8 класс тема 5
.pdf
Прибуття татар. У Хмельницького була хороша розвідка і він був добре поінформований про дії польських військ. У середині квітня він від’їжджає з Січі до Бахчисараю, щоб домовитися про взаємодію з татарським військом. Оскільки повстанські фор мування на Січі були піхотними, для ліквідації тактичної пере ваги польського війська в кавалерії Іслам-Гирей III виділив у розпорядження Хмельницького загін кримських татар (до 6 тис. чоловік), а також військо, підпорядковане перекопському мурзі Тугай-бею (близько 15 тис. чоловік). Сам хан з 87-тисячним
військом здійснив похід до Саксагані тро хи пізніше, у травні 1648 р., і безпосе редньо в боях взяти участь вже не зміг.
Повертаючись з Криму, Хмельниць кий разом з Тугай-беєм переправив та тарське військо біля Тавані (теперішня Каховка) і зосередив його у гирлі ріки Базавлук. На Січ з Хмельницьким при були лише керівники татарських війсь кових з’єднань — чотири аги. Сам Тугайбей на чолі татарських військ охороняв єдиний шлях з Чигирина на Запорожжя. Двоє затриманих татарами польських шпигунів розповіли, шо військо Потоцького вже вирушило на Кодак.
Виступ козацького війська з Січі. На
19 квітня 1648 р. кошовою старшиною було призначено у Січі раду. Козацтва зібралося стільки, шо січова площа не
могла всіх вмістити. Через те рада відбувалась не в самій Січі, а неподалік від неї — “на майдані великому”. Запорожці одностайно висловились за війну проти панської Польщі (“за кривди і тягар козацький і всієї Малої Росії від Поляків”) і за негайний похід. Гетьманом козаки обрали Богдана Хмельницького.
У святковому оточенні кошовий отаман передав новому геть ману корогву, бунчук і військові литаври. Козаки, вишикував шись в шеренги, тричі вистрілили з мушкетів. З січової фортеці гримнуло з гармат.
86
Козацький пояс XVII ст. |
Козацькі рушниці XVII ст. |
З Хмельницьким в Україну вирішили відрядити лише частину козацтва - близько 8 тисяч. Решта розійшлася по промислах, складаючи резерв козацького війська. Виступаючи з Січі, Хмель ницький вислав на Україну гінців з закликами до повстання проти польської влади.
Додаткові матеріали
Розташування |
Микитинської |
могил. |
За |
лоціями |
Каховського |
||||||||
Січі. Традиційно вважається, що |
водоймища, |
під |
|
самим |
берегом |
||||||||
Микитинська Січ була збудована на |
Нікопольського |
мису |
тепер |
значаться |
|||||||||
самому Микитиному Розі. Тепер від |
великі глибини, від 7 до 12—13 м. |
||||||||||||
Микитинської |
Січі |
не |
лишилося |
Єдине, що нагадує про Микитинську |
|||||||||
практично нічого. Під час однієї |
Січ — навпроти місця розташування |
||||||||||||
великої |
повені |
в середині XIX ст. |
Січі |
в |
Нікополі |
стоїть |
|
пам’ятник |
|||||
вона була відрізана від берега про |
Б. |
Хмельницькому |
і |
|
вкопаний |
||||||||
токою, що згодом перетворилась в |
пам’ятний знак. |
|
|
|
|
|
|
||||||
основне русло ріки. Після підняття |
|
Проте ряд |
дослідників |
вва |
|||||||||
води в Каховському водосховищі у |
жають, що Микитинська Січ була |
||||||||||||
середині |
XX |
ст. |
прибережний |
збудована в іншому місці. Крає |
|||||||||
розмив |
“з’їв” і |
ці рештки |
козацьких |
знавець |
І.Карелін |
свідчить |
про |
те, |
|||||
87
що “на горе против Никополя близ |
стали за милі від нього у межиріччі |
|||||||||||||||||||||
кладбищенской церкви видны око |
