6.4. Контроль в системі реалізації стратегічних змін

Успішність виконання намічених заходів багато в чому залежить від організації впровадження розроблених планів та контролю за яких виконанням. Без останнього не може бути реалізований будь-який проект, оскільки контроль дозволяє встановити відхилення між існуючим станом та плановими показниками.

В цілому ж «контроль», як одна з головних функцій управління — це процес визначення якості й коригування виконуваної підлеглими роботи, з тим щоб забезпечити виконання планів, спрямованих на досягнення цілей підприємства. Контроль входить до обов’язків кожного керівника — від керівника підприємства до керівника невеликого підрозділу¹. Чітке визначення контролю дав А. Файоль (Henri Fayol): «На підприємстві суть контролю полягає в тому, щоб перевірити, чи все виконується відповідно із затвердженими планами, розробленими інструкціями і встановленими принципами. Його мета — виявити слабкі місця і помилки, своєчасно виправити їх та не допустити повторення. Контролюється все: предмети, люди, дії»².

При цьому головними завданнями контролю виконання стратегічних змін, як складової системи управління змінами, є забезпечення виконання плану, виявлення розходжень планових і фактичних показників, оцінка цих розходжень, вивчення причин та встановлення відповідального за ці розходження, пошук шляхів виправлення становища.

Для цього може використовуватися два види контролю (або один із них): порівняння планових даних з фактичними показниками в кінці планового періоду та порівняння цих параметрів впродовж виконання плану. Ефективнішим є другий вид контролю, результати якого можна негайно використати для досягнення планових показників, зокрема їх корекції за швидкої зміни оточуючого середовища. Без такої корекції виконання планових параметрів може носити сумнівний характер.

Відмітимо, що у свою чергу контроль упродовж виконання плану підрозділяють на: контроль після завершення певної дії і випереджальний контроль³. Недоліком першого є те, контроль проводиться після певної дії та отримання конкретного результату, який потім буде співставлений з плановим. В разі негативного виконання певної дії буває дуже складно повернутися до попереднього етапу. До того ж відбувається втрата часу та ресурсів, що може буди зовсім недопустимим при швидкозмінному середовищі. В свою чергу виперед­жальний контроль дозволяє виконувати корегувальні дії, що мають запобігти можливим помилкам.

Зазначені види контролю можуть застосовуватися на всіх стадіях виробництва та рівнях управління діяльністю підприємством. Таким чином, предметом контролю при впровадження стратегічних змін є:

— виробництво (посівні площі, урожайність, поголів’я худоби і птиці, їх продуктивність, баланси кормів);

— реалізація (обсяги, строки і канали реалізації продукції, реалізаційні ціни, умови реалізації);

— використання трудових ресурсів (склад працівників та залучення їх до праці, затрати праці, рівень її оплати, мотивація до праці);

— матеріальні витрати (придбання та використання матеріалів, енергії, добрив, насіння, кормів; ціни куплених і власних матеріалів);

— інвестиції (розмір та їх джерела, підготовка об’єктів до експлуатації);

— фінанси (доходи і витрати, прибутки і збитки, рух готівки, валовий дохід і прибуток та їх розподіл) тощо.

Незалежно від предмету контролю його основний процес здебільшого складається з трьох етапів:

1) встановлення нормативів;

2) зіставлення фактичної діяльності з нормативами;

3) корегування відхилень від планів і нормативів.

При цьому основним методом контролю є порівняння планових і дійсних показників за певний період чи на певну дату. Крім нього, в агропромислових підприємствах використовуються методи випереджального контролю, такі як складання прогнозів, розробка бюджетів готівки для покриття ймовірних потреб, сітьове планування.

Періодичність контролю встановлюється в залежності від предмету контролю, обсягу виконаних робіт, їх складності, компетентності працівників, типу управління тощо. Чим більш складніша система управління підприємством та складніші виробничі процеси, тим частіше застосовується контроль.

