- •Вища освіта
- •Передмова
- •1. Введення до предмеТу
- •1.1. Об'єкт і предмет вивчення, мета й завдання виробничого менеджменту
- •1.2. З історії розвитку виробничого менеджменту
- •1.3. Сутність і функції виробничого менеджменту
- •Засобивиробництва Продукція
- •Предмети праці Оперуюча система
- •Жива праця Послуги
- •1.4. Конфлікт цілей виробничого менеджменту
- •1.5. Менеджмент як системний процес формування управлінських рішень
- •Контрольні питання й завдання
- •Частина I стратегія продукту
- •2.1.2. Особливості виробничого менеджменту по стадіях життєвого циклу
- •Методи інноваційного менеджменту
- •2.2. Маркетингова розробка продукту
- •2.2.1. Завдання маркетингу продукту
- •2.2.2. Процес маркетингу продукту
- •2.3. Науково-технічне прогнозування розвитку продукту
- •2.3.1. Сутність і види прогнозів
- •2.3.2. Методи науково-технічного прогнозування
- •2.4. Формування продуктової програми підприємства
- •2.4.1. Сутність і види продуктового планування
- •2.4.2. Процес продуктового планування інновацій
- •Контрольні питання й завдання
- •ГЛава 3. Проектування нового продукту
- •3.1. Інноваційний процес: зміст та особливості
- •3.1.1. Поняття та види інновацій
- •1. За значи-містю
- •5. За відношенням до розробки
- •11. За причинами виникнення
- •6. За масштабами поширення
- •12. За предметом та сферою докладання
- •7. За роллю у процесі виробництва
- •8. За характером задовольняючих потреб
- •9. За степенем новизни
- •3.2. Дослідницька стадія проектування продукту
- •Невизначеність змісту та оцінок Конкретизація цілі Наукова таекономічназначущістьрезультатів Види робіт
- •3.3. Конструювання нового продукту
- •3.3.1. Дослідно-конструкторські розробки
- •3.3.2. Конструкторська підготовка виробництва
- •3.4. Технологічна підготовка виробництва нового продукту
- •3.4.1. Сутність технологічної підготовки виробництва
- •3.4.2. Склад робіт з технологічної підготовки виробництва
- •3.5. Організаційні структури керування інноваційними процесами
- •Контрольні питання й завдання
- •ГЛава 4. Керування інноваційними проектами
- •4.1. Поняття й зміст керування інноваційними проектами
- •4.1.1. Сутність інноваційних проектів
- •4.1.2. Види й зміст інноваційних проектів
- •Інноваційні проекти
- •4.1.3. Сутність і принципи керування інноваційними проектами
- •4.2. Порядок розробки інноваційних проектів
- •4.3. Планування інноваційного проекту
- •4.3.1. Зміст і види планування проектів
- •4.3.2. Побудова мережної моделі проекту
- •4.3.3. Розрахунок тимчасових характеристик проекту
- •4.3.4. Аналіз імовірності завершення проекту в термін
- •4.3.5. Завдання мінімізації витрат на проект
- •Частина II.
- •5.2. Принципи раціональної організації виробничого процесу
- •5.3. Типи процесів і типи виробництва
- •5.4. Техніко-економічна характеристика типів виробництва
- •5.5. Особливості стратегії процесу в сервісі
- •ГЛава 6. Виробничий цикл
- •6.1. Ритм виробництва та виробничий цикл
- •6.2. Норма часу на операцію
- •6.3. Операційний цикл
- •6.4. Технологічний цикл
- •6.5. Виробничий цикл
- •Глава 7. Виробнича потужність
- •7.1. Обсяг виробництва й виробнича потужність
- •7.2. Практичні розрахунки виробничої потужності
- •7.3. Планування виробничої потужності
- •7.4. Обґрунтування виробничої потужності
- •7.5. Інвестування в розвиток виробничих потужностей
- •Частина III
- •8.2. Метод зважування
- •8.3. Метод критичної точки
- •8.4. Метод центра гравітації
- •8.5. Транспортні методи
- •ГЛава 9. Прийняття рішенні про розміщення (метод дерева рішень)
- •9.1. Методи та моделі прийняття рішень
- •9.2. Основні положення методу
- •9.3. Аналіз чутливості рішення завдання
- •9.4. Дерево рішень завдання
- •9.5. Гранична вартість повної інформації
- •9.6. Багаторівневі завдання прийняття рішень
- •Частина IV.