між Самарою й Дніпром.... |
|
|
|
|
|||||||||||||||||
панные |
рвом |
|
земляные |
валы, |
Князь, переночувавши у таборі, |
|||||||||||||||||
протяжением |
в |
длину |
750, |
а |
в |
назавтра наказав їхати байдаком до |
||||||||||||||||
ширину |
500 |
сажен...” і характеризує |
Кодака, взявши з собою свою |
|||||||||||||||||||
їх як польську фортецю. На картах |
козацьку хоругву. Там губернатор |
|||||||||||||||||||||
1764 та 1801 рр. є зображення |
кодацький |
Гродзицький, з почес |
||||||||||||||||||||
укріплень, |
тільки |
|
на |
|
південний |
тями прийнявши князя, запросив |
||||||||||||||||
захід від Микитиного Перевозу, а не |
випити угорського вина... |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
безпосередньо |
на |
|
Микитиному |
Всілякі тут, а особливо в замку, |
||||||||||||||||||
Розі. Ці укріплення були розта |
де постійно знаходиться 600 душ |
|||||||||||||||||||||
шовані |
на |
стратегічній |
височині, |
доброго люду, котрим татари при їх |
||||||||||||||||||
звідки можна спостерігати за вели |
обороні нічого не могли б вчинити, |
|||||||||||||||||||||
кою територією від о. Томаківка до |
хоч би й у 100 тисяч і більше насту |
|||||||||||||||||||||
Кам’яного |
Затону |
та |
Чортомлиць- |
пали. Перед заходом сонця виби |
||||||||||||||||||
кого Рогу. Саме вони зафіксовані у |
вали на барабані сигнал і завжди |
|||||||||||||||||||||
документах XVIII—XIX ст. і можуть |
зачиняли браму. Після зачинення |
|||||||||||||||||||||
вважатися |
Микитинською |
|
Січчю. |
брами |
вже |
нікого |
|
не |
випускали |
з |
||||||||||||
Територія, |
де |
вона |
|
знаходилась, |
замка й не впускали до замку, хоч би |
|||||||||||||||||
зараз |
локалізується |
між |
стадіоном |
й у найважливішій справі. А ті люди, |
||||||||||||||||||
“Електрометалург” та Нікопольсь |
котрі там залишалися, думаю, всі з |
|||||||||||||||||||||
ким будинком відпочинку. Вона |
вогнепальною |
зброєю, |
|
виставляли |
||||||||||||||||||
частково |
|
забудована, |
|
частково |
значну сторожу. Вал був таким |
|||||||||||||||||
знаходиться у складі міського парку |
високим, що ледве можна було ба |
|||||||||||||||||||||
імені 40-річчя Перемоги. |
|
|
|
|
чити |
верх |
замкового |
будинку. |
У |
|||||||||||||
Польський |
похід |
запорозькими |
пана |
капітана |
була |
та |
повинність, |
|||||||||||||||
щоб кожного року на лікоть підси |
||||||||||||||||||||||
землями 1647 року. Уривки із спога |
пав вали |
навколо |
замку. |
Під |
валом |
|||||||||||||||||
дів Богуслава Маскевича. |
|
|
|
|
є глибокий рів, а в самому замку |
|||||||||||||||||
В середу (9 жовтня 1647 р.) над |
повно було маленьких халупок-ма- |
|||||||||||||||||||||
Оріллю. Переправилися через неї |
занок |
(в |
|
деякі |
доводилося |
рачки |
||||||||||||||||
вбрід, як і через Ворсклу. |
|
|
|
|
лізти). В цих мазанках жили різні |
|||||||||||||||||
На |
цьому нічлігу |
наказав |
князь |
ремісники. |
Біля |
|
валу |
|
постійно |
|||||||||||||
(Вишневецький) на дубі, |
котрий |
працювали полонені татари. При |
||||||||||||||||||||
один |
тільки |
височів |
біля |
князівсь |
обході навколо сторожі вночі не |
|||||||||||||||||
кого намету, вирізати глибоко свій |
підпускали |
до |
себе |
ті, |
хто |
вартував, |
||||||||||||||||
герб з літерами й насипати |
коло |
а і приклавшись до мушкету, питали |
||||||||||||||||||||
