Навчально-методичний посібник "Соціологія"

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ТА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“СОЦІОЛОГІЯ”

(відповідно до вимог ECTS)

для студентів ІV курсу денних факультетів

ХАРКІВ

2008

Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни “Соціологія” (відповідно до вимог ЕСТS) для студентів IV курсу

денних факультетів / Уклад.: М.П. Требін, В.Д. Воднік, Ю.І. Золотарьова та ін. – Х.: Нац. юрид.

акад. України, 2008. – 37 с.

У к л а д а ч і: М.П. Требін,

В.Д. Воднік,

Ю.І. Золотарьова,

Г.П. Клімова,

Н.П. Осипова,

І.В. Підкуркова,

О.В. Сердюк

Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою академії (протокол № 3 від 19.05.2008 р.)

© Національна юридична академія України, 2008

ЗМІСТ

1.Вступ………………………………………………………......3

2.Загальний розрахунок годин з лекцій, семінарських занять та самостійної роботи з соціології…………………………..4

3.Плани семінарських занять з навчальної дисципліни

“Соціологія”…………………………………………………..5

4.Поточний (модульний) та підсумковий контроль знань студентів…..………………………………………………….8

5.Індивідуальна робота студентів з соціології.……………..10

6.Критерії оцінювання успішності студентів……………….10

7.Контрольні питання для підготовки до іспиту з

навчальної дисципліни “Соціологія”………………………12

8.Словник основних соціологічних термінів………………..16

9.Список рекомендованої літератури………………………..32

1. ВСТУП

Соціологія є навчальною дисципліною циклу гуманітарних і соціально-економічних

дисциплін освітньо-професійної програми за спеціальністю “Правознавство”.

Соціологія як соціально-гуманітарна наука вивчає суспільство як цілісну систему, орієнтована

на виявлення законів соціальної взаємодії соціальних груп, інститутів, особистості. Майбутній юрист

повинен розуміти специфіку соціальної системи, конкретної соціальної спільноти, точно визначати

соціальний статус людини, її соціальні потреби та інтереси, ціннісні орієнтації та настанови,

мотивацію діяльності та поведінки для прийняття правильного рішення та профілактики правопорушень.

Метою вивчення соціології в юридичному вузі є озброєння студентів знаннями загальних закономірностей розвитку взаємозв’язків між соціальними групами, інститутами, особистостями, логічним обґрунтуванням характеристик соціальної реальності.

У результаті поглибленого вивчення соціології студенти повинні

знати:

–основи загальної соціології, її предмет, структуру, вихідні категорії, закони та функції;

–історичний шлях розвитку світової та вітчизняної соціологічної думки;

–загальний зміст спеціальних соціологічних теорій (в тому числі, соціології права);

–питання методики та техніки конкретно-соціологічних досліджень;

уміти:

–аналізувати специфіку соціальних та соціально-психологічних явищ і процесів у суспільстві, трудовому колективі, сім’ї;

–використовувати на практиці результати емпіричних соціологічних досліджень;

–здійснювати соціальне управління і, зокрема, соціо-інженерну діяльність (діагностувати стан соціально-психологічного клімату в колективі, причини наявних конфліктів);

–використовувати соціальні технології з профорієнтації та адаптації, роботі з кадрами, поліпшення соціально-психологічного клімату в колективі, розв’язування міжособових і групових конфліктів, використання соціальних резервів управління.

2. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ, СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З СОЦІОЛОГІЇ

Змістовий модуль 1. Загально-соціологічна теорія – 28 год

Змістовий модуль 2. Спеціальні соціологічні теорії – 26 год

*У тому числі індивідуальна робота – 8 год.

3.ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ЗНАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“СОЦІОЛОГІЯ”

1.Соціологія як наука

(для самостійної роботи)

П л а н

1.Об’єкт і предмет соціології.

2.Структура соціологічного знання.

3.Функції соціології.

4.Основні етапи розвитку соціологічної думки.

Л і т е р а т у р а : 4, 35, 56, 57.

2.Суспільство як об’єкт соціологічного аналізу

Пл а н

1.Поняття, характерні ознаки суспільства.

2.Суспільство як соціальна система.

3.Соціальна взаємодія як системоутворюючий чинник.

