- •Вища освіта
- •Передмова
- •1. Введення до предмеТу
- •1.1. Об'єкт і предмет вивчення, мета й завдання виробничого менеджменту
- •1.2. З історії розвитку виробничого менеджменту
- •1.3. Сутність і функції виробничого менеджменту
- •Засобивиробництва Продукція
- •Предмети праці Оперуюча система
- •Жива праця Послуги
- •1.4. Конфлікт цілей виробничого менеджменту
- •1.5. Менеджмент як системний процес формування управлінських рішень
- •Контрольні питання й завдання
- •Частина I стратегія продукту
- •2.1.2. Особливості виробничого менеджменту по стадіях життєвого циклу
- •Методи інноваційного менеджменту
- •2.2. Маркетингова розробка продукту
- •2.2.1. Завдання маркетингу продукту
- •2.2.2. Процес маркетингу продукту
- •2.3. Науково-технічне прогнозування розвитку продукту
- •2.3.1. Сутність і види прогнозів
- •2.3.2. Методи науково-технічного прогнозування
- •2.4. Формування продуктової програми підприємства
- •2.4.1. Сутність і види продуктового планування
- •2.4.2. Процес продуктового планування інновацій
- •Контрольні питання й завдання
- •ГЛава 3. Проектування нового продукту
- •3.1. Інноваційний процес: зміст та особливості
- •3.1.1. Поняття та види інновацій
- •1. За значи-містю
- •5. За відношенням до розробки
- •11. За причинами виникнення
- •6. За масштабами поширення
- •12. За предметом та сферою докладання
- •7. За роллю у процесі виробництва
- •8. За характером задовольняючих потреб
- •9. За степенем новизни
- •3.2. Дослідницька стадія проектування продукту
- •Невизначеність змісту та оцінок Конкретизація цілі Наукова таекономічназначущістьрезультатів Види робіт
- •3.3. Конструювання нового продукту
- •3.3.1. Дослідно-конструкторські розробки
- •3.3.2. Конструкторська підготовка виробництва
- •3.4. Технологічна підготовка виробництва нового продукту
- •3.4.1. Сутність технологічної підготовки виробництва
- •3.4.2. Склад робіт з технологічної підготовки виробництва
- •3.5. Організаційні структури керування інноваційними процесами
- •Контрольні питання й завдання
- •ГЛава 4. Керування інноваційними проектами
- •4.1. Поняття й зміст керування інноваційними проектами
- •4.1.1. Сутність інноваційних проектів
- •4.1.2. Види й зміст інноваційних проектів
- •Інноваційні проекти
- •4.1.3. Сутність і принципи керування інноваційними проектами
- •4.2. Порядок розробки інноваційних проектів
- •4.3. Планування інноваційного проекту
- •4.3.1. Зміст і види планування проектів
- •4.3.2. Побудова мережної моделі проекту
- •4.3.3. Розрахунок тимчасових характеристик проекту
- •4.3.4. Аналіз імовірності завершення проекту в термін
- •4.3.5. Завдання мінімізації витрат на проект
- •Частина II.
- •5.2. Принципи раціональної організації виробничого процесу
- •5.3. Типи процесів і типи виробництва
- •5.4. Техніко-економічна характеристика типів виробництва
- •5.5. Особливості стратегії процесу в сервісі
- •ГЛава 6. Виробничий цикл
- •6.1. Ритм виробництва та виробничий цикл
- •6.2. Норма часу на операцію
- •6.3. Операційний цикл
- •6.4. Технологічний цикл
- •6.5. Виробничий цикл
- •Глава 7. Виробнича потужність
- •7.1. Обсяг виробництва й виробнича потужність
- •7.2. Практичні розрахунки виробничої потужності
- •7.3. Планування виробничої потужності
- •7.4. Обґрунтування виробничої потужності
- •7.5. Інвестування в розвиток виробничих потужностей
- •Частина III
- •8.2. Метод зважування
- •8.3. Метод критичної точки
- •8.4. Метод центра гравітації
- •8.5. Транспортні методи
- •ГЛава 9. Прийняття рішенні про розміщення (метод дерева рішень)
- •9.1. Методи та моделі прийняття рішень
- •9.2. Основні положення методу
- •9.3. Аналіз чутливості рішення завдання
- •9.4. Дерево рішень завдання
- •9.5. Гранична вартість повної інформації
- •9.6. Багаторівневі завдання прийняття рішень
- •Частина IV.