нього могилу для знаку. Там же над |
пароль німецьким способом, а йому |
|||||||||||||||||||||
Дніпром по праву руку від нас, коли |
треба було відповідати те, що було |
|||||||||||||||||||||
ми йшли (на південь), було видно |
паролем. |
У |
слободці |
під |
|
замком |
||||||||||||||||
замочок |
Арцишевського, |
|
що |
|
був |
було з 60 будинків, у котрих меш |
||||||||||||||||
тільки один у полі. |
|
|
|
|
|
|
кали прийшлі люди. Землю тут не |
|||||||||||||||
У неділю ми прийшли до Ко |
обробляли |
|
через |
ординську |
|
небез |
||||||||||||||||
дака, |
власне |
не |
до |
нього |
самого, |
але |
пеку, |
а |
якщо |
хто |
й |
обробляв, |
то |
|||||||||
88
небагато й обережно. Але дуже доб |
фортецю. Віху ту далеко було видно, |
||||||||||||||||
ре було й з рибою, а збіжжя їм під |
бо й віха висока й могила висока. |
|
|
||||||||||||||
возили байдаками з Києва та інших |
|
Оволодіння |
|
Б.Хмельницьким |
|||||||||||||
волостей. Київський полк є вільний |
|
|
|||||||||||||||
від (жовнірських) постоїв з тією |
Микитинською Січчю. Дані щодо |
||||||||||||||||
умовою, що він дає провіант Кодаку. |
оволодіння |
|
Б.Хмельницьким |
|
Ми |
||||||||||||
Над самим Дніпром був базар, де |
китинською Січчю досить супе |
||||||||||||||||
продавали ремені й інші дрібниці. |
|
|
речливі. |
Згідно |
з |
версією |
історика |
||||||||||
За півмилі від Кодака стояла |
М. |
Костомарова, |
яку |
підтримує |
і |
||||||||||||
висока вежа, з котрої було видно на |
Д. Яворницький, ніякого проти |
||||||||||||||||
вісім миль довкола. На цій вежі |
стояння |
козаків |
на |
о. |
Буцькому |
та |
|||||||||||
стояла постійна сторожа: людей з |
на Січі не було і обставини оволо |
||||||||||||||||
вогнепальною |
зброєю |
100 |
і |
кінних |
діння |
Січчю |
|
носили |
випадковий |
||||||||
10. Якщо сторожа на цій вежі бачила |
характер. Б. Хмельницького хоч і |
||||||||||||||||
здалеку якихось людей і не могла |
прийняли на о. Буцькому, проте |
||||||||||||||||
зрозуміти, хто вони, То зразу ж кін |
ставилися |
до |
нього |
з |
недовірою |
як |
|||||||||||
нотника або |
двох |
посилали |
на |
до |
представника |
козацької |
старши |
||||||||||
роз’їзд по “язика”. |
|
|
|
|
ни, що співпрацювала з поляками. |
||||||||||||
Назавтра, у понеділок (15 жовт |
Тому опальний |
|
сотник перебрався |
||||||||||||||
ня) приплив князь на байдаку до та |
на Микитинську Січ, де його офі |
||||||||||||||||
бору, у вівторок, взявши |
з собою |
з |
ційний статус давав надію на кращі |
||||||||||||||
три тисячі кінноти, рушив у поле до |
стосунки |
з |
|
|
козацько-польською |
||||||||||||
Молочних Вод, поглядаючи над |
залогою. Проте невдовзі на Мики |
||||||||||||||||
Дніпром спеціально пороги... |
|
|
|
тинську Січ прийшов наказ По- |
|||||||||||||
Ми повернулися з Запорожжя у |
тоцького щодо затримки Б. Хмель |
||||||||||||||||
неділю, перейшли Самару вбрід, а |
ницького та його етапування на |
||||||||||||||||
затрималися там на шість днів. ... |
Україну. |
|
Дізнавшись |
про |
|
це, |
|||||||||||
Назавтра, у вівторок, князь на сві |
Б. Хмельницький залишив Січ і по |
||||||||||||||||
танку давши тричі салют з гармат, |
дався далі вниз, у напрямку татарсь |
||||||||||||||||
рушив додому. |
|
|
|
|
|
ких земель. З Січі за ним була вис |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
