6.5. Виробничий цикл

Виробничий цикл Т_п включає наступних складових витрат часу:

Т_п = Т_т + Ті + Т_пер,

де Т_т — час виконання всіх основних і допоміжних технологічних операцій;

Ті — час природних процесів, що не є технологічними; Т_пер — час перерв, не врахованих у Т_т і Ті.

1) Час виконання всіх основних і допоміжних технологічних операцій Т_Т за визначенням являє собою технологічний цикл, що розраховується, як показано вище. Але в ряді випадків при розробці технологічного процесу час виконання основних операцій нормується, допоміжних — не нормується. Тоді тривалість технологічного циклу Т_т дає подання про сумарну тривалість виконання тільки основних операцій технологічного процесу, сумарну тривалість допоміжних технологічних операцій потрібно встановити дослідним шляхом і додати в Т_т

2) Тривалість природних процесів визначається орієнтовно по нормативах або дослідним шляхом. Там, де можливо, для скорочення тривалості природних процесів вони заміняються штучними, виконуваними з додатком живої й/або упредметненої праці (наприклад, сушіння, охолодження). Природні процеси, що є технологічними, ураховуються в складі витрат часу на виконання технологічних процесів Т_т, що не є технологічними — ураховуються в якості самостійного складника Ті.

3) Час перерв Т_пер ураховує регламентовані перерви, що виникають у межах робочих змін і між ними, які не враховані в Т_т і Ті. Час перерв складається із часу: міжзмінних режимних перерв, пов'язаних із прийнятим режимом роботи робочого центра (кількістю робочих днів у році, числом робочих змін у добу, тривалістю робочої зміни); внутрізмінних перерв партійності, пов'язаних із пролежуванням предметів праці чекаючи закінчення обробки на операції останньої одиниці партії продукції й передачі партії цілком на наступну операцію; внутрізмінних перерв очікування, пов'язаних із пролеживанием предметів праці чекаючи звільнення зайнятого робочого місця.

Перерви, пов'язані із прийнятим режимом роботи, ураховуються, коли тривалість робочого циклу виміряється в днях (календарних або робітників). Пролежування з'являється в тих випадках, коли за робочим місцем закріплено більше однієї операції або не забезпечена рівність продуктивності робочих місць по операціях (недостатня синхронізація операцій), незалежно від числа операцій, закріплених за кожним робочим місцем.

Якщо витрати часу на виконання допоміжних операцій міжопераційного транспортування, складування й контролю не нормуються в технологічних картах й іншій документації, то їх часто поєднують із часом міжопераційних перерв й у сукупності називають міжопераційним часом. У цьому випадку тривалість виробничого циклу Т_п можна виразити в такий спосіб:

або

де Т_т^АВС - технологічний цикл при відповідному виді руху А, В або З;

D_K й D_р — число календарних і робочих днів у плановому періоді;

А_см—число робочих змін у день;

Т_сы — тривалість робочої зміни, годин;

t_мо — між операційний час (міжопераційне пролежування, транспортування й контроль);

t_е — час природних процесів, що не залежить від режиму роботи.

Приклад 6.1. Розрахунок виробничого циклу простого процесу

Розмір партії деталей п = 12 шт. Розмір передатної партії р = 6 шт. Технологічний процес обробки заданий у табл. 6.1. Середній міжопераційний час f_MO = 2 хв; являє собою обов'язковий контроль після кожної операції. Тривалість природних процесів t_е = 35 хв. Необхідно визначити тривалість технологічного й виробничого циклу механічної обробки партії деталей при послідовному й паралельному русі, побудувати циклограми обробки й визначити коефіцієнт паралельності.

