Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
bily-dzhur / Производств мен-т Козловский (укр).docx
Скачиваний:
105
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
2.25 Mб
Скачать

4.3. Планування інноваційного проекту

4.3.1. Зміст і види планування проектів

У керуванні проектом планування (програмування, розробка, детальної програми) займає основне місце, втілюючи організуючий початок процесу реалізації проекту. Основна мета планування — інтеграція всіх учасників проекту для виконання комплексу робіт, що забезпечують досягнення кінцевих результатів проекту. План реалізації інноваційного проекту являє собою детальний, розгорнутий у часі, збалансований по ресурсах і виконавцям, взаємопов'язаний перелік науково-технічних, виробничих, організаційних й інших заходів, спрямованих на досягнення загальної мети або рішення поставленого завдання. Таким чином, план містить вказівки кому, яке завдання й у який час вирішувати, а також які ресурси потрібно виділити на рішення кожного завдання. Як правило, він оформляється у вигляді комплексної інноваційної програми.

Система планів. При керуванні інноваційними проектами виділяється система планів, представлена на мал. 4.6.

Плани

за періодом

за цілями

за змістом

за рівнем

довгострокові

стратегічні

продуктово-

тематичні

проекта вцілому

середньостроковів

короткостокові

поточні

об’ємно-

календарні

техніко-

економічні

(ресурсні)

бізнес-плани

організацій-

учасників

окремих видів

робіт

Рис. 4.6. Види планів інноваційного проекту

У тимчасовому розрізі (по періоду планування) розрізняють довготермінові плани, період реалізації яких перевищує 5 років; середньотермінові плани, з періодом реалізації від 3 до 5 років; короткотермінові плани — на період менш 3 років. По цілям розрізняють стратегічний і поточний плани реалізації проекту. Стратегічний план визначає цільові етапи й основні віхи проекту, що характеризуються термінами завершення комплексів робіт, поставки продукції (устаткування), підготовки фронту робіт і т.д.; кооперацію організацій-виконавців; потреби в матеріальних, технічних і фінансових ресурсах з розподілом по роках і кварталам. Основне призначення стратегічного плану — показати, як проміжні етапи реалізації проекту логічно вибудовуються в напрямку до його кінцевих цілей. Поточний план уточнює терміни виконання комплексів робіт і потреби в ресурсах, установлює чіткі границі між комплексами робіт, за виконання яких відповідають різні організації-виконавці, у розрізі року й кварталу.

Плани можуть деталізуватися за рівнем проекту (ступеня охоплення робіт проекту): план проекту в цілому, плани організацій-учасників проекту, плани окремих видів робіт (етапів, стадій, основних віх). План проекту в цілому називається зведеним, або комплексним, і охоплює всі роботи проекту. Плани окремих організацій-учасників (постачальників, інвесторів і виконавців) або окремих видів робіт (план НИОКР, бюджет проекту, план поставок і т.д.) є приватними або детальними. Змістовно плани підрозділяються на продуктово-тематичні, об'ємно-календарні, техніко-економічні (ресурсні) і бізнес-плани.

Продуктово-тематичний план інноваційного проекту являє собою вв'язаний по ресурсах, виконавцям і термінам здійснення комплекс завдань, тим НИР й ОКР, а також робіт з їхнього забезпечення для ефективної реалізації цілей проекту. У процесі продуктово-тематичного планування по завданнях, включеним у проект, визначаються наступні параметри: склад етапів робіт і терміни їхнього виконання; склад відповідальних виконавців і співвиконавців по етапах; кошторисна вартість кожного етапу (у тому числі витрати на НИОКР, капітальні вкладення, інші витрати з розбивкою по роках); перелік найважливіших матеріально-технічних ресурсів, необхідних для реалізації завдання (з розбивкою по роках); розрахунки економічної ефективності; карти технічного рівня по нових видах продукції й технологічним процесам. Ефективними методами розробки продуктово-тематичного плану є програмно-цільові методи, інструментами - дерево цілей і дерево робіт, а основною формою - розробка комплексної програми реалізації проекту.