лана погоня. Зрозумівши, що втекти |
|||||||||||
Могила |
Сторожова |
(народний |
не |
вдасться, |
Б. |
|
Хмельницький |
||||||||||
переказ). |
|
|
|
|
|
вислав до переслідувачів двох своїх |
|||||||||||
У старовину часто бували воро |
товаришів, яким вдалося умовити |
||||||||||||||||
жі набіги. Стоїть, було, козак із ві |
козаків |
|
підтримати |
бунтівного |
|||||||||||||
хою на Сторожовій могилі (півден |
сотника. Вже разом з козаками, що |
||||||||||||||||
ніше фортеці у Старому Кодаці) й |
перейшли на його сторону, Б. Хмель- |
||||||||||||||||
дивиться навкруг, бо з |
неї |
видно |
ницький |
|
повернувся |
на |
|
Мики |
|||||||||
скрізь. А як забачить, що |
йде |
орда, |
тинську Січ і захопив її. |
|
|
|
|
||||||||||
то він віху об землю — і тікає в |
|
Операція з дезінформації поляків |
|||||||||||||||
Кайдацьку фортецю. |
|
|
|
|
|
||||||||||||
Люди було в степу все погля |
Б. Хмельницького. З перших днів |
||||||||||||||||
дають на віху. Побачать, було, що |
повстання |
Б. |
|
Хмельницький |
|
пока |
|||||||||||
віхи немає — та втікають і |
собі |
у |
зав |
себе |
як |
умілий |
стратег. |
Розу |
|||||||||
89
міючи свою вразливість навіть для |
кримського хана. Публічно про свої |
|||||||||||||||||||
незначної каральної експедиції по |
плани |
збройного |
виступу |
козаць |
||||||||||||||||
ляків, |
він |
організував |
умілу |
кампа |
кий ватажок заявив лише після |
|||||||||||||||
нію дезінформації ворога, яка доз |
приходу татарського |
війська |
на |
чолі |
||||||||||||||||
волила йому виграти час. Б.Хмель- |
з Тугай-беєм. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
ницький |
публічно |
|
задекларував |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
метою свого виступу не збройну |
|
Причини |
та |
умови |
підтримки |
|||||||||||||||
боротьбу з поляками, а організацію |
Б.Хмельницького кримським ханом. |
|||||||||||||||||||
козацької |
ради |
для вибору депутатів |
|
Згідно з угодою, досягнутою |
||||||||||||||||
на переговори з владою щодо задо |
навесні 1648 р. між Б. Хмельницьким |
|||||||||||||||||||
волення потреб запорожців. Більше |
та |
кримським |
|
ханом |
Іслам-Гиреєм |
|||||||||||||||
того, |
козацький |
ватажок |
напри |
III, кримський хан згодився допо |
||||||||||||||||
кінці грудня 1647 р. написав відпо |
магати |
великим |
військом |
на |
Україні |
|||||||||||||||
відні листи козацьким та польським |
Б.Хмельницькому під час війни з |
|||||||||||||||||||
керівникам — Барабашеві, Шембер- |
поляками. |
При |
|
цьому |
татари |
|||||||||||||||
гу, Потоцькому, |
Конєцпольському. |
зобов’язувалися не брати ясиру “по |
||||||||||||||||||
У них він вказував, що втік на Січ |
Білу Церкву”, тобто на українських |
|||||||||||||||||||
заради |
власної |
|
безпеки |
і |
прагне |
землях, |
де контроль |
мав |
здійснювати |
|||||||||||
лише |
дозволу |
|
послати |
козацьку |
Б. |
Хмельницький. |
|
Забезпечення |
||||||||||||
депутацію до короля для захисту ко |
маршрутів |
просування |
|
татарського |
||||||||||||||||
заків від насильств панів. |
|
|
|
|
війська |
мали |
|
здійснювати |
козацькі |
|||||||||||
Після |
листування |
|
Хмельниць |
підрозділи. Інформування та орієнту |
||||||||||||||||
кому |
вдалося |
зав’язати |
переговори |
вання щодо військових дій також мав |
||||||||||||||||
з гетьманом М.Потоцьким. На Січ |
