3. Посвідчення договорів відчуження земельних ділянок, транспортних засобів

Земельня реформа в Украні 1991 року започаткувала існування поряд з державною формою власності на землю також колективну і приватну. Усі форми власності є рівноправними.

Основнім нормативнім актом, яким регулюється замельні відносини в Україні, є Земельний кодекс. З розвитком земельних відносин багато питань земельної реформи регулюються також постановами Кабміну та указами Президента України.

У посвідченні договорів відчуження земельних жілянок нотаріуси керуються також Порядком посвідчення договорів відчуження земельних ділянок і правом на земельну частку.

Чинне законодавство, яке регулює земельні відно-сини, визначає перелік угод щодо відчуження земельних ділянок, для яких установлено нотаріальну форму посвідчення. Зокрема, такими угодами є:

• придбання земельних ділянок, що перебувають у колективній чи приватній власності,

• відчуження земельних ділянок, переданих громадянам у приватну власність для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговання жилого будинку і господарських будівель, садівництва, дачного і гаражного будівництва,

• придбання громадянами у місцевих рад земельних ділянок у власність для ведення селянського господарства понад площу, що передаються безоплатно,

• договори купівлі-продажу, дарування, міни, права на земельну частку (пай),

• договори купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності,

• договори купівлі-продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, на яких знаходяться об’єкти нерухомого майна.

Відповідно до ст..6 Земельного кодексу України, громадяне України мають право на одержання у власність земельних ділянок для чітко визначених цілей, а саме:

• для ведення сільськогосподарського господарства,

• для ведення особистого підсобного господарства,

• для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (Присадибна ділянка),

• для садівництва,

• для дачного та гаражного будівництва.

Угоди про відчуження земельних ділянок посвідчуються за їх місцезнаходженням.

Покупцями земельних ділянок не можуть бути іноземні громадяни та особи без громадянства.

Нотаріус, який посвідчує таку угоду, повинен витребувати:

• документ, який встановлює право власності громадянина на земельну ділянку,

• довідку про грошову оцінку земельної делянки (продаж земельної ділянки провадяться за ціною, що встановлюється угодою сторін, але ця ціна не може бути меншою за грошову оцінку землі),

• довідку про відсутність заборон на відчуження чи арешту цієї земельної ділянки.

Посвідчуючи таку угоду, нотаріус повинен також перевірити, чи входить намічена до продажу земельна ділянка несільськогосподарського призначення до переліку земельних ділянок, що підлягають продажу.

Посвідчення договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів можуть провадити як державні нотаріуси, так і приватні. Такі договори посвідчуються нотаріусами незалежно від місця їхньої реєстрації.

Договори купівлі-продажу транспортних засобів не підля­гають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Таке посві­дчення є необхідним відносно договору дарування транс­портних засобів.

Згідно зі ст.55 Закону України "Про нотаріат" угоди що­до майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови по­дання документів, які підтверджують право власності на нього. Транспортні засоби є майном, що підлягає обов'язко­вій державній реєстрації, тому для його відчуження необхід­но підтвердити право власності відчужувала на об'єкт відчу­ження та факт його державної реєстрації.

Найчастіше у провадженні зустрічається посвідчення до­говорів відчуження автомобільного транспорту. Обов'яз-ко­вість державної реєстрації певних видів транспортних засо­бів установлено Законом України "Про дорожній рух". У ньому зазначено, що державна реєстрація та облік автомобі­лів, автобусів, самохідних машин, сконструйо-ваних на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, приче­пів, напівпричепів і мотоколясок здій-снюється органами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ.

Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, ав­тобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на ша­сі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, при­чепів, напівпричепів і мотоколясок, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388, які набрали чинності з 1 жовтня 1998 р., передбачають, що на зареєстровані транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію. Державна реєстрація цих транспортних за­собів має чітко визначені строки: 10 діб після придбання або митного оформлення чи виникнення обставин, які стали під­ставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Основними документами, на підставі яких провадиться державна реєстрація транспортних засобів, є заява власни­ка, документи, що посвідчують його особу, та документи, які встановлюють правомірність придбання транспортного засо­бу. Щодо останніх, то вони залишаються на зберіганні в ор­ганах державтоінспекції. Про підстави набуття права влас­ності на транспортні засоби органи державтоінспекції вказу­ють у графі свідоцтва про реєстрацію. Видані раніше технічні паспорти і технічні талони старого зразка діють до заміни їх на реєстраційні документи нового зразка; обов'язкова заміна їх на документи нового зразка не провадиться. Якщо свідоцт­ва про реєстрацію (технічні паспорти) втрачено чи за яки­хось інших причин стали непридатними для користування, на підставі заяв власників або їхніх представників видаються дублікати свідоцтв про реєстрацію.

Отже, нині власники транспортних засобів своє право власності та факт його реєстрації можуть підтвердити одним із таких документів:

• свідоцтвом про реєстрацію,

• техніч­ним паспортом, технічним талоном чи

• дублікатом цих доку­ментів.

Питання для перевірки

1. Дати поняття «угоди» та назвати їх види.

2. Назвати переваги нотаріально посвідченних документів перед простою письмовою формою.

3. Які документи повинни бути представлені нотаріусу при складанні договору куплі-продажу нерухомості?

4. Назвати особливості нотаріального посвідченні угод купівлі-продажу земельних делянок.

5. Які документі особа повинна представили нотаріусу при відчужденні та заставі майна?

6. Яка кількість примірників документів, в яких викладений зміст угод?