- •Вища освіта
- •Передмова
- •1. Введення до предмеТу
- •1.1. Об'єкт і предмет вивчення, мета й завдання виробничого менеджменту
- •1.2. З історії розвитку виробничого менеджменту
- •1.3. Сутність і функції виробничого менеджменту
- •Засобивиробництва Продукція
- •Предмети праці Оперуюча система
- •Жива праця Послуги
- •1.4. Конфлікт цілей виробничого менеджменту
- •1.5. Менеджмент як системний процес формування управлінських рішень
- •Контрольні питання й завдання
- •Частина I стратегія продукту
- •2.1.2. Особливості виробничого менеджменту по стадіях життєвого циклу
- •Методи інноваційного менеджменту
- •2.2. Маркетингова розробка продукту
- •2.2.1. Завдання маркетингу продукту
- •2.2.2. Процес маркетингу продукту
- •2.3. Науково-технічне прогнозування розвитку продукту
- •2.3.1. Сутність і види прогнозів
- •2.3.2. Методи науково-технічного прогнозування
- •2.4. Формування продуктової програми підприємства
- •2.4.1. Сутність і види продуктового планування
- •2.4.2. Процес продуктового планування інновацій
- •Контрольні питання й завдання
- •ГЛава 3. Проектування нового продукту
- •3.1. Інноваційний процес: зміст та особливості
- •3.1.1. Поняття та види інновацій
- •1. За значи-містю
- •5. За відношенням до розробки
- •11. За причинами виникнення
- •6. За масштабами поширення
- •12. За предметом та сферою докладання
- •7. За роллю у процесі виробництва
- •8. За характером задовольняючих потреб
- •9. За степенем новизни
- •3.2. Дослідницька стадія проектування продукту
- •Невизначеність змісту та оцінок Конкретизація цілі Наукова таекономічназначущістьрезультатів Види робіт
- •3.3. Конструювання нового продукту
- •3.3.1. Дослідно-конструкторські розробки
- •3.3.2. Конструкторська підготовка виробництва
- •3.4. Технологічна підготовка виробництва нового продукту
- •3.4.1. Сутність технологічної підготовки виробництва
- •3.4.2. Склад робіт з технологічної підготовки виробництва
- •3.5. Організаційні структури керування інноваційними процесами
- •Контрольні питання й завдання
- •ГЛава 4. Керування інноваційними проектами
- •4.1. Поняття й зміст керування інноваційними проектами
- •4.1.1. Сутність інноваційних проектів
- •4.1.2. Види й зміст інноваційних проектів
- •Інноваційні проекти
- •4.1.3. Сутність і принципи керування інноваційними проектами
- •4.2. Порядок розробки інноваційних проектів
- •4.3. Планування інноваційного проекту
- •4.3.1. Зміст і види планування проектів
- •4.3.2. Побудова мережної моделі проекту
- •4.3.3. Розрахунок тимчасових характеристик проекту
- •4.3.4. Аналіз імовірності завершення проекту в термін
- •4.3.5. Завдання мінімізації витрат на проект
- •Частина II.
- •5.2. Принципи раціональної організації виробничого процесу
- •5.3. Типи процесів і типи виробництва
- •5.4. Техніко-економічна характеристика типів виробництва
- •5.5. Особливості стратегії процесу в сервісі
- •ГЛава 6. Виробничий цикл
- •6.1. Ритм виробництва та виробничий цикл
- •6.2. Норма часу на операцію
- •6.3. Операційний цикл
- •6.4. Технологічний цикл
- •6.5. Виробничий цикл
- •Глава 7. Виробнича потужність
- •7.1. Обсяг виробництва й виробнича потужність
- •7.2. Практичні розрахунки виробничої потужності
- •7.3. Планування виробничої потужності
- •7.4. Обґрунтування виробничої потужності
- •7.5. Інвестування в розвиток виробничих потужностей
- •Частина III
- •8.2. Метод зважування
- •8.3. Метод критичної точки
- •8.4. Метод центра гравітації
- •8.5. Транспортні методи
- •ГЛава 9. Прийняття рішенні про розміщення (метод дерева рішень)
- •9.1. Методи та моделі прийняття рішень
- •9.2. Основні положення методу
- •9.3. Аналіз чутливості рішення завдання
- •9.4. Дерево рішень завдання
- •9.5. Гранична вартість повної інформації
- •9.6. Багаторівневі завдання прийняття рішень
- •Частина IV.
- •Склад основних і допоміжних цехів, що обслуговують господарств машинобудівного підприємства
- •10.2. Принципи раціонального розміщення підрозділів підприємства
- •10.3. Форми спеціалізації підрозділів підприємства
- •10.4. Виробнича структура підрозділів підприємства
- •Глава 11. Організація виробництва непотоковими методами
- •11.1. Форми організації ділянок (цехів)
- •11.2. Об'ємні проектні розрахунки створення ділянок
- •11.3. Методи розрахунку тривалості циклу обробки партій деталей
- •11.4. Методи оптимізації запуску партій деталей в обробку
- •Глава 12. Організація виробництва потоковими методами
- •12.1. Поняття потокового виробництва
- •І види потокових ліній
- •12.2. Основи організації однопредметних безперервних потокових ліній
- •12.2.1. Моделі й методи розрахунку ліній, оснащених робочими конвеєрами
- •12.2.2. Моделі й методи розрахунку ліній, оснащених розподільними конвеєрами
- •12.3. Основи організації однопредметних перервних потокових ліній
- •Моделі й методи розрахунку оборотного заділу
- •12.4. Основи організації багатопредметних перемінно-потокових ліній