здійснювати Б. Хмельницький. Ме |
|||||||||||||||||||
приїхав польський ротмістр Хме- |
тою |
військового |
походу |
|
ставився |
|||||||||||||||
лецький з пропозицією Б. Хмель |
вихід до Білої Церкви, де під загрозою |
|||||||||||||||||||
ницькому під його гарантії безпеки |
подальших військових дій польсь |
|||||||||||||||||||
повернутися на Україну і там вирі |
кому уряду мали бути поставлені |
|||||||||||||||||||
шити всі свої справи. Б. Хмель |
вимоги |
|
повернення |
|
козакам |
їх |
||||||||||||||
ницький |
відмовився |
це |
зробити, |
вольностей та сплати Криму данини, |
||||||||||||||||
проте Хмелецький на власні очі |
заборгованої за 4 роки. |
|
|
|
|
|
||||||||||||||
пересвідчився, що ніякого бунту на |
|
Причиною |
|
підтримки |
|
кримсь |
||||||||||||||
Січі немає, оскільки всі запорожці |
ким ханом виступу запорожців була |
|||||||||||||||||||
були |
переконані, |
що |
|
справа |
йде |
постійно |
зростаюча |
загроза |
з |
боку |
||||||||||
лише про організацію депутації до |
Речі |
|
Посполитої. |
Починаючи |
з |
|||||||||||||||
польської влади. Польський посла |
1616 р. у Польщі постійно розроб |
|||||||||||||||||||
нець повернувся до Потоцького з |
ляються |
плани |
|
знищення |
|
Кримсь |
||||||||||||||
заспокійливою |
|
інформацією, |
і |
кого |
|
ханства |
|
шляхом |
|
колонізації |
||||||||||
польська влада не поспішала з |
Дикого |
|
поля, |
|
|
побудови |
|
навколо |
||||||||||||
каральною |
експедицією |
на |
Січ. |
Це |
Криму укріплень, спільних війсь |
|||||||||||||||
й дало змогу Б. Хмельницькому, |
кових походів проти Криму разом з |
|||||||||||||||||||
знову ж таки в обстановці макси |
Московською державою тощо. У |
|||||||||||||||||||
мальної |
секретності, |
поїхати |
до |
1645-му велися практичні |
перего |
|||||||||||||||
Криму |
і |
заручитися |
|
підтримкою |
вори |
Польщі |
з |
|
Москвою |
та Вене- |
||||||||||
цією про спільні дії проти Туреч |
Б. Хмельницький та кошовий вирі |
||||||||||||||||||||||
чини та Кримського ханства. У 1645 р. |
шили |
перенести |
|
зібрання |
за |
межі |
|||||||||||||||||
турецький султан надіслав кримсь |
Січі. |
Коли |
|
товариство |
розмістилося |
||||||||||||||||||
кому |
ханові |
|
дозвіл на |
|
ведення |
на новому місці, було оголошено |
|||||||||||||||||
воєнних |
дій |
проти |
Польщі, |
після |
причину ради — початок війни |
||||||||||||||||||
чого в Криму розпочалася ретельна |
проти поляків для захисту козаць |
||||||||||||||||||||||
підготовка до війни. Тому кримсь |
кого |
війська |
та |
українського |
народу |
||||||||||||||||||
кий хан з великим ентузіазмом |
від утисків та кривд з їхнього боку. |
||||||||||||||||||||||
сприйняв пропозицію Б. Хмель |
При |
цьому |
було |
також |
|
прого |
|||||||||||||||||
ницького |
спільно |
виступити |
проти |
лошено, |
|
що |
справу |
запорожців |
|||||||||||||||
Польщі і підтримував ідею створен |
підтримує |
|
кримський |
хан |
|
і |
про |
||||||||||||||||
ня козацької автономії, дружньої до |
підхід татарського війська для допо |
||||||||||||||||||||||
Криму. Туреччина в свою чергу |
моги |
у |
боротьбі |
з |
поляками |
на чолі |
|||||||||||||||||
підтримувала цю позицію Криму, |
з Тугай-беєм. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
надіючись |
|
використати |
конфлікт |
|
Історичні |
джерела |
свідчать |
про |
|||||||||||||||