- •Склад основних і допоміжних цехів, що обслуговують господарств машинобудівного підприємства
- •10.2. Принципи раціонального розміщення підрозділів підприємства
- •10.3. Форми спеціалізації підрозділів підприємства
- •10.4. Виробнича структура підрозділів підприємства
- •Глава 11. Організація виробництва непотоковими методами
- •11.1. Форми організації ділянок (цехів)
- •11.2. Об'ємні проектні розрахунки створення ділянок
- •11.3. Методи розрахунку тривалості циклу обробки партій деталей
- •11.4. Методи оптимізації запуску партій деталей в обробку
- •Глава 12. Організація виробництва потоковими методами
- •12.1. Поняття потокового виробництва
- •І види потокових ліній
- •12.2. Основи організації однопредметних безперервних потокових ліній
- •12.2.1. Моделі й методи розрахунку ліній, оснащених робочими конвеєрами
- •12.2.2. Моделі й методи розрахунку ліній, оснащених розподільними конвеєрами
- •12.3. Основи організації однопредметних перервних потокових ліній
- •Моделі й методи розрахунку оборотного заділу
- •12.4. Основи організації багатопредметних перемінно-потокових ліній
- •12.5. Багатопредметні групові потокові лінії
- •Частина V.
- •13.2. Ремонтне господарство підприємства
- •13.3. Енергетичне господарство підприємства
- •Глава 14. Транспортно-складське обслуговування виробництва
- •14.1. Організація транспортного господарства підприємства
- •Маршрути руху транспортних коштів
- •14.2. Організація складського господарства підприємства
- •Глава 15. Стратегія якості продукції
- •15.1. Визначення якості продукції
- •15.2. Концепція загального управління
- •15.3. Міжнародні стандарти якості
- •15.4. Нормативна якість продуктів
- •15.5. Якість сервісу
- •Частина VI.
- •16.2. Функції систем, що оперують, і їх концептуальне моделювання
- •16.3. Стратегії планування і структури систем, що оперують
- •Глава 17. Керування запасами
- •17.1. Завдання створення
- •Виробничих запасів
- •17.2. Функції запасів
- •17.3. Типи запасів
- •17.4. Підходи до керування наявними запасами
- •17.5. Ідеальна модель керування запасами і її модифікації
- •Контрольні питання і завдання
- •Глава 18. Моделі Та методи керування запасами
- •18.1. Класифікація моделей керування
- •Запасами
- •18.2. Модель керування запасами з фіксованою партією поставки
- •18.3. Модель керування запасами с фіксованим ритмом поставки
- •18.4. Комбінований спосіб керування запасами
- •18.5. Особливості стохастичної постановки завдання керування запасами
- •18.6. Керування запасами з фіксованою партією поставки (стохастичних підхід)
- •18.7. Керування запасами з фіксованим ритмом поставки (стохастичний підхід)
- •18.8. Комбінований спосіб керування запасами (стохастичний підхід)
- •18.9. Багатопродуктова модель керування запасами
- •18.10. Метод розрахунку страхових запасів
- •Глава19. Система керування «точно в строк»
- •19.1. Загальні принципи побудови системи «точно в строк»
- •19.2. «Виштовхувальні» і «витягаючі» системи керування виробництвом
- •19.3. Фактори ефективності системи «точно в строк»
- •19.4. Структура і принципи побудови системи Toyota
- •19.5. Інформаційна система «канбан»
- •Правила руху карток «канбан»
- •Контрольні питання
- •Глава 20.
