Контрольні питання й завдання

1. Сформулюйте всі розходження між системами ЛТ й MRP. 1. Як впливає на ефективність використання системи MRP зміна обрію планування?

3. Чи дозволяє система MRP планувати зовнішні поставки (наприклад, сировини й матеріалів) або вона розрахована тільки на «внутрішнє споживання»?

4. У чому складається принцип кодування по нижньому рівні «вхідності» компонентів виробу?

5. Виконаєте повний MRP-розрахунок плану виробництва виробу В и його компонентів, якщо відомо, що попит на вироби становить 20 шт., його структура представлена на мал. 20.4, час виготовлення й наявні заділи на робочих місцях у табл. 20.15. Надходження раніше відкритих замовлень не планується. Використайте для різних компонентів різні варіанти політики замовлень партій.

Таблиця 20.15

Одиниця	Час виготовлення, тиж.	Розмір поточного запасу, шт.
В	1	5
К	3	30
L	1	10
М	2	0
N	1	40
О	1	100
Р	3	5

Частина VII.

КОМПЛЕКСНІ СИСТЕМИ ПЛАНУВАННЯ

ГЛАВА21.

ПЛАНУВАННЯ

ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ

21.1. Інтегровані системи

автоматизованого управління

виробництвом

В останні роки у світі інформаційних технологій керування відбулася революція. Одержали широке поширення системи керування ресурсами підприємства (enterpriseresourceplanning, ERP). Перші такі системи з'явилися більше 30 років тому, практично з того моменту, як комп'ютери стали використатися для рішення завдань організаційно-економічного керування підприємствами. У СРСР такого роду системи називалися інтегрованими автоматизованими системами управління виробництвом (ІАСУВ).

Величезний досвід створення й розвитку інформаційних технологій керування підприємствами накопичений за рубежем. У своєму розвитку вони пройшли шлях від систем MRP в 1960—70-і рр. до стандарту нового покоління — системи MRPII (manufacturingresourceplanning}, що в останні роки є одним з найпоширеніших у світі методів управління виробництвом і розподілом. Ця система розроблена в США й підтримується Американським суспільством контролю виробництва й запасів (APICS). Організація APICS регулярно видає документ MRP II Standard System, у якому описуються основні вимоги до інтегрованих інформаційних систем автоматизованого управління виробництвом.

Три головні відмінності сучасних систем ERP, повністю втілених у стандарті MRPII, - це інтегрованість, гнучкість (тобто легка пристосовність до особливостей будь-якого підприємства) і наявність технологій поетапного впровадження. Інтегрованість означає, що в системах ERP реально досягнутий тісний зв'язок між підсистемами. Це піднімає їх на якісно більше високий рівень у порівнянні з ІАСУВ, які збиралися з декількох вузькофункціонованих пакетів, слабко зв'язаних між собою. Очевидно, що роздробленість таких систем приводила до дублювання інформації, виникненню помилок, зниженню оперативності управління, а в остаточному підсумку - до неможливості складання загальної картини діяльності підприємства й ефективного керування їм.

Раціональне управління будується на впорядкуванні інформаційних потоків між всіма підсистемами підприємства (включаючи допоміжні, від яких також у значній мірі залежить ефективність виробництва), на наданні доступу до даних менеджерів всіх рівнів для прийняття управлінських рішень, на нагромадженні інформації для узагальнення й аналізу. Інтегрована система автоматизації керування підприємством - це, по суті, «операційне середовище», що здатне надати актуальну й достовірну, повну й при необхідності узагальнену інформацію керівникам про всі процеси, що протікають на підприємстві. У цьому середовищі реалізується повний ринковий цикл управлінняним - від планування до аналізу результатів діяльності й наступного коректування планів.

Гнучкість систем ERP заснована на модульному принципі їхньої побудови. Сучасні системи такого класу складаються з ряду підсистем, які можуть компонуватися разом залежно від конкретних потреб підприємств. Мінімальна комбінація включає наступні підсистеми: «Виробництво», «Фінанси», «Збут, постачання, склади», «Транспорт» й «Інформаційна система керівника». У цілому стандарт MRPIIStandardSystemмістить опис 16 груп функцій системи, які й компонуються в її підсистеми:

1) планування виробництва й продажів;

2) керування попитом;

3) складання головного графіка-плану-графіка виробництва;

4) планування потреб у компонентах виробів (MRP);

5) специфікація кінцевої продукції (модулів);

6) управління складськими запасами й незавершеним виробництвом;

7) управління запланованими поставками;

8) управління цеховими матеріальними потоками;

9) планування потреби у виробничих потужностях;

10) контроль входу/виходу системи, тобто контроль використання виробничих потужностей;

11) управління закупівлями й постачанням;

12) планування розподілу ресурсів;

13) планування й управління інструментальним забезпеченням виробництва;

14) планування й управління фінансами;

15) моделювання процесів виробництва;

16) оцінка результатів діяльності підприємства.

