
- •Векторна алгебра
- •Системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Метод послідовного виключення невідомих (метод Гаусса).
- •Поняття вектора, лінійні операції над векторами.
- •Поняття лінійно залежних і лінійно незалежних систем векторів.
- •Геометрична інтерпретація поняття лінійної залежності.
- •Поняття базису простору і площини
- •Афінна система координат.
- •Додатковий матеріал з векторної алгебри
- •Поняття лінійного простору.
- •Найпростіші властивості векторного простору.
- •Теорія визначників n-го порядку.
- •Перестановки з n символів.
- •Підстановки n-го степеня.
- •Поняття і властивості визначника n-го порядку
- •Мінори і алгебраїчні доповнення визначника
- •Лема до теореми Лапласа. Теорема Лапласа.
- •Застосування теорії визначників до лінійних систем алгебраїчних рівнянь. Теорема Крамера та лема до неї
- •Векторний простір
- •Подальше вивчення векторного простору.
- •Поняття рангу системи векторів.
- •Поняття рангу матриці. Теорема про ранг матриці.
- •Загальна теорія лінійно-алгебраїчних рівнянь
- •Критерій сумісності лінійних алгебраїчних рівнянь
- •Критерій визначеності і невизначеності системи
- •Однорідна система рівнянь. Фундаментальна система розв'язків однорідної системи рівнянь.
- •Зв’язок між розв’язком неоднорідної і відповідної однорідної системи рівнянь.
- •Алгебра матриць
- •Множиння матриць.
- •Матриці обернені до даних. Умови їх існування.
- •Операції додавання і множення на число.
- •Скалярні матриці.
- •Операції над прямокутними матрицями.
- •Псевдообернені матриці.
- •Комплесні числа.
- •Побудова множини комплексних чисел.
- •Полярна система координат.
- •Тригонометрична форма комплексного числа. Операції множення та ділення в тригонометричній формі.
- •Операції піднесення до степеня
- •Операція здобуття кореняn-ого степеня з комплексного числа
- •Кореніn-ого степеня з одниці
- •Комплексно-спряжені числа
- •Нерівність трикутника
- •Література
Поняття рангу системи векторів.
Нехай задано систему векторів довільного простору:
(1)
Означення. Максимальною лінійно незалежною підсистемою даної системи векторів називається така її лінійно незалежна підсистема приєднання до якої будь-якого вектора цієї ж системи приводить до лінійно залежної системи.
Означення. Рангом системи векторів (1) називається кількість векторів, що входить до максимальної лінійно-незалежної її підсистеми.
Зауваження Для того, щоб означення вимірності лінійного простору і означення рангу системи векторів було коректним, треба було б довести, що кількість векторів, що входять в будь-яку максимальну лінійно незалежну систему простору (а для рангу – будь-яку максимально-лінійно незалежної підсистеми) є однаковим.
Для подальшого потрібне таке означення.
Означення 1. Говоритимемо, що система
векторів (1)лінійно виражається через систему
векторів (2)
,
якщо кожний вектор системи (1) є лінійною
комбінацією векторів системи (2):
(3)
Означення 2. Системи векторів (1) і (2) називаються еквівалентними, якщо кожна з них лінійно виражається через другу
Властивість (транзитивності)
Якщо система векторів (1) лінійно виражається через систему векторів (2), а система (2) через систему (3), тоді система (1) лінійно виражається через (3).
Доведення.
Для
зручності доведення цієї властивості
введемо символ
.
Нехай задано суму однотипних доданків
Застосовуючи двічі цей символ, отримаєм для
Доведемо
таку властивість:
Для
цього доведемо, що
.
Для доведення проведемо підсумування
за стовпцями
Отже
Тепер перейдемо до доведення попередньої властивості транзитивності.
Нехай задано системи:
(1)
(2) (3)
За
умовою (1) лінійно виражається через
(2). Тоді за означенням
- є лінійною комбінацією векторів системи
(2)
(i=1,2,…,S)
(4)
За умовою (2) лінійно виражається через (3), тому
Підставимо (5) в(4), тоді отримаємо
Отже доведено, що система векторів (1) лінійно виражається через систему (3).
Наслідок.Якщо система векторів (1) еквівалентна системі (2), а система (2) еквівалентна системі (3), то системи (1) і (3) еквівалентні.
Транзитивність еквівалентних систем доводиться повторенням двічі наведених міркувань.
Поняття рангу матриці. Теорема про ранг матриці.
Розглянемо довільну матрицю.
Кожний стовпець матриці можна розглядати
як упорядковану
-ку
чисел, тобто матриця - це система
п-векторів
-вимірного
арифметичного простору.
Використовуючи цю інтерпретацію і означення рангу системи векторів приходимо до доцільності такого означення.
Означення. Рангом матриці називається кількість стовпців, що входить до максимальної лінійно незалежної підсистеми стовпців матриць.
Або в скороченому вигляді можна дати таке формулювання.
Означення. Рангом матриці називається максимальна кількість лінійно-незалежних стовпців.