При цьому в агропромислових формування окреме місце посідає контроль процесів, який вимагає відстеження якості безпосередньо в ході виробництва продукції. Основним завданням контролю процесів є надання керівникам підрозділів або керівництву підприємства своєчасної інформації щодо якості виконаних робіт та щодо наявних відхилень в ході їх виконання. Найбільш прийнятим в таких випадках може бути використання статистичного контролю процесу (Statistical Process Control – SPC), в основі якого лежить тестування випадкової вибірки результатів процесу для визначення діапазону можливої варіації якості процесу та визначення того, чи потрапляє продукт в цей діапазон. При цьому загальне рішення зводиться до того, що дається висновок: процес є задовільним чи незадовільним.

З врахуванням цього Ричард Б. Чейз (Richard B. Chase), Ф. Роберт Джейкобс (F. Robert Jacobs) та Ніколас Дж. Аквілано (Nicholas J. Aquilano)¹ переконують, що в такому випадку доцільно використовувати контрольні р-карти та контрольні карти типу таR.

Р-карти передбачають розрахунок верхньої та нижньої контрольної межі, які відмічаються на контрольній карті разом з фактичними даними, отриманими в процесі виробництва продукції. Вважається, що процес йде нормально, якщо фактичні дані попадають в дані межі.

Значення верхньої (Upper Control Limit – UCL) та нижньої (Lower Control Limit – LCL) контрольних меж можна розрахувати за формулами:

;

S_p = ;

UCL = + z S_p;

LCL = - z S_p,

де - частка недоліків (відхилень),S_p - стандартне відхилення, n –розмір вибірки, z – кількість стандартних відхилень для відповідного рівня ймовірності.

Розмір вибірки має бути таким, щоб виявити необхідне відхилення, яке вказує на те, що даний підхід може використовуватися у випадках, коли підприємство може постійно відслідковувати можливі відхилення. При цьому правило побудови р-карти вказує на те, що вибірка має бути такою, щоб зустріти відхилення як мінімум два рази по кожній вибірці. Наприклад, при збиранні пшениці, кожна машина при заїзді на елеватор перевіряється на вологість зерна. Із кожного поля, на якому здійснювався збір врожаю було вибірково перевірено по 50 машин і отримано такий результат (табл. 6.6).

Таблиця 6.6

Вихідні дані для побудови р-карти

Номер поля	Кількість перевірок	Кількість відхилень	Частка машин з надмірно вологістю зерна
1	50	3	0,060
2	50	3	0,060
3	50	7	0,140
4	50	4	0,080
5	50	10	0,200
6	50	12	0,240
7	50	6	0,120
8	50	5	0,100
Всього	400	50	= 0,125
Стандартне відхилення вибірки			Sp = 0,047

Звідси при z = 1,5 (значення, яке забезпечує 99,7% достовірність того, що процес, який розглядається буде знаходитись в вказаних межах) нижня межа відхилення становить 0,0548, а верхня – 0,1952. Розрахункові дані дають змогу побудувати р-карту для коригування відхилень (рис. 6.7.).

Рис.6.7. Р-карта для виявлення допустимого рівня відхилення щодо вологості зерна пшениці

З карти видно, що з поля 5 та 6 на елеватор надходить надмірно багато вологого зерна, тому керівництво підприємства має швидко проаналізувати це явище та вжити відповідних заходів.

В тих випадках, коли вибірка є значно більшою та потрібно проаналізувати відхилення в межах реальних числових показників, можна скористатися контрольними картами типу та R. -карта представляє собою нанесені на координат середні значення вибірок, взятих із процесу, аR-карта вказує на межі діапазону між найбільшими та найменшими значеннями у конкретній вибірці.

Для -карт контрольні межі можна розрахувати як:

UCL = + z S та LCL = - z S,

де S = - стандартне відхилення середніх значень вибірки, s – стандартне відхилення розподілу процесу, n- розмір вибірки, - математичне очікування середніх значень вибірок, z – кількість стандартних відхилень для відповідного рівня ймовірності.

В свою чергу =,

де j – порядковий номер вибірки, m – загальна кількість вибірок, а

= ,

де і – порядковий номер одиниці у вибірці, n- загальна кількість одиниць у вибірці.

Значення R можна розрахувати як відхилення розмірів досліджених зразків у вибірках, тобто

= .

