66. Нарушение воли.

Расстройства воли проявляются в виде: 1) незрелости и недоразвития воли - неуправляемость волевым поведением (синдром дефицита внимания, гиперкинетическое поведение, олигофрения); 2) чрезмерной активности. Болезненное усиление волевой активности бывает у наркоманов при поисках наркотиков, у маниакальных больных, психопатических личностей и имеет название гипербулия. Эта активность имеет односторонний характер, ее продукция является болезненной, сопровождается повышенной болтливостью; 3) ослабление активности - гипобулия - наблюдается при депрессивных состояниях и других формах угнетения психической деятельности. При депрессии больные с большим усилием двигаются, долго подбирают и с трудом произносят слова, отдают предпочтение пребыванию в постели. Отсутствие волевой активности - абулия часто сочетается с моторной заторможенностью (ступором) или аутизмом (полной немотой); 4) искажение волевой активности - парабулия - случается при шизофрении и некоторых болезнях, сопровождающихся снижением интеллекта. Проявляется негативизмом - безосновательной упрямством, невыполнением деятельности; амбитендентностью - одновременно имеющиеся активные действия и отказ от них; импульсивностью - безмотивность действий и волевая неуправляемость;

5) расстройств влечения. Влечение определяется потребностями, это сложное явление, оно формируется на основе безусловных рефлексов - инстинктов, которые опосредуются коре полушарий большого мозга и отражаются в волевой деятельности. Кроме инстинктивных потребностей, влечение включает в себя потребности высшего уровня.

Расстройства влечения:1)ослабление и усиление пищевого влечения; 2) ослабление и усиление полового влечения;3) искажение влечения (касается различных инстинктов); 4)расстройство инстинкта самосохранения;5)извращение полового влечения (перверсии); 6)импульсивные влечения и действия ( возникают внезапно: пиромания , дромомания - тяга к бродяжничеству).

31. Мотивація досягнення успіху та уникнення невдач.

Під мотивацією досягнення розуміють сукупність цілей, потреб і мотивів, які стимулюють людину прагнути до досягнення цілей у всіх сферах життєдіяльності і бути активною в їх досягненні. При цьому особливу увагу потрібно приділити потребам в досягненні цілі і страху невдачі, потребі в самоствердженні, прагненню до пізнання, прагненню до винагороди при досягненні цілей. Мотивація досягнення виконує ряд істотних функцій:

– пізнавальну (прагнення до набуття необхідних знань з метою наступного їх застосування в життєдіяльності);

– емоційну (відображення впливу емоцій на ту чи іншу діяльність людини);

– інтегративну (відображення системи самооцінок діяльності і досягнутого результату).

Ведучими особливостями людей з високим рівнем мотиву соціального успіху є: активність, впевненість в собі, висока загальна самооцінка, впевненість в своїй привабливості, ініціативність, практичність, організованість, особистий вплив, інтелект, вміння налагоджувати з людьми стосунки.

Пропоновані методики призначені для того, щоб оцінити, якою мірою в людини розвинута потреба (бажання, прагнення, які виступають як риси характеру) добиватися успіхів і уникати невдач в різних життєвих ситуаціях.

Успіх в діяльності оцінюється:– прагнення людини до ділового успіху;– прагнення до досягнення високої якості в роботі і високої продуктивності праці;– прагнення до професійного самовдосконалення, до набуття необхідних для досягнення успіху знань, умінь і навиків;– прагнення до створення чогось нового, оригінального, унікального – такого, що іншими людьми буде сприйматися як досягнення людини.

Основні завдання дослідження полягали в вивченні мотиваційної сфери підлітків, проведенні порівняльного аналізу мотиваційної сфери підлітків з неблагополучних та благополучних сімей, виявленні особливостей мотивів досягнення успіху та уникнення невдач як провідних мотивів міжособистісної взаємодії підлітків. Застосовувались стандартизовані методики: методика діагностики особистості на мотивацію досягнення успіху та уникнення невдач (Т.Елерса); методика дослідження мотивації афіліації (А.Мехрабіана в модифікації М.М.Магомет-Елінова); методика виявлення мотиваційної структури навчальної діяльності підлітків (СеміченкоВ.А.). Неблагополучна сім’я негативно впливає на формування мотиваційної сфери підлітків та становлення особистості в цілому. Підлітки в таких сім’ях спрямовані більш на уникнення невдач, ніж на досягнення успіху; в них домінує страх відкидання, який заважає встановлювати стосунки з іншими людьми. В мотиваційній структурі навчальної діяльності виражені утилітарні, комунікативні та позиційні мотиви, а пізнавальні та професійно ціннісні мотиви, нажаль, не спонукають до навчальної діяльності підлітків з неблагополучних сімей.