23.Карта, малюнок

24.Карта

25. Висновок

У даній роботі проводилася порівняльна характеристика господарського розвитку Франції та Німеччини в останній третині ХІХ — на початку ХХ століття. Індустріалізація в цих країнах набула широкого масштабу, в промисловості розвивалися такі галузі важкої промисловості: металургійна, машинобудівна, хімічна, нафтодобувна та нафтопереробна. Процес індустріалізації ще більш прискорився з утворенням монополій, які активно впливали на промислове виробництво, на розширення внутрішнього та світового ринків. Процес монополізації та одержання монополіями надвисоких прибутків створювали сприятливі умови для накопичення та вивозу капіталу

Все більшу роль в економіці провідних держав світу почали відігравати колонії як ринки збуту промислових товарів та джерела одержання цінної сировини. Чітко проявилася тенденція нерівномірного економічного розвитку провідних країн світу, що також залежало від конкретних історичних умов та рівня їх економічного розвитку

Технологічні зрушення, які мали місце наприкінці ХІХ століття фактично призвели до «другої промислової революції», прискорили процес індустріалізації після промислового перевороту. Індустріалізація в країнах набула широкого масштабу, промисловість остаточно взяла першість над сільським господарством, причому в самій промисловості найбільш швидкими темпами розвивалися галузі важкої промисловості: металургійна, машинобудівна, хімічна, нафтодобувна та нафтопереробна. Процес індустріалізації ще більш прискорився з утворенням монополій, які активно впливали на промислове виробництво, на розширення внутрішнього та світового ринків. Утворення монополій позитивно вплинуло на подальшу індустріалізацію, формування та розвиток світового ринку. Процес монополізації та одержання монополіями надвисоких прибутків створювали сприятливі умови для накопичення та вивозу капіталу. Все більшу роль в економіці провідних держав світу почали відігравати колонії як ринки збуту промислових товарів та джерела одержання цінної сировини. Чітко проявилася тенденція нерівномірного економічного розвитку провідних країн світу, що також залежало від конкретних історичних умов та рівня їх економічного розвитку.

У даній роботі проводилася порівняльна характеристика господарського розвитку Франції та Німеччини. Перед Першою світовою війною Франція залишалася аграрно-індустріальною країною, хоча певні зрушення в розвитку нових галузей виробництва мали місце, зокрема, в автомобілебудуванні, суднобудуванні, хімічній промисловості та інших нових галузях. Однією з головних причин уповільнення темпів економічного розвитку Франції був парцелярний характер її сільського господарства. Відносна вузькість внутрішнього ринку Франції стримувала розвиток промисловості та торгівлі. Процес утворення монополій у Франції відбувався повільно, і в цілому вони не відігравали провідної ролі в промисловості країни. В економіці Франції яскраво проявилися протиріччя в господарській системі, які полягали в тому, що країна основні прибутки одержувала не від промисловості, сільського господарства та торгівлі, а від лихварських операцій, експорту за кордон великої кількості капіталу у вигляді позик. У Франції рано набули широкого розповсюдження банківський капітал, біржова спекуляція, випуск цінних паперів в обіг, що активно підтримувала держава. У цій країні була дуже розгалужена банківська система. Експорт капіталу значно перевищував експорт товарів, що негативно відобразилося на національній економіці, сприяло сповільненню темпів промисловості та зростанню прошарку рантьє. Щодо колоній, то Франція посідала друге місце у світі після Англії за кількістю колоній, але ці володіння мали скоріше стратегічне, ніж економічне призначення. Великі кошти з державного бюджету витрачалися на утримання армії і флоту та великого апарату чиновників у колоніях.

На відміну від Франції розвиток економіки Німеччини відбувався настільки швидко, що за 30 років з 1870 по 1900 рр. обсяг промислового виробництва зріс у 3,1 рази. Німеччина завдяки економічному піднесенню, що відбулося внаслідок перемоги у франко-прусській війні, почала інтенсивно розвивати промисловість, що призвело до створення потужних монополістичних об’єднань. На її економічний розвиток позитивно вплинув масовий процес монополізації, особливо в галузях важкої промисловості, які розвивалися за активної підтримки банків. Відбувалося зрощення банківського капіталу та промислового капіталу. Переважну кількість банківського капіталу Німеччина використовувала для піднесення та розвитку власної індустрії, тоді як Франція відправляла більшість свого капіталу на експорт у вигляді позик. У Німеччині активно проводилася політика протекціонізму у торгівлі, що сприяло вивезенню товарів та капіталу за кордон і призвело до того, що експорт сільськогосподарської продукції змінився на її імпорт, а імпорт промислової продукції змінився на її експорт, що було показником значного піднесення економічного розвитку, а також досягненням позитивного сальдо торгового балансу. Це надало можливість Німеччині стати другою промисловою державою світу. У Німеччині незначна кількість колоніальних володінь примушувала німецьких підприємців підвищувати продуктивність праці, знижувати собівартість продукції, добиватися високої її якості, щоб перемогти на світовому ринку товарів. Відсутність ринків сировини і збуту зумовили агресивність Німеччини перед Першою світовою війною.

Отже, проаналізувавши економічний стан Німеччини та Франції в останній третині ХІХ століття, можна зробити важливі висновки щодо їх господарського розвитку, які не тільки підсумовують наслідки історичних подій у той час, а й дають поштовх для розуміння суті економічних тенденцій Німеччини та Франції на кінець ХІХ століття – початок ХХ століття, а також надають можливість зробити припущення про подальший господарський розвиток цих країн. Розглянута робота досить вичерпно розкриває дану актуальну тему для подальшого глибокого та докладного її вивчення в курсі історії економіки та економічної думки. 26. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!