- •12.5. Багатопредметні групові потокові лінії
- •Частина V.
- •13.2. Ремонтне господарство підприємства
- •13.3. Енергетичне господарство підприємства
- •Глава 14. Транспортно-складське обслуговування виробництва
- •14.1. Організація транспортного господарства підприємства
- •Маршрути руху транспортних коштів
- •14.2. Організація складського господарства підприємства
- •Глава 15. Стратегія якості продукції
- •15.1. Визначення якості продукції
- •15.2. Концепція загального управління
- •15.3. Міжнародні стандарти якості
- •15.4. Нормативна якість продуктів
- •15.5. Якість сервісу
- •Частина VI.
- •16.2. Функції систем, що оперують, і їх концептуальне моделювання
- •16.3. Стратегії планування і структури систем, що оперують
- •Глава 17. Керування запасами
- •17.1. Завдання створення
- •Виробничих запасів
- •17.2. Функції запасів
- •17.3. Типи запасів
- •17.4. Підходи до керування наявними запасами
- •17.5. Ідеальна модель керування запасами і її модифікації
- •Контрольні питання і завдання
- •Глава 18. Моделі Та методи керування запасами
- •18.1. Класифікація моделей керування
- •Запасами
- •18.2. Модель керування запасами з фіксованою партією поставки
- •18.3. Модель керування запасами с фіксованим ритмом поставки
- •18.4. Комбінований спосіб керування запасами
- •18.5. Особливості стохастичної постановки завдання керування запасами
- •18.6. Керування запасами з фіксованою партією поставки (стохастичних підхід)
- •18.7. Керування запасами з фіксованим ритмом поставки (стохастичний підхід)
- •18.8. Комбінований спосіб керування запасами (стохастичний підхід)
- •18.9. Багатопродуктова модель керування запасами
- •18.10. Метод розрахунку страхових запасів
- •Глава19. Система керування «точно в строк»
- •19.1. Загальні принципи побудови системи «точно в строк»
- •19.2. «Виштовхувальні» і «витягаючі» системи керування виробництвом
- •19.3. Фактори ефективності системи «точно в строк»
- •19.4. Структура і принципи побудови системи Toyota
- •19.5. Інформаційна система «канбан»
- •Правила руху карток «канбан»
- •Контрольні питання
- •Глава 20.
- •20.2. Коротка історія розвитку системи централізованого планування
- •20.3. Механізм планування потреб у компонентах виробів при залежному попиті
- •20.4. Головний план-графік виробництва
- •Головний план-графік виробництва (перший інтервал обрію планування)
- •20.5. Відомість складу виробу
- •20.6. Вибір політики замовлень
- •Політика «послідовного балансування по окремих періодах»
- •Контрольні питання й завдання
- •Частина VII.
- •21.2. Логіка формування системи mrp II
- •21.3. Функції системи mrp II на стадії планування
- •21.4. Функції системи mrp II на стадії виконання планів
- •21.5. Порівняння концепції mrp II і системи керування «точно в термін»
- •Концептуальна єдність підходів до управління систем
- •21.6. Система планування потреб у розподілі
- •21.7. Інші сучасні підходи до плануванню виробництва
- •Контрольні питання й завдання
- •Глава22. Агрегатне планування
- •22.1. Загальна характеристика й мета
- •Агрегатного планування
- •22.2. Стратегії агрегатного планування
- •Чисті стратегії
- •Змішані стратегії
- •22.3. Методи агрегатного планування
- •Контрольні питання й завдання
- •Глава23.
- •23.2. Основні методики складання виробничих розкладів
- •Контрольні питання й завдання
- •Додаток інформаційна підтримка виробничого менеджменту: сучасна концепція
- •1. Вимоги до сучасних бізнесів-систем і рівні їхньої інтеграції
- •2. Інформаційне оточення бізнесу і нові правила його роботи
- •Вплив інформаційних технологій на перехід до нових правилам роботи компаній
- •3. Системи підтримки прийняття рішень і моделі подання знань
- •Література
- •1. Введення до предмеТу 4
- •Глава 2. Формування базисних 23
- •ГЛава 3. 50
- •ГЛава 4. 79
- •Глава 5. 114
- •ГЛава 6. 132
- •Глава 7. 153
- •ГЛава 9. 185
- •ГЛава 10. Виробнича 197
- •Глава 11. 209
- •Глава 12. Організація виробництва 229
- •Глава 13. 265
- •Глава19. 388
4.3. Планування інноваційного проекту
4.3.1. Зміст і види планування проектів
У керуванні проектом планування (програмування, розробка, детальної програми) займає основне місце, втілюючи організуючий початок процесу реалізації проекту. Основна мета планування — інтеграція всіх учасників проекту для виконання комплексу робіт, що забезпечують досягнення кінцевих результатів проекту. План реалізації інноваційного проекту являє собою детальний, розгорнутий у часі, збалансований по ресурсах і виконавцям, взаємопов'язаний перелік науково-технічних, виробничих, організаційних й інших заходів, спрямованих на досягнення загальної мети або рішення поставленого завдання. Таким чином, план містить вказівки кому, яке завдання й у який час вирішувати, а також які ресурси потрібно виділити на рішення кожного завдання. Як правило, він оформляється у вигляді комплексної інноваційної програми.
