
- •1.Світогляд, його структура
- •2.Історичні типи світогляду (міфологія, релігія, філософія).
- •3.Філософія і світогляд, співвідношення і сутність
- •5.Філософія і наука, порівняння
- •6. Історичні передумови виникнення філософії та її джерела
- •7.Структура філософського знання
- •8.Філософія: основні теми дослідження. «Вічні» філософські питання.
- •9.Особливості філософського пізнання та його методологія.
- •10.Філософській світогляд: його роль у житті особи та суспільства.
- •11.Східний і західний типи філософствування.
- •12.Роль та призначення філософії в історії та сучасному світі.
- •13.Філософія як раціоналізований та систематизований світогляд.
- •14.Філософія стародавньої Індії
- •15.Ортодоксальні школи Давньої Індії та їх філософські ідеї.
- •16. Неортодоксальні школи Давньої Індії та їх філософські ідеї.
- •17.Філософія Давнього Китаю: вихідні принципи.
- •18.Етико-політичне вчення Конфуція.
- •19. Онтологія та етика Даосизму.
- •20.Етико-політичні вчення моїзму та легізму: порівняльна характеристика.
- •21.Досократична філософія.Мілетська школа
- •22.Давньогрецький Атомізм
- •3.2. Платон
- •3.3. Епікурейство
- •3.4. Критика атомізму
- •24.Ідеальна держава Платона
- •25.Платон Міф про печеру
- •26 Аристотель.Про матерію і форму.4 причини вин речей
- •27.Етика Аристотеля
- •28 Етика.Стоїки та епікурейці.Порівняння
- •29.Античний скептицизм
- •30 Неоплатонізм
- •32.Основні етапи становлення сер філософії
- •34.Апологетика: примат віри Тертуліан
- •35.Патристика: віра для розуміння Аврелій Августин
- •36.Схоластика: проблема універсалій (номіналізм і реалізм) Фома Аквінський
- •37.Розуміння історії в сер хр філософії
- •39.Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження Мор Кампанелла
- •40.Політична філософія Макіавеллі
- •41.Натурфілософія доби Відродження.Дж. Бруно
- •42.Світоглядне значення природничо-наукових поглядів м.Коперника, г.Галілея.
- •43.Ідеї реформації та їх значення для Нового часу
- •45.Спільні та відмінні риси в методології емпіризму та раціоналізму Нового Часу.
- •48.Недоліки методології емпіризму, виявлені д.Юмом.
- •49.Принципи методології р.Декарта.
- •50. Розвиток вчення про субстанцію в концепціях р.Декарта, б.Спінози, г.Лейбніца.
- •51.Концепція «природного права» т.Гоббса.
- •52. Філософія епохи Просвітництва: людина і суспільство.
- •53.Вчення про суспільство та цивілізацію ж.-ж.Руссо.
- •54.Матеріалізм епохи Просвітництва (д.Дідро, ж.Ламетрі, п.Гольбах).
- •55.Агностицизм філософії і. Канта Антиномії
- •56.Етичні погляди і. Канта. “Категоричний імператив”.
- •57.Метод і система філософії Гегеля Абсолютна ідея
- •58.Філософія історії Гегеля
- •59.Антропологічна філософія л.Фейєрбаха.
- •60.Філософія марксизму( діалектичний матеріалізм)
- •61. Марксизм.Історичний матеріалізм
- •62.Філософія життя (Ніцше, Шопенгауер)
- •63.Позитивізм неопозитивізм
- •64.Прагматизм Пірс, Джеймс,Дьюі
- •65.Атеїстичний екзистенціалізм Сартр Камю
- •66.З Фрейд психоаналіз Юнг
- •67.Неотомізм Марітен Войтила Жільсон
- •68.Герменевтика.Проблема розуміння
- •71.Філософська думка Київської Русі.
- •72 Філософія в Києво-Могилянській академії.
- •73.Сковорода 3 світи і 2 натури
- •75.Філософські ідеї т.Шевченка.
- •76.«Філософія Серця» п.Юркевича.
- •77.Філософські погляди в.І.Вернадського.
- •78 Консерватизм соціально-філософських поглядів Липинського Донцов
- •125.Екологічні проблеми сучасності.
- •126. Екологія та екологічні проблеми в Україні.
- •127. Поняття соціального передбачення та прогнозування майбутнього.
- •128.Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу.
- •129.Історичні закони. Єдність та різноманітність історичного процесу.
- •130. Предмет філософії історії, сутність історичного процесу.