Таблиця 6.1

Технологічний процес механічної обробки

Показники	Операція 7	Операція 2	Операція 3
Норма часу (f,), хв Число верстатів (д,), од.	4 1	1,5 1	6 2

Рішення

1. Розрахуємо тривалість циклу при послідовному руху партії деталей. Тривалість технологічного циклу визначається за формулою:

Тривалість виробничого циклу обчислюється в такий спосіб:

2. Розраховуємо тривалість циклу при паралельному русі партії деталей. Тривалість технологічного циклу визначається за формулою:

Опера-ція, і	Норма часу,	Число станків,	Час, хв
1	4	1
2	1,5	1
3	6	2

а)

Опера-ція, і	Норма часу,	Число станків,	Час, хв
1	4	1
2	1,5	1	2
3	6	2	2 18

б)

Рис. 6.7. Циклограма обробки партії деталей:

а - при послідовному русі; б - при паралельному русі

де (n – p)(t_i^max/q_i^max) - операційний цикл максимальної тривалості (у даному технологічному процесі). Підставляючи дані у формулу, одержимо:

Тривалість виробничого циклу обчислюється в такий спосіб :

3. Розрахуємо коефіцієнт паралельності (А^). Тут використається формула :

Розраховане значення коефіцієнта паралельності показує скорочення тривалості циклу при паралельному русі в порівнянні з послідовним. Циклограми обробки партії деталей при послідовному й паралельному видах руху представлені на мал. 6.7.

Приклад 6.2. Розрахунок виробничого циклу складного процесу

Відомість складу виробу представлена на мал. 6.8. Тривалість циклів простих процесів зборки задана в табл. 6.2. Дата здачі готового виробу замовникові - 20 грудня. Черговість подачі деталей на зборку з механічних цехів: перша черга - до початку найбільш ранньої з операцій вузлової зборки, цикл механічної обробки — 12 днів; друга черга — до початку зборки вузла 4, цикл механічної обробки — 20 днів. Міжцехове про-лежування деталей - 2 дні. Необхідно побудувати цикловий графік зборки, визначити тривалість циклу зборки виробу й термін випередження запуску.

Таблиця 6.2

Тривалість циклів простих процесів зборки

Процес зборки	М	Б	В	Л	£	W	В2	УЗ	В4
Цикл зборки, робочих днів	10	10	2	5	3	2	12	5	2

Рішення

1. Для побудови циклового графіка зборки виробу спочатку відобразимо тривалість циклу складальних процесів на циклограмі (або цикловому графіку) зборки. У прийнятому масштабі праворуч ліворуч відкладається тривалість виробничого циклу простих процесів у відповідності зі схемою зборки, як показано на мал. 6.8. Тривалість циклу зборки виробу визначається із циклограми: T_сб = 37 днів.

М

Д

В

Е

У4

Б

У1

У3

У2

Рис. 6.8. Схема зборки виробу

Потім відображається тривалість циклу механічної обробки на циклограмі (мал. 6.9). Відповідно до заданої черговості подачі деталей на зборку в прийнятому масштабі праворуч ліворуч відкладається тривалість циклів міжцехового пролежування й механічної обробки деталей. Виробничий цикл виготовлення виробу (механічної обробки й зборки) визначається із циклограми: T_изд = 51 день.

2. Календарна прив'язка циклового графіка здійснюється накладенням циклового графіка на календарну сітку того ж масштабу. Знаючи календарний термін (дату) закінчення всіх робіт над виробом - 20 грудня й тривалість виробничого циклу виробу T_изд =51 день, можна визначити календарний термін (дату) початку робіт над виробом (термін випередження запуску) - 8 жовтня (мал. 6.9).

У2

12 2 12 Б

10 Д

У3 5

5 В

2

М

10

Е

У1 3

У4

20 2 2

8 жовтня 20 грудня

Рис. 6.9. Цикловий графік зборки виробу

Контрольні питання й завдання

1. Що таке ритм запуску (випуску)?

2. Яка структура виробничого циклу?

3. Яка структура штучно-калькуляційної норми?

4. Як розраховується операційний цикл?

5. Назвіть види проходження партії через операцію.

6. Як розраховується технологічний цикл?

7. Перелічіть види руху партії по операціях технологічного процесу?

8. Як розраховується виробничий цикл?

9. У чому особливість розрахунку виробничого циклу складного процесу?

10. Який порядок побудови циклових графіків (циклограм)?