Система планів. При керуванні інноваційними проектами виділяється система планів, представлена на мал. 4.6.
Плани
за періодом
за цілями
за змістом
за рівнем
довгострокові
стратегічні
продуктово-
тематичні
проекта вцілому
середньостроковів
короткостокові
поточні
об’ємно-
календарні
техніко-
економічні
(ресурсні)
бізнес-плани
організацій-
учасників
окремих видів
робіт
Рис. 4.6. Види планів інноваційного проекту
У тимчасовому розрізі (по періоду планування) розрізняють довготермінові плани, період реалізації яких перевищує 5 років; середньотермінові плани, з періодом реалізації від 3 до 5 років; короткотермінові плани — на період менш 3 років. По цілям розрізняють стратегічний і поточний плани реалізації проекту. Стратегічний план визначає цільові етапи й основні віхи проекту, що характеризуються термінами завершення комплексів робіт, поставки продукції (устаткування), підготовки фронту робіт і т.д.; кооперацію організацій-виконавців; потреби в матеріальних, технічних і фінансових ресурсах з розподілом по роках і кварталам. Основне призначення стратегічного плану — показати, як проміжні етапи реалізації проекту логічно вибудовуються в напрямку до його кінцевих цілей. Поточний план уточнює терміни виконання комплексів робіт і потреби в ресурсах, установлює чіткі границі між комплексами робіт, за виконання яких відповідають різні організації-виконавці, у розрізі року й кварталу.
Плани можуть деталізуватися за рівнем проекту (ступеня охоплення робіт проекту): план проекту в цілому, плани організацій-учасників проекту, плани окремих видів робіт (етапів, стадій, основних віх). План проекту в цілому називається зведеним, або комплексним, і охоплює всі роботи проекту. Плани окремих організацій-учасників (постачальників, інвесторів і виконавців) або окремих видів робіт (план НИОКР, бюджет проекту, план поставок і т.д.) є приватними або детальними. Змістовно плани підрозділяються на продуктово-тематичні, об'ємно-календарні, техніко-економічні (ресурсні) і бізнес-плани.
Продуктово-тематичний план інноваційного проекту являє собою вв'язаний по ресурсах, виконавцям і термінам здійснення комплекс завдань, тим НИР й ОКР, а також робіт з їхнього забезпечення для ефективної реалізації цілей проекту. У процесі продуктово-тематичного планування по завданнях, включеним у проект, визначаються наступні параметри: склад етапів робіт і терміни їхнього виконання; склад відповідальних виконавців і співвиконавців по етапах; кошторисна вартість кожного етапу (у тому числі витрати на НИОКР, капітальні вкладення, інші витрати з розбивкою по роках); перелік найважливіших матеріально-технічних ресурсів, необхідних для реалізації завдання (з розбивкою по роках); розрахунки економічної ефективності; карти технічного рівня по нових видах продукції й технологічним процесам. Ефективними методами розробки продуктово-тематичного плану є програмно-цільові методи, інструментами - дерево цілей і дерево робіт, а основною формою - розробка комплексної програми реалізації проекту.
Об'ємно-календарний план інноваційного проекту визначає тривалість й обсяг робіт, дати початку й закінчення виконання робіт, тем і завдань проблемно-тематичного плану, резерви часу й величини ресурсів, необхідних для реалізації проекту. Ціль календарних розрахунків — регламентація погодженого ходу робіт з обліком доцільної їхньої послідовності й взаємозв'язку по кожній темі (завданню) проблемно-тематичного плану й по окремих організаціях-виконавцях (детальні календарні плани), а також по проекту в цілому (зведений оптимальний календарний план). Як метод календарного планування в системі керування інноваційними проектами рекомендується використовувати методи сіткового планування й керування (СПУ), що одержали з початку 1960-х рр. широке поширення в колишньому СРСР. Система СПУ передбачає детальне вивчення майбутніх робіт і подання їх у вигляді спеціального креслення — сіткового графіка. Використання при календарному плануванні проекту мережних методів дозволяє визначити перелік найбільш відповідальних робіт, що становлять критичний шлях проекту; установити мінімальний час завершення проекту; виділити роботи, завдання з високим ризиком; виділити занадто інтенсивні періоди діяльності.
Основні процедури й методи сіткового планування інноваційних проектів застосовуються відповідно до відомої загальної практики сіткового планування й керування. Для проектів, що складаються з декількох сотень найменувань робіт, якісне й оперативне виконання функцій керування вручну стає або дуже трудомістким, або просто неможливим. Незаперечні переваги ЕОМ викликали до життя широкий спектр спеціалізованих систем керування проектами. У цей час програмне забезпечення для сіткового планування розроблено практично для всіх видів ЕОМ. Прикладами таких систем планування є Milestones фірми Kidasa Software, Artemis Project фірми Metier, Primavera Project Planner, Time Line фірми Symantec.