- •Склад основних і допоміжних цехів, що обслуговують господарств машинобудівного підприємства
- •10.2. Принципи раціонального розміщення підрозділів підприємства
- •10.3. Форми спеціалізації підрозділів підприємства
- •10.4. Виробнича структура підрозділів підприємства
- •Глава 11. Організація виробництва непотоковими методами
- •11.1. Форми організації ділянок (цехів)
- •11.2. Об'ємні проектні розрахунки створення ділянок
- •11.3. Методи розрахунку тривалості циклу обробки партій деталей
- •11.4. Методи оптимізації запуску партій деталей в обробку
- •Глава 12. Організація виробництва потоковими методами
- •12.1. Поняття потокового виробництва
- •І види потокових ліній
- •12.2. Основи організації однопредметних безперервних потокових ліній
- •12.2.1. Моделі й методи розрахунку ліній, оснащених робочими конвеєрами
- •12.2.2. Моделі й методи розрахунку ліній, оснащених розподільними конвеєрами
- •12.3. Основи організації однопредметних перервних потокових ліній
- •Моделі й методи розрахунку оборотного заділу
- •12.4. Основи організації багатопредметних перемінно-потокових ліній
- •12.5. Багатопредметні групові потокові лінії
- •Частина V.
- •13.2. Ремонтне господарство підприємства
- •13.3. Енергетичне господарство підприємства
- •Глава 14. Транспортно-складське обслуговування виробництва
- •14.1. Організація транспортного господарства підприємства
- •Маршрути руху транспортних коштів
- •14.2. Організація складського господарства підприємства
- •Глава 15. Стратегія якості продукції
- •15.1. Визначення якості продукції
- •15.2. Концепція загального управління
- •15.3. Міжнародні стандарти якості
- •15.4. Нормативна якість продуктів
- •15.5. Якість сервісу
- •Частина VI.
- •16.2. Функції систем, що оперують, і їх концептуальне моделювання
- •16.3. Стратегії планування і структури систем, що оперують
- •Глава 17. Керування запасами
- •17.1. Завдання створення
- •Виробничих запасів
- •17.2. Функції запасів
- •17.3. Типи запасів
- •17.4. Підходи до керування наявними запасами
- •17.5. Ідеальна модель керування запасами і її модифікації
- •Контрольні питання і завдання
- •Глава 18. Моделі Та методи керування запасами
- •18.1. Класифікація моделей керування
- •Запасами
- •18.2. Модель керування запасами з фіксованою партією поставки
- •18.3. Модель керування запасами с фіксованим ритмом поставки
- •18.4. Комбінований спосіб керування запасами
- •18.5. Особливості стохастичної постановки завдання керування запасами
- •18.6. Керування запасами з фіксованою партією поставки (стохастичних підхід)
- •18.7. Керування запасами з фіксованим ритмом поставки (стохастичний підхід)
- •18.8. Комбінований спосіб керування запасами (стохастичний підхід)
- •18.9. Багатопродуктова модель керування запасами
- •18.10. Метод розрахунку страхових запасів
- •Глава19. Система керування «точно в строк»
- •19.1. Загальні принципи побудови системи «точно в строк»
- •19.2. «Виштовхувальні» і «витягаючі» системи керування виробництвом
- •19.3. Фактори ефективності системи «точно в строк»
- •19.4. Структура і принципи побудови системи Toyota
- •19.5. Інформаційна система «канбан»
- •Правила руху карток «канбан»
- •Контрольні питання
- •Глава 20.
- •20.2. Коротка історія розвитку системи централізованого планування
- •20.3. Механізм планування потреб у компонентах виробів при залежному попиті
- •20.4. Головний план-графік виробництва
- •Головний план-графік виробництва (перший інтервал обрію планування)
- •20.5. Відомість складу виробу
- •20.6. Вибір політики замовлень
- •Політика «послідовного балансування по окремих періодах»
- •Контрольні питання й завдання
- •Частина VII.
- •21.2. Логіка формування системи mrp II
- •21.3. Функції системи mrp II на стадії планування
- •21.4. Функції системи mrp II на стадії виконання планів
- •21.5. Порівняння концепції mrp II і системи керування «точно в термін»
- •Концептуальна єдність підходів до управління систем
- •21.6. Система планування потреб у розподілі
- •21.7. Інші сучасні підходи до плануванню виробництва
- •Контрольні питання й завдання
- •Глава22. Агрегатне планування
- •22.1. Загальна характеристика й мета
- •Агрегатного планування
- •22.2. Стратегії агрегатного планування
- •Чисті стратегії
- •Змішані стратегії
- •22.3. Методи агрегатного планування
- •Контрольні питання й завдання
- •Глава23.
