- •Вища освіта
- •Передмова
- •1. Введення до предмеТу
- •1.1. Об'єкт і предмет вивчення, мета й завдання виробничого менеджменту
- •1.2. З історії розвитку виробничого менеджменту
- •1.3. Сутність і функції виробничого менеджменту
- •Засобивиробництва Продукція
- •Предмети праці Оперуюча система
- •Жива праця Послуги
- •1.4. Конфлікт цілей виробничого менеджменту
- •1.5. Менеджмент як системний процес формування управлінських рішень
- •Контрольні питання й завдання
- •Частина I стратегія продукту
- •2.1.2. Особливості виробничого менеджменту по стадіях життєвого циклу
- •Методи інноваційного менеджменту
- •2.2. Маркетингова розробка продукту
- •2.2.1. Завдання маркетингу продукту
- •2.2.2. Процес маркетингу продукту
- •2.3. Науково-технічне прогнозування розвитку продукту
- •2.3.1. Сутність і види прогнозів
- •2.3.2. Методи науково-технічного прогнозування
- •2.4. Формування продуктової програми підприємства
- •2.4.1. Сутність і види продуктового планування
- •2.4.2. Процес продуктового планування інновацій
- •Контрольні питання й завдання
- •ГЛава 3. Проектування нового продукту
- •3.1. Інноваційний процес: зміст та особливості
- •3.1.1. Поняття та види інновацій
- •1. За значи-містю
- •5. За відношенням до розробки
- •11. За причинами виникнення
- •6. За масштабами поширення
- •12. За предметом та сферою докладання
- •7. За роллю у процесі виробництва
- •8. За характером задовольняючих потреб
- •9. За степенем новизни
- •3.2. Дослідницька стадія проектування продукту
- •Невизначеність змісту та оцінок Конкретизація цілі Наукова таекономічназначущістьрезультатів Види робіт
- •3.3. Конструювання нового продукту
- •3.3.1. Дослідно-конструкторські розробки
- •3.3.2. Конструкторська підготовка виробництва
- •3.4. Технологічна підготовка виробництва нового продукту
- •3.4.1. Сутність технологічної підготовки виробництва
- •3.4.2. Склад робіт з технологічної підготовки виробництва
- •3.5. Організаційні структури керування інноваційними процесами
- •Контрольні питання й завдання
- •ГЛава 4. Керування інноваційними проектами
- •4.1. Поняття й зміст керування інноваційними проектами
- •4.1.1. Сутність інноваційних проектів
- •4.1.2. Види й зміст інноваційних проектів
- •Інноваційні проекти
- •4.1.3. Сутність і принципи керування інноваційними проектами
- •4.2. Порядок розробки інноваційних проектів
- •4.3. Планування інноваційного проекту
- •4.3.1. Зміст і види планування проектів
- •4.3.2. Побудова мережної моделі проекту
- •4.3.3. Розрахунок тимчасових характеристик проекту
- •4.3.4. Аналіз імовірності завершення проекту в термін
- •4.3.5. Завдання мінімізації витрат на проект
- •Частина II.
- •5.2. Принципи раціональної організації виробничого процесу
- •5.3. Типи процесів і типи виробництва
- •5.4. Техніко-економічна характеристика типів виробництва
- •5.5. Особливості стратегії процесу в сервісі
- •ГЛава 6. Виробничий цикл
- •6.1. Ритм виробництва та виробничий цикл
- •6.2. Норма часу на операцію
- •6.3. Операційний цикл
- •6.4. Технологічний цикл
- •6.5. Виробничий цикл
- •Глава 7. Виробнича потужність
- •7.1. Обсяг виробництва й виробнича потужність
- •7.2. Практичні розрахунки виробничої потужності
- •7.3. Планування виробничої потужності
- •7.4. Обґрунтування виробничої потужності
- •7.5. Інвестування в розвиток виробничих потужностей
- •Частина III
- •8.2. Метод зважування
- •8.3. Метод критичної точки
- •8.4. Метод центра гравітації
- •8.5. Транспортні методи
- •ГЛава 9. Прийняття рішенні про розміщення (метод дерева рішень)
- •9.1. Методи та моделі прийняття рішень
- •9.2. Основні положення методу
- •9.3. Аналіз чутливості рішення завдання
- •9.4. Дерево рішень завдання
- •9.5. Гранична вартість повної інформації
- •9.6. Багаторівневі завдання прийняття рішень
- •Частина IV.
