12.3. Основи організації однопредметних перервних потокових ліній

Однопредметні переривані потокові лінії (ОППЛ) створюються для виготовлення протягом тривалого часу тих самих виробів з використанням паралельно-послідовного виду їхнього руху по операціях (робітником місцям). Для них характерні ті ж загальні ознаки, що й для інших структурних одиниць потокового виробництва ОНПЛ і МНПЛ, розглянутих раніше в цій главі. Але істотні й відмінності. Головне — це неможливість синхронізації операцій на лінії. Із цього треба, що моделі й методи організації ОППЛ принципово відмінні від розглянутих раніше й вимагають окремого аналізу.

Преривної, або прямоточною, потоковою лінією називається лінія, на якій за умовами конструкції виробів і технології виробництва не вдається підтримувати безперервність виробничого процесу: є операції, по тривалості не рівні й не кратні ритму. Такі лінії звичайно використаються при обробці деталей із застосуванням різнотипного встаткування, коли важко забезпечити перерозподіл робіт між операціями з метою їхньої синхронізації. Переривані потокові лінії можуть працювати тільки як лінії з вільним ритмом. Як транспортні кошти найчастіше використаються рольганги, скати, сковзала й т.п.

Відсутність синхронізації приводить до виникнення перерв на робочих місцях після закінчення робіт з кожною одиницею продукції. Величина перерв визначається за формулою: t_пер^j > 0; j = 1, 2,..., Кіп. Для раціонального використання робочого часу перерви, що виникають при виготовленні деякого числа виробів, концентруються, робітник й устаткування можуть бути використані в цей час для інших робіт. Очевидно, що чим більше число виробів, на яких відбувається така концентрація, тим простіше використати час, що звільнився. З іншого боку, тим більше доводиться зрушувати час виготовлення виробів для його концентрації, а значить - порушувати безперервність руху кожного виробу по операціях і збільшувати його пролежування. З дозволом цієї суперечливої ситуації в першу чергу зіштовхується виробничий менеджер при організації роботи ОППЛ.

Позначимо n_об число виробів, на якому відбувається концентрація перерв і роботи операцій лінії. Помножимо обидві частини наведеного вище рівності на цю величину:

Позначимо загальний час концентрованої перерви t_пер^jn_об/q_j = T_пер^j, загальний час концентрованої роботи t_jn_об/q_j = T_j, ритм оборотної партії або період обороту лінії r_лn_об = R_об. Тоді

Т_j+_Tпер^j=R_об

Період обороту лінії — інтервал часу, після закінчення якого лінія повністю повторює свій стан, а на кожній її операції виготовляється однакове число виробів n_об, називане оборотною партією.

вироби, Що Пролежують між операціями, утворять між операційний оборотний заділ. Його величина змінюється в часі. Графік зміни, побудований на інтервалі, рівному періоду обороту лінії, називається єпюрою зачепила. Епюри будуються для кожної пари суміжних операцій лінії. Оборотний заділ виникає через різницю продуктивності й/або через зрушення початку роботи на суміжних операціях. Його величина пропорційна значенням цих двох параметрів, а також розміру оборотної партії. Особливий інтерес для менеджера представляє розрахунок максимального, середнього й перехідного заділів для кожної пари суміжних операцій і на лінії в цілому. Величина максимального заділу визначає потреба в складських приміщеннях або в площах безпосередньо на робочих місцях, що відводять для зберігання між операційних заділів. Величина перехідного заділу використається для оперативного контролю ходу виробництва. Середній заділ у вартісному вираженні є найважливішої складової обсягу незавершеного виробництва на лінії.