5. За відношенням до розробки

Інновації-послідовники

Розроблені зовнішніми організаціями

ІННОВАЦІЇ

11. За причинами виникнення

Для створення нової галузі

6. За масштабами поширення

12. За предметом та сферою докладання

Застосування у всіх галузях

7. За роллю у процесі виробництва

8. За характером задовольняючих потреб

9. За степенем новизни

Продукти

Ринки

Нові продукти

На основі нового процесу або явища

Нові потреби

Виробництво

Нові ринки

Основні (продуктові та технологічні)

Керування та адміністру-вання

На основі наукового відкриття

Існуючі потреби

Нові матеріа-ли

Нові сфери застосу-вання

Додаткові (продуктові та технологічні)

На основі нового способу застосування до давно відкритих явищ

Рис. 3.1. Типологія інновацій та їхня класифікація

3.1.2. Зміст інноваційного процесу

Створення нових продуктів, які володіють високими технічними, споживчими й економічними параметрами, являє собою досить складний процес, що вимагає значних витрат часу й ресурсів, залучення великого числа як зовнішніх, так і внутрішніх виконавців, найтіснішим чином позв'язаний з усіма іншими сферами діяльності підприємства. На рис. 3.2 представлена структура типового інноваційного процесу створення нового продукту. Можна виділити три основні фази інноваційного процесу:

• дослідницька фаза або формування концепції продукту;

• проектування нового продукту;

• освоєння виробництва нового продукту й просування його на ринок.

Фундаментальні (теоретичні) дослідження

1

Пошукові дослідження

2

Прикладні дослідження

3

ВЦ

ІЦ

Дослідно-конструкторські розробки

4

Виробництво

Реалізація (збут)

Споживання (використання

ЖЦ

Проектування нових виробництв

5

Конструкторська підготовка виробництва

6

Технологічна підготовка виробництва

7

Організаційно-планова підготовка виробництва

8

Освоєння виробництва

9

Підготовка реалізації (збуту) продукції

10

Підготовка споживання продукції (сервісне обслуговування

11

Рис. 3.2. Структура інноваційного процесу створення нового продукту:

ІЦ - інноваційний цикл; ВЦ - виробничий цикл; ЖЦ - життєвий цикл

На першій фазі — фазі формування концепції продукту проводиться комплексний аналіз економічної й науково-технічної інформації про можливий попит на нову продукцію, ситуації на ринках, конкурентних позиціях інших виробників, наукових і технічних можливостях й обмеженнях у розвитку продукту, економічному й науково-технічному потенціалі підприємства. Основними інструментами такого аналітичного дослідження виступають інструменти й методи інноваційного маркетингу в сполученні з методами науково-технічного прогнозування. Результатом першої фази інноваційного циклу повинен стати висновок про економічну доцільність, технічну можливість й основні параметри нового продукту. Сукупність цих висновків прийнято називати концепцією продукту.

На другій фазі інноваційного процесу здійснюється власне проектування нового продукту. Основне завдання цієї фази полягає в детальному інженерному проробленні нового виробу. Вона включає проведення необхідних досліджень, виконання дослідно-конструкторських розробок, виготовлення й випробування досвідчених зразків нової продукції й розробку детальних креслень для її виготовлення. На фазі проектування продукту заставляються рівень його конкурентноздатності й тривалість життєвого циклу. Саме на цій фазі інноваційного процесу визначаються економічні й організаційні параметри майбутнього виробництва.

Третя фаза інноваційного процесу - фаза освоєння виробництва й просування нового продукту на ринок полягає в проведенні комплексу робіт із проектування нового виробництва починаючи з його технічної підготовки, організаційного проектування виробничих процесів і включаючи нарощування виробництва, досягнення проектної потужності й заданої собівартості. Інноваційний процес завершують роботи із просування нового продукту на ринок і пов'язана із цим дистриб’юторська діяльність підприємства.

Кожна з перерахованих фаз інноваційного процесу включає виконання відносно самостійних стадій створення й проектування нового продукту. Ці стадії можуть виконуватися в часі послідовно або паралельно один одному. У кожному разі для підприємства важливо максимально можливе скорочення тривалості інноваційного процесу. Це важливо й з погляду конкуренції, і з метою скорочення інвестиційних потреб. Тому останнім часом широко поширюється практика прискореного проектування на основі сполучення окремих фаз і стадій інноваційного процесу, що одержала назву сполученого проектування (concurrent engineering, CE). Принцип сполученого проектування використовується, як правило, на фірмах, що здійснюють кількаразові масштабні інноваційні проекти, спрямовані на відновлення асортиментів продукції, що випускається, розвиток технології й організації виробництва, розширення ринків збуту продукції. В цих умовах з'являється можливість формувати стійкі групи фахівців, які тісно взаємодіють між собою й у рамках міжпроектної координації й інтеграції. Як правило, технічною й організаційною основою такої інтеграції є внутріфірмова типізація й стандартизація процесів і вузлів, що дозволяє використати принципи модульного проектування для створення нових або модернізації наявних зразків продукції. Приклад процесу сполученого проектування наведений на рис. 3.3.⁴