- •20.2. Коротка історія розвитку системи централізованого планування
- •20.3. Механізм планування потреб у компонентах виробів при залежному попиті
- •20.4. Головний план-графік виробництва
- •Головний план-графік виробництва (перший інтервал обрію планування)
- •20.5. Відомість складу виробу
- •20.6. Вибір політики замовлень
- •Політика «послідовного балансування по окремих періодах»
- •Контрольні питання й завдання
- •Частина VII.
- •21.2. Логіка формування системи mrp II
- •21.3. Функції системи mrp II на стадії планування
- •21.4. Функції системи mrp II на стадії виконання планів
- •21.5. Порівняння концепції mrp II і системи керування «точно в термін»
- •Концептуальна єдність підходів до управління систем
- •21.6. Система планування потреб у розподілі
- •21.7. Інші сучасні підходи до плануванню виробництва
- •Контрольні питання й завдання
- •Глава22. Агрегатне планування
- •22.1. Загальна характеристика й мета
- •Агрегатного планування
- •22.2. Стратегії агрегатного планування
- •Чисті стратегії
- •Змішані стратегії
- •22.3. Методи агрегатного планування
- •Контрольні питання й завдання
- •Глава23.
- •23.2. Основні методики складання виробничих розкладів
- •Контрольні питання й завдання
- •Додаток інформаційна підтримка виробничого менеджменту: сучасна концепція
- •1. Вимоги до сучасних бізнесів-систем і рівні їхньої інтеграції
- •2. Інформаційне оточення бізнесу і нові правила його роботи
- •Вплив інформаційних технологій на перехід до нових правилам роботи компаній
- •3. Системи підтримки прийняття рішень і моделі подання знань
- •Література
- •1. Введення до предмеТу 4
- •Глава 2. Формування базисних 23
- •ГЛава 3. 50
- •ГЛава 4. 79
- •Глава 5. 114
- •ГЛава 6. 132
- •Глава 7. 153
- •ГЛава 9. 185
- •ГЛава 10. Виробнича 197
- •Глава 11. 209
- •Глава 12. Організація виробництва 229
- •Глава 13. 265
- •Глава19. 388
11.4. Методи оптимізації запуску партій деталей в обробку
В описуваній ситуації керуючої (змінюваним) параметром є порядок запуску партій деталей в обробку, а функцією — сукупний час обробки на ділянці всіх партій Tсц, яких варто мінімізувати. Простий і точний спосіб відшукання оптимального порядку запуску партій деталей в обробку за критерієм Тсц ⇒ min існує тільки для двоопераційних ППУ. Він запропонований англійським ученим С. М. Джонсоном в 1954 р. Для трьохопераційних ППУ також є точний метод, однак він дуже складний (Р. Беллман, 1957). Для багатоопераційних ППУ (ДО > 3) доведено, що точного методу взагалі не існує. Для них розроблене велика кількість наближених методів, серед яких загальновідомі методи, запропоновані вченими С. А. Соколицыным і В. А. Петровим.
Наближені методи дозволяють безліч варіантів порядку запуску звести до декількох варіантів, серед яких з великою часткою ймовірності перебуває оптимальний. Найбільш простим і розповсюдженим з них є метод Петрова-Соколіцина (1951). Кращі результати (імовірність відшукання оптимуму - до 90%) дає метод Петрова, розроблений пізніше. Постановка завдання оптимізації запуску партій деталей в обробку припускає також, що час переналагодження встаткування з однієї партії на іншу невелике й приблизно однаково. Якщо це допущення не виконується, то зазначені методи не працюють.
Метод
Джонсона.
Так як метод застосовується тільки для
двоопераційних ділянок, вихідна матриця
часу обробки партій
має
всього два стовпці. Алгоритм знаходження
оптимальної послідовності запуску -
ітераційний, кожна ітерація включає
два кроки.
Крок 1. У матриці часу обробки відшукується мінімальний елемент. Якщо мінімум досягається в першому стовпці, то відповідну йому (по рядку) партію деталей варто запускати в обробку першої (наступної). Якщо в другому стовпці, то партію варто обробляти останньої (попередньої). Рядок, де знайдений мінімум, з подальшого розгляду виключається (викреслюється).
Крок 2. Якщо в матриці залишилися невикреслені рядки, то необхідно перейти до кроку 1.
