- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Мета і завдання курсу
- •Розподіл годин за семестрами
- •Структура залікового кредиту
- •Теми, основний зміст та завдання лабОраторних занять Модуль 1. Історія та теорія редагування газети
- •Лабораторне заняття №1 «Теорія і практика редагування газет» як навчальна дисципліна
- •Лабораторне заняття №2 Аспекти редагування
- •Лабораторне заняття №3 Історія виникнення газети та газетного редагування
- •Народовська журналістика.
- •Радикальна журналістика.
- •Російськомовна українська журналістика.
- •Лабораторне заняття №4 Сучасне законодавство в Україні про пресу
- •Лабораторне заняття №5 Газета в системі засобів масової комунікації
- •Лабораторне заняття №6 Особливості редагування газетних видань
- •Лабораторне заняття №7 Структура і функціонування редакції газетного видання
- •Лабораторне заняття №8 Інтегрувальні чинники у формуванні ідіостилю газетного видання
- •Взяв і з’їв
- •Лабораторне заняття №9 Система текстових публікацій та дизайн газетного номера
- •Завдання 3. Зіставити та прокоментувати розмірні характеристики одного з регіональних та центральних газетних видань.
- •Лабораторне заняття №10 Види заголовків у газеті
- •Голова як м’яч
- •Модуль 2. Літературне редагування газетного тексту
- •Лабораторне заняття №1 Текст як основний об’єкт редакторського аналізу
- •Народ «безМоВствує»?
- •Лабораторне заняття №2 Місце редактора в комунікативному акті
- •Не вчіть яблуню родити яблука...
- •Лабораторне заняття №3 Особливості редакторського аналізу тексту
- •Лабораторне заняття №4 Види правки тексту й практика засобів масової інформації
- •Об’єднавчі потуги
- •Широкий фронт з прицілом на 2012 рік
- •Опозиція − піар на арештах
- •Лабораторне заняття №5 Логічні засади редагування авторського тексту
- •Лабораторне заняття №6 Класифікація логічних помилок
- •Пам’ять, обпечена пафосом, або як на софіївщині вшановували загиблих воїнів
- •Лабораторне заняття №7 Види журналістських текстів і особливості їх редагування
- •Лабораторне заняття №8 Різновиди журналістських текстів за їх жанрово- та структурно-стилістичними особливостями
- •Не буде переводу фермерському роду
- •Лабораторне заняття №9 Структура й структурні одиниці тексту
- •Про моральних авторитетів
- •Лабораторне заняття №10 Текст і заголовок
- •Програмні баєчки
- •Пироги пече швець?
- •Бюджетна політика: листя і коріння
- •Влада й бізнес: вовки та ягнята
- •Лабораторне заняття №11 Факт у журналістському творі
- •Основа врожаю − високоякісне насіння
- •Лабораторне заняття №12 Фактологічні особливості журналістських текстів різних видів і завдання редактора під час їх аналізу
- •Інвестиції в майбутнє полтавського села
- •Лабораторне заняття №13 Мова засобів масової інформації
- •Здрастуй, дубе!
- •Лабораторне заняття № 14 Редакторський аналіз мовностилістичних особливостей тексту в змі
- •Зелені садиби україни
- •Адреси: Схід - Захід, Північ – Південь
- •Літепло Припсілля
- •«Розорена цілина»
- •Лабораторне заняття №15
- •Варіант №2
- •Мокре місце
- •Варіант №3
- •Звичайно, василь!
- •Варіант №4
- •Співпраця з французьким акцентом
- •Варіант №5
- •Ресурсомор: чому вимирає україна?