4.Соціальні зміни як різновид суспільної динаміки.

5.Соціальні інститути й соціальні організації.

Л і т е р а т у р а : 4, 5, 7, 11, 12, 13, 29, 32, 35, 36, 39, 43, 44, 49, 50, 54, 57, 59.

3. Соціальна структура суспільства

Пл а н

1.Поняття та зміст соціальної структури суспільства .

2.Типи соціальних структур (підструктур) суспільства та їх загальна характеристика.

3.Соціальна стратифікація

4.Соціальна мобільність.

5.Маргінальність: сутність та причини.

6.Особливості соціальної структури сучасного українського суспільства.

Л і т е р а т у р а : 1-3, 6, 9, 10, 17, 18, 23, 24, 26-28, 30-32, 41, 42, 52, 56, 57, 58.

4.Особистість у системі соціальних зв’язків

Пл а н

1.Поняття особистості в соціології.

2.Соціальна якість особистості. Соціальний статус та соціальна роль.

3.Соціалізація людини. Структура соціалізації.

4.Діяльність та поведінка особистості.

5.Соціальна активність особистості.

Лі т е р а т у р а : 4, 8, 20, 21, 35, 42, 51, 56, 57.

5. Соціологія сім’ї

(для самостійної роботи)

П л а н

1.Сім’я як об’єкт соціологічного аналізу.

2.Соціальні функції сім’ї.

3.Типи та форми розвитку сім’ї.

4.Тенденції шлюбно-сімейних відносин в Україні.

Л і т е р а т у р а : 1, 3, 25, 26, 45, 58.

6.Соціологія соціальних відхилень

(девіантної поведінки)

Пл а н

1.Соціальні норми: поняття, загальні риси, основні види.

2.Сутність і загальні ознаки соціальних відхилень.

3.Типологія соціальних відхилень, форми девіантної поведінки.

4.Основні підходи до пояснення причин девіантної поведінки.

5.Соціальний контроль як механізм соціальної регуляції поведінки людей та підтримання суспільного порядку.

Л і т е р а т у р а : 16, 19, 22, 25, 34, 45-48, 53, 57, 60.

7. Соціальне управління та соціальна політика. Соціальні технології

П л а н

1.Поняття соціального управління. Функції та принципи соціального управління.

2.Управлінське рішення: стадії розробки та основні вимоги.

3.Напрямки соціального управління. Соціальна сфера суспільства й соціальна політика.

4.Форми соціального управління: соціальне прогнозування, соціальне проектування, соціальне планування: зміст і методи.

5.Соціальні технології: поняття, призначення, принципи. Структура й типи соціальних технологій.

Л і т е р а т у р а : 14, 15, 33, 37, 38, 40, 55, 57, 61, 62.

8.Громадська думка як об’єкт соціологічного аналізу

(для самостійної роботи)

П л а н

1.Поняття громадської думки та її природа.

2.Об’єкт і суб’єкт громадської думки.

3.Становлення громадської думки. Критерії та показники її зрілості. Л і т е р а т у р а : 35, 56, 57.

4. ПОТОЧНИЙ (МОДУЛЬНИЙ) ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Опис предмета курсу “Соціологія”

Організація поточного модульного контролю

Оцінювання знань студентів з соціології здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об’єктом оцінювання знань студентів є відповідні частини навчальної програми з дисципліни “Соціологія”, засвоєння якої перевіряється під час ПМК.

Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу змістового модулю, здатності осмислити зміст окремих тем чи розділу, умінь застосовувати отримані соціологічні знання при вирішенні професійних завдань.

Об’єктами ПМК знань студентів з соціології є:

–систематичність та активність роботи на лекціях, семінарських заняттях (відвідування відповідних форм навчального процесу, активність та рівень знань при обговоренні питань);

–виконання модульних контрольних завдань;

–інші форми робіт.

Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного модулю.

Критеріями оцінювання ПМК є :

–активність та рівень знань при обговоренні питань семінарських занять, відвідування відповідних форм навчального процесу, самостійне доопрацювання окремих тем чи питань, інші форми робіт ( від 0 до 5 балів);

–виконання контрольної роботи у формі тестування (від 0 до 15 балів). Перелік тестів,

порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року, що передує їх проведенню.