Приклад 11.3
Роботу алгоритму розглянемо, використовуючи дані табл. 11.6 (у таблиці виділені знайдені мінімуми). Отримано дві оптимальні послідовності: E-B-D-A-C-F й E-D-B-A-C-F. Перевіримо рівність Tсц для них побудовою графічних моделей (мал. 11.3 й 11.4).
Таблиця 116
|
Деталь |
Час обробки партії по операціях, годин | |
|
1 |
2 | |
|
А |
[2,3] |
6,1 |
|
В |
[1,2] |
2,2 |
|
С |
4,8 |
[1,0] |
|
0 |
[1,2] |
5,7 |
|
Е |
[0,8] |
4,3 |
|
F |
9,2 |
[0,6] |

Рис. 11.3. Графік обробки партій деталей на ППУ в послідовності E-B-D-A-C-F

Рис. 11.4. Графік обробки партій деталей на ППУ в послідовності E-D-B-A-C-F
Якщо елементи одного рядка однакові або в стовпці кілька однакових елементів, то порядок їхнього включення в план довільний, а в результаті виходить відповідне число оптимальних послідовностей.
Метод Петрова - Соколіцина. Вихідна матриця та ж, що й у методі Джонсона, але зняте обмеження на число операцій (стовпців). Алгоритм припускає розрахунок двох проміжних сум й їхньої різниці. Потім визначається кілька послідовностей запуску партій в обробку за наступними правилами:
1) у порядку убування першої суми

2)
у порядку зростання другої суми

3)у
порядку
убування різниці

4) у порядку убування абсолютної величини цієї різниці.
Таким чином, безліч варіантів запуску партій в обробку зводиться до чотирьох варіантів, серед яких, швидше за все, і перебуває оптимальний. Якщо серед елементів, що впорядковують, перебувають однакові, то число варіантів зростає. Пошук кращого варіанта з відібраних провадиться прямим перебором. Із цією метою для кожної послідовності запуску повинне бути знайдене час Tсц і зроблений вибір послідовності, мінімізуючи цю величину. Оптимальних послідовностей може бути трохи з рівними значеннями Tсц.
Приклад 11.4
Використовуючи дані приклада 11.1, розрахуємо матрицю допоміжних сум для методу Петрова-Соколіцина (табл. 11.7). Для зручності тут же повторена вихідна таблиця
Таблиця 11.7
|
Деталь |
Операції |
Допоміжні суми | ||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
T1i |
T2i |
T3i |
T4i | ||
|
А |
18,52 |
19,42 |
0 |
19,05 |
19,80 |
58,27 |
56,99 |
1,28 |
1,28 | |
|
В |
7,41 |
11,65 |
16,82 |
0 |
0 |
28,47 |
35,88 |
-7,41 |
7,41 | |
|
С |
22,22 |
8,74 |
22,42 |
11,43 |
2,97 |
45,56 |
64,81 |
-19,25 |
19,25 | |
|
D |
2,77 |
6,55 |
0 |
8,57 |
3,71 |
18,83 |
17,89 |
0,94 |
0,94 | |
|
Е |
13,88 |
21,84 |
21,03 |
0 |
29,70 |
72,87 |
56,75 |
15,82 |
15,82 | |
Відповідно до чотирьох правил методу, партії деталей запускаються в обробку:
1) у порядку убування суми T1i, тобто в послідовності Е-А-СІ-B - D;
2) у порядку зростання суми T2i , тобто D-B-E-A-C;
3) у порядку убування різниці T3i, тобто E-A-D—B—C;
4) у порядку убування різниці T4i, тобто C—E-B-A-D.
Для вибору кращої послідовності із чотирьох отриманих необхідно розрахувати для них Tсц і вибрати ту, котра має мінімальне значення цієї величини. Зробити це можна, як ми вже відзначали, шляхом побудови графічних або аналітичних моделей процесів обробки. Графік для послідовності E-A-C-B-D показаний на мал. 11.2. Tсц= 118 ч Ланцюговим методом у табл. 11.5 розраховане значення Tсц= 122 ч Для послідовності D-B-E-A-C. Для послідовності E-A-D- ІЗ час Tсц- 130ч; для C-E-B-A-D час Tсц= 142 ч. Таким чином, кращим є варіант E-A-C-B-D.