- •Склад основних і допоміжних цехів, що обслуговують господарств машинобудівного підприємства
- •10.2. Принципи раціонального розміщення підрозділів підприємства
- •10.3. Форми спеціалізації підрозділів підприємства
- •10.4. Виробнича структура підрозділів підприємства
- •Глава 11. Організація виробництва непотоковими методами
- •11.1. Форми організації ділянок (цехів)
- •11.2. Об'ємні проектні розрахунки створення ділянок
- •11.3. Методи розрахунку тривалості циклу обробки партій деталей
- •11.4. Методи оптимізації запуску партій деталей в обробку
- •Глава 12. Організація виробництва потоковими методами
- •12.1. Поняття потокового виробництва
- •І види потокових ліній
- •12.2. Основи організації однопредметних безперервних потокових ліній
- •12.2.1. Моделі й методи розрахунку ліній, оснащених робочими конвеєрами
- •12.2.2. Моделі й методи розрахунку ліній, оснащених розподільними конвеєрами
- •12.3. Основи організації однопредметних перервних потокових ліній
- •Моделі й методи розрахунку оборотного заділу
- •12.4. Основи організації багатопредметних перемінно-потокових ліній
- •12.5. Багатопредметні групові потокові лінії
- •Частина V.
- •13.2. Ремонтне господарство підприємства
- •13.3. Енергетичне господарство підприємства
- •Глава 14. Транспортно-складське обслуговування виробництва
- •14.1. Організація транспортного господарства підприємства
- •Маршрути руху транспортних коштів
- •14.2. Організація складського господарства підприємства
- •Глава 15. Стратегія якості продукції
- •15.1. Визначення якості продукції
- •15.2. Концепція загального управління
- •15.3. Міжнародні стандарти якості
- •15.4. Нормативна якість продуктів
- •15.5. Якість сервісу
- •Частина VI.
- •16.2. Функції систем, що оперують, і їх концептуальне моделювання
- •16.3. Стратегії планування і структури систем, що оперують
- •Глава 17. Керування запасами
- •17.1. Завдання створення
- •Виробничих запасів
- •17.2. Функції запасів
- •17.3. Типи запасів
- •17.4. Підходи до керування наявними запасами
- •17.5. Ідеальна модель керування запасами і її модифікації
- •Контрольні питання і завдання
- •Глава 18. Моделі Та методи керування запасами
- •18.1. Класифікація моделей керування
- •Запасами
- •18.2. Модель керування запасами з фіксованою партією поставки
- •18.3. Модель керування запасами с фіксованим ритмом поставки
- •18.4. Комбінований спосіб керування запасами
- •18.5. Особливості стохастичної постановки завдання керування запасами
- •18.6. Керування запасами з фіксованою партією поставки (стохастичних підхід)
- •18.7. Керування запасами з фіксованим ритмом поставки (стохастичний підхід)
- •18.8. Комбінований спосіб керування запасами (стохастичний підхід)
- •18.9. Багатопродуктова модель керування запасами
- •18.10. Метод розрахунку страхових запасів
- •Глава19. Система керування «точно в строк»
- •19.1. Загальні принципи побудови системи «точно в строк»
- •19.2. «Виштовхувальні» і «витягаючі» системи керування виробництвом
- •19.3. Фактори ефективності системи «точно в строк»
- •19.4. Структура і принципи побудови системи Toyota
- •19.5. Інформаційна система «канбан»
- •Правила руху карток «канбан»
- •Контрольні питання
- •Глава 20.
- •20.2. Коротка історія розвитку системи централізованого планування
- •20.3. Механізм планування потреб у компонентах виробів при залежному попиті
- •20.4. Головний план-графік виробництва
- •Головний план-графік виробництва (перший інтервал обрію планування)
- •20.5. Відомість складу виробу
- •20.6. Вибір політики замовлень
- •Політика «послідовного балансування по окремих періодах»
- •Контрольні питання й завдання
- •Частина VII.
- •21.2. Логіка формування системи mrp II
- •21.3. Функції системи mrp II на стадії планування
- •21.4. Функції системи mrp II на стадії виконання планів
- •21.5. Порівняння концепції mrp II і системи керування «точно в термін»
- •Концептуальна єдність підходів до управління систем
- •21.6. Система планування потреб у розподілі
- •21.7. Інші сучасні підходи до плануванню виробництва
- •Контрольні питання й завдання
- •Глава22. Агрегатне планування
- •22.1. Загальна характеристика й мета
- •Агрегатного планування
- •22.2. Стратегії агрегатного планування
- •Чисті стратегії
- •Змішані стратегії
- •22.3. Методи агрегатного планування
- •Контрольні питання й завдання
- •Глава23.