Об'ємно-календарний план інноваційного проекту визначає тривалість й обсяг робіт, дати початку й закінчення виконання робіт, тем і завдань проблемно-тематичного плану, резерви часу й величини ресурсів, необхідних для реалізації проекту. Ціль календарних розрахунків — регламентація погодженого ходу робіт з обліком доцільної їхньої послідовності й взаємозв'язку по кожній темі (завданню) проблемно-тематичного плану й по окремих організаціях-виконавцях (детальні календарні плани), а також по проекту в цілому (зведений оптимальний календарний план). Як метод календарного планування в системі керування інноваційними проектами рекомендується використовувати методи сіткового планування й керування (СПУ), що одержали з початку 1960-х рр. широке поширення в колишньому СРСР. Система СПУ передбачає детальне вивчення майбутніх робіт і подання їх у вигляді спеціального креслення — сіткового графіка. Використання при календарному плануванні проекту мережних методів дозволяє визначити перелік найбільш відповідальних робіт, що становлять критичний шлях проекту; установити мінімальний час завершення проекту; виділити роботи, завдання з високим ризиком; виділити занадто інтенсивні періоди діяльності.

Основні процедури й методи сіткового планування інноваційних проектів застосовуються відповідно до відомої загальної практики сіткового планування й керування. Для проектів, що складаються з декількох сотень найменувань робіт, якісне й оперативне виконання функцій керування вручну стає або дуже трудомістким, або просто неможливим. Незаперечні переваги ЕОМ викликали до життя широкий спектр спеціалізованих систем керування проектами. У цей час програмне забезпечення для сіткового планування розроблено практично для всіх видів ЕОМ. Прикладами таких систем планування є Milestones фірми Kidasa Software, Artemis Project фірми Metier, Primavera Project Planner, Time Line фірми Symantec.

Техніко-економічний план (ТЕП), або ресурсний план, являє собою план ресурсного забезпечення інноваційного проекту (матеріально-технічного, інтелектуального, інформаційного, фінансового) і визначає склад і потреби в ресурсах терміни поставок і потенційних постачальників і підрядників. У процесі ресурсного планування підготовляються й проводяться підрядні торги, укладаються договори (контракти) на поставку. Договір поставки ресурсів є основним документом, що регламентує терміни, обсяги й умови поставки ресурсів. Особливим видом ресурсів є кошти (фінанси). Планування витрат повинне здійснюватися таким чином, щоб вони могли задовольняти потреби у фінансових ресурсах протягом усього терміну здійснення проекту. Для цього складається бюджет проекту.

Бюджет інноваційного проекту — це план, виражений у кількісних показниках й який показує витрати, необхідні для досягнення поставленої мети. Загальний бюджет показує витрати коштів на проект по роках протягом усього періоду його здійснення. При цьому бюджет першого року з поквартальною й помісячною розбивкою визначається досить точно, а бюджети останніх років можуть змінюватися з урахуванням динаміки цін. На загальному бюджеті ґрунтуються плани окремих виконавців. Бюджет проекту має двояке значення: по-перше, це план дії, а по-друге - інструмент для керівництва й контролю. Бюджет проекту спрямований на рішення двох основних завдань:

• забезпечення динаміки інвестицій, що дозволила б виконати проект відповідно до тимчасових і фінансових обмежень;

• зниження обсягу витрат і ризику проекту за рахунок відповідної структури інвестицій і максимальних податкових пільг.

Вихідною інформацією для планування витрат на проект є кошторисна документація по проекту й календарний план проекту. Планування витрат при складанні бюджету проекту ведеться від загального до частки, і розподіл коштів на проект по календарних періодах здійснюється в три кроки.

Крок 1. Послідовно підсумовується вартість всіх робіт календарного плану й будується інтегральна крива освоєння коштів протягом терміну здійснення проекту. При цьому розглядаються альтернативні варіанти планування витрат: при ранніх термінах початку робіт, при його пізніх термінах й усереднений, найбільш імовірний варіант розподілу витрат у часі.

Крок 2. Розмір необхідних витрат у кожен часовий період визначається шляхом підсумовування вартості робіт, які виконані в цей період за календарним планом.

Крок 3. Здійснюється розподіл витрат у часі по кожному виду робіт. При цьому розглядаються можливі варіанти використання коштів: нормальний, прискорений й уповільнений.

