- •Відповіді на екзамен з філософії під час вступу та навчання в аспірантурі.
- •2.Буття людини як центральна проблема філософії м. Ґайдеггера "Буття і час".
- •3.Витоки та особливості філософської думки доби Київської Русі.
- •4. Відкрите суспільство, демократія і тоталітаризм в трактуванні к. Поппера.
- •5. Глобально-технократичний та локально-культурологічний підходи до інтерпретації цивілізації.
- •6. Давньогрецька філософія та її проблематика. Досократичні філософські школи.
- •7. Елліністична та римська філософія: стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм та неоплатонізм.
- •8. І.Франко: філософія української перспективи.
- •9. Класична і некласична парадигми розуміння соціальних процесів
- •10. Класичні і сучасні аспекти співвідношення філософії і науки.
- •11.Концепція людини в екзистенціалізмі. Ж.-п. Сартр "Екзистенціалізм - це гуманізм".
- •12. Консервативні концепції суспільного розвитку України: п. Куліш, в. Липинський.
- •13. Кореспондентна та когерентна концепції істини; інструменталістська інтерпретація істини.
- •14. Культура і цивілізація. Філософські підходи до аналізу культури.
- •15. Л. Вітгенштайн та його місце у філософії XX ст.
- •16. Міфологічний світогляд та його риси. Функції міфології. Міфотворчість у XX ст.
- •17. Наука як соціальний інститут і чинник розвитку суспільства.
- •18. Некласична парадигма науки. Критичний раціоналізм к. Поппера.
- •19.Обґрунтування експериментально-досвідного походження знання у гносеології Нового часу. Ф. Бекон "Новий Органон".
- •20.Онтологічна проблематика схоластичної філософії: дискусії про універсалії.
- •21.Онтологія як галузь філософського знання. Буття та його структура.
- •22. Основні ідеї християнського світогляду і середньовічна філософія. Теоцентризм філософії а. Августина.
- •23. Основні підходи до розуміння і визначення філософії.
- •24. Основні підходи до тлумачення культури в новітній філософії: натуралізм, соціологізм, аксіологізм, семіотика.
- •25.Пантеїзм філософії н. Кузанського та Дж. Бруно.
- •27, 28, 29. Поняття громадянського суспільства, його структура та проблеми становлення в Україні.
- •30. Поняття детермінізму та індетермінізму у некласичній філософії.
- •31. Поняття істини в філософії. Істина як процес, її форми та критерії
- •32. Поняття методу, стилю та методології наукового пізнання. Методологія класичної науки та її кумулятивна модель.
- •33. Поняття парадигми та її роль у наукових дослідженнях (за т. Куном "Структура наукових революцій").
- •34. Поняття світогляду. Історичні типи світогляду. Філософія як теоретична форма світогляду.
- •35.Поняття синергії. Синергетика як напрямок визначення системності і структурності відносно хаосу.
- •36. Поняття субстанції у філософії: монізм, дуалізм, плюралізм. (б. Спіноза, р. Декарт, г. Ляйбніц).
- •37. Поняття суспільного розвитку та його критерії. Характерні риси екологічної парадигми та її відмінність від класичної, саєнтистської та ірраціоналістичною.
- •38. Постнекласична наука: модель постнекласичної науки (і. Лакатос).
- •39. Предмет філософії та його історична еволюція. Класичний та некласичний період.
- •40. Проблема людини та її ідентичності у класичній і некласичній філософії.
- •41. Проблема мислення і свідомості у філософії.
- •42.Проблема несвідомого у філософії фройдизму. Індивідуальне і колективне несвідоме (к. Юнг).
- •43. Проблема свободи у філософії. Свобода і необхідність.
- •44. Проблема співвідношення віри та розуму в середньовічній філософії та її тлумачення т. Аквінським.
- •45. Професійна філософія в Україні (XVI - XVII ст.): неоплатонізм та арістотелізм.
- •47.Рівні та форми наукового пізнання.