Система постійно розвивається й удосконалюється. З нагромадженням досвіду автоматизованого планування й управління проспорідненноюсервісною діяльністю формалізуються поняття системи уточнюються, охоплюючи поступово усе більше функцій. Наявність технологій поетапного впровадження відіграє важливу роль пo двом причинам: процес впровадження тривалий, трудомісткий і дорогий; до того ж він залежить від особливостей підприємства, на якому система впроваджується. Технологія впровадження включає ряд типів, для кожного з яких прописане його зміст, набір розроблювальних документів і прийнятих рішень, відповідальні за кожну роботу й рішення. Методологія впровадження підтримується програмними засобами, які допомагають правильно спланувати цей процес. Впровадження системи ERP торкає практично всіх сторін діяльності підприємства. Тому методологія впровадження передбачає раціональне співвідношення зусиль фахівців і менеджерів підприємства із зусиллями зовнішніх консультантів фірми, що впроваджує. Процес займає від 6 до 24 місяців, і для його успіху необхідно активна безпосередня, повсякденна участь вищих менеджерів підприємства, s завдання яких входить:

а) роз'яснення цілей впровадження всім працівникам підприємства;

б) розкриття переваг, які вони одержать у результаті впровадження;

в) допомога їм в освоєнні нового:

г) допомога в подоланні сформовані в колективі стереотипів;

д) матеріальне стимулювання й компенсація тимчасових труднощів і додаткових робіт;

е) кадрові переміщення у зв'язку зі зміною виконуваних функцій;

ж) освоєння нових методик виконання управлінських процедур.

Важлива поступовість впровадження. Кошти настроювання, наявні в системі ERP, дозволяють спочатку встановити систему в сформованій структурі керування підприємством при її мінімальній модифікації, а потім у ході впровадження й експлуатації еволюційно, без різкого ламання видаляти й перебудовувати нераціональні елементи.

Основною метою інформаційних систем класу MRP11 є оптимальне формування потоків предметів виробництва: матеріалів (сировини), що комплектують виробів, напівфабрикатів ( щоперебувають у виробництві) і готових виробів. Крім цього, система MRPH має на меті інтеграцію (у процесі планування й контролю виконання плану) всіх процесів, реалізованих підприємством: закупівель, зберігання запасів, виробництва, продажів і розподілу, обліку витрат, бюджетування, обліку основних коштів, технічного обслуговування встаткування, забезпечення виробництва технологічним оснащенням й ін. Завдання використання інтегрованих систем класу MRPII:

1) середньо - термінове й оперативне, укрупнене й детальне планування діяльності підприємства з можливістю коректування планових даних на основі оперативної інформації;

2) контроль усього циклу виробництва з можливістю впливу на нього з метою досягнення високої ефективності використання виробничих потужностей, всіх видів ресурсів і задоволення потреб замовників;

3) одержання оперативної інформації (звітів) про поточні результати діяльності підприємства, як у цілому, так і з повною деталізацією по окремих замовленнях, видам ресурсів, виконанню планів;

4) оптимізація руху виробничих потоків за рахунок підвищення їхньої безперервності, пропорційності й паралельності;

5) скорочення тривалості виробничих циклів і запасів (заділів) матеріальних ресурсів на складах;

6) автоматизація робіт договірного відділу з повним контролем платежів, відвантаження продукції й термінів виконання договірних зобов'язань;

7) фінансове відображення діяльності підприємства в цілому;

8) значне скорочення невиробничих витрат. Таким чином, система MRPII розглядається як інструмент,здатний допомогти підприємству позбутися від певних ознак хаосу (підняти рівень організації виробництва), забезпечити швидке повернення вкладених коштів, допомогти в плануванні й керуванні, особливо «критичними» ресурсами: людьми, устаткуванням, фінансами.