Частина II.

СТРАТЕГІЯ ПРОЦЕСУ

ГЛАВА 5.

ТИПИ ПРОЦЕСІВ

5.1. Виробничий процес і його структура

На прийнятій стратегії товару базується вибір стратегії процесу. Стратегія процесу припускає ідентифікацію типу процесу, вибір відповідної стратегії керування процесом, прийняття довготермінових рішень по організації процесу в часі й просторі, забезпеченню всіма видами ресурсів.

Робочі процеси. Процес створення товару (виконання роботи, надання послуги) являє собою робочий процес. Для сфери матеріального виробництва характерні робочі процеси, пов'язані з виробництвом товарів; їх звичайно називають виробничими процесами. Для сфери сервісу характерні робочі процеси, пов'язані з наданням послуг; їх звичайно називають сервісними процесами. Робочий процес - це цілеспрямована діяльність (сукупність дій, робіт) по створенню споживацької вартості, що задовольняє особисті, колективні (корпоративні) або суспільні потреби.

Результатом робочого процесу є продукція. Продукція як ринкова категорія являє собою товар. З маркетингових позицій товар - усе, що може задовольнити потреба й пропонується ринку з метою придбання, використання й споживання. У виробничому (операційному) менеджменті під товаром звичайно розуміються матеріально-речовинні об'єкти, послуги й ідеї. У міжнародній класифікації прийнято виділяти наступні види (узагальнені родові категорії) продукції промисловості і її інфраструктур:

• вироби;

• інтелектуальна продукція, що складається із записаної тим або іншим способом інформації (наприклад, програмне забезпечення для комп'ютерів, результати науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт);

• оброблені матеріали, до яких відносяться такі, що поставляють, як правило, у тарі, не закінчені виробництвом напівфабрикати, а також готова продукція, що ще не пройшла передпродажної підготовки;

• послуги, які можуть бути матеріальними (наприклад, доставка вантажів перевізником) і нематеріальними (наприклад, консалтинг по організаційно-правових питаннях).

Залежно від призначення продукція підрозділяється на споживчі товари, призначені для споживання населенням (домашніми господарствами), і товари технічного-, виробничо-технічного призначення, призначені для споживання підприємствами й організаціями в їхніх робочих процесах.

Структура робочого процесу — це склад частин даного процесу і їхнього взаємозв'язку відносно порядку проходження або рівня входження. Елементарною складовою робочого процесу (його нижнім рівнем) вважається операція. Операція — це частина робочого процесу, виконувана над одним або декількома предметами праці на одному або декількох однакових робочих місцях без переналагодження засобів праці за участю або/і під контролем одного або декількох працівників (бригади, команди).

В залежності від ступеня участі в створенні споживацької вартості або в досягненні кінцевого результату на даній частині робочого процесу операції діляться на основні, допоміжні й обслуговуючі. У виробництві основними вважаються операції, безпосередньо пов'язані з формоутворенням і зміною розмірів або властивостей предметів праці. Виконання цих операцій строго регламентується технологічною документацією (операційна карта, схема інструментального налагодження, маршрутна карта), у якій закріплені основні технологічні рішення, прийняті при розробці технології виготовлення даного предмета. Операції, пов'язані з переміщенням предметів праці від одного робочого місця до іншому або з технічним контролем якості, прийнято відносити до допоміжного. Звичайно вони також регламентуються технологічною документацією, але в меншому ступені, ніж основні операції. Інші операції, які звичайно не регламентуються технологічною документацією, відносяться до обслуговуючих. Їхнім прикладом може служити складування робітником предметів праці на робочому місці для створення страхового або оборотного запасу, одержання робітником комплекту інструмента в роздавальній коморі для виконання нової роботи й ін. Сукупність технологічних операцій, упорядкована відносно взаємного проходження, утворить технологічний процес. Вибудувані в порядку проходження сукупності технологічних операцій, що становлять технологічний процес, і інших операцій або дій (у тому числі виконуваних поза робочими місцями й без додатка живої праці) утворять виробничий (або сервісний) процес.