- •23.2. Основні методики складання виробничих розкладів
- •Контрольні питання й завдання
- •Додаток інформаційна підтримка виробничого менеджменту: сучасна концепція
- •1. Вимоги до сучасних бізнесів-систем і рівні їхньої інтеграції
- •2. Інформаційне оточення бізнесу і нові правила його роботи
- •Вплив інформаційних технологій на перехід до нових правилам роботи компаній
- •3. Системи підтримки прийняття рішень і моделі подання знань
- •Література
- •1. Введення до предмеТу 4
- •Глава 2. Формування базисних 23
- •ГЛава 3. 50
- •ГЛава 4. 79
- •Глава 5. 114
- •ГЛава 6. 132
- •Глава 7. 153
- •ГЛава 9. 185
- •ГЛава 10. Виробнича 197
- •Глава 11. 209
- •Глава 12. Організація виробництва 229
- •Глава 13. 265
- •Глава19. 388
5.3. Типи процесів і типи виробництва
Ступінь розмаїтості номенклатури продукції й обсягу випуску, їхня стабільність і повторюваність протягом певних періодів часу визначають характер застосовуваних виробничих процесів.
Типи процесів. У вітчизняній теорії й практиці організації виробництва по зазначених ознаках виділяють три типи виробництва - масове, серійне й одиничне. У закордонній теорії й практиці виробничого (операційного) менеджменту виділяються стратегії керування процесами трьох типів: стратегії, сфальцьовані на продукті; стратегії, сфальцьовані на процесі й стратегії керування повторюваними процесами.
Великий й однорідний по номенклатурі обсяг випуску, сталість і мала розмаїтість виробничих процесів - це характерні риси масового виробництва. Процеси виробництва такого типу відомі за назвою постійних процесів. Для них характерні стратегії, сфальцьовані на продукті. Вони дозволяють застосовувати спеціальні високопродуктивні засоби технологічного оснащення й потокові методи організації виробництва, створювати предметні робочі центри. Їм властиві висока стандартизація й статистичний контроль якості. Малий і диверсифікований обсяг виробництва, неповторюваність і висока розмаїтість виробничих процесів - це характерні риси одиничного виробництва. Процеси виробництва такого типу відомі за назвою змінних процесів. Для них характерні стратегії, сфальцьовані на процесі. Вони вимагають застосування універсальних коштів технологічного оснащення, створення технологічних робочих центрів. Більше 75% світового виробництва й сервісу доводиться на їхню частку — це «замовлення на виготовлення» (індивідуальні, штучні, разові).
Виробництво різноманітної продукції серіями різного розміру через різні інтервали часу, розмаїтість, але повторюваність і схожість в окремих частинах виробничих процесів - характерні риси серійного виробництва. Його найпоширенішим різновидом у сучасних умовах є так називане модульне виробництво. Процеси виробництва такого типу, що займають проміжне положення між постійними й змінними процесами, відомі за назвою повторюваних процесів; вони будуються на виробництві модулів. Модулі — це частини або компоненти кінцевого виробу, що виготовляють попередньо з використанням постійних процесів, на основі яких з використанням змінних процесів здійснюється загальна зборка кінцевого виробу за замовленням конкретного споживача. Таким способом фірма здобуває економічні переваги як постійних процесів (зниження собівартості при потоковому виробництві модулів), так і змінних процесів (збільшення прибутку при задоволенні різноманітного попиту).
Типи виробництва. У вітчизняній системі державних стандартів інженерно-технічної й організаційно-планової документації використається поняття типу виробництва. Тип виробництва - це класифікаційна категорія виробництва, що виділяється за техніко-економічних ознаками сталості й широти номенклатури, а також регулярності й обсягу випуску продукції. Як ми вже відзначали, виділяють три типи виробництва - масове, серійне й одиничне.
Масове виробництво характеризується безперервним випуском протягом тривалих періодів вузької й постійної номенклатури продукції у великому обсязі (у масовій кількості). Процеси виробництва масового типу виконуються на робочих місцях з вузькою спеціалізацією.
