7.3. Планування виробничої потужності

Визначення необхідних виробничих потужностей базується на прогнозі майбутнього попиту й може здійснюватися двома способами.

Спосіб 1. Коли попит на товари й послуги може бути спрогнозовано з достатнім ступенем точності, планування виробничої потужності виконується просто: майбутній попит прогнозується традиційними методами (звичайно використається регресійний аналіз); на цій основі виконується прямий розрахунок необхідної потужності.

Приклад 7.2. Прогноз необхідних виробничих потужностей.

Протягом ряду минулих років попит на продукцію фірми був стійким і визначеним. Більше того, він в основному був пов'язаний з нормативною потужністю (годин у тиждень). Це дозволяло виконавцям прогнозувати нормативну потужність із високим ступенем точності, використовуючи просту лінійну регресію (табл. 7.2). Фірма становить на поточну дату прогноз майбутнього попиту для визначення нормативної потужності.

Таблиця 7.2

Місяць	Нормативна потужність, годин
Січень	500
Лютий	510
Березень	514
Квітень	520
Травень	524
Червень	529

Таблиця 7.3

Часовий період	х	y	х2	ху
Січень	1	500	1	500
Лютий	2	510	4	1020
Березень	3	514	9	1542
Квітень	4	520	16	2080
Травень	5	524	25	2620
Червень	6	529	36	3174
п = 6	x = 21	y = 3097	x2 = 91	ху = 10936

На основі даних табл. 7.2 складається прогноз необхідної нормативної потужності, наприклад, у серпні. Використовуючи техніку мінімуму відхилень і дані табл. 7.3 розрахуємо параметри а й b по формулах:

Таким чином, потужність, необхідна в серпні (місяць х*= 8), складе:

в* = а + bх* = 496,84 + 5,5х*= 496,84 + 5,5 х 8 =

= 496,84 + 44,00 = 540,84 « 541 (година в тиждень).

Спосіб 2. Коли майбутній попит на товари й нормативну потужність піддаються значним випадковим впливам, для прийняття планових рішень застосовуються імовірнісні моделі необхідної потужності; подальша послідовність дій аналогічна способу 1.

Типове завдання для умов ризику: яким повинен бути розмір споруджуваного підприємства. Очевидно, таким, щоб задовольнити майбутній попит. Основні варіанти рішення пов'язані з факторами попиту й станом ринку для вироблених товарів. Для цього майбутній ринок повинен бути класифікований (наприклад, як сприятливий і несприятливий). Методика, що може бути ефективно використана в прийнятті планових рішень по потужності з невизначеним майбутнім, - це теорія рішень. Теорія рішень припускає використання як таблиць, так і дерев рішень, які вимагають специфікації альтернатив і стану природи. Для ситуації планування потужності стан природи - це звичайно майбутній попит або сприятливий ринок. Для встановлених імовірностей варіантів стану природи можна прийняти рішення, що максимізує очікуваний результат альтернативи. Це здійснюється в такий спосіб з використанням дерева рішень:

1) генерується безліч альтернативних варіантів 7 розширення потужності;

2) визначається очікуваний розмір прибутку Р (при сприятливому ринку) і збитків L (при несприятливому ринку) по кожному з варіантів;

3) визначається ймовірність сприятливого р(Р) і відповідно несприятливого p(L) ринків, де р(Р) + р(L) = 1;

4) розраховується очікуваний доход у грошовому вираженні ЕМ по кожному з варіантів:

5) вибирається найбільш ефективний варіант, що дає найбільший дохід EMV(I), тобто max EMV(I).