26. Порівняння та його застосування в аналізі. Прийоми, які забезпечують порівнюваність даних.

Порівняя – найдавніший та найпоширеніший прийом, що застосовується в аналізі. Саме з нього, зазвичай, розпочинається розв’язання багатьох аналітичних задач. Порівння як спосіб дослідження здійснюється через зіставлення одного показника з іншим з метою визначення спільних рис, або розбіжностей між ними. Основні бази порівняння:

-нормативін показники (дає змогу визначити рівень виконання нормативних завдань щодо обсягу та ефективності виробництва, фінансової стійкості підприємства, його ліквідності тощо).

- дані попередніх періодів (уможливлює оцінювання темпів зміни цих показників, визначення тенденцій та закономірностей розвитку).

-середні галузеві показники (необхідне для повнішої та об’єктивнішої оцінки діяльності об’єкта ) .

-планові показники (свідчить про рівень виконання плану за рік, квартал, місяць. Застосовується для перевірки обґрунтованості планових показників, а також для для визначення резервів виробництва).

-показники передових підприємств або міжнародні стандарти (торує шлях запровадженню передового досвіду та нових можливостей).

Основна умова ефективності застосування цього прийому – досягення порівнюваності показників, які характеризують процес, що аналізується. Це можливе за таких умов:

-нейтралізація впливу кількісного фактору і цінового;

- урахування впливу структурних зрушень на обсяг вир-ва та реаліз-ї продукції;

-забезпечення однакової тривалості періодів, що порівнюються;

-забезп-я тотожності методики розрахунку порівнювальних показників;

-урахування соціально-економічних умов розвитку досліджуваних об’єктів.

27. Порядок побудови та оформлення аналітичних таблиць.

Аналітичні таблиці складають при опрацюванні аналітичних даних. Вони повинні вірно характеризувати питання, які вивчаються, бути короткими, зрозумілими та зручними для використання. Таблиці служать накопиченню, опрацюванню і зберіганню цифрової інформації. Форму таблиць і їхній майбутній зміст слід передбачати заздалегідь, тобто до початку аналізу явищ. Від усіх інших таблиць аналітична, як правило, відрізняється відносно нескладною будовою, компактністю і наочністю. Вона повинна мати не лише основну, а й додаткову для порівняння інформацію (планові і середні показники, дані за минулі періоди), а також проміжні підсумки, відхилення, відсотки. У процесі збору цифрової інформації та заповнення таблиць виникає низка технічних складностей, якщо її занадто багато. З метою забезпечення компактності таблиць вихідну інформацію: 1) спрощують чи закруглюють (до тисяч, мільйонів та ін.); 2) скорочують або частково відкидають другорядні дані; 3) об'єднують у групи, проміжні підсумкові показники, передають через середні показники; 4) комбіновано показують частину показників у деталізованому вигляді, а інші розміщують разом в одному рядку (як інші); 5) поділяють на кілька самостійних сукупностей із наступним складанням кількох більш простих таблиць із вузьким змістом.

28. Використання статистичних методів в економічному аналізі.

Серед статистичних методів чільне місце посідає табличний метод. Таблиці служать накопиченню, опрацюванню і зберіганню цифрової інформації. Форму таблиць і їхній майбутній зміст слід передбачати заздалегідь, тобто до початку аналізу явищ. Від усіх інших таблиць аналітична, як правило, відрізняється відносно нескладною будовою, компактністю і наочністю. Вона повинна мати не лише основну, а й додаткову для порівняння інформацію (планові і середні показники, дані за минулі періоди), а також проміжні підсумки, відхилення, відсотки. Таблиці у певному наборі можуть виконувати роль програми чи переліку питань, що вивчається.

Динамічні ряди – порівняння не двох, а кількох предметів, показників. Вирізняються інтервальні та моментні динамічні ряди. Аналіз їх дає змогу визначити: напрями зміни показників (збільшення, зменшення сталість або нестабільність), наявність тенденцій у зміні показників, середній рівень показників і варіації. Широкого застовування також набули вибірковий метод і групування, кореляційний метод, середні та відносні показники.