Наприклад, велике агропромислове підприємство вирішило розвивати молочне скотарство. На даний момент в його молочнотоварних фермах знаходиться 625 середньорічних корів різного віку та продуктивності, які мають в окремих фермах різні раціони. Керівництво вирішило проконтролювати якість молока за вмістом жиру. Система утримання тварин дозволила розділити всіх тварин на 25 груп по 25 корів у кожній. Після цього з кожної групи були взяті на аналіз 5 довільно обраних проб молока. В результаті такої вибірки було отримано (табл.6.7.), що середня жирність молока у довільно відібраних корів (20 % від загальної кількості) становить 3,48 відсотки при нормативній 3,4. В той же час зустрічаються корови, в яких жирність молока нижча, або істотно перевищує базову, а середня величина меж по контрольних групах () в середньому становить 0,46.

Таблиця 6.7.

Дані для побудови таR-карти

Номер групи	Об’єкт №						R
	1	2	3	4	5
1	3,60	3,40	3,30	3,90	3,20	3,48	0,70
2	3,98	3,25	4,05	3,23	3,33	3,57	0,82
3	3,85	3,90	3,20	3,25	3,80	3,60	0,70
4	3,20	3,50	3,30	3,90	3,95	3,57	0,75
5	3,30	3,20	3,24	3,50	3,30	3,31	0,30
6	3,40	3,30	3,40	3,30	3,50	3,38	0,20
7	3,98	3,90	4,20	3,40	3,70	3,84	0,80
8	3,41	3,30	3,40	3,24	3,30	3,33	0,17
9	3,30	3,20	3,60	3,50	3,70	3,46	0,50
10	3,30	3,40	3,50	3,45	3,52	3,43	0,22
11	3,90	3,50	3,70	3,30	3,35	3,55	0,60
12	3,40	3,36	3,50	3,50	3,35	3,42	0,15
13	3,20	3,50	3,70	3,60	3,40	3,48	0,50
14	3,20	3,60	3,50	3,30	3,40	3,40	0,40
15	3,54	3,30	3,40	3,55	3,40	3,44	0,25
16	3,20	3,60	3,15	3,60	3,50	3,41	0,45
17	3,20	3,40	3,60	3,80	3,10	3,42	0,70
18	3,90	3,50	3,90	3,50	3,70	3,70	0,40
19	3,60	3,30	3,50	3,30	3,40	3,42	0,30
20	3,60	3,40	3,30	3,40	3,20	3,38	0,40
21	3,90	3,60	3,50	3,61	3,60	3,64	0,40
22	3,35	3,20	3,50	3,30	3,20	3,31	0,30
23	3,20	3,50	3,60	3,80	3,30	3,48	0,60
24	3,30	3,60	3,30	3,90	3,80	3,58	0,60
25	3,40	3,30	3,60	3,45	3,38	3,43	0,30
=						3,48
=							0,46

Якщо враховувати, що за даного варіанту коефіцієнт для визначення трьох сигової контрольної межі -карти становить 0,58, аR-карти 0 та 2,11 відповідно по нижній та верхній межі, то граничні межі становитимуть:

для -карти
3,75	= Upper Control Limit
3,48	= Centerline
3,21	= Lower Control Limit
для R -карти
0,97	= Upper Control Limit
0,46	= Centerline
0,00	= Lower Control Limit

Звідси таR-карти мають наступний вигляд (рис. 6.8 та 6.9.).

Рис. 6.8.-карта вибірки жирності молока

Рис. 6.9. R-карта варіації вибірки жирності молока

Проаналізувавши причини такої варіації жирності молока керівництво підприємства може розробити заходи, щодо поліпшення раціону тварин за окремими їх групами на базі їх перегрупування за віковим складом та продуктивністю або системою утримання чи доїння. Крім того, потрібно детально розібратися з причинами істотної варіації жирності молока в середині самих груп з метою підвищення нижчого рівня за даним якісним параметром продукції.

Як бачимо, аналіз таких контрольних точок дає змогу прийняти подальші стратегічні рішення в системі управління окремими процесами або напрямками виробництва окремої продукції. Такі контрольні точки підприємство набирає згідно основній концепції управління виробничим процесом. Так, параметри контролю можуть бути для окремої структурної одинці, для окремого продукту чи ресурсу. Дана система контролю може бути ідентична тій, яка застосовується при впровадженні системи збалансованих показників.