Теорема про ранг матриці. Найвищий порядок мінорів матриці, що не дорівнюють нулю, дорівнює рангу матриці.
Доведення.
Нехай найвищий порядок мінорів, що не дорівнюють нулю є число р. Це означає, що в матриці А є мінор р-того порядку, не рівний нулю. Мінори р + 1 і більш високих порядків дорівнюють нулю.
Для визначеності припустимо, що мінор р-того порядку не рівний нулю знаходиться в лівому верхньому куту.
М
Треба
довести, що ранг матриці
дорівнює р.
Для цього треба довести два факти:
в матриці А є р-лінійно-незалежних стовпців;
всі інші стовпці через них лінійно виражаються.
1) Доведемо,
що лінійно незалежними (за нашим
припущенням) є перші р стовпців матриці.
Припустимо супротивне, що перші р
стовпців матриці лінійно залежні. Тоді
з означення лінійної залежності випливає,
що існують числа
,
що виконується рівність:
Розглянемо цю рівність покомпонентно:
І
компонента -
р
компонента -
………………………………………………
компонента -
З перших р рівностей випливає що стовпці мінора М - лінійно залежні. Доведемо, що тоді мінор М дорівнює нулю.
Розглянемо два випадки.
а)р
= 1 тобто М =- лінійно залежний, а звідси випливає
що
.
б)р≥2 В цьому випадку лінійна залежність означає, що в мінорі М існує стовпець, що є лінійною комбінацією інших стовпців, а тоді за властивістю визначників мінор М = 0
Отже, ми прийшли до суперечності умові. Отже, перші р стовпців матриці А- лінійно незалежні.
Для доведення другого факту побудуємо визначник.
i=1,2,…,s k=p+1,…n
Доведемо,
що при всіх таких і та к визначник
Для доведення розглянемо два випадки:
1)
.
В цьому випадку
як визначник з двома рівними рядками.
2)
.
В цьому випадку
,
бо визначник
стає мінором р + 1 порядку матриці А, а
тоді за умовою, він дорівнює нулю.
Розкладемо визначник за останнім рядком:
.
Розв'яжемо
цю рівність відносно
,
.
Надамо
всі значення
Це
означає, що к- тий стовпець матриці А є
лінійною комбінацією перших р-стовпців.
Оскільки к набуває значень
,
то ми довели, що всі стовпці, починаючи
з р + 1 є лінійними комбінаціями перших
р- стовпців.
Що і треба було довести
Таким чином за означенням ранг дорівнює р.
Наслідки зтеореми про ранг:
Наслідок 1.
Максимальна кількість лінійно-незалежних рядків матриці дорівнює максимальному числу лінійно-незалежних стовпців матриці, тобто дорівнює рангу матриці.
Доведення:
Розглянемо довільну матрицю А
Нехай
максимальна кількість лінійно-незалежних
стовпців = р, тобто
Треба довести, що максимальна кількість лінійно-незалежних рядків = р.
Для доведення побудуємо транспоновану матрицю
1) Доведемо, що ранг матриці А' дорівнює р.
З
того, що
випливає (з теореми про ранг), що в матриці
А є мінор р - того порядку, не рівний
нулю,
,
а всі мінори більш високих порядків
дорівнюють нулю.
Всі мінори матриці А в транспонованому вигляді знаходяться в матриці А'. Відомо, що при транспонуванні визначник не змінюється.
Тому
в матриці А' є мінор р - того порядку не
рівний нулю, а всі мінори більш високих
порядків дорівнюють нулю. З теореми про
ранг випливає, що
Тоді за означенням в матриці А' лише р лінійно незалежних стовпців, а вони є рядками матриці А
Наслідок 2.
Для того щоб визначник дорівнював нулю. Необхідно, щоб його рядки (стовпці) були лінійно залежними.
Доведення:
Нехай
визначник
.
Треба довести, що його рядки (стовпці)
лінійно-залежні
Розглянемо матрицю, що відповідає цьому визначнику
Доведемо,
що
Припустимо
супротивне, що
,
тоді з теореми про ранг випливає, що в
А існує мінор d п - того порядку, не рівний
нулю.
А
за умовою
.
Ми отримали суперечність. Звідси
випливає, що
Тоді за означенням рангу в матриці А лише р лінійно незалежних стовпців, інші n-р є їх лінійними комбінаціями.Тобто, загалом стовпці лінійно залежні.
Тепер ми можемо сформулювати необхідну і достатню умову рівності визначника нулю.
Теорема.
Для того, щоб визначник п - того порядку дорівнював нулю необхідно і достатньо, щоб його рядки (стовпці) утворювали лінійно залежну систему.
Доведення:
Необхідність:є другим наслідком теореми про ранг.
Достатність:
Нехай
рядки (стовпці) лінійно залежні, треба
довести, що
.
При доведенні виникають два випадки.
1)
Тоді
-і його рядки лінійно-залежні
2)
Тоді лінійна залежність рядків означає,
що існує рядок, який є лінійною комбінацією
інших.
А тоді за властивістю 9 визначників визначник дорівнює нулю.