3. НімеччинА

Німеччина переросла рамки свого внутрішнього ринку, а великої колоніальної імперії, звідки могла би поставлятися за низькими цінами сировина і куди безмитно збувалися би товари, у Німеччини не булоІдея розширення життєвого простору висвітлилася під час створення Пангерманського союзу (1891р.). Були захоплені Того, Камерун, Північно - Західна Африка, Каролінські, Маріанські і Маршаллові острови та інші. І все ж німецькі колоніальні володіння залишилися меншими за англійські в 11 разів за площею і в 32 рази за кількістю населення. Таку агресивну політику підтримував уряд Німеччини, де переважали феодали—юнкери, яким належала політична влада в країні. Німецький капітал мав військово-феодальний характер, оскільки інтереси буржуазії і юнкерів співпадали, особливо в галузі агресивної зовнішньої політики, спрямованої на захоплення колоній. Здійснивши швидко індустріалізацію, Німеччина випередила Францію та Англію за рівнем промислового виробництва і вийшла на друге місце в світі після США, перетворившись на індустріально-аграрну державу. Важливу роль у розвитку економіки Німеччини займала мілітаристська політика уряду [2, c. 60]. В кінці 70 - х був сформований військовий блок Німеччини з Австро - Угорщиною. На початку 80- х у нього увійшла Італія - склався Троїстий союз (1882р.), який зіграв фатальну роль у розв'язанні світової війни 1914-1918 рр..

3. У Франції була інша ситуація.

Великі кошти з державного бюджету витрачалися на утримання армії і флоту та великого апарату чиновників у колоніях, за кількістю яких Франція посідала друге місце у світі після Англії Франція не використовувала свої колонії як сировинні бази та ринки збуту. Територія французьких колоніальних володінь була настільки велика, що більш ніж в 20 разів перевищувала площу метрополії. Однак ці володіння мали скоріше стратегічне, ніж економічне призначення. Прагнення до реваншу за поразку у війні з Пруссією, а також спроба подолати зростаюче європейське лідерство Німеччини визначили до кінця XIX - початку XX століття посилену увагу Франції до військової підготовки країни. У цей час Франція проводила активну політику зі створення - Антанти (від франц. «Entente» буквально «згода»). Антанта сформувалася у 1904-1907 рр. і об'єднала в ході Першої світової війни проти Німецької коаліції понад 20 держав, куди крім неї увійшли також Англія і Росія. Франція сформувала армію, рівну німецькій, хоча за загальною кількістю населення вона значно відставала від Німеччини.

Підсумовуючи, можна сказати, що все ж перед Першою світовою війною Франція залишалася, як і в XIX столітті, типовою аграрно-індустріальною країною: частка продукції аграрного сектора у вартості ВВП перевищувала частку промислової продукції. Причому, як і в попередні періоди, легка промисловість була більш розвиненою, ніж важка, а провідна галузь економіки Франції — сільське господарство — знаходилось у кризовому стані, а це у свою чергу гальмувало розвиток усієї економіки країни (парцеляризація сільського господарства). Хоча певні зрушення в розвитку нових галузей виробництва мали місце, зокрема, в автомобілебудуванні, суднобудуванні, хімічній промисловості та інших нових галузях [2, c. 58]. Щодо колоній, то Франція посідала друге місце у світі після Англії за кількістю колоній, але ці володіння мали скоріше стратегічне, ніж економічне призначення. Франція мріяла перщ за все про реванш за поразку у війні з Пруссією, тому і проводила активну політику зі створення Антанти.

У Німеччині незначна кількість колоніальних володінь примушувала німецьких підприємців підвищувати продуктивність праці, знижувати собівартість продукції, добиватися високої її якості, щоб перемогти на світовому ринку товарів. Відсутність ринків сировини і збуту зумовили агресивність Німеччини перед Першою світовою війною. Агресивні апетити Німеччини, що спричинялися зовнішньоторговельною конкуренцією з Англією і Францією, зростали. Зовнішньоекономічні зіткнення торкнулися і російсько-німецьких стосунків. Взаємини між країнами погіршилися через митні конфлікти. У Німеччині склався потужний військово-промисловий комплекс, на який працювала індустрія країни. Значно збільшилися витрати на армію і флот. Удосконалювалося озброєння сухопутних військ. Формувався великий військово-морський флот. Країна серйозно почала підготовку до війни за перерозподіл(переділ) світу, захоплення не тільки англійських і французьких колоній, а й територій у Європі, встановлення світового панування. Таким чином завершився колоніальний поділ та розпочинався новий економічний поділ світу.

3. Військово-політичні угрупування(союзи):

• В кінці 70 - х ХІХ століття був сформований військовий блок Німеччини з Австро - Угорщиною. На початку 80-х у нього увійшла Італія - склався Троїстий союз (1882р.), який зіграв фатальну роль у розв'язанні світової війни 1914-1918 рр.

• У відповідь на створення Троїстого союзу, була створена Антанта, яка сформувалася у 1904-1907 рр. і об'єднала в ході Першої світової війни проти Німецької коаліції понад 20 держав, куди крім Франції увійшли також Англія і Росія