ГЛава 6. Виробничий цикл

6.1. Ритм виробництва та виробничий цикл

Раціональна організація виробничого процесу в часі має на меті мінімізувати тривалість виробничого циклу виготовлення кожної одиниці або партії продукції, забезпечивши при цьому найбільш ефективне використання робочого часу й всіх видів виробничих ресурсів.

Ритм виробництва. Найважливішим принципом раціональної організації виробничого процесу, спрямованим на ефективне використання робочого часу, є принцип ритмічності. Даний принцип припускає, що виготовлення окремих предметів або їхніх партій повинне повторюватися через строго певні проміжки часу, називані ритмом. Інтервал часу між моментами запуску (випуску) двох наступних одна за іншою одиниць продукції називається ритмом (штучним). Середній розрахунковий ритм випуску (запуску) однієї одиниці продукції r визначається шляхом розподілу ефективного фонду часу Р_э за плановий період на число одиниць N_B, підметів випуску за той же період у відповідності з попитом:

Можлива робота з постійним ритмом, коли попит (виробнича потреба) N_B не змінюється від одного планового періоду до іншого, і зі змінним ритмом, коли попит (виробнича потреба) змінюється. Величина, зворотна ритму r, називається темпом:

Ефективний фонд часу Р_э є обмеженням для кількості предмета-операції, що закріплюють за робочим місцем або робочим центром на плановий період (рік, квартал, місяць, тиждень, добу, зміну):

де F^s_э — ефективний фонд часу роботи s-го робітника місця (центра) за плановий період;

N_j — обсяг продукції j-го найменування, що підлягає випуску за той же період;

J - загальне число одиниць продукції, що підлягають випуску за той же період;

t_ij^s -час виконання i-й операції над j-й продукцією на s-м робітнику місці (центрі);

I- загальне число найменувань операцій над у-и продукцією.

Інтервал часу між моментами запуску (або випуску) двох наступних одна за іншою партій продукції називається ритмом партії. Ритм запуску (випуску) партії продукції R дорівнює добутку розміру партії п на штучний ритм r.

При встановленому розмірі п або ритмі R партій для виконання робочого процесу над всім обсягом продукції одного найменування, у якій є потреба в плановому періоді, буде потрібно час Tp;

де T_p0 — тривалість робочого циклу виготовлення однієї партії продукції даного найменування;

N_B/n — потреба в продукції даного найменування, виражена в числі партій за період.

Якщо тривалість циклу виготовлення партії продукції T_p0 більше її ритму R, як показано на мал. 6.1, то в деякі періоди часу одночасно повинні перебувати в роботі кілька партій продукції одного найменування; у середньому це число становить T_p0/R партій.

R

R

R

R

Рис. 6.1. Тривалість циклу виготовлення заданого обсягу продукції

Виробничий цикл. Раціональна організація робочого процесу в часі дозволяє скоротити тривалість його циклу. Тривалість циклу процесу - це відрізок часу від моменту його початку до моменту завершення. Виходячи з визначення виробничого процесу, технологічного процесу й операції, випливають такі визначення їхніх віртуальних відображень (проекцій) на осі часу. Виробничий цикл T_п - це тривалість виконання виробничого процесу. Технологічний цикл T_ - це тривалість виконання технологічного процесу. Операційний цикл Т₀ - це тривалість виконання операції над партією продукції. Норма часу на операцію t_i - це тривалість виконання операції над одиницею продукції.

Норма часу на операцію /, являє собою сумарний час виконання переходів операції й інших дій, пов'язаних з обробкою одиниці продукції на робочому місці. Залежить від тривалості й числа переходів, ступеня їхнього перекриття в часі (паралельності або одночасності виконання), а також ступеня перекриття основним часом інших складових витрат часу розраховуючи на одиницю продукції. Операційний цикл Т₀ - це сумарний час на обробку партії продукції на операції. Залежить від штучного часу на виконання операції, підготовчо-заключного часу на партію продукції й розміру партії, числа паралельно використовуваних робочих місць на операції, а також від порядку проходження партії предметів через операцію (поперехідне або поопераційне проходження). Технологічний цикл T_т являє собою суму операційних циклів у багатоопераційному технологічному процесі. Залежить від тривалості операційних циклів і числа операцій у технологічному процесі, а також від виду руху партії продукції по операціях (послідовне, паралельно-послідовне або паралельне). Виробничий цикл Т_П - це сума технологічних циклів, часу природних процесів і часу перерв. Звичайно у виробничий цикл включаються сумарні витрати часу на виконання технологічних операцій (заготівельних, обробних, складальних, транспортних, контрольних, складських), час природних процесів (по факту їхньої наявності), час перерв (партійності, очікування, режимних).

Структура робочого циклу. Скорочення тривалості робочого циклу дозволяє скоротити рівень запасів і прискорює оборотність оборотних коштів фірми, що підвищує конкурентні переваги, а також скорочує цикл поставки готового товару споживачам. Для пошуку резервів скорочення тривалості робочого циклу фірми використають аналіз його структури. Структура робочого циклу може бути виражена кількісно — складом витрат часу (по складових) і їхніх часток у загальній сумі, тобто в загальній тривалості робочого циклу. Існують значні галузеві розходження й у тривалості, і в структурі робочого циклу. Так, тривалість робочого циклу в сфері сервісу звичайно істотно менше, ніж тривалість робочого циклу у виробництві. У промисловості, як правило, надовго основних технологічних операцій доводиться в кілька разів менше витрат часу, ніж на міжопераційний час, у якому міжопераційне пролежування значно перевершує час виконання допоміжних операцій, таких, як між операційне транспортування й контроль; час природних процесів звичайно дорівнює нулю, тому що вони здебільшого замінені штучними процесами.

Поза залежністю від галузевої приналежності будь-яка фірма зацікавлена в пошуку внутрішніх резервів скорочення тривалості робочого циклу, що можливо в наступних напрямках: 1) скорочення тривалості основних і допоміжних технологічних операцій; 2) скорочення тривалості природних процесів; 3) скорочення перерв. У всіх галузях напрямок 3 розглядається як найбільш доступний й ефективний, оскільки не вимагає значних витрат, включаючи капітальні вкладення, як дії в напрямках 1 й 2.