Техніко-економічний план (ТЕП), або ресурсний план, являє собою план ресурсного забезпечення інноваційного проекту (матеріально-технічного, інтелектуального, інформаційного, фінансового) і визначає склад і потреби в ресурсах терміни поставок і потенційних постачальників і підрядників. У процесі ресурсного планування підготовляються й проводяться підрядні торги, укладаються договори (контракти) на поставку. Договір поставки ресурсів є основним документом, що регламентує терміни, обсяги й умови поставки ресурсів. Особливим видом ресурсів є кошти (фінанси). Планування витрат повинне здійснюватися таким чином, щоб вони могли задовольняти потреби у фінансових ресурсах протягом усього терміну здійснення проекту. Для цього складається бюджет проекту.
Бюджет інноваційного проекту — це план, виражений у кількісних показниках й який показує витрати, необхідні для досягнення поставленої мети. Загальний бюджет показує витрати коштів на проект по роках протягом усього періоду його здійснення. При цьому бюджет першого року з поквартальною й помісячною розбивкою визначається досить точно, а бюджети останніх років можуть змінюватися з урахуванням динаміки цін. На загальному бюджеті ґрунтуються плани окремих виконавців. Бюджет проекту має двояке значення: по-перше, це план дії, а по-друге - інструмент для керівництва й контролю. Бюджет проекту спрямований на рішення двох основних завдань:
• забезпечення динаміки інвестицій, що дозволила б виконати проект відповідно до тимчасових і фінансових обмежень;
• зниження обсягу витрат і ризику проекту за рахунок відповідної структури інвестицій і максимальних податкових пільг.
Вихідною інформацією для планування витрат на проект є кошторисна документація по проекту й календарний план проекту. Планування витрат при складанні бюджету проекту ведеться від загального до частки, і розподіл коштів на проект по календарних періодах здійснюється в три кроки.
Крок 1. Послідовно підсумовується вартість всіх робіт календарного плану й будується інтегральна крива освоєння коштів протягом терміну здійснення проекту. При цьому розглядаються альтернативні варіанти планування витрат: при ранніх термінах початку робіт, при його пізніх термінах й усереднений, найбільш імовірний варіант розподілу витрат у часі.
Крок 2. Розмір необхідних витрат у кожен часовий період визначається шляхом підсумовування вартості робіт, які виконані в цей період за календарним планом.
Крок 3. Здійснюється розподіл витрат у часі по кожному виду робіт. При цьому розглядаються можливі варіанти використання коштів: нормальний, прискорений й уповільнений.
Елементи вартості, розраховані на основі калькуляцій, що стоять на початку створення проекту, дають можливість сформувати бюджет по статтях витрат у цілому на проект, по видах робіт і виконавцям.
Розрізняють чотири способи фінансування проекту:
• акціонерне фінансування — являє собою вкладення коштів, устаткування й технологій;
• фінансування з державних джерел — здійснюється в рамках інвестиційних програм шляхом прямого субсидування;
• лізингове фінансування — має на увазі передачу учасникам проекту (інвесторам) прав власності на об'єкт проектування або його частину;
• боргове фінансування — здійснюється за рахунок кредитів банків і боргових зобов'язань юридичних або фізичних осіб.
Бізнес-план інноваційного проекту дозволяє оцінити й обґрунтувати можливість реалізації проекту в умовах конкуренції. При складанні бізнес-плану необхідно відповісти на такі питання: чи гарна ідея плану? На кого розрахований новий продукт (товар або послуга)? Чи знайде цей продукт свого покупця? З ким прийдеться конкурувати? Бізнес-план являє собою короткий програмний документ, що дає уявлення про цілі і методи здійснення й очікуваних результатів інноваційного проекту. Він дозволяє визначити життєздатність проекту в умовах конкуренції, містить орієнтир критеріїв розвитку проекту й служить важливим інструментом фінансової підтримки з боку зовнішніх інвесторів. Зразковий склад, зміст розділів, методи й загальні вимоги до складання бізнес-плану інноваційного проекту такі ж, як і при розробці будь-якого бізнес-плану в інноваційній сфері.
Процес планування. Діяльність по розробці інноваційних планів охоплює всі етапи проектного керування - від розробки концепції проекту до контролю виконання календарних планів і витрати ресурсів. Основні етапи процесу планування представлені на мал. 4.7. На етапі розробки концепції проекту формується продуктово-тематичний план проекту у формі інноваційної програми. Для цього проводяться кількісне уточнення мети проекту й завдань по окремих періодах (дерево цілей), вибір організаційно-технологічних рішень, продуктово-тематична розробка проекту (дерево робіт) і розрахунок його основних параметрів.
Мета проекту
План реалізації інноваційного проекту
Параметри завдань
Основні техніко- економічні показники