Контрольні завдання
1. Дайте повну характеристику предметно-предметно-замкнутих ділянок, укажіть їхні переваги й недоліки, області застосування.
2. Укажіть всі можливі технологічні маршрути, якщо на ділянці виконується наступна послідовність операцій:
а) фрезерна – токарна - круглошліфувальна;
б) розміточна – свердлильна –фрезерна – різьбонарізальна.
3. Укажіть всі можливі варіанти порядку запуску партій в обробку на ППУ, якщо за ділянкою закріплені наступні типорозміри деталей (позначені латинськими буквами): а) А, В, З; б) А, В, З, D.
4. Оптимізуйте порядок запуску партій деталей в обробку на ППУ методом Джонсона для вихідних даних, представлених у табл. 11.8. Побудуйте графік (графіки) оптимальної послідовності запуску.
Таблиця 11.8
|
Типорозмір деталі |
Штучний час обробки деталі на операціях 1 й 2, хв |
Розмір партії деталей, шт. | |
|
1 |
2 | ||
|
А В З D Е |
31 16 24 10 3 |
11 19 2 5 13 |
100 150 60 100 200 |
5. Оптимізуйте порядок запуску партій деталей в обробку методом Петрова-Соколіцина для наборів даних, наведених у табл. 11.9 й 11.10.
Таблиця 11.9
|
Типорозмір деталі |
Штучний час обробки деталі на операціях 1-4, хв |
Розмір партії деталей, шт
| |||
|
1 |
2 |
3 |
4 | ||
|
А |
6 |
- |
- |
в |
100 |
|
В |
4 |
3 |
5 |
- |
60 |
|
С |
- |
- |
4 |
9 |
100 |
|
D |
3 |
7 |
3 |
1 |
60 |
|
Е |
4 |
- |
2 |
1 |
50 |
|
Число робочих місць |
2 |
1 |
3 |
2 |
|
Таблиця 11.10
|
Типорозмір деталі
|
Норма штучного часу обробки деталі на операціях 1-5, нормо-годинника/шт. |
Розмір партії деталей, шт. | |||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 | |||
|
А |
1,2 |
0,3 |
- |
- |
1,3 |
12 | |
|
В |
- |
0,5 |
- |
0,2 |
0,7 |
20 | |
|
С |
- |
0,1 |
1,1 |
0,6 |
0,9 |
24 | |
|
D |
1,6 |
0,4 |
1,4 |
- |
- |
6 | |
|
Е |
0,8 |
- |
- |
0,4 |
- |
30 | |
|
F |
0,6 |
- |
0,5 |
0,8 |
0,9 |
30 | |
|
Число робочих місць |
3 |
1 |
2 |
1 |
2 |
| |
|
Виконання норм, % |
104 |
101 |
104 |
103 |
100 |
| |
6. Предметно-предметно-замкнута ділянка працює у дві зміни. Плановий період - один місяць (19 робочих днів). На ділянці виконуються три операції. Виробнича програма ділянки на планований період включає чотири типорозміри деталей. Плануються чотири запуски партій деталей в обробку. Планове завантаження встаткування - 85%. Визначите число робочих місць, необхідних для виконання виробничої програми, їхнє реальне завантаження, а також оптимальний порядок запуску партій в обробку методом Петрова-Соколіцина. Вихідні дані для розрахунку зведені в табл. 11.11.
Таблиця 11.11
|
Типорозмір деталі |
Норма штучного часу обробки деталі на операціях 1-3, нормо-хвилин/шт. |
Програма, шт /міс | |||
|
1 |
2 |
3 | |||
|
А В З D |
6,1 0 2,8 7,1 |
4,6 7,4 0 9,2 |
9,9 4,9 3,2 8,5 |
900 1080 1320 600 | |
|
Виконання норм, % |
106 |
102 |
108 |
| |
