3.Суб'єкти господарювання, які здійснюють посередницьку діяльність, можуть ви­користовувати свою торговельну марку поряд з географічним зазначенням товару ви­робника не інакше як на підставі договору.

4.Умови надання правової охорони географічного зазначення визначаються законом.

Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційного найменування

Published by Jurist on Ср, 11/12/2008 - 19:58

1. Суб'єкт господарювання - юридична особа або громадянин-підприємець може ма¬ти комерційне найменування. Громадянин-підприємець має право заявити як комерційне найменування своє прі¬звище або ім'я. 2. Відомості про комерційне найменування суб'єкта господарювання вносяться за його поданням до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Суб'єкт господарювання, комерційне найменування якого було включено до реєстру раніше, має пріоритетне право захисту перед будь-яким іншим суб'єктом, тотожне комерційне найменування якого включено до реєстру пізніше. 3. Правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб'єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарсько¬му обігу. 4. У разі якщо комерційне найменування суб'єкта господарювання є елементом його торговельної марки, то здійснюється правова охорона і комерційного найменування, і торговельної марки. 5. Особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов'язана припинити таке використання і відшкодувати завдані збитки.

Извините, что статьями но лучше мне кажется нет.

198. Концесійна діяльність - це діяльність вітчизняного або іноземного суб'єкта господарювання (концесіонера), спрямована па створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) об'єктом концесії відповідно до вимог закону та умов конце­сійного договору, укладеного на тривалий строк уповноваженим органом державної .влади чи органом місцевого самоврядування з метою задоволення суспільних потреб.

Концесійний договір 1. Концесійна діяльність здійснюється на основі концесійних договорів, що укла­даються відповідно до законодавства України з концесіонерами, в тому числі інозем­ними інвесторами, Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом дер­жавної влади, або визначеними законом органами місцевого самоврядування. 2. Строк дії концесійного договору встановлюється сторонами договору залежно від характеру та умов концесії. Цей строк не може бути меншим десяти років та більшим п'ятдесяти років.

Кабінет Міністрів України може затверджувати типові концесійні договори для здійснення певних видів концесійної діяльності. Вимоги до концесійних договорів, порядок їх укладення, а також інші питання пра­вового регулювання концесійної діяльності визначаються законом про концесії, інши­ми законами

При визначенні правової природи і самого поняття концесійної діяльності в Україні слід ке­руватись ч. 2 ст. З та ст. 42 ГК. Згідно з цими нормами концесійна діяльність є однією з форм господарювання, у якій інвестор реалізує спільний з концесієдавцем проект стосовно об'єкта концесії або останній передає концесіонеру свої права на провадження діяльності. Тому в до­говорі визначаються засади делегованого управління (крім випадків, коли об'єкт — природні або рекреаційно-територіальні ресурси): свобода підприємницьких ініціатив, співфінансування, розподіл ризику та здійснення контролю у межах, визначених концесійним договором. Укладення та виконання концесійного договору потребують особливого правового режиму, щоб досягти мети — сприяння розвитку економіки приймаючої сторони. (Цікаво, що у Франції за концесійими договорами інвестуються підприємницькі ініціативи у водопостачан­ні — 75 %, утилізації побутових відходів — 80 %, теплопостачанні — 87 %, організації паркування — 60 % від усього загального обсягу відповідних послуг).