5.2. Принципи раціональної організації виробничого процесу

Для поліпшення економічних показників операційної діяльності робочі процеси повинні бути раціонально організовані в часі й просторі. Основними принципами раціональної організації робочих процесів є наступні.

1. Спеціалізація. Припускає обмеження розмаїтості елементів робочих процесів і робочих центрів на основі стандартизації, нормалізації, уніфікації конструкцій виробів, нормалізації й типізації технологічних процесів і коштів технологічного оснащення. При цьому обмежується розмаїтість виконуваних робочими центрами технологічних функцій (технологічна спеціалізація) або оброблюваних робочими центрами предметів праці (предметна спеціалізація). Стосовно до робочого місця рівень спеціалізації виміряється коефіцієнтом закріплення операцій, тобто кількістю детале-операцій, виконуваних на робочому місці за певний період. Поглиблення спеціалізації є результатом економічно доцільного поділу праці в сучасному виробництві (сервісі) і супроводжується розширенням кооперування.

2. Паралельність. Припускає сполучення в часі, тобто одночасність виконання різних часткових або повних робочих процесів. Цьому сприяє, зокрема, багатомісне (одночасно в одній крапці) і багатоканальне (паралельно в різних крапках) обслуговування. Наприклад, обробка або транспортування одночасно декількох предметів одними робочими коштами, те ж - паралельно декількома коштами; обслуговування відразу декількох заявок у режимі поділу часу й/або простору (тимчасові вікна, багатоканальний устрій). При цьому заощаджується робочий час, скорочується тривалість циклу. Паралельність у просторі, тобто дублювання робочих коштів, маршрутів і каналів руху товарів, може виявитися надлишковою мірою, але підвищувальна надійність при раптових перевантаженнях у робочій мережі (при внутрішніх збоях - відмова якогось елемента або при зовнішніх збурюваннях - сплеск попиту, різке збільшення інтенсивності потоку замовлень).

3. Безперервність. Припускає скорочення часу перерв у ході робочого процесу аж до їхнього повного усунення, а також відсутність розривів у просторовому ланцюзі взаємодіючих робочих центрів. При цьому забезпечується безперервне (без пролежування) просування замовлень по робочих позиціях у технологічному ланцюзі, безперервна (без простоїв) робота устаткування й персоналу на робочих місцях. Досягається за рахунок синхронізації операцій технологічного процесу й балансування елементів по всьому технологічному ланцюзі. Сприяє скороченню тривалості циклу робочого процесу (виконання замовлення клієнта); поліпшенню використання устаткування, площ, персоналу; зниженню рівня запасів і зв'язування в них оборотних коштів.

4. Пропорційність. Припускає збалансованість пропускної здатності всіх послідовних ланок технологічного ланцюга й елементів ресурсного забезпечення. Кожна частина робочого процесу повинна мати пропускну здатність (продуктивність), що відповідає потребам повного процесу. Призначуване для виконання окремих частин процесу число робочих місць, кількість устаткування, чисельність персоналу повинно бути пропорційне трудомісткості цих частин процесу.

5. Прямоточністъ. Припускає організацію руху кожного предмета по робочих позиціях технологічного процесу таким чином, щоб забезпечити найкоротший (у просторі й часі) шлях, без поворотних і зустрічних переміщень, без зайвих перетинань із маршрутами інших предметів. Це має відношення як до технологічного «віртуальним» маршрутам, так і до транспортного «фізичним» маршрутам руху предметів. Прямоточність досягається за рахунок розташування робочих позицій по ходу проходження операцій технологічного процесу. Це скорочує обсяг вантажоперевезень, час транспортування й пролежування предметів, потреба в транспортних засобах і технологічному встаткуванні.

6. Ритмічність. Припускає повторюваність випуску певної кількості продукції й виконання певного обсягу робіт по всьому технологічному ланцюжку через певні інтервали часу. Інтервал часу між запуском-випуском двох наступних одна за інший одиниць продукції (партій, робіт) називається ритмом. Ритм установлюється на календарний період (кілька годин, зміна, доба, тиждень, місяць, квартал, рік) виходячи з попиту (потреби) на продукцію в даному періоді. Робота із установленим ритмом припускає виконання на кожному робочому місці строго певного по складу й обсягу комплексу робіт і його повне повторення в кожному наступному циклі на інтервалах часу, рівних ритму. Ритмічність дозволяє спростити планування й диспетчирування, найбільше раціонально організувати виконання кожної з робіт, розробити найбільш економічні алгоритми функціонування автоматичного встаткування, навчити робочий персонал найбільш ефективним прийомам.

7. Интегративність. Припускає системну інтеграцію складових для досягнення цілей системи з максимальною ефективністю. Досягається за рахунок системної організації й інтегрованого керування всіма частковими процесами в системах виробництва (сервісу). Особливе значення має наскрізне керування ланцюгом поставок і матеріальним потоком у сферах постачання, виробництва й збуту фірми, керування основними, допоміжними й обслуговуючими процесами на основі сучасних інформаційних технологій.

8. Гнучкість. Припускає проведення внутрішніх змін у системах виробництва/сервісу з максимальною ефективністю. Забезпечує можливість реакції системи на різноманітні зміни в її внутрішньому стані (наприклад, збої в ході робіт) або в зовнішнім середовищі (наприклад, коливання попиту). Чим більше гнучкість системи, тим ширше діапазон різноманітних змін, на які в стані відреагувати система. Гнучкість - це запас можливостей реакції системи на різноманітні зміни, більшість із яких не використаються в сучасний момент. Тому гнучкі системи характеризуються відносної (стосовно сучасний момент) надмірністю технологічних й інших можливостей.

9. Адаптивність. Припускає пристосування систем виробництва (сервісу) до змін у зовнішнім економічному середовищі з максимальною ефективністю. Досягається за допомогою внутрішніх змін у системі. Чим адекватніше система реагує на поточний стан зовнішнього середовища (попит, оподатковування, конкуренцію, науково-технічний прогрес і т.д.), тим більше вона адаптивна. Особливе значення має точність відповідності пропозиції попиту - по номенклатурі, обсягу, якості, термінам, місцю, вартості поставки товару й супутнього сервісу.