Робочий процес включає певним чином упорядковану (організовану) у просторі й у часі сукупність процесів праці й природних процесів, необхідних і достатніх для створення певної продукції. Процес праці — це робочий процес, що вимагає додатки живої або/й упредметненої праці. Наприклад, виготовлення ювелірного виробу ручної роботи; обробка деталі на верстаті із завантаженням-вивантаженням робітником; виконання обчислень комп'ютером по програмі, розробленої програмістом. Природний процес — це робочий процес, що не вимагає додатка ні живої, ні упредметненої праці. Наприклад, дозрівання диких ягід і грибів до їхнього збору людьми; природне сушіння дерева й пофарбованих предметів, попередньо підготовлених до цього людиною; багаторічна витримка коньяку в умовах, спеціально створених людиною; природне охолодження виливків, старіння заготівок у металообробці.

Робочий процес складається з основних, допоміжних й обслуговуючих підпроцесів. Основні процеси — це робочі процеси, зв'язані безпосередньо зі створенням товару (товарної продукції). Допоміжні процеси — це робочі процеси, пов'язані зі створенням або відновленням матеріальної продукції для власного споживання, що необхідна для створення товарної продукції. Обслуговуючі процеси — це робочі процеси, пов'язані зі створенням нематеріальної продукції (послуги, роботи) для власного споживання, що необхідна для створення товарної продукції.

Наприклад, для автомобілебудівної компанії основним є процес виробництва автомобілів по всіх стадіях технологічного циклу, допоміжним - процес виробництва нестандартної техоснастки й запчастин для технологічного устаткування; обслуговуючої - процес технічного обслуговування й ремонту встаткування. Для інструментального цеху тієї ж компанії процес виробництва нестандартної техоснастки й запчастин є основним, так само як для ремонтно-механічної ділянки цього цеху технічне обслуговування й ремонт устаткування - основний процес.

Робочі процеси у виробництві й сервісі включають звичайно три стадії: підготовчу, стадію дезагрегрованного виконання робіт і стадію з'єднання (сполучення, зборки).

Наприклад, у ресторанному бізнесі спочатку закуповуються окремі інгредієнти майбутнього блюда, потім кожний з них піддається індивідуальній обробці, відповідно до рецептури відбувається їх часткове й нарешті, загальне з'єднання, що супроводжується спільної оброби И пі інший приклад. У машинобудівній компанії виділяються:

• заготівельна стадія, коли виходять заготівлі за допомогою їхньої закупівлі або власного виробництва з вихідних матеріалів (ливарні й ковальські процеси, процеси розкрою й різання матеріалів);

• обробна стадія, коли із заготівель виходять деталі за допомогою їхньої обробки (механічної, термічної, гальванічної й хімічною-хімічній-фізико-хімічної);

• складальна стадія, коли з деталей виходять складальні одиниці, з яких формується готовий виріб (зборка на болтових з'єднаннях, заклепках, пазах, зварювання, пресування, спікання, склеювання, змішування, упаковка, а також фарбування, регулювання, доведення, обкатування в зібраному виді, упакування, консервація).

По характері операцій над предметом праці робочі процеси розділяються на прості й складні. Простий процес — це робочий процес, у якому предмет праці піддається послідовному ряду зв'язаних між собою операцій, у результаті чого виходить готовий або частковий продукт. Складний процес — це робочий процес, у якому готовий (або частковий) продукт виходить шляхом з'єднання декількох часткових продуктів (напівфабрикатів). Складний процес являє собою сукупність взаємозалежних простих процесів, як правило, виконуваних паралельно - послідовно.