Підсумковий бал за результатами ПМК оформляється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру. Загальна кількість балів за ПМК складає 40 балів. Кожен модуль оцінюється у 20 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності. Вони є основою для визначення загальної успішності студента з дисципліни “Соціологія” і враховуться (за необхідності) при виставленні балів за ПКЗ.

У разі невиконання завдань ПМК з об’єктивних причин студенти мають право за дозволом декана (викладача) скласти їх не пізніше останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

5.ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

ЗСОЦІОЛОГІЇ

Індивідуальна робота студентів повинна допомагати їм більш повно оволодіти предметом курсу, розширити їхню ерудицію, сформувати навички науково-дослідницької

роботи. З цією метою при організації самостійної роботи студентів слід органічно поєднувати ті види роботи, які вимагають уваги, з тими, які стимулюють творчій пошук та мислення,

що дозволить усебічно підготувати студента до самостійної праці. Результатом індивідуальної роботи має стати формування якісно нового рівня наукової підготовки студента, вміння вільно орієнтуватися в системі соціологічних знань.

Відповідно до вимог “Положення про організацію навчального процесу в кредитно-

модульній системі підготовки фахівців” індивідуальна робота студентів з соціології може включати до себе: участь у роботі студентського наукового гуртка (проблемної групи) з

соціології, студентських наукових конференціях, конкурсах, олімпіадах, написання рефератів та їх презентацію, анотацію прочитаної додаткової літератури, бібліографічний опис літератури, переклад іноземних текстів встановлених обсягів та інші форми роботи.

Вибір студентом видів індивідуальної роботи здійснюється на альтернативній основі за власними інтересами і попереднім узгодженням з викладачем. Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює викладач, який веде

семінарські заняття. За індивідуальну роботу студент має можливість отримати максимально

10балів.

6.КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з соціології здійснюється на основі результатів ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ за 100-бальною шкалою. Завдання ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюється від 0 до 50 балів, завдання, що виносяться на ПКЗ – від 0 до 50 балів.

ПКЗ з соціології проводиться у формі іспиту з вузлових питань, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані соціологічні знання з сучасними соціальними й правовими проблемами.

Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни,

критерії оцінювання екзаменаційних завдань, порядок і час їх складання визначаються кафедрою і доводяться до студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включаються, як правило, три теоретичні питання.

До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ.

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється в залікову книжку відповідно до такої шкали.

7. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “СОЦІОЛОГІЯ”

1.Об’єкт і предмет соціології.

2.Структура соціологічного знання.

3.Функції соціології.

4.Місце соціології в системі суспільних наук.

5.Теоретична та прикладна соціологія: особливості їх взаємодії.

6.Спеціальні соціологічні теорії: визначення та їх роль.

7.Періодизація розвитку соціологічної науки.

8.Закони, категорії і методи соціології.

9.Основні ознаки суспільства.

10.Суспільство як соціальна система, його основні елементи.

11.Поняття соціальної групи, її характеристика.

12.Соціальні інститути, їх типи.

13.Основні функції соціальних інститутів.

14.Дисфункції соціального інституту: причини, виникнення, форми вираження і шляхи

подолання.

15.Соціальна організація: поняття, основні характеристики.

16.Суспільні відносини, їх типологія.

17.Соціальні відносини, їх характеристика.

18.Соціальна взаємодія.

19.Фактори та механізми соціальних змін.

20.Соціальна структура суспільства: поняття, загальна характеристика.

21.Соціальна структура та підструктури суспільства, їх взаємозв’язок.

22.Соціально-етнічна структура суспільства: загальна характеристика.

23.Тенденції розвитку етносів.

24.Соціально-поселенська структура суспільства: загальна характеристика.

25.Урбанізація як тенденція розвитку поселенської структури.

26.Соціально-професійна структура суспільства: загальна характеристика.

27.Соціальна структура сучасного суспільства в Україні та тенденції її розвитку.

28.Соціально-класова структура суспільства: загальна характеристика.

29.Причини та основні компоненти соціальної нерівності.

30.Соціальна стратифікація.

31.Соціальна мобільність: поняття, види, канали.

