Вагові коефіцієнти логічної складності

Елемент системи	Міра складності елемента системи
	мала	середня	висока
Вхідне повідомлення	3	4	6
Вихідне повідомлення	4	5	7
Інформаційна задача	3	4	6
Головний файл	7	10	15
Інтерфейс	5	7	10

Як видно, склад враховуваних факторів і спосіб обчислення їх досить суб’єктивні. Незважаючи на це, численні дослідження показали, що оцінка складності, виражена функціональними балами, значно краще відображує справжній стан речей, ніж кількість операторів програми. Проте і тут ще є місце для вдосконалення моделі FPA. Хоча в спеціально підібраних прикладах оцінка трудомісткості із застосуванням кількості операторів в найгір­шому випадку дала відносну помилку 800%, а за методом FPA — «лише» 200%, це також є абсолютно незадовільним [53].

Недосконалість моделі FPA досить добре видно навіть з наведеного вище переліку факторів, враховуваних за розрахунку значення параметрів DI. Двократне врахування діалогового режиму як фактора, що впливає на складність, можна віднести до часів, коли процедури діалогової взаємодії було важко проектувати і реалізувати програмно. Це свідчить про те, що розглянута вище модель FPA потребує вдосконалення. Поліпшений варіант цього методу детально викладено у [137].

Як видно з публікацій, метод FPA досить широко використовується по обидва боки Атлантики. Існує Асоціація користувачів методу (FPA Users Group), яка регулярно проводить робочі зустрічі та конференції, що сприяють обміну інформацією між фахівцями та вдосконаленню методу. У Великобританії під егідою ССТА видано методичні вказівки щодо застосування FPA для прогнозування витрат і тривалості розроблення ІС. Усе це підтверджує, що метод FPA постійно вдосконалюється і має важливе практичне значення.

Отже, з розглянутого вище, випливає, що на теперішній час вже виявлено склад основних факторів, які визначають тривалість, трудомісткість і вартість розроблення ІС, а також вивчено характер їх впливу. Як правило, залежності економічних показників від цих факторів порівняно прості і для їх повного опису досить вказати значення невеликої кількості параметрів (найчастіше — одного, рідше — до трьох-чотирьох). Основна складність полягає в тому, щоб оцінити ці параметри, тобто зробити калібрування моделі. Як показує практика останніх років, найточніші результати прогнозування дає калібрування, що виконується всередині організації-розробника з урахуванням її особливостей і, зокрема, характеру проектів ІС, на розробленні яких вона спеціалізується. Однак для проведення такого калібрування необхідно, щоб організація мала досить високу технологічну культуру і достатній обсяг накопичених статистичних даних. Якщо цих умов не додержано, доводиться задовольнятися результатами калібрування моделі, виконаними для інших організацій, що може різко знизити точність прогнозування.

Іншими словами, головною умовою є висока технологічна культура організації-розробника. В Україні, на жаль, нині лише незначна кількість фірм має відповідний рівень розвитку. Для встановлення норм витрат праці на програмування деякі з фірм-розробників використовують Типові норми часу на програмування задач для ЕОМ [105], та Укрупнені норми часу на розроблення програмних засобів ОТ [110], затверджені у 1986 р. Держкомітетом СРСР з питань праці та соціальних питань.

Розглянемо особливості нормування праці розробників ІС з використанням цих нормативних документів.