0 Kij 1 та .
Отримані таким чином оцінки можуть бути використані для оперативного планування та управління роботами у межах стадії розроблення ПЗ ОТ.
18.5. Нормування праці фахівців, зайнятих технічним обслуговуванням і ремонтом засобів от
Визначення норм часу на технічне обслуговування та ремонт засобів ОТ здійснюється з допомогою Типових норм часу на технічне обслуговування засобів ОТ [106]. Ці норми застосовуються для нормування праці електромеханіків, інженерів-електронників, техніків, зайнятих ремонтом і ТО ЗОТ, і встановлюють норму часу на ТО та норму обслуговування.
Норму часу встановлено в годинах на загальний обсяг робіт з ТО однієї машини (пристрою) протягом одного місяця. Витрати часу на підготовчо-заключні роботи, обслуговування робочого місця, відпочинок та особисті потреби передбачено у розмірі 11,5% оперативного часу. Норма часу змінюється залежно від кількості змін роботи обладнання і за умови неповного навантаження (К = 0,6).
Норми часу розраховано для пристроїв ЕОМ, клавішних і перфораційних машин.
Нормативна частина Типових норм містить також склад робіт з ТО для кожного типу ЗОТ. Усі таблиці побудовано за єдиною схемою: у підметі таблиці — марка машини (пристрою), у присудку — коефіцієнт змінності. На перетині знаходять норму часу в годинах.
Норма обслуговування — це кількість машин (пристроїв), які обслуговуються одним працівником за місяць:
Нобсл = ФНчас,
де Ф — середньомісячний фонд часу одного працівника;
Нчас — норма часу на ТО за місяць.
Якщо працівник обслуговує декілька пристроїв або типів ЗОТ, норма обслуговування визначається на основі номограм*.
Рис. 18.1. Приклад номограми
У нашому випадку номограма — це відрізок прямої, який знизу закінчується колом, з кодом відповідного пристрою (машини), над відрізком зазначають норму обслуговування — максимальне число пристроїв, яке може обслуговувати один фахівець. Ліворуч на прямій — рівномірна шкала від 0 до 100%, яка показує ступінь використання фонду робочого часу. Праворуч — шкала рівномірного розподілу максимальної кількості машин (пристроїв), яку може обслуговувати один фахівець. На рис. 18.1 наведено номограму для пристроїв з кодом 25 і 27.
Зокрема, якщо на підприємстві є один пристрій з кодом 25, то на обслуговування його необхідно 28,6% робочого часу одного працівника, двох пристроїв — 57,2%, трьох — 85,8%. А для пристрою з кодом 20—27%, якщо він один, та відповідно 40,60,80 і 100%, якщо пристроїв два, три, чотири, п’ять.
Отже, використовуючи номограми, можна раціонально розподілити робочий час працівників і полегшити роботу з планування їх праці.
*Номограма — графік, застосовуваний для обчислення результатів за різних комбінацій окремих значень змінних, від яких залежать ці результати. Використовується для швидкого визначення величини показника залежно від значення деяких змінних без додаткових розрахунків.