Контрольні питання й завдання

1. Дайте визначення поняття «інновації».

2. По яких ознаках класифікуються інновації?

3. Опишіть зміст інноваційного процесу у виробничому менеджменті.

4. У чому складається зміст дослідницької стадії проектування продукту?

5. Які етапи становлять зміст конструювання нового продукту?

6. У чому складається технологічна підготовка виробництва нового продукту?

7. На які параметри продукту впливає уніфікація його конструкції!

8. Чим виміряється рівень технологічності нового продукту?

9. У яких організаційних формах здійснюються дослідження й проектування продуктів?

10. Як можна кількісно оцінити науково-технічний рівень продукту?

ГЛава 4. Керування інноваційними проектами

В економіці сучасної Росії одержує широке поширення концепція керування проектами (project management}. Основу цієї концепції становить погляд на проект як на зміну вихідного стану будь-якої системи, пов'язану з витратою часу й засобів. Процес цих змін, здійснюваних по заздалегідь розроблених правилах у рамках бюджету й тимчасових обмежень, — це керування проектами. До теперішнього часу керування проектами стало визнаної у всіх індустріально розвинених країнах методологією інноваційної діяльності. У вітчизняній практиці ця концепція знайшла відображення в широкому застосуванні програмно-цільового методу керування (особливо планування), що передбачає формування й організацію виконання цільових комплексних програм (ЦКП), що представляють собою комплекс взаємопов'язаних заходів, спрямованих на досягнення конкретних соціально-економічних цілей. Закордонний досвід використання програмно-цільового підходу до керування проектами більше різноманітний. У рамках програмно-цільової організації постійно виникають нові методи, організаційно-економічні форми і їхні різновиди, у найбільшій мірі тих, що відповідають успішному рішенню тих або інших завдань соціально-економічного й техніко-економічного розвитку.

Найбільшою міжнародною організацією в області керування проектами є Міжнародна асоціація керування проектами (ІНТЕРНЕТ, INTERNET), що поєднує більше 20 національних організацій Європи й інших країн. З 1991 р. Російська асоціація керування проектами (СОВНЕТ) є її членом. Розгорнута система проектів і програм реалізується в науковій й інноваційній сферах. Інноваційні проекти й програми їхньої реалізації становлять істотну частину господарського механізму керування науково-технічним розвитком країни.

4.1. Поняття й зміст керування інноваційними проектами

4.1.1. Сутність інноваційних проектів

Визначення й основні елементи інноваційних проектів. Поняття «інноваційний проект» розглядається: 1) як форма цільового керування інноваційною діяльністю; 2) як процес здійснення інновацій; 3) як комплект документів. Як форма цільового керування інноваційною діяльністю інноваційний проект являє собою складну систему взаємообумовлених і взаємопов'язаних по ресурсах, термінам і виконавцям заходів, спрямованих на досягнення конкретних цілей (завдань) на пріоритетних напрямках розвитку науки й техніки. Як процес здійснення інновацій — це сукупність виконуваних у певній послідовності наукових, технологічних, виробничих, організаційних, фінансових і комерційних заходів, що приводять до інновацій. У той же час інноваційний проект — це комплект технічної, організаційно-планової й розрахунково-фінансової документації, необхідної для реалізації цілей проекту (на Заході для позначення цього аспекту проекту використовується термін design). Найбільше повно й комплексно сутність інноваційного проекту проявляється в його першому аспекті. З огляду на всі три аспекти поняття «інноваційний проект», можна дати наступне його визначення.

Інноваційний проект — це система взаємопов'язаних цілей і програм їхнього досягнення, що представляють собою комплекс науково-дослідних, дослідно-конструкторських, виробничих, організаційних, фінансових, комерційних й інших заходів, відповідним чином організованих (обмежених за ресурсами, термінами і виконавцями), оформлених комплектом проектної документації й забезпечуючих ефективне рішення конкретного науково-технічного завдання (проблеми), вираженої в кількісних показниках і приводить до інновації. До основних елементів інноваційного проекту (рис. 4.1) відносяться:

• однозначно сформульовані цілі й завдання, що відображають основне призначення проекту;

Цілі та задачі Комплекс проектних заходів Виконавці Організація Виконання проектних заходів Ресурси Час Якість Вартість Моніторинг основних показників проекту

Рис. 4.1. Основні елементи (характеристики) інноваційного проекту

• комплекс проектних заходів щодо рішення інноваційної проблеми й реалізації поставлених цілей;

• організація виконання проектних заходів, тобто вв'язування їх по ресурсах і виконавцям для досягнення цілей проекту в обмежений період часу й у рамках заданих вартості і якості-

• основні показники проекту (від цільових - по проекті в цілому й до часток - по окремих завданнях, темам, етапам, заходам і виконавцям), у тому числі показники, що характеризують його ефективність.