Серійне виробництво характеризується періодичним випуском у великому обсязі широкої постійної або вузької змінної номенклатури продукції індивідуальними серіями (партіями) малого обсягу, що повторюються через певні або невизначені інтервали часу. Процеси виробництва серійного типу виконуються на робочих місцях із широкою спеціалізацією. Залежно від розміру серій (партій), широти їхньої номенклатури й періодичності повторення запуску серійне виробництво підрозділяється на крупно-, середньо- і дрібносерійне. Крупносерійне виробництво наближається по своїх характеристиках до масового, дрібносерійне — до одиничного, средньосерійне займає проміжне, середнє положення. Серійний тип переважає практично у всіх секторах виробництва й сервісу, тому що найбільшою мірою відповідає умовам ринку покупця.
Одиничне виробництво характеризується випуском широкої номенклатури продукції в малому обсязі (в одиничній кількості), що повторюється через невизначені інтервали часу або не повторюється взагалі. Процеси виробництва одиничного типу виконуються на робочих місцях, що не мають певної спеціалізації.
Прикладами масового виробництва можуть служити процеси виготовлення автомобілів, комп'ютерів, побутової електронної техніки, шарикопідшипників; масове обслуговування в сфері сервісу - процеси функціонування метро, універмагів, аеропортів. До одиничного виробництва можна віднести досвідчене й експериментальне виробництво, виготовлення унікальних зразків техніки й будівництво будинків по індивідуальних проектах, ювелірні роботи, пошиття одягу на замовлення, художня й технічна творчість, гувернерство, приватну адвокатську й лікарську практику.
По типу процесу задається переважний тип робочих місць, використовуваних для реалізації цього процесу. Тип робочого місця -це комплексна технологічна, організаційна й економічна характеристика робочого місця, обумовлена ступенем його спеціалізації, широтою й сталістю номенклатури предметів, над якими виконуються операції на робочому місці, а також їхньою трудомісткістю й обсягом.
Ступінь спеціалізації робочих місць характеризується коефіцієнтом серійності. Коефіцієнт серійності — це число детале-операцій, виконуваних на одному робочому місці. При однаковому коефіцієнті серійності, наприклад рівному п'яти, на одному робочому місці можуть виконуватися операції п'яти різних найменувань над деталями одного найменування, а на іншому робочому місці — операція одного найменування над предметами п'яти різних найменувань. Для групи робочих місць коефіцієнт серійності визначається як відношення загального числа детале-операций до числа робочих місць у групі (КЗО).
Номенклатура предметів, над якими виконуються операції на робочих місцях, може бути постійною й змінною. Якщо протягом року й більше номенклатура не змінюється, то вона вважається постійною, якщо номенклатура змінюється, то вона вважається змінною. При постійній номенклатурі виконання операцій над предметами може бути безперервним і періодичним, повторюваним через певні інтервали часу. При змінній номенклатурі виконання операцій над предметами може повторюватися через невизначені інтервали часу або не повторюватися взагалі.
Степінь спеціалізації робочих місць, широта й сталість номенклатури, що закріплює за робітниками місцями, залежать від трудомісткості виконання детале-операцій й обсягу випуску продукції кожного найменування (типорозміру) за певний період. При невеликій трудомісткості операцій і незначному обсязі продукції кожне робоче місце доводиться завантажувати виконанням декількох операцій над предметами одного або декількох найменувань. На робочих місцях, де виконуються операції декількох найменувань, запуск предметів здійснюється партіями. Партія — це певна кількість однакових предметів, над якими кожна операція виконується безупинно, з однократною витратою підготовчо-заключного часу.
По ступеню спеціалізації, широті й сталості номенклатури продукції, її трудомісткості й обсягу випуску робочі місця діляться на три групи:
1) робочі місця масового типу, спеціалізовані на виконанні однієї безупинно повторюваної детале-операції;
2) робочі місця серійного типу, спеціалізовані на виконанні декількох різних детале-операцій, що повторюються через певні інтервали часу;
3) робочі місця одиничного типу, спеціалізовані на виконанні великої кількості різних детале-операцій, що повторюються через невизначені інтервали часу або не повторюваних взагалі.
По переважному типу робочих місць визначається тип кожного робочого центра послідовно на всіх рівнях керування (від нижніх до верхнього). Ділянки в цеху можуть розрізнятися по типу виробництва, так само як і різні цехи одного підприємства.