Елементи вартості, розраховані на основі калькуляцій, що стоять на початку створення проекту, дають можливість сформувати бюджет по статтях витрат у цілому на проект, по видах робіт і виконавцям.

Розрізняють чотири способи фінансування проекту:

акціонерне фінансування — являє собою вкладення коштів, устаткування й технологій;

фінансування з державних джерел — здійснюється в рамках інвестиційних програм шляхом прямого субсидування;

лізингове фінансування — має на увазі передачу учасникам проекту (інвесторам) прав власності на об'єкт проектування або його частину;

боргове фінансування — здійснюється за рахунок кредитів банків і боргових зобов'язань юридичних або фізичних осіб.

Бізнес-план інноваційного проекту дозволяє оцінити й обґрунтувати можливість реалізації проекту в умовах конкуренції. При складанні бізнес-плану необхідно відповісти на такі питання: чи гарна ідея плану? На кого розрахований новий продукт (товар або послуга)? Чи знайде цей продукт свого покупця? З ким прийдеться конкурувати? Бізнес-план являє собою короткий програмний документ, що дає уявлення про цілі і методи здійснення й очікуваних результатів інноваційного проекту. Він дозволяє визначити життєздатність проекту в умовах конкуренції, містить орієнтир критеріїв розвитку проекту й служить важливим інструментом фінансової підтримки з боку зовнішніх інвесторів. Зразковий склад, зміст розділів, методи й загальні вимоги до складання бізнес-плану інноваційного проекту такі ж, як і при розробці будь-якого бізнес-плану в інноваційній сфері.

Процес планування. Діяльність по розробці інноваційних планів охоплює всі етапи проектного керування - від розробки концепції проекту до контролю виконання календарних планів і витрати ресурсів. Основні етапи процесу планування представлені на мал. 4.7. На етапі розробки концепції проекту формується продуктово-тематичний план проекту у формі інноваційної програми. Для цього проводяться кількісне уточнення мети проекту й завдань по окремих періодах (дерево цілей), вибір організаційно-технологічних рішень, продуктово-тематична розробка проекту (дерево робіт) і розрахунок його основних параметрів.

Мета проекту

План реалізації інноваційного проекту

Параметри завдань

Основні техніко- економічні показники

Укрупнений план

реалізації проекту

Склад завдань та комплекс заходів

Оцінка реалізує мості проекту

Цільові показники

Обмежуючі пар-ри

Структура цілей

Пакет робіт

Ресурсний план

Оцінка потреби у ресурсах

Зводний календарний план

Дерево

робіт

Продуктово-тематичний план

«Хто?» «Що?» «Скільки?»

Дерево

цілей

«Навіщо?» Місцеві

мережні

Детальний об’ємно-календарний план

графіки зведений

Технічні і організаційно- технічні рішення

мережний

«Як?» «Коли?» графік

Рис. 4.7. Основні етапи процесу планування інноваційного проекту

На етапі планування реалізації інноваційного проекту розробляються календарні й ресурсні плани. Для цього будуються приватні й зведені мережні моделі комплексів робіт, розробляються детальні й зведені календарні плани, визначається потреба в ресурсах й аналізується реалізовуваність проекту. На цьому ж етапі провадиться оформлення документів за пакетом планів, затвердження планів і бюджету. На етапі контролю ходу реалізації проекту здійснюється контроль за виконанням планових завдань і при необхідності коректування планів.

Номенклатура показників і глибина розробки окремих планів змінюється залежно від масштабу й виду інноваційного проекту. Прийняті в процесі планування рішення повинні забезпечити реалізовуваність проекту в заданий термін з мінімальною вартістю й витратами ресурсів і при високій якості виконання робіт. Розрізняють чотири типи оцінок реалізовуваності проекту: логічна (облік логічних обмежень на можливий порядок виконання робіт у часі), ресурсна (облік обмеженості наявних або доступних ресурсів у кожен момент часу виконання проекту), фінансова (забезпечення позитивного балансу коштів як особливого виду ресурсу), економічна (або оптимізація комплексу робіт із часу, вартості і якості виконання).