10) = 120 машин (модифікація З);
600 х (1/10) = 60 машин (модифікація D);
Тоді приватні ритми складуть:
16 х 60 /240 = 4,0 хв (модифікація А);
16 х 60/180 = 5,3 хв (модифікація В);
16 х 60/120 = 8,0 хв (модифікація З);
16 х 60/60 = 16,0 хв (модифікація D);
Число машин у циклі - 10; час циклу - 1,6 х 1 0 = 16 хв.
Варіанти розміщення машин одного циклу на стрічці:
C-A-B-A-C-A-B-A-C-D або
в- С- C-D.
У другий день число машин у циклі - 12; час циклу - 1,6 х 12 = 19,2 хв. Приватні ритми зміняться:
(960 х 12)/(600 х 3) = 6,4 хв (модифікації А и В);
(960 х 12)/(600 х 4) = 4,8 хв (модифікація C);
(960 х 12)/(600 х 2) = 9,6 хв (модифікація D).
Варіанти розміщення машин одного циклу на стрічці:
A-A-A-B-B-B-C-C-C-C-D-D або
A-B-C-D-A-B-C-D-A-B-C-C.
При організації МНПЛ із суцільним запуском як додаткова складність можна назвати підвищені вимоги до професійної підготовки робітників і до оснащення робочих місць, де в довільному порядку виготовляються нехай однотипні, але все-таки різні вироби.
Контрольні питання й завдання
1. Приведіть класифікацію потокових ліній і дайте повну характеристику кожного виду.
2. Назвіть шляхи синхронізації операцій при організації ОНПЛ.
3. На ОНПЛ установили робочий безперервний конвеєр із кроком 0,6 м. Робочі місця розташовані по обох сторони стрічки в шаховому порядку, причому відстань між суміжними робітниками місцями по одну сторону становить 1,5м. Робоча поза - «сидячи». Число операцій на потоці - 42. Лінія працює у дві зміни, щогодини регламентована перерва 5 хв. За добу на лінії планується виготовлення 1760 виробів. Середня собівартість одного виробу в процесі його виготовлення на лінії становить 26,8 руб., а середня маса - 0,403 кг. Знайдіть ритм лінії, швидкість стрічки й загальну довжину робочої частини конвеєра, сумарне навантаження на стрічку, обсяг незавершеного виробництва виробів на лінії. Укажіть довжину робочої й транспортної зон. Побудуйте графік руху виробів на лінії.
4. Тракторний завод повинен випустити в планованому місяці (21 робочий день)4835 тракторів. Його складальний конвеєр рухається з постійною швидкістю 2,6 м/хв. Робітники, виконуючи зборку, рухаються слідом за конвеєром, а потім повертаються назад у початок їхньої робочої зони зі швидкістю 4 км/ч. Робочі зони розділені транспортними зонами по 1,6м кожна, які якщо буде потреба відіграють роль резервних зон. На конвеєрі виконуються 216 операцій. Організовано чотири проїзди по 5,2 м. Завод працює у двозмінному режимі. Регламентовані перерви на складальному конвеєрі не передбачені. Техобслуговування виконується в неробочий час. Розрахуйте ритм випуску тракторів, крок складального конвеєра, довжину робочої зони (без резервної частини), загальну дину робочої частини конвеєра, число тракторів, що одночасно перебувають у зборці, повний час зборки одного трактора. Визначите, наскільки повинна змінитися швидкість повернення робітника в початок його робочої зони, якщо час виконання їм операції зміниться на ±3%.

t5 = 0,3 хв 4,0 хв
Рис. 12.17. Регламент роботи Рис. 12.18. Регламент роботи
ОППЛ (до завдання 6) ОППЛ (до завдання 7)
5. Одно-предметна безперервна потокова лінія зборки працює у дві зміни. У планованому місяці 20 робочих днів. Регламентовані перерви на відпочинок робітників становлять 6 хв щогодини. Техобслуговування виконується в неробочий час. Місячна програма зборки — 6900 шт. На лінії встановлений безперервний розподільний конвеєр із кроком 0,5 м. Розташування робочих місць по одну сторону стрічки із кроком 4 м. На лінії виконується шість операцій з наступним штучним часом: tшт= 2,1; 2,2; 4,7; 11,4; 2,2; 2,0 (хв/шт.). Час установки (зняття) виробу зі стрічки конвеєра - 0,2 хв. Визначите ритм лінії, число робочих місць на операціях, число періоду конвеєра й номера періоду, закріплені за кожним робочим місцем; довжину робочої частини конвеєра, сумарне навантаження на стрічку конвеєра, якщо середня маса виробу 4,8 кг; обсяг незавершеного виробництва на лінії, якщо середня собівартість виробів, що збирають, становить 162,4 руб.; швидкість конвеєра, повну довжину замкнутої стрічки конвеєра, якщо діаметр обвідних барабанів 0,9 м. Складіть графічну модель роботи лінії.
6. Побудуйте епюри меж операційних оборотних заділів на ОППЛ механічної обробки деталей і розрахуйте максимальні значення внутрішніх заділів і величини перехідних заділів для кожної пари суміжних операцій. Розрахуйте середні значення всіх оборотних заділів. Лінія працює з розрахунковим ритмом 2,1 хв. Період її обороту -4 ч. Регламент роботи представлений на мал. 12.17.
7. Вирішите завдання 8 з наступними вихідними даними: період обороту лінії - 8 ч, величина оборотної партії - 160 шт. Регламент роботи лінії наведений на мал. 12.18.