- •23.2. Основні методики складання виробничих розкладів
- •Контрольні питання й завдання
- •Додаток інформаційна підтримка виробничого менеджменту: сучасна концепція
- •1. Вимоги до сучасних бізнесів-систем і рівні їхньої інтеграції
- •2. Інформаційне оточення бізнесу і нові правила його роботи
- •Вплив інформаційних технологій на перехід до нових правилам роботи компаній
- •3. Системи підтримки прийняття рішень і моделі подання знань
- •Література
- •1. Введення до предмеТу 4
- •Глава 2. Формування базисних 23
- •ГЛава 3. 50
- •ГЛава 4. 79
- •Глава 5. 114
- •ГЛава 6. 132
- •Глава 7. 153
- •ГЛава 9. 185
- •ГЛава 10. Виробнича 197
- •Глава 11. 209
- •Глава 12. Організація виробництва 229
- •Глава 13. 265
- •Глава19. 388
5.4. Техніко-економічна характеристика типів виробництва
Тип виробництва визначає вибір типу застосовуваних технологічних процесів і засобів технологічного оснащення, форм і методів організації виробничого процесу в часі й просторі, виробничу структуру підприємства і його підрозділів, систем виробничого планування потреб/ресурсів, підготовки й обслуговування виробництва, організації, нормування й оплати праці, організації керування виробництвом. Порівняльна техніко-економічна характеристика типів виробництва представлена в табл. 5.1.
Таблиця 5.1
Порівняльна техніко-економічна
характеристика типів виробництва
|
Ознаки порівняння |
Масове виробництво |
Серійне виробництво |
Одиничне виробництво |
|
1 Номенклатура продукції |
Обмеженість, сталість
|
Обмежена розмаїтість, повторюваність |
Велика розмаїтість, відсутність повторюваності |
|
2 Обсяг випуску однорідної продукції |
Великий, постійний |
Повторюваними або неповторюваними серіями (партіями) змінного або постійного розміру |
Малий або в одиничних екземплярах |
|
3.Спеціалізація робочих місць
|
Вузька, за кожним робочим місцем закріплені 1-2 постійних детале-операції |
Широка, за кожним робочим місцем закріплені 3-40* періодично повторюваних детале-операцій |
Відсутнє закріплення певних детале-операцій за робочим місцем |
Продовження табл. 5.1
|
Ознаки порівняння |
Масове виробництво |
Серійне виробництво |
Одиничне виробництво | |||
|
4. Тип процесів |
Постійні |
Повторювані |
Змінні | |||
|
5. Стратегія процесу |
Сфальцьована на продукті |
Сфальцьована на повторюваних процесах |
Сфальцьована на процесі | |||
|
6. Технологія |
Маршрутна (розцеховка) |
Поопераційна |
Попереходна | |||
|
7. Технологічне устаткування й оснащення |
Спеціальне |
Спеціалізоване, переналагоджуване |
Універсальне | |||
|
8. Форма організації робочих центрів |
Предметно-замкнута |
Предметно-групова |
Технологічна | |||
|
9. Елементи виробничої структури |
Однопредметні безперервно-потокові й переривані-потокові лінії, предметно-предметно-замкнуті ділянки |
Багатопредметні потокові лінії без переналагодження й з переналагодженням устаткування, предметно-групові ділянки |
Технологічні ділянки | |||
|
10. Засоби автоматизації |
Засоби твердої автоматизації виробництва: автоматичні потокові лінії, у тому числі роторні й роторно-кон-вейерні, на базі агрегатних верстатів і т.д. |
Засоби гнучкої автоматизації виробництва: обробні центри з комп'ютерним керуванням, промислова робототехніка, ГПС (CAD/CAM, FMS, CIM, АМТ) |
Групи верстатів зі ЧПК, зв'язаних АСУТП | |||
|
11. Вид руху предметів праці по операціях |
Паралельний |
Послідовно-паралельний |
Послідовний | |||
|
12. Швидкість просування матеріального потоку |
Швидкий рух предметів обробки |
Рух, синхронізований з наступною ланкою |
Повільний рух предметів обробки | |||
|
13. Запаси матеріалів |
Постійно низькі стосовно обсягу виробництва |
Величина змінна, підтримувана на мінімальному рівні регулюванням обсягу виробництва на основі системи ЛТ |
Постійно високі стосовно обсягу виробництва | |||
|
14. Незавершене виробництво |
Постійно низький рівень стосовно виходу |
