ГЛава 9. Прийняття рішенні про розміщення (метод дерева рішень)

9.1. Методи та моделі прийняття рішень

Коли звертаються до рішень виробничого менеджменту, то припускають, що цей процес тісно пов'язаний з використанням моделей і кількісного аналізу. Теорія прийняття рішень являє собою загальний аналітичний підхід до вибору напрямків дій у будь-якій сфері діяльності людини. Вона широко використовується й у виробничому (операційному) менеджменті, починаючи від аналізу перспектив нових товарів, вибору методів виробництва, планування розміщення й аж до складання виробничих розкладів. У теорії прийняття рішень існують три основних напрямки. Їхній вибір залежить від ступеня визначеності можливих результатів або наслідків, з якими може зштовхнутися менеджер, що приймає рішення. Це наступні типи підходів до прийняття рішень.

1. Прийняття рішень в умовах визначеності, коли приймаючий рішення знає з визначеністю наслідку або результат вибору їм будь-якої альтернативи. Менеджерові необхідно порівняти альтернативи й прийняти рішення, що не завжди буває просто. Прикладом є завдання складання виробничих розкладів, що постійно виникає на нижньому рівні виробничого планування й викликає істотні труднощі з дозволом.

2. Прийняття рішень в умовах ризику, коли приймаючий рішення знає ймовірність появи того або іншого результату. Ціль менеджера - максимізувати очікуваний результат.

3. Прийняття рішень в умовах невизначеності, коли приймаючий рішення не може оцінити ймовірності появи результату для кожної альтернативи. Цей випадок найскладніший для менеджера.

Поза залежністю від типу й складності розв'язуваного завдання, особливостей методу, використовуваного для її рішення, всі приймаючі рішення зіштовхуються з альтернативами, з яких необхідно зробити вибір кращої, і станами зовнішнього середовища. Альтернатива — напрямок дій або стратегія, що може бути обрана приймаючим рішення. Стан середовища — зовнішня (у нашому випадку економіко-управлінська) ситуація, на яку приймаючий рішення не може або майже не може впливати. Крім того, доступна йому інформація про середовище може бути неповною й невизначеною. Щоб представити альтернативи рішень і стану середовища, менеджер може використати два простих і наочних способи: графічний - побудувати дерево рішень і табличний.

Найбільш широко використовуваним методом для рішення різноманітних завдань менеджменту є метод дерева рішень, або метод платіжної матриці. Цей метод використається для відповіді на питання, яка з альтернативних стратегій поводження найбільшою мірою відповідає досягненню поставлених цілей в умовах невизначеності зовнішнього середовища або ризику. Метод може допомогти менеджерам приймати управлінські рішення в переважній більшості ситуацій, що практично виникають у їхній роботі. Метод має три переваги:

1) він змушує менеджера ввести в коло розгляду всі можливі варіанти, у тому числі й несприятливі (відомо, що психологічні особливості змушують менеджерів завищувати очікувані результати або виключати з аналізу несприятливі результати; метод дозволяє уникнути подібних помилок, хоча вони можуть перейти на процедуру прогнозування ймовірностей станів зовнішнього середовища);

2) він формалізує процес оцінки варіантів і вибору кращого з них навіть в умовах убогої інформації про варіанти й навколишнє середовище, тим самим він завжди виявляється більш кращим, ніж ухвалення рішення без використання яких-небудь методів;

3) він використається на всіх рівнях керування для рішення різноманітних завдань.

Метод ставиться до теоретико-ігрових методів, але незважаючи на це, він використовує й аналітичні залежності, і прогнозування.