По ступеню охоплення робіт, необхідних для досягнення кінцевого результату процесу, виділяють повні й часткові робочі процеси. Повний процес — це робочий процес, що охоплює повний комплекс робіт, необхідних для одержання кінцевого результату даного процесу. Частковий процес — це незакінчена частина повного робочого процесу, що охоплює лише частина робіт, необхідних для одержання кінцевого результату даного процесу. Часткові процеси цілеспрямовано виділяються з повного процесу, щоб найбільше ефективно організувати їхнє виконання в рамках відособлених у просторі або/і часу спеціалізованих робочих центрів.

Робочі центри. Робочий центр — це віртуальна або фізична структура, що має ієрархічну будову, технологічно й організаційно відособлена в просторі або/і в часі, призначений для найбільш ефективного виконання часткового або повного робочого процесу й наділена для цього набором необхідних ресурсів. Робочий процес можна представити як процес перетворення когось входу в якийсь вихід із заданою якістю процесу (мал. 5.1).

Вхід

Робочий процес

Вихід

Рис. 5.1. Робочий процес

Про якість робочого процесу судять по його ефективності (результативності):

Ефективність = Вихід / Вхід;

Ефективність = Корисний результат / Витрати на його одержання.

Якщо виходом для робочого процесу є товар (продукція), то входом служить набір ресурсів, необхідних для створення даного товару. У ході робочого процесу ці ресурси споживаються: одні з них - повністю за кожен робочий цикл, інші - вроздріб за ряд повторюваних циклів. Наприклад, у виробничому процесі при виготовленні кожної деталі одноразово й у повному обсязі споживаються матеріали, виділені на це відповідно до норм витрати, а устаткування й жива праця переносять на неї лише частина своєї вартості. Багаторазово й довготерміново використовувана (відносно постійна) складова набору ресурсів (виробничі площі, устаткування й персонал), необхідних для реалізації робочого процесу, утворить фізичну основу робочого центра для виконання даного процесу. Робочий центр служить матеріально-речовинною оболонкою, у рамках якої здійснюється робочий процес: на вхід для переробки подається однократно використовувана (змінна) складова набору ресурсів (сировина, матеріали, паливо й енергія), на виході після переробки виходить готова продукція (товар).

Будова робочих центрів можна охарактеризувати з погляду їх елементного (ресурсного), функціонального й організаційного складу. В елементному (ресурсному) аспекті будова робочих центрів може бути представлено трьома укрупненими складовими - предметами праці, коштами праці й живою працею. У робочому процесі інтегрується їхня взаємодія: цілеспрямований рух предметів праці по робочих позиціях, на кожній з яких вони піддаються цілеспрямованому впливу з боку коштів праці й живої праці. У результаті їхня окрема дії й рухи в рамках робочого процесу зливаються у зв'язні й цілеспрямовані процеси руху потоків (матеріалів й інформації), процеси функціонування (технічних коштів) і трудові процеси (персоналу).

1. Предмети праці — це об'єкти робочого процесу, для створення яких до них прикладається жива й упредметнена праця. Розрізняють об'єкти основного робочого процесу й допоміжних обслуговуючих робочих процесів. До об'єктів основного робочого процесу, наприклад у промисловому виробництві, прийнято відносити об'єкти виробництва в різному ступені готовності до кінцевого споживання: сировина, матеріали й комплектуючі, заготівлі, деталі, складальні одиниці, комплекси й комплекти, готові вироби.

До об'єктів допоміжних (обслуговуючих) робітників процесів у виробництві прийнято відносити допоміжні предмети, або інгредієнти виробництва, у різному ступені готовності до виробничого споживання (запасні частини, інструмент ріжучий та міряльний, пристосування, тара багаторазового й одноразового використання, що мастильно-охолоджуючі рідини, паливо й інші енергоносії, відходи виробництва), послуги й роботи технічного-виробничо-технічного призначення (технічне обслуговування й ремонт устаткування, будинків, споруджень, інженерних комунікацій, транспортування й зберігання).