Величина змінна, підтримувана на мінімальному рівні регулюванням обсягу виробництва на основі системи ЛТ |
Постійно високий рівень стосовно виходу | |||
|
15. Обслуговування робочих місць (забезпечення інструментом, матеріалами, контроль, технічне обслуговування й ремонт) |
Строго регламентовано, стабільно, використається централізоване обслуговування робочих місць силами спеціалізованих (по видах обслуговування) підрозділів |
Стійко, але складно в організації, використається змішана форма обслуговування робочих місць, досить високий рівень подолу праці по функціях обслуговування |
Слабко регламентовано, нестабільно, використається децентралізоване обслуговування робочих місць силами персоналу, зайнятого на даних робітників місцях | |||
Закінчення табл. 5.1
|
Ознаки порівняння |
Масове виробництво |
Серійне виробництво |
Одиничне виробництво |
|
16. Нормативна база, регламенти виконання робіт |
Повна і точна; робочих інструкцій мало, вони стандартні |
Менш повна й точна, різноманітна; наявність повторюваних робіт скорочує розмаїтість робочих інструкцій |
Слаборозвинена; робочих інструкцій багато, вони різноманітні, але носять універсальний характер (без прив'язки до конкретної роботи) |
|
17. Підготовка персоналу для роботи на робочих місцях |
Робітники повинні бути навчені високопродуктивному виконанню обмеженого числа повторюваних робіт, рівень їхньої кваліфікації невисокий |
Працівники повинні бути навчені комплексу робіт, щоб при необхідності міняти роботи й робітники місця в межах свого підрозділу |
Робітники повинні бути навчені виконанню різноманітних робіт у рамках своєї спеціальності, повинні бути універсалами, рівень їхньої кваліфікації високий |
|
18. Внутрівиробниче транспортування |
Матеріали переміщаються транспортними засобами безперервної або циклічної дії (конвеєрами, матеріало-проводами й т. д) |
Матеріали переміщаються транспортними засобами дискретної дії (роботи-штабелери, електрокари й т.д.) і конвеєрами |
Матеріали переміщаються транспортними засобами, що підтримують вільний режим транспортування |
|
19. Внутрішньовиробниче зберігання |
Зберігання без зон складування, орієнтоване на пропускну здатність устаткування й потужність продуктових потоків |
Зберігання з використанням малих і середніх зон складування |
Зберігання з використанням більших зон складування |
|
20. Випуск кінцевої продукції |
Кінцева продукція провадиться на основі прогнозів і зберігається |
Кінцева продукція провадиться на основі частих короткотермінових прогнозів, обсяг випуску постійно уточнюється шляхом запитів, що зводить до мінімуму запаси продукції |
Кінцева продукція провадиться по замовленнях і не зберігається |
|
21. Виробничий розклад |
Орієнтовано на тимчасові характеристики, що встановлюють прості й переважні зв'язки з випуском, достатнім для забезпечення прогнозованих продажів |
Орієнтовано на вибір варіантів модулів, порядку проходження операцій і використання устаткування відповідно до прогнозу попиту й обсягу виробництва |
Орієнтовано на порядок запуску, є комплексним і переважно пов'язане зі співвідношенням обсягу продажів і запасів, виробничою потужністю й обслуговуванням замовників |
|
22. Ціна продукції й змін |
Фіксовані ціни з можливою тенденцією до зменшення, висока ціна будь-яких змін |
Фіксовані ціни, що залежать від виробничої потужності й змін |
Фіксовані ціни з можливою тенденцією до збільшення, низька ціна будь-яких змін |
|
23. Ціноутворення |
Ціна визначається виходячи з можливості продажу товару |
Ціна визначається на основі досвідчених даних |
Ціна остаточно визначається по факті виконання робіт |
|
24. Використання встаткування |
70-80% |
20-75% |
5-25% |
Примітка. * Коефіцієнт закріплення операцій (коефіцієнт серійності) КЗО диференційований для різних видів серійного виробництва: для крупносерійного виробництва КЗО = 3-10; для средньосерійного КЗО = 11-20; для дрібносерійного КЗО = 21-40.
