- •1.1 Біологія вірусів грипу, кору, червонянки, паротиту, вітряної віспи, інфекційного мононуклеозу
- •2.1 Біологія ентеровірусів
- •3.Особливості перебігу ротавірусної інфекції у дітей
- •Процедура визначення наявності IgМ до вірусу кору методом іфа
- •4. Результати та їх обговорення
- •4.1 Аналіз розповсюдження вірусних інфекцій із повітряно-крапельним шляхом передачі у дітей в м. Дніпродзержинськ протягом 2010-2012 рр.
- •Ретроспективний аналіз розповсюдження кишкових інфекцій серед дитячого населення м. Дніпродзержинськ протягом 2010-2012 рр. (у розрахунку на 100 тис. Населення)
- •Мікрофлора кишечника дітей із ротавірусною інфекцією
- •Клінічні прояви захворювання у варіантах моно- і мікст-ротавірусної інфекцій
- •5. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
Ретроспективний аналіз розповсюдження кишкових інфекцій серед дитячого населення м. Дніпродзержинськ протягом 2010-2012 рр. (у розрахунку на 100 тис. Населення)
|
Загальна кількість випадків інфекційних хвороб у дітей |
Рік дослідження | ||
|
2010 |
2011 |
2012 | |
|
92,5 тис. |
94,9 тис. |
90,8 тис. | |
|
Кількість дітей, хворих на кишкові інфекції |
1,03 тис. (1,01%) |
0,58 тис. (0,62%) |
0,94 тис. (1,13%) |
У 2012 році порівняно з 2011, навпаки, спостерігали зниження загального рівня захворюваності дітей (на 4,0%), і збільшення кількості випадків захворюваності на кишкові інфекції серед дитячого населення м. Дніпродзержинськ практично у 2 рази.
Що стосується етіологічної структури збудників кишкових інфекцій, то можна відмітити, що найбільший відсоток виявлення (більше, ніж 50,0% від всіх кишкових інфекцій) приходився на вірусні, а саме – ротавірусну інфекцію (рис. 4.4). Але при вивченні частоти зустрічаємості ротавірусної інфекції серед дітей м. Дніпродзержинськ протягом 2010-2012 років встановлено позитивну динаміку щодо зниження кількості хворих на кишкові інфекції вірусної етіології.
Так, якщо у 2010 році зафіксовано 256 із 426 випадків захворювання на ротавірусну інфекцію, що складало 60,1% від всіх виявлених кишкових інфекцій бактеріальної і вірусної етіології, то наприкінці 2012 року – ротавірусну інфекцію виявлено вже у 243 із 470 осіб, що не перевищувало 51,7% від загальної кількості випадків захворювання на кишкові інфекції.
а)

б)
в)
Рисунок 4.4 Етіологічна структура кишкових інфекцій
а) 2010 р.; б) 2011 р.; в) 2012 р.
Аналіз даних щодо частоти зустрічаємості кишкових інфекцій по вікових категоріях дітей дозволив встановити подібну тенденцію, яку відмічали і для вірусних інфекцій із повітряно-крапельним шляхом передачі (рис. 4.5).
Із отриманих даних видно, що незалежно від року дослідження, найчастіше кишкові інфекції виявлялися у дітей вікової групи від 1 до 14 років: у 2010 році – у 322 осіб, у 2011 – у 155 осіб, у 2012 – у 305 осіб, що складало відповідно 75,6; 60,5 і 64,9% від загальної кількості дітей із кишковими інфекціями.

%
Рік дослідження
Рисунок 4.5 Частота зустрічаємості кишкових інфекцій
по вікових категоріях дітей
Найрідше кишкові інфекції виявлялися у дітей у віковій групі від 15 до 18 років: у 2010 та 2011 роках – всього у 5 осіб, у 2012 – у 7 осіб, що складало відповідно 1,2; 2 і 2,3% від загальної кількості дітей із кишковими інфекціями. Це можна пояснити тим, що у такому дорослому віці діти більш ретельно дотримуються правил особистої гігієни.
4.3 Виявлення ротавірусної інфекції у дітей м. Дніпродзержинськ
У зв’язку з тим, що серед усіх зареєстрованих випадків кишкових інфекцій найчастіше зустрічались ті, що викликані ротавірусами, розділ власних досліджень був присвячений саме особливостям протікання ротавірусної інфекції у дітей м. Дніпродзержинська.
За період виконання дипломної роботи було встановлено 44 випадки ротавірусної інфекції у дітей віком від 4 міс. до 7 років. У них клінічний діагноз був підтверджений виділенням Аг ротавірусу методом ІФА в фекаліях, а при мікст-варіантах – проводилось ще й бактеріологічне дослідження фекалій на наявність бактерій кишкової групи і умовно-патогенної мікрофлори.
Проведений
аналіз показав, що у 15,9% (7) дітей
захворювання протікало як моноінфекція,
а у 84,1% (37 осіб) – як мікст-інфекція з
умовно-патогенною бактеріальною
мікрофлорою (рис. 4.6).
Рисунок 4.6 Частота зустрічаємості ротавірусної інфекції з бактеріальними збудниками кишкових інфекцій
У другому випадку при дослідженні складу мікрофлори кишечника встановлено зниження вмісту біфідо- і лактобактерій до 105-107 КУО/г фекалій у 86,5% (32 особи) дітей із ротавірусною інфекцією (табл. 4.2).
Дисбаланс серед штамів E. coli і збільшення кількості умовно-патогенних мікроорганізмів кишкової групи спостерігали у 62,2% (23 особи) дітей із ротавірусною інфекцією. Із умовно-патогенних мікроорганізмів відзначали зростання титрів до 105 КУО/г фекалій Klebsiella pneumoniae – у 37,8% (14 дітей), Proteus sp. – у 16,2% (6 дітей), Enterobacter cloaceae – у 51,4% (19 дітей) і Citrobacter freundii – у 21,6% (8 дітей) випадків.
Staphylococcus sp., титр яких був вищим за норму, зустрічались у 8 осіб, що складало 21,6% від загальної кількості дітей із ротавірусною інфекцією.
Дріжджеподібні гриби p. Candida на фоні зниження кількості лакто- та біфідобактерій були виділені у 7 (18,9%) дітей.
Таблиця 4.2