між поляками та запорожцями для |
одноголосне |
|
громове |
схвалення |
|||||||||||||||||||
встановлення |
|
власного |
|
протек |
запорозьким |
|
товариством |
початку |
|||||||||||||||
торату |
над |
|
південними |
|
землями |
війни з поляками. “Єдиними вус |
|||||||||||||||||
Польщі. |
|
|
|
|
|
|
|
|
тами і єдиним серцем” багатоти |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сячне |
|
зібрання |
підтримало |
|
зброй |
||||||||
Проголошення |
|
початку |
зброй |
ний |
виступ |
і |
|
зажадало |
|
обрати |
|||||||||||||
ного повстання на Січі. Сучасники |
Б. |
Хмельницького |
своїм |
гетьманом. |
|||||||||||||||||||
тих подій залишили досить деталь |
За |
наказом |
|
кошового |
отамана |
з |
|||||||||||||||||
ний опис |
загальної |
козацької |
ради, |
січової |
скарбниці |
винесли |
військові |
||||||||||||||||
на якій було проголошено початок |
клейноди |
|
|
(королівську |
|
коругву, |
|||||||||||||||||
збройного повстання проти польсь |
бунчук, булаву, військову печатку, |
||||||||||||||||||||||
кого панування. Б. Хмельницький |
мідні котли з довбошем, польові |
||||||||||||||||||||||
повернувся |
на |
Микитинську |
Січ |
гармати). |
|
Хмельницький |
отримав |
||||||||||||||||
після |
успішних |
|
переговорів |
з |
клейноди і був проголошений геть |
||||||||||||||||||
кримським |
|
ханом |
|
у |
супроводі |
маном. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
чотирьох |
татарських |
вельмож |
уве |
|
Після |
|
цього |
частина |
|
війська |
|||||||||||||
чері 18 квітня 1648 р. Після заходу |
розійшлася по куренях, а Хмель |
||||||||||||||||||||||
сонця |
за |
давнім |
запорозьким |
зви |
ницький зі старшиною і частиною |
||||||||||||||||||
чаєм пострілами з трьох січових |
запорожців пішов до церкви. На |
||||||||||||||||||||||
гармат |
запорозьке |
|
товариство |
було |
січовому майдані в присутності 10 |
||||||||||||||||||
сповіщене |
про |
загальний |
збір на |
тисяч |
запорожців |
було |
відслужено |
||||||||||||||||
раду. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
молебень. |
Після |
|
молебню |
вдарили |
|||||||||
Вранці |
19 |
квітня |
величезна |
в |
котли |
і |
тричі |
вистрілили |
з |
гармат |
|||||||||||||
маса людей (запорозьке товариство |
та мушкетів. Потім військо розій |
||||||||||||||||||||||
налічувало ЗО тисяч чоловік) зібра |
шлося |
|
по |
|
|
куренях |
на |
обід, |
а |
||||||||||||||
лася на Січі. Вдарили в котли для |
Б.Хмельницький |
|
зі |
|
старшиною |
||||||||||||||||||
скликання загальної ради, проте |
зібралися |
|
для |
|
обговорення |
|
по |
||||||||||||||||
січовий майдан не зміг вмістити усіх |
дальших дій. Було вирішено від |
||||||||||||||||||||||
запорожців, що зібралися. Тоді |
|
|
|
правити |
в |
похід |
8 |
тисяч |
запорожців, |
||||||||||||||
91
а решту тримати в повній бойовій |
військо, яке мало йти з Б. Хмель |
|||||||
готовності на Січі та на промислах. |
ницьким — кінні мисливці, війсь |
|||||||
Закінчивши |
нараду, |
кошовий |
кові мушкетери, сагайдакери (луч |
|||||
наказав |
пострілами |
з |
гармат та |
ники), |
всього |
більше 8 |
тисяч |
|
ударами в котли знову зібрати запо |
чоловік. |
Інші |
запорожці |
розій |
||||
розьке військо. Після оголошення |
шлися по промислах. |
|
||||||
рішення |
старшини |
було |
виділене |
|
|
|
|
|
Запитання
1.Що собою представляла відбудована фортеця в Кодаку?