Тип виробництва впливає на вибір засобів і методів здійснення процесу виробництва, від яких залежить його ефективність. Традиційно виділяються два генеральних напрямки підвищення ефективності виробництва: 1) підвищення серійності (масовості) виробництва (якщо дозволяє ринок); 2) підвищення ефективності виробництва малими серіями. Очевидні переваги підвищення серійності (масовості) виробництва:
• підвищення продуктивності праці (за рахунок раціонального поділу праці, розвитку трудових навичок, регламентації трудових процесів, спрощення трудових прийомів, кращого оснащення й обслуговування робочих місць);
• зниження собівартості продукції (за рахунок вибору раціональних методів одержання заготівель, обробки деталей, зборки виробів, точного нормування матеріальних і трудових елементів виробництва, скорочення витрати матеріалів і витрат живої праці, скорочення питомої ваги заробітної плати);
• поліпшення використання 3статкування й виробничих площ (за рахунок раціонального планування ділянок і цехів розміщення 3статкування по ходу операцій технологічного процесу, забезпечення безперервності руху матеріального потоку, використання паралельного виду руху предметів праці);
• скорочення тривалості виробничого циклу виробів (за рахунок безперервності виробничого процесу, паралельності виконання робіт, застосування високопродуктивного основного й допоміжного технологічного Устаткування, швидкодіючих пристосувань, високоміцного інструмента, дотримання технологічної й трудової дисципліни);
• створення умов (технічна можливість й економічна доцільність) для впровадження найбільш зробленої форми організації виробництва - потокової й на її базі побудова автоматизованих виробництв.
Основними шляхами підвищення серійності (масовості) виробництва є:
• збільшення масштабів виробництва однорідної продукції або виконання однорідних технологічних процесів (концентрація виробництва продукції або робіт);
• поглиблення предметної або технологічної спеціалізації виробничих підрозділів у сполученні з розвитком виробничого кооперування;
• Уніфікація й нормалізація деталей, складальних одиниць, типізація й уніфікація елементів технологічних процесів і коштів технологічного оснащення.
Економічною основою переваг підвищення серійності виробництва є ефект масштабу: за рахунок збільшення обсягу виконання однорідних і повторюваних робіт знижується їхня собівартість. Для цього необхідно сконцентрувати достатні з погляду економічної ефективності обсяги робіт кожного виду у відповідних спеціалізованих робочих центрах. У міру збільшення серійності виробництва зростають можливості застосування спеціальних високоефективних технічних коштів, технологій, методів організації праці, планування й керування виробничим процесом. Все це сприяє росту продуктивності праці й зниженню загальних витрат на одиницю продукції. Впровадження в робочі процеси спеціальних і спеціалізованих коштів замість універсальних пов'язане з великими капітальними вкладеннями, які економічно доцільні тільки при достатньому обсязі й тривалості (до зняття з виробництва) випуску продукції за допомогою цих коштів.
В умовах ринкової економіки для випуску якої-небудь продукції протягом тривалих періодів у масовому масштабі необхідна наявність відповідного стабільного попиту на неї, що на практиці зустрічається вкрай рідко. Цим пояснюється обмеженість області застосування масового виробництва і його незначна частка в загальному випуску продукції в порівнянні з іншими типами виробництва у всіх сферах бізнесу. Так, у машинобудуванні на частку масового й крупносерійного виробництва доводиться лише близько 20% випуску продукції. Як би товаровиробники не були зацікавлені в підвищенні масовості (серійності) виробництва, об'єктивною перешкодою на цьому шляху виявляється попит на їхню продукцію. В умовах ринку покупця найбільше гостро встала проблема задоволення різноманітного й мінливого попиту у всіх галузях виробництва й сервісу, що для постачальників товарів і послуг означає необхідність зниження серійності виробництва. У пошуках компромісу виробники змушені зосередити зусилля на рішенні проблеми підвищення ефективності серійного й одиничного виробництва, доповнюючи їхніми елементами масового виробництва, де й наскільки це можливо.
Підвищення серійності виробництва в рамках твердих зовнішніх обмежень виявилося можливим за рахунок використання внутрішніх резервів, таких, як збільшення ступеня спеціалізації й внутрішньофірмового кооперування підрозділів підприємства й розвиток їхніх зв'язків з постачальниками й посередниками, з якими співробітничає фірма; широке використання стандартизації, нормалізації, уніфікації продукції, її компонентів і застосовуваних матеріалів; уніфікація технологічних процесів, устаткування й оснащення; уніфікація коштів інформаційного обміну, методів і систем організації, планування й керування процесами. Підвищення ефективності виробництва малими серіями стало можливим при використанні блочно-модульного принципу випуску кінцевих виробів, поділу в часі й просторі довготермінових процесів виробництва модулів і короткотермінових процесів загальної зборки на їхній основі, застосування групових технологій і коштів технологічного оснащення з малими витратами часу й ресурсів на переналагодження.