Інноваційні проекти можуть формуватися як у складі науково-технічних програм, реалізуючи завдання тих або інших напрямків (завдань, розділів) програми, так й окремо, вирішуючи конкретну проблему на пріоритетних напрямках розвитку науки й техніки.

Завдання інноваційних проектів. Формування інноваційних проектів для рішення найважливіших науково-технічних проблем (завдань) забезпечує:

• комплексний, системний підхід до рішення конкретного завдання (мети) науково-технічного розвитку;

• кількісну конкретизацію цілей науково-технічного розвитку й строге відображення кінцевих цілей і результатів проекту в керуванні інноваціями;

• наскрізне безперервне керування процесами створення, освоєння, виробництва й споживання інновацій;

• обґрунтований вибір шляхів найбільш ефективної реалізації цілей проекту;

• збалансованість ресурсів, необхідних для реалізації інноваційного проекту;

• міжвідомчу координацію й ефективне керування складним комплексом робіт із проекту.

Основні учасники інноваційних проектів. Реалізація задуму інноваційного проекту забезпечується учасниками проекту. Залежно від виду проекту в його реалізації можуть брати участь від однієї до кілька десятків (іноді сотень) організацій. У кожної з них свої функції, ступінь участі в проекті й міра відповідальності за його реалізацію. Всі ці організації в залежності про г виконувані ними функцій прийнято поєднувати в конкретні групи (категорії) учасників проекту.

Замовники — майбутні власники й користувачі результатів проекту. Як замовників можуть виступати як фізичні, так й юридичні особи.

Інвестори — фізичні або юридичні особи, що вкладають кошти в проект. Інвестор може бути й замовником. Якщо це не одна й та сама особа, то інвестор укладає договір із замовником, контролює виконання контрактів і здійснює розрахунки з іншими учасниками проекту. Інвесторами в Росії можуть бути органи, уповноважені управляти державним і муніципальним майном; організації й підприємства, підприємницькі об'єднання, громадські організації й інші юридичні особи всіх форм власності; міжнародні організації, іноземні юридичні особи; фізичні особи - громадяни РФ й іноземні громадяни. Одними йз основних інвесторів, що забезпечують фінансування проекту, є банки.

Проектувальники — спеціалізовані проектні організації, що розробляють проектно-кошторисну документацію. Відповідальної за виконання всього комплексу проектних робіт звичайно є одна організація, називана генеральним проектувальником. За рубежем її представляють архітектор й інженер. Архітектор - це особа або організація, що мають право професійно, на основі відповідним чином оформленої ліцензії виконувати роботу зі створення проектно-кошторисної документації. Інженер — це особа або організація, що мають ліцензію на заняття інжинірингом, тобто комплексом послуг, пов'язаних із процесом виробництва й реалізації продукції проекту.

Постачальники — організації, що забезпечують матеріально-технічне забезпечення проекту (закупівлі й поставки).

Виконавці (організації-виконавці, підрядники, субпідрядники) ~ юридичні особи, що несуть відповідальність за виконання робіт відповідно до контракту. До них ставляться науково-технічні організації, виробничі підприємства, вузи й т.д.

Науково-технічні ради (НТР) — провідні спеціалісти по тематичних напрямках проекту, що несуть відповідальність за вибір науково-технічних рішень, рівень їхньої реалізації, повноту й комплексність заходів для досягнення проектних цілей; організуючий конкурсний відбір виконавців й експертизу отриманих результатів.

Керівник проекту (у прийнятій на Заході термінології «проект-менеджер») — юридична особа, якій замовник делегує повноваження по керівництву роботами по проекті, тобто по плануванню, контролю й координації робіт учасників проекту. Конкретний склад повноважень керівника проекту визначається контрактом із замовником. Команда проекту - специфічна організаційна структура, очолювана керівником проекту й створювана на період здійснення проекту з метою ефективного досягнення його цілей. Склад і функції команди проекту залежать від масштабів, складності й інших характеристик проекту. Команда проекту разом з його керівником є розроблювачем проекту. Для виконання частини своїх функцій розроблювач може залучати спеціалізовані організації.

Підтримуючі структури проекту — це організації різних форм власності, що сприяють основним учасникам проекту у виконанні завдань проекту й утворюючі разом з ними інфраструктуру інноваційного підприємництва. До підтримуючих структур відносяться інноваційні центри, фонди підтримки програм (проектів), консалтингові фірми, органи незалежної експертизи, ліцензійний^-ліцензійні-патентно-ліцензійні фірми, аудиторські фірми, виставочні центри й т.ін.