- •131. Мета та сенс історичного розвитку за к.Ясперсом. Поняття «осьового часу».
- •132. Спрямованість історичного процесу. Критерії суспільного розвитку.
- •133. Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу.
- •134. Особливості філософського розуміння культури.
- •136.Співвідношення культури і цивілізації в концепціях о.Шпенглера та м.Бердяєва.
- •137. Цивілізаційна концепція с.Хантінгтона.
- •138. Проблема взаємовідносин культури і цивілізації. Перспективи їх розвитку у майбутньому.
- •139. Специфіка формаційного та цивілізаційного підходів до проблем духовності.
- •140.Концепція «Третьої хвилі» а.Тоффлера.
- •141.Економічна сфера суспільного життя та її характеристика.
- •142.Філософія економіки: предмет дослідження, методи та завдання.
- •144Філософсько-методологічні засади політекономії к.Маркса..
- •145.Філософія грошей г.Зіммеля
- •146.М.Вебер про взаємозалежність ментальності та господарського устрою.
- •147. Теорія зайнятості та грошей Дж.М.Кейнса.
- •149.Еволюція методології економічної науки.
- •150.Сутність сучасних дискусій про співвідношення економіки та етики.
137. Цивілізаційна концепція с.Хантінгтона.
Найбільшу популярність щодо характеру конфліктів і воєн в багатополярний світ отримала концепція, висунута відомим американським політологом Хантінгтоном. Він виступив зі статтею «Зіткнення цивілізацій» (1993). Головна думка - якщо XX сторіччя було століттям зіткнення ідеологій, то XXI століття стане століттям зіткнення цивілізацій чи релігій. При цьому кінець холодної війни розглядається як історичний рубіж, що розділяє старий світ, де переважали національні протиріччя, і новий світ, який характеризується зіткненням цивілізацій. У 1996 р. С. Хантінгтон опублікував книгу «Зіткнення цивілізацій і перебудова світового порядку», яка стала спробою привести додаткові факти і аргументи, які підтверджують основні положення та ідеї статті і додати їм академічний лиск. Головна думка: «В світі після холодної війни найважливіші різницю між народами - не ідеологічні, політичні чи економічні, а культурні». Люди починають ідентифікувати себе не з державою або нацією, а з більш широким культурним освітою - цивілізацією, тому цивілі-заційного відмінності, що склалися століттями, «більш фундаментальні, ніж відмінності між політичними ідеологіями і політичними режимами. Релігія розділяє людей сильніше, ніж етнічна принад-лежності. Людина може бути полуфранцузом і полуарабом і навіть громадянином обох цих країн. Куди складніше бути полукатоліком і полумусульманіном ». Хантінгтон виділяє шість сучасних цивілізацій - індуїстом, ісламську, японську, православну, китайську і західну. На додаток до них він предлогает віднести ще дві цивілізації - африканську і латиноамериканську. Зовнішність зароджуваного світу, по стверджує Хантингтон, визначатиметься взаємодією і зіткненням цих цивілізацій. У наступаючому столітті саме вони стануть домінуючим чинником світової політики. Це створює радикально інший в порівнянні з колишнім світовий порядок, в якому конфлікти між різними цивілізаціями переважають над конфліктами всередині окремо взятих цивілізацій. Висновок: Наступна світова війна, якщо вона вибухне, буде війною між цивілізаціями, причому найзначніші конфлікти майбутнього розгорнуться вздовж ліній розлому між цивілізують-ціями. Головний сенс його міркувань полягає у протиставленні Заходу решті світу. За схемою Хантінгтона, панування Заходу приходить кінець. На світову арену виступають кілька незахідних держав, які відкидають західні цінності і відстоюють собст-ються цінності та норми. На його думку, особливу небезпеку для Заходу являє іслам в силу демографічного вибуху, культурного відродження і відсутності центрового держави, навколо якого могли б об'єднатися всі ісламські країни. Друга серйозна небезпека виходить з Азії, особливо з Китаю. Якщо ісламська небезпека пов'язана з некерованою енергією мільйонів активних молодих мусульман, то азіатська небезпека випливає з пануючих там порядку і дисцип-ліни, сприяють підйому азіатською економіки. Хантінгтон виступає за подальше згуртування, політичну, економічну і військову інтеграцію західних країн, розширення НАТО, залучення Латинської Америки в орбіту Заходу і запобігання руху Японії в бік Китаю. Оскільки ж головну небезпеку становлять ісламська і китайська цивілізації. Заходу слід заохочувати гегемонію Росії у православному світі.