Укрупнений план
реалізації проекту
Склад завдань та комплекс заходів
Оцінка реалізує мості проекту



Цільові показники
Обмежуючі пар-ри
Структура цілей
Пакет робіт
Ресурсний план
Оцінка потреби у ресурсах
Зводний календарний план


Дерево
робіт
Продуктово-тематичний план


«Хто?» «Що?» «Скільки?»
Дерево

цілей












«Навіщо?»
Місцеві
мережні
Детальний об’ємно-календарний план
графіки зведений
Технічні і організаційно- технічні рішення





мережний


«Як?»
«Коли?»
графік




Рис. 4.7. Основні етапи процесу планування інноваційного проекту
На етапі планування реалізації інноваційного проекту розробляються календарні й ресурсні плани. Для цього будуються приватні й зведені мережні моделі комплексів робіт, розробляються детальні й зведені календарні плани, визначається потреба в ресурсах й аналізується реалізовуваність проекту. На цьому ж етапі провадиться оформлення документів за пакетом планів, затвердження планів і бюджету. На етапі контролю ходу реалізації проекту здійснюється контроль за виконанням планових завдань і при необхідності коректування планів.
Номенклатура показників і глибина розробки окремих планів змінюється залежно від масштабу й виду інноваційного проекту. Прийняті в процесі планування рішення повинні забезпечити реалізовуваність проекту в заданий термін з мінімальною вартістю й витратами ресурсів і при високій якості виконання робіт. Розрізняють чотири типи оцінок реалізовуваності проекту: логічна (облік логічних обмежень на можливий порядок виконання робіт у часі), ресурсна (облік обмеженості наявних або доступних ресурсів у кожен момент часу виконання проекту), фінансова (забезпечення позитивного балансу коштів як особливого виду ресурсу), економічна (або оптимізація комплексу робіт із часу, вартості і якості виконання).