- •Варіант №6
- •«Скромність» батьків-завновників
- •Варіант №7
- •Ресурсомор не вдасться пересидіти нікому
- •Варіант №8
- •Наші у збірній
- •Варіант №9
- •Як підрізали крила
- •Варіант №10
- •Команда міськради з футболу – найкраща в україні
- •Тексти для редакторського аналізу останнє літо…
- •Болонська система. Погляд зсередини
- •Олександр турчинов: нові звинувачення проти юлії тимошенко
- •Перелік основних питань до заліку
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаткова:
- •Короткий термінологічний словник
- •Жанна Василівна Колоїз теорія і практика редагування газет
Варіант №5
1. Висвітлити питання «Види правки тексту й практика засобів масової інформації».
2. З’ясувати особливості праці редактора з наведеним газетним текстом та вид (види) правки, що варто використати. Визначити вид тексту за способом викладу матеріалу. Проаналізувати композицію тексту. Виявити відхилення від орфографічних і пунктуаційних норм. Усунути наявні (логічні, фактичні, мовленнєві і т. ін.) помилки. Запропонувати способи вдосконалення тексту.
Ресурсомор: чому вимирає україна?
Україна вимирає, і це питання сьогодні стає питанням номер один національної безпеки. Адже який сенс в існуванні держави, якщо її населення з року в рік неухильно скорочується, а його якісний склад невідворотно деградує? Чому українці в діаспорі, як правило, ніколи не бувають бідними? Але чому у себе вдома, в Україні, українцям майже нічого не належить, і вони не можуть захистити своє право розпоряджатися ресурсами своєї Батьківщини?
Той факт, котрий відзначають вітчизняні та світові дослідники, а саме –вимирання за роки незалежності українців, не дивлячись на те, що воно відбувається не в такому шаленому темпі, як і в роки Голодомору 1932-33 років (хоча за 20 років вимерло вже майже стільки ж людей), ставить перед нами непросте запитання. Як саме і з яких причин двічі протягом останніх ста років на теренах України запущені одні й ті ж самі геноцидні процеси? Наслідок яких один –вимирання української нації.
З історії відомо, що подібне знелюднення – аж до повного зникнення –притаманне ситуаціям, коли населення зіштовхується поза контекстними викликами. Викликами, котрі лежать за межами контексту існуючого стану (системи) буття народу і тому не можуть бути осмисленими і вирішеними. Принаймні в межах існуючої системи буття. Із подібними викликами зіштовхувалися немало народів, зокрема ґуанчі Канарських островів чи індіанці Америки. Зіштовхнувшись із конкістадорами Європи, перші зникли з мапи історії, а рештки цього етносу були асимільовані, а другі – на століття залишилися відкинутими на маргінеси на власній землі. Причиною стала не стільки неспроможність до збройного опору (і ті і інші - робили це відважно та не безуспішно), скільки неспроможність жити та діяти в новому історичному контексті.
Проте українців, принаймні в 1991 році, начебто не загарбали зайди-конкістадори. Самі громадяни України, виїхавши до Європи, Америки чи інших країн, успішно інтегруються до сучасного світового контексту – незалежно від віку, освіти чи статі. Відтак закид, котрий можна часто почути від зарубіжних та вітчизняних дослідників, про неготовність українців до умов ринку та демократичного суспільства не витримує перевірки фактами. Позаконтекстний виклик очевидно що лежить в іншому суспільному вимірі. Вимірі, котрий окремі громадяни не можуть (а можливо – і не мусять в принципі) відслідковувати, осмислювати та відповідати в ньому на виклики. У 1932 році комуністичний режим в СРСР, застосувавши тоталітарні важелі, створив штучний дефіцит ресурсів (аж до харчів), можливостей до самодіяльності та можливості покинути терени зони геноциду. Українці зіштовхнулися з викликом, котрий був поза контекстом будь-яких (як офіційних, так і неофіційних) стосунків «громадянин – держава». Держава, котра за визначенням покликана захищати громадян від поза контекстних викликів, сама їх продукувала. З іншого боку, виклик мав системне походження рівнів, що не входять до рівнів компетентності та життєвого контексту громадян. Нині цей прояв геноциду відомий як Голодомор 1932-33 років (Дніпроград. − 19 червня. –2012).