Инноваційні процеси являють собою вкрай специфічні об'єкти керування, що вимагають використання спеціальних прийомів і методів підготовки й обґрунтування управлінських рішень. Їхня специфіка проявляється в наступному:

• комплексний характер процесу, що передбачає необхідність виконання великого числа взаємозалежних різнорідних робіт - від проведення досліджень до просування нового товару на ринкок;

• низький рівень технологічної регламентації процесу внаслідок його однократності й неповторюваності;

• невизначений, імовірнісний характер процесу й пов'язані із цим ризики його учасників;

• персоніфікований характер творчої праці учасників процесу, що визначає високий ступінь залежності кінцевих результатів від індивідуальних умов і потенційних здатностей виконавців;

• високі темпи морального старіння науково-технічної інформації, отриманої в результаті творчого процесу;

• нематеріальний у багатьох випадках характер кінцевих і проміжних результатів праці, що виражаються в новій науково-технічній інформації, складність виникаючих в інноваційному процесі відносин власності.

У рамках однієї організації одночасно, як правило, здійснюється не один, а кілька інноваційних проектів по різних виробах або видам діяльності. Всі вони незалежно від конкретного змісту взаємозалежні між собою, тому що конкурують за ресурсами, часто спрямовані на заміну вже освоєних у виробництві продуктів. Тому виникає необхідність у виконанні специфічних розрахунків з планування й організації інноваційних процесів на підприємстві.

Розвиток інноваційної діяльності і її специфіка привели до появи нового функціонального напрямку у виробничому менеджменті, що одержав назву інноваційного менеджменту. Інноваційний менеджмент - це функціональна область менеджменту й практичної діяльності, спрямована на формування й забезпечення досягнення інноваційних цілей шляхом раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Функціональні стадії	Фази розробки
	Розробка концепції	Планування продукту	Детальне проектування продукту й технології			Експериментальне виробництво й нарощування випуску		Освоєння ринку
			Фаза I	Фаза II
Створення продукту	Пошук нових технологій, задум продукту, побудова імітаційних моделей	Вибір комплектуючих і взаємозв'язків з постачальниками, ескізне проектування, визначення структури продукції	Детальне проектування продукту й ув'язування з технологічним процесом, виготовлення діючих досвідчених зразків й їхнє випробування	Доробка проекту продукту, участь у виготовленні другої досвідченої партії зразків	Тестування й оцінка пілотних зразків, усунення недоробок		Оцінка продукту за комерційними результатами
Маркетинг	Виявлення основних ринкових потреб, вироблення й обґрунтування концепції продукту	Визначення параметрів цільового споживача, розробка системи критеріїв збуту й оцінки маржі, перші контакти з потенційними споживачами	Тестування купівельного попиту й оцінка споживачами досвідчених зразків	Друге тестування купівельного попиту, уточнення оцінок споживачами досвідчених зразків, план масованого виходу на ринок, складання плану збуту	Підготовка до масованого виходу на ринок, підготовка збутового й обслуговуючого персоналу, підготовка системи «замовлення— виробництво»		Наповнення каналів збуту, реклама й просування продукції, взаємодія з основними споживачами
Виробництво	Вироблення й обґрунтування технологічної концепції	Створення системи вартісних оцінок, визначення структури виробничого процесу, моделювання технології, підбор постачальників	Детальне проектування виробничого процесу, проектування й розробка інструментарію й устаткування, участь у виготовленні діючих досвідчених зразків	Тестування й випробування інструментарію й устаткування, друге виготовлення досвідчених зразків, установка устаткування й розробка нових робочих процедур	Виготовлення пілоткою комерційної партії, доробка виробничого процесу по пілотним випробуванням, тренування персоналу й перевірка каналів поставок		Нарощування виробництва до необхідних обсягів, досягнення наміченого рівня якості, доходу й виробничих витрат

Ключові етапи. Розробка концепцій продукції й технології	Створення структури продукції й технологічного процесу Визначення параметрів, що закладають	Виготовлення й випробування діючого досвідченого зразка Уточнення проекту продукту	Доробка й виготовлення другого досвідченого зразка Перевірка проекту й інструментарію технологічного проекту	Виробництво пілотної партії Пробна перевірка готовності комерційної системи	Нарощування виробництва Досягнення спочатку намічених комерційних цілей
Ключові рішення Схвалення концепції	Схвалення програми	Схвалення проекту продукту	Схвалення продукту й технології	Схвалення пробного продажу в комерційному обсязі	Схвалення масованого комерційного випуску

Рис. 3 3. Основні стадії створення нового продукту при міжфункціональної інтеграції