3.1. Сутність оплати праці в сучасному житті.
У відповідності зі змінами в економічному та соціальному розвитку країни, змінюється і політика в галузі оплати праці, соціальної підтримки і захисту працівників. Багато функцій держави щодо реалізації цієї політики покладено безпосередньо на підприємства, які самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці. Поняття «заробітна плата» наповнилися новим змістом і охоплює всі види заробітків (різних видів премії, доплат, надбавок і соціальних пільг), нарахованих у грошовій і натуральній формі, включаючи грошові суми, нараховані працівникам відповідно до законодавством за не пророблений час (відпустка, святкові дні тощо).
У сучасних умовах підприємства шукають нові моделі оплати праці. Заробітна плата розподіляється не тільки за кількістю і якістю праці, але її розміри залежать і від фактичного трудового внеску працівника та від кінцевих результатів господарської діяльності підприємства.
Теоретичні основи концепції заробітна плата як ціна праці були розроблені А. Смітом і Д. Рікардо. А. Сміт вважав, що праця набирає якість товару і має природну ціну, тобто «природну заробітну плату». Вона визначається витратами виробництва, до складу яких він включав вартість необхідних засобів існування робітника і його родини. А. Сміт не вбачав розходження між працею і «робочою силою» і тому під «природної заробітною платою» розумів вартість робочої сили. Величину заробітної плати він визначав фізичним мінімумом засобів існування робітника.
Всі питання оплати праці вирішуються на рівні підприємств. Держава встановлює лише мінімальний рівень оплати. З переходом до ринку заробітна плата стала головним елементом відтворення робочої сили. Бюджет працівника повинен забезпечувати йому витрати на одежу та їжу, покупку будинку, квартири, оплати побутових послуг і так далі.
Питання заробітної плати, його рішення на кожному конкретному підприємстві, є одним з найбільш актуальних у наш час.
Заробітна плата відроджує свою загублену соціальну функцію. Вона стає лише одним з елементів відшкодування вартості товару «робоча сила». Важливу роль в загальній сумі доходів в нових економічних умовах відіграють і різко зростають численні виплати, доплати працівникам на соціальні цілі. Фонди соціального розвитку відіграють все більшу роль у поліпшенні матеріальних умов життя працівників у зв'язку з необхідністю постійного все більш розширеного відтворення робочої сили як чинника підвищення продуктивності. Головною в данний час є стимулююча або мотиваційна функція трудових доходів працівників. Саме ця частина механізму заробітної плати та соціальних стимулів відіграє головну роль в інтенсивному використанні живої праці, направляє його на реалізацію цілей управління. Таким чином, заробітна плата як економічна категорія все менш виконує свої основні функції відтворення робочої сили і стимулювання праці. Вона фактично перетворилася у соціальну допомогу, яка практично не пов'язана з результатами праці. Це призвело до того, що організація виробництва лишилась потужних важелів підвищення ефективності і повноправного виходу на світовий ринок.