32.Маргінальність: сутність та причини.

33.Маргінальність соціальних груп в умовах якісного оновлення суспільства.

34.Соціально-демографічна структура: загальна характеристика.

35.Соціально-демографічна ситуація в Україні. Основні напрямки демографічної політики

держави.

36.Молодь як соціально-демографічна група.

37.Сім’я як об’єкт соціологічного аналізу.

38.Фази й типи розвитку сім’ї.

39.Соціальні функції сім’ї.

40.Тенденції розвитку сім’ї.

41.Причини дестабілізації сімейних відносин та шляхи їх подолання.

42.Поняття особистості. Соціологічний підхід до проблеми особистості.

43.Співвідношення понять “людина”, “індивід”, “особистість”, “індивідуальність”.

44.Соціальна якість людини.

45.Соціальна типологія особистості.

46.Соціалізація людини.

47.Структура соціалізації людини.

48.Соціальна активність особистості.

49.Механізми соціалізації людини.

50.Соціальний статус та соціальні ролі особистості.

51.Соціальні потреби та інтереси особистості.

52.Мотиви, стимули та настанови діяльності особистості.

53.Проблеми соціалізації людини в сучасних умовах.

54.Роль права в соціалізації людини.

55.Соціологія девіантної поведінки як спеціальна соціологічна теорія.

56.Соціальні норми, їх характеристика.

57.Соціальна норма: поняття та класифікація.

58.Девіантна поведінка: поняття, типи.

59.Причини девіантної поведінки.

60.Шляхи запобігання і корекції девіантної поведінки.

61.Ознаки девіантної поведінки.

62.Сутність і форми соціального контролю.

63.Сутність і напрямки соціального управління.

64.Функції соціального управління.

65.Принципи соціального управління.

66.Право в структурі соціального управління.

67.Характеристика управлінського циклу.

68.Соціальне прогнозування, проектування й планування: їх особливості.

69.Соціальні технології: поняття і процес розробки.

70.Громадська думка: сутність та види.

71.Основні характеристики громадської думки.

72.Функції громадської думки.

73.Етапи становлення та показники зрілості громадської думки.

74.Шляхи формування громадської думки.

75.Форми прояву громадської думки.

8. СЛОВНИК ОСНОВНИХ СОЦІОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ

Адаптація – одна з висунутих Т. Парсонсом функціональних передумов існування суспільства для визначення засобу, за допомогою якого суспільство пристосовується до навколишнього середовища та видозмінює його відповідно до своїх потреб.

Аналітичне дослідження – дослідження, що здійснюється для виявлення причин, що лежать в основі досліджуваного явища, відрізняється особливою складністю і має практичну цінність.

Анкетування – письмове опитування, опосередкована соціально-психологічна взаємодія дослідника з респондентом.

Анкета – опитувальний лист, самостійно заповнюваний респондентом за зазначеними у ньому правилами.

Асоціальна поведінка – результат недоглядів у ході соціалізації.

Бунт – тип поведінки, яка характеризується тим, що окремі члени суспільства (бунтарі) відкидають як культурні цілі суспільства, так і засоби їх досягнення, висуваючи на їх місце нові.

Вибірка – процес формування вибіркової сукупності. Процес вибірки характеризується такими ознаками: 1) числом ступенів добору; 2) типом виділених об’єктів репрезентації на проміжних ступенях добору; 3) способом добору об’єктів репрезентації й одиниць спостереження на кожному ступені; 4) способом районування виділених на проміжних ступенях добору об’єктів репрезентації.

Вибіркова сукупність – частина генеральної сукупності, об’єкти якої виступають як основні об’єкти спостереження; вибирається так, щоб її характеристики відбивали властивості генеральної сукупності.

Вимір – процедура, за допомогою якої об’єкти виміра (відносно якостей та відносин між ними) накладаються на певну чисельну систему з відповідними відносинами між числами, що одержали в практиці соціологічних досліджень назву шкал.

Відносини соціальні – відносини між соціальними суб’єктами, що займають різне положення в суспільстві, беруть неоднакову участь у його економічному, політичному та духовному житті і які відрізняються способом життя, рівнем і джерелами доходів, структурою особистого споживання.