21.6. Система планування потреб у розподілі

Коли якісь вироби або їхні компоненти передаються від постачальника до споживача, вони проходять по ланцюзі поставок (ринковому каналу). У ланцюзі поставок може бути два й більше рівні виробничих й/або дистриб'юторських підрозділів або організацій. Ці організації (підрозділи) можуть перебувати в різній залежності друг від друга; визначальним моментом є те, що один підрозділ може поставити продукцію іншому підрозділу. Якщо представити це графічно, то ланцюг поставок являє собою матеріальний потік, кількісно обумовлений величиною попиту та пропозиції, між постачальником і замовником, між постачальником і кінцевими покупцями або між різними підрозділами одного підприємства. Наприклад, підприємство провадить товари на території одного підрозділу, а продає їх з окремого складу продажів. Інше підприємство може мати центральну службу розподілу, що поставляє продукцію на склади регіональних відділень. Третє підприємство може мати у своєму розпорядженні виробничі потужності у двох містах.

Автоматизована система планування потреб у розподілі (distributionrequirementsplanning, DRP) є аналогом системи MRP у сфері розподілу. Система DRP — це «» система планування, щовиштовхує, до числа найважливіших функцій якої ставиться контроль за станом запасів у розподільній мережі, координація попиту та пропозиції підрозділів одного або декількох підприємств, формування зв'язків по поставках у сферах виробництва, постачання й збуту з використанням інформаційно-технічного комплексу систем MRP й MRPII. Хоча системи DRP й MRP мають багато загального, вони істотно розрізняються. У системі MRP головну роль грає виробничий розклад, що регламентується й контролюється виробником. Функціонування DRP в основному базується на обліку споживчого попиту, що не контролюється виробником. Якщо система MRP контролює запаси усередині виробничих підрозділів підприємства, то система DRP планує й регулює рівень запасів на його базах і складах, у власній товаропровідній мережі збуту або в оптових торговельних посередників. Тому система DRP, на відміну від системи MRP, працює в умовах більшої невизначеності зовнішнього середовища, що накладає додаткові вимоги й обмеження в управління товарними запасами в розподільних мережах.

Основу системи DRP становить виробничий розклад, що координує процес поставок і поповнення товарних запасів у розподільній мережі. Виробничий розклад формується для кожної одиниці зберігання й кожної ланки логістичного ланцюга, пов'язаного зі створенням запасів у каналі розподілу. Формування розкладу відбувається на базі теорії управління запасами. Графіки поповнення й витрати запасів інтегруються в загальну вимогу для поповнення товарних запасів на складах фірми або оптових посередників. Системи керування збутом, засновані на DRP, дозволяють фірмам одержувати певні переваги:

• підвищення якості обслуговування споживачів, більш повне задоволення їхніх запитів за рахунок скорочення термінів виконання замовлень і підтримки на необхідному рівні товарних запасів у розподільній мережі;

• підтримка роботи розподільної мережі з мінімальним рівнем запасів;

• прискорене просування через розподільну мережу нових товарів;

• скорочення витрат зберігання й управління запасами за рахунок поліпшення координації в ланцюзі поставок;

• зниження рівня запасів за рахунок точного планування й контролю розміру й термінів поставок, оптимального вибору постачальників;

• зменшення потреби в складських площах за рахунок зменшення рівня запасів;

• скорочення транспортних витрат за рахунок ефективного зворотного зв'язку із клієнтами.

Існують певні обмеження й недоліки в застосуванні системи DRP. Її робота вимагає:

• точного й скоординованого прогнозу попиту для поповнення запасу в кожному центрі й каналі розподілу товаропровідної мережі, що практично неможливо, і тому повсюдно використаються зайві страхові запаси на випадок помилки в прогнозі;

• високої надійності виконання й скоординованості дій всіх учасників логістичного ланцюга поставок, тому що будь-які збої в якій-небудь ланці ланцюга негайно позначаються на ефективності роботи розподільної мережі, знецінюючи зусилля на підготовку управлінських рішень;

• внесення частих змін у виробничий розклад, що негативно позначається на роботі виробничих підрозділів, приводить до коливань у завантаженні виробничих потужностей, невизначеності у витратах виробництва.

З початку 1990-х рр. у США й Західній Європі застосовується розширена версія системи DRP. Це система планування ресурсів у розподілі (distributionresourceplanning, DRP 11), у якій використаються сучасні моделі й алгоритми програмування, розраховані на локальні мережі персональних комп'ютерів і телекомунікаційні електронні канали, що працюють у режимі online. На відміну від системи DRP управління запасами й планування потреб у розподільній мережі може бути середньо- і довготерміновим; здійснюється також розробка комплексних середньо- і довготермінових планів завантаження розподільних мереж, транспорту й складів, використання трудових, фінансових ресурсів й ін. Система DRPII може служити базою для інтегрального планування логістичних і маркетингових операцій, дозволяє прогнозувати ринкову кон'юнктуру, оптимізувати сукупні витрати виробництва, постачання й збуту, планувати поставки й запаси на різних рівнях (центральний склад — регіональні склади), становити й коректувати в реальному масштабі часу графіки перевезень, виконувати розрахунки потреби в послугах транспорту.