Умовно предмети праці прийнято розділяти на матеріали й інформацію. У процесі руху через послідовності робочих центрів, що реалізують часткові робітники процеси, матеріали й інформація утворять відповідно матеріальні й інформаційні потоки. Матеріальні потоки представлені наступними основними складовими. Комплектуючі — це покупні вироби, які не виготовляються на підприємстві, а надходять у готовому виді (тобто закуповуються готовими до виробничого споживання). Деталь — предмет, що не може бути розділений на частини без руйнування його (наприклад, що виготовляє із цільного виливка, кування, прокату шляхом механічної обробки або формований з декількох частин шляхом зварювання). Складальна одиниця (вузол) — роз’ємне або нероз'ємне сполучення декількох Деталей. Комплекси й комплекти складаються із з'єднаних між собою складальних одиниць і деталей. Виробом може вважатися закінчений зборкою комплекс або комплект, підготовлений до продажу (тобто готовий товар, що представляє собою,).

Перелік всіх видів виробів, що випускають робочим центром, називається номенклатурою. Вироби можуть бути неспецифікованими, коли вони не мають складових частин, і специфікованими, коли вони складаються із двох і більше складових частин. Вироби характеризуються поруч якісних і кількісних параметрів: конструктивною складністю; розміром і масою; видами, марками й типорозмірами застосовуваних матеріалів; трудомісткістю виготовлення й зборки; ступенем точності обробки; питомою вагою стандартних, нормалізованих й уніфікованих деталей і складальних одиниць; обсягом випуску.

2. Засоби праці — це знаряддя праці, у яких упредметнено минулу працю людей й які використовуються в робочому процесі для перетворення предметів праці в товар. До коштів праці ставляться земля, будинки й спорудження, кошти транспорту, енергетичні установки й мережі, технологічне й інформаційно-керуюче встаткування, інші кошти технологічного й організаційного оснащення, у тому числі коштів програмного й інформаційного забезпечення.

3. Жива праця — це доцільні дії людини по реалізації робочого процесу, пов'язані з витратами нервово-м'язової енергії при виконанні різних робіт, що вимагають від людини додатка фізичних й/або інтелектуальних сил і здатностей, у тому числі при спостереженні й контролі за впливом засобів праці на предмети праці в автоматичному режимі. При виконанні робочих процесів звичайно виникає потреба в додатку як некваліфікованї, так і кваліфікованої праці. Кваліфікована праця - це праця фахівців, підготовлених і навчених для виконання специфічних робіт, що володіють певною сумою теоретичних знань і практичних навичок у даній області, що знаходить віддзеркалення в приналежності кожного з них до певної професії, спеціальності й кваліфікаційній групі.

У функціональному аспекті кожен робочий центр може бути охарактеризований складом функцій (робіт), які складають зміст часткового робочого процесу. Насамперед робочі центри підрозділяються на основні, допоміжні й обслуговуючі залежно від характеру виконуваних у них процесів. Будь-який з таких робочих центрів має конкретну спеціалізацію, що дозволяє йому виконувати свою, строго певну частину загального робочого процесу найбільше ефективно. У робочому процесі інтегрується взаємодія (кооперування) різноманітних спеціалізованих структурних елементів, що виконують специфічні часткові процеси, такі, як обробка (деталі на верстаті,, вантажу на складі), транспортування, складування, підтримка (інформаційна, фінансова, правова й т.д.). Певну спеціалізацію, зв'язану зі службовим (функціональним) призначенням, має кожен робочий центр будь-якого рівня організаційної структури.

В організаційному аспекті будова робочого центра може бути представлене через рівні його організаційної структури. У повному робочому процесі інтегруються часткові робочі процеси різного рівня, виконувані робочими центрами відповідного рівня. Так, для виробничої компанії прийнято виділяти робочі центри наступних рівнів: компанія, завод, цех, ділянка, робоче місце. Робоче місце являє собою робочий центр самого нижнього рівня ієрархії. Робоче місце - це частина простору, що включає ділянку виробничої або службової площі з необхідними засобами оснащення (технологічного й організаційного), призначена для здійснення елементарного часткового робочого процесу (операції) за участю або під контролем персоналу.