4.1.3. Сутність і принципи керування інноваційними проектами

Елементи керування проектами. Керування інноваційними проектами можна розглядати із трьох позицій: як систему функцій, як процес прийняття управлінських рішень й як організаційну систему. З позицій функціонального підходу до керування інноваційними проектами процес керування полягає в реалізації функцій. Кожна управлінська функція також являє собою процес, тому що теж складається із серії взаємозалежних дій. Процес керування є загальною сумою всіх функцій. У цей час немає єдиної думки по питанню про те, що таке управлінські функції. Звичайно виділяють наступні функції: цілепокладання, планування, організацію, контроль. Вважається, що функції мотивації, активізації, аналізу й координації пронизують всі зазначені етапи керування. Функціональний підхід до процесів керування з їхнім наступним поділом на роботи, операції й т.ін. дозволяє описати Діньте сторони повного циклу процесу керування.

Як процес прийняття управлінських рішень керування інноваційними проектами являє собою виконання певної послідовності взаємозалежних етапів. При всій розмаїтості підходів до структуризації зазначеного процесу представляється доцільним виділити наступні основні етапи процесу прийняття рішень: визначення цілей; формулювання обмежень і критеріїв прийняття рішень; розробка альтернатив (пошук рішень); оцінка й вибір альтернативи; реалізація рішень. Істотною особливістю процесу прийняття рішень є виконання на кожному етапі цього процесу інших етапів у різних сполученнях. Це пов'язане з тим, що кожний етап процесу прийняття рішень, у свою чергу, являє собою процес (мікропроцес) прийняття рішень, що вимагає визначення мети, пошуку рішень і застосування відповідних методів обґрунтування й вибору рішень (принцип «колеса в колесі»). Як організаційна система керування інноваційними проектами характеризується організаційною структурою, що включає склад і взаємозв'язок органів керування, регламентацію їхніх функцій, обов'язків, прав і відповідальності, технологію керування й побудованої таким чином, що всі органи керування забезпечують досягнення кінцевої мети проекту. З огляду на три розглянутих аспекти поняття «керування», можна дати наступне його визначення. Керування інноваційним проектом — це процес прийняття й реалізації управлінських рішень, пов'язаних з визначенням цілей, організаційної структури, плануванням заходів і контролем за ходом їхнього виконання й спрямованих на реалізацію інноваційної ідеї.

Стадії керування інноваційними проектами. Узагальнено цикл керування можна представити двома стадіями: \) розробка інноваційного проекту; 2) керування реалізацією інноваційного проекту. На першій стадії визначаються мети проекту й очікувані кінцеві результати, дається оцінка конкурентноздатності й перспективності результатів проекту, можливого ефекту, формуються склад завдань і комплекс заходів проекту, здійснюється планування проекту і його оформлення. Найважливішим на цій стадії є оцінка реалізуємості проекту. На другій стадії вибираються організаційні форми керування, вирішуються завдання виміру, прогнозування й оцінки складної оперативної ситуації по досягненню результатів, витратам часу, ресурсів і фінансів, аналізу й усуненню причин відхилень від розробленого плану, корекція плану.

Принципи керування інноваційними проектами. Керування інноваційними проектами повинне ґрунтуватися на сукупності науково обґрунтованих і перевірених практикою принципів. До числа основних принципів ставляться:

• принцип селективного керування. Суть даного принципу складається в підтримці проектів по пріоритетних напрямках розвитку науки й техніки й адресній підтримці інноваторів - авторів комплексних проектів;

• принцип цільової орієнтації проектів на забезпечення кінцевих цілей. Цей принцип припускає встановлення взаємозв'язків між потребами в інноваціях і можливостями їхнього здійснення. Причому кінцеві цілі конкретних проектів орієнтуються на потребі, а проміжні - на кінцеві цілі цих проектів;

• принцип повноти циклу керування проектами. Зазначений принцип відображає замкнуту впорядкованість складових частин проектів як систем. Повний цикл процесу керування припускає всю сукупність рішень - від виявлення потреб до керування передачею отриманих результатів;

• принцип етапності інноваційних процесів і процесів керування проектами. Даний принцип припускає опис повного циклу кожного етапу формування й реалізації проекту. Принцип етапності відображає властивість послідовного нагромадження інформації при виконанні етапів і стрибкоподібного, якісного переходу в новий стан при задоволенні зовнішніх вимог до завершення даного стану;

• принцип ієрархічності організації й керування інноваційними процесами. Відповідно до цього принципу інноваційні процеси можуть бути представлені з різним ступенем детальності, що відповідає певному рівню ієрархії. Всі рівні діяльності погодяться один з одним так, що нижчестоящий рівень підкоряється вищестоящому, а стану процесу (прийняті рішення, мети, проміжні й кінцеві результати) на вищестоящому рівні обов'язкові при визначенні його станів на нижчестоящому;

• принцип багатоваріантності при виробленні управлінських рішень. Інноваційні процеси протікають під впливом фактору невизначеності, якому необхідно враховувати в процесі керування. Для зниження ступеня невизначеності необхідний перехід до різноманітної підготовки альтернативних рішень про вибір складу кінцевих цілей проектів, альтернативних способів їхнього досягнення, варіантів комплексного забезпечення Раоот, включаючи різний склад виконавців, вартість і тривалість виконання робіт, матеріально-технічні ресурси й умови стимулювання виконавців;

• принцип системності, що складає в розробці сукупності мер, необхідних для реалізації проекту (організаційно-економічних, законодавчих, адміністративних, технологічних і т.д.), у взаємозв'язку з концепцією розвитку країни в цілому;

• принцип комплексності. Мається на увазі, що розробка окремих ув'язаних між собою елементів проектної структури, що забезпечують досягнення підцілей, повинна здійснюватися відповідно до генеральної (кінцевої) мети проекту;

• принцип забезпеченості (збалансованості), що складає в тім, що всі заходи, передбачені в проекті, забезпечуються різними видами необхідних для його реалізації ресурсів — фінансових, інформаційних, матеріальних і трудових.