Контрольні питання й завдання

1. Чому так важливо впроваджувати систему ERP поетапно, поступово? Чи діє така вимога при впровадженні системи JIT?

2. Чи є постачання виробництва об'єктом планування для системи MRP II?

3. Яка зв'язок планування виробництва й фінансового обліку в системі MRPII?

4. Назвіть повну послідовність етапів планування потужності підприємства, укажіть зміст кожного етапу.

5. Що загального й що відрізняє системи MRPII й JIT?

6. Які вимоги пред'являє до системи DRP характер попиту?

Глава22. Агрегатне планування

22.1. Загальна характеристика й мета

Агрегатного планування

Агрегатний план виробництва й продажів кінцевої продукції представляє другий рівень ієрархії планів, розроблювальних на підприємстві. Він дозволяє зіставити дані маркетингових досліджень ринку й можливостей виробництва в середньотерміновому періоді, чітко визначає в термінах продуктових груп і сімейств виробів, що повинне бути виготовлене й реалізоване для того, щоб був виконаний бізнес-план підприємства. Агрегатний план виробництва й продажів ставиться до середньотермінових планів. Горизонт планування тут повинен бути достатній для того, щоб здійснювати планування ключових ресурсів, необхідних для його виконання. Звичайно це термін від 3 до 8 місяців. Відзначимо, що для планування багатьох ресурсів природний річний цикл. Це персонал підприємства, закупівлі сільськогосподарської продукції, видобуток ресурсів й ін. Тому обрій планування для плану виробництва й продажів теж тяжіє звичайно до одного року.

Як правило, щомісяця відділи маркетингу й продажів деталізують загальний план продажів, а служби виробничого планування - загальний план виробництва (тобто обидві складові частини плану виробництва й продажів), опираючись на наявні ресурси й переборюючи «вузькі місця» виробництва. Балансування можливостей і потреб провадиться в укрупненому виді. Термін «агрегування» означає тут укрупнення відповідних показників планів і ресурсів у загальні, об'єднуючі окремі позиції, показники. Укрупнені дані прогнозованого попиту й наявних ресурсів, таких, як виробничі потужності, запаси, чисельність робітників й ін., використаються розроблювачами плану для визначення темпу випуску підприємством продукції протягом планового періоду в розрізі укрупнених позицій.

Наприклад, візьмемо, підприємство, що виробляє як основний продукт так і різні типи персональних комп'ютерів, такі, як переносні, настільні офісні, багатоіраціональні з високошвидкісними елементами, домашні ігрові ПЭВМ. Агрегатний план трьох кварталів для такого підприємства може бути представлений наступним обсягом випуску (штук) усього сімейства комп'ютерів (табл. 22.1).

Таблиця 22.1

I квартал			II квартал				III квартал
Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень		Август	Вересень
1500	1200	1100	1000	1300	1500	1800		1500	1400

Стосовно до організації, орієнтованої на сервіс, що забезпечує навчання менеджерів роботі на комп'ютерах, можна розглянути наступний приклад. Фірма пропонує навчання роботі з декількома комп'ютерними мовами й наймає на роботу потрібне число викладачів, щоб задовольнити попит на навчання. Попит має тенденцію до зниження у святкові дні й улітку, коли починаються відпустки. Відреагувати на зміни попиту фірма може звільненням викладачів, проведенням рекламних кампаній з метою збільшення попиту в «згасаючі» сезони, зниженням ціни або, навпаки, найманням додаткових працівників, висновком підрядів на роботу з іншими навчальними агентствами під час пікових періодів. У той же час зниження ціни веде до втрати частини доходів, а підряди можуть «відкрити двері» конкурентам і підсилять ризик втратити клієнтів. Відзначимо, що в кожному разі планіруючий процес менеджер приймає рішення в термінах середньотермінової потужності/пропускної здатності, не входячи в деталі конкретних досліджуваних комп'ютерних мов або складу учнів.

Спільний розгляд й обговорення плану виробництва й плану реалізації верхнім ешелоном керівників підприємства дозволяє виробити тактикові ведення бізнесу. Очевидно, що це досить складний і неформальний процес, що вимагає багаторазового обговорення й узгодження з різними службами й відділами управління підприємства. Погоджений план виробництва затверджується керівництвом підприємства, після чого він набуває законної сили. Тим самим підтверджується, що він відповідає маркетинговій політиці підприємства, доступним обсягам фінансування, цілям оптимального використання виробничих можливостей і розроблених інженерних рішень і в остаточному підсумку - бізнес-плану підприємства.

План виробництва показує, скільки виробів кожної групи повинне бути виготовлене для того, щоб задовольнити попит, підтримувати плановий рівень запасів з обліком що надійшли й незакритих замовлень. Вирішальною дією на цьому рівні є визначення тих ключових ресурсів, які, можливо, будуть обмежувати виконання плану виробництва. Для визначення обсягів і термінів їхнього придбання повинен складатися перелік ресурсів, необхідних для виготовлення кожної групи виробів, і виконуватися розрахунок потреби на основі нормативів витрати на один усереднений виріб групи. Показники плану виробництва й продажів повинні постійно зіставлятися й рівнятися з бізнес-планом. З іншого боку, після затвердження вони розглядаються як завдання для наступного рівня планування - розробки головногоплану – графікавиробництва, тобто для визначення того, скільки одиниць специфікованої кінцевої продукції й коли повинне бути зроблене.

Таким чином, розробляючи агрегатний план, менеджери верхнього рівня намагаються вибрати найкращий спосіб задоволення прогнозованого попиту шляхом ув'язування його з наявними ресурсами. Головною метою є мінімізація витрат протягом усього середньотермінового періоду, а методами балансування - регулювання темпів виробництва й рівня використання трудових ресурсів, рівня запасів і залучення субпідрядних організацій, а також ряду інших параметрів, що піддаються контролю. Агрегатне планування є частиною загальної системи виробничого планування. Тому для менеджерів, що займаються їм, важливо розуміти інтерфейс (зв'язку) між планами різних рівнів, характер впливу на плани багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів. Розглянемо докладніше сутність рішень в агрегатному плануванні.