2.Якими були гарнізон та офіцерський склад Кодаку?
3.Що свідчить про те, що Кодак став адміністративним центром краю?
4.За яких обставин виникла Микитинська Січ? Що собою представляла її фортеця?
5.Якими були особливості Микитинської Січі?
6.Що свідчить про ущемлення прав запорожців часів Микитинської Січі?
7.У чому полягає особливість татарських нападів на українські землі першої половини 1640-х років?
8.За яких обставин Б. Хмельницький прибув у запорозькі володіння?
9.Як Б. Хмельницькому вдалося оволодіти Микитинською Січчю?
10.Як завершилася каральна експедиція проти Січі реєстрових військ?
11.Якою була реакція на повстання польської влади?
12.Як формувався запорозько-татарський союз для боротьби
зполяками?
13.За яких обставин було проголошено Національновизвольну війну українського народу проти польського гніту?
92
Завдання
Iрівень
1.Напередодні Національно-визвольної війни нашим краєм
управляв:
A.Кошовий Запорозької Січі
B.Польський губернатор в Кодаку
C.Керівник січового гарнізону
2.Грамота на володіння запорозькими землями була видана:
A.Гетьману Потоцькому
B.Коменданту Кодака Конєцпольському
C.Магнату Вишневецькому
3.Прибувши в запорозькі володіння, Б. Хмельницький розмістився:
A.В Кодаку
B.На о. Буцькому
C.На Микитинській Січі
IIрівень
1.Використовуючи текст підручника, вставте пропущене у вислів: “Основу Кодацької фортеці складав____________________ з периметром близько”___________ м, її гарнізон налічував близько
_____ воїнів.
2.В хронологічній таблиці теми проставте недостаючі дати:
A . відбудова Кодацької фортеці поляками B . виникнення Нового Кодака
C . прибуття Хмельницького на Січ
3. Вкажіть назви реєстрових полків, які брали участь у бойових діях на Січі взимку 1648 р.:
III рівень
1.На карті покажіть:
A. Місце розташування Микитинської Січі та Нового Кодака B. Маршрут татарського війська, що йшло через наш край у
1644 р.
93
С. Місце зосередження татарської орди, що прийшла на допомогу Б. Хмельницькому
2. З перелічених нижче ознак виберіть ті, які характеризують Микитинську Січ напередодні Національно-визвольної війни:
A.Січова фортеця контролювалася кошовим Запорозького війська
B.Замість куренів у січовій фортеці розміщувалися квартали ремісників
C.На валах фортеці розміщувалося чимало гармат О. Запорожці ходили у військові походи проти татар Е. Запорожці воювали з поляками
ЕЗапорозькі землі захопили єврейські орендарі
С. Зносини з українськими землями майже припинилися 3. За зразком сформулюйте напрями дій Б. Хмельницького
на першому етапі повстання:
A. Захоплення Микитинської Січі та її укріплень
B.
C .
О. _________________________________________________
Е. _____________________________________________
IV рівень
A. Здійсніть порівняльну характеристику Микитинської та Базавлуцької Січі за планом з 4—5 пунктів
B. Визначте, які процеси започаткувало на запорозьких зем лях будівництво Кодака. Зробіть обґрунтований прогноз щодо подальшого розвитку ситуації в краї, якби не розпочалася Націо нально-визвольна війна.
Використовуючи додаткові матеріали та результати власної самостійної роботи, підготуйте розширене повідомлення на одну з подій теми згідно з розробленим планом з 4—5 пунктів.