- •48. Світоглядні ідеї т. Шевченка і п. Куліша
- •49. Система і метод діалектики у філософії г. Гегеля.
- •50. Соціальна дійсність як предмет філософії Просвітництва.
- •51. Соціальні спільності людей та співвідношення їх інтересів в суспільному розвитку. Нація в структурі суспільства. Проблема націоналізму
- •52.Соціально-філософські погляди і. Франка. "Що таке поступ?"
- •53.Соціально-філософська проблематика в Україні XIX - початку XX ст.
- •54. Структуралізм і постструктуралізм у пошуках первинної об'єктивної структури наукового пізнання світу (к. Леві-Строс і м. Фуко, ж. Деріда).
- •55. Суспільний прогрес. Формаційний, цивілізаційний, технократичний та інформаційний підходи до його розуміння.
- •56.Феноменологічний напрямок філософії XX століття.
- •57. Філософія і наука як теоретичне
- •58 Філософія Арістотеля.
- •59. Філософія ірраціоналізму а. Шопенгауера та ф. Ніцше. Ф. Ніцше "Так казав Заратустра".
- •60, 63. Філософія Києво-Могилянської академії та її роль у розвитку української філософії і культури.
- •61. Філософія і політика. Роль філософії в концептуальному обгрунтуванні політики.
- •62.Філософія і. Канта. "Критика чистого розуму".
- •64. Філософія Платона. Вчення про буття та ідеї.
- •65.Філософія як аксіологія. Визначення вартостей, їх функції, класифікація.
- •66. Філософська герменевтика як методологія гуманітарного пізнання.
- •67. Філософська парадигма марксизму: основні ідеї, концепти та їх соціально-політичні наслідки.
- •68.Філософські погляди г. Сковороди: філософія як мудрість, символіка та антитетика, вчення про дві натури та три світи, вчення про людину. Кордоцентризм як філософський напрям.
- •70.Формування некласичної науки та її моделі (г. Башляр, к. Поппер). (див. 45)
52.Соціально-філософські погляди і. Франка. "Що таке поступ?"
Філософські погляди І. Франка мають екзистенціально-художній характер, він зосереджує увагу на етико-антропологічному розумінні філософських проблем. Основна ідея -- ідея героя, особистості, індивідуальності, вільної в громаді, але не вільної від громади. Покликання героя -- присвятити себе прокладанню шляху народові в щасливе майбутнє, герой є носієм духу. Ф. розробляв тему "особистість і народ" у різних аспектах: конфлікт громадського і особистого; ідеал відданості народові, самопожертва задля його щастя. Поетично-філософським підсумком стала його поема "Мойсей".Підкреслював роль праці в житті народу, його самовизначенні. Прагнення до щастя людина може реалізувати тільки через спільноту (родину, громаду, націю). Історія є історією масових рухів і перемін. Етнос перетворюється на націю, якщо індивідів об'єднує ідеал розвитку нації, який має силу віри. Покликання інтелігенції -- пробудити інертну масу, дати їй цю віру. Активність будителя зустрічає опір мас, тому подвиг може коштувати йому навіть життя. Естетику вважає наукою, об'єктом вивчення якої є все в житті, що викликає благородні почуття.
Погляд на історію як на процес поступу викладений у праці "Що таке поступ?". Все на світі міняється, але на краще чи на гірше? Не все людство поступає наперед, поступ не йде рівно, а хвилями в часі і просторі. Головний рушій -- поділ праці, який приводить до появи нерівності в суспільстві. Ф. критикує різні погляди на вирішення проблеми поступу і ліквідації нерівності -- романтизму (повернення до природного стану, заперечення поступу), дарвінізму (який стверджував, що нерівність - природний стан речей, рушій поступу - боротьба за виживання), анархізму (ліквідація влади, федералістичний устрій), комунізму (ліквідація приватної власності), соціалізму (ліквідація власності на знаряддя праці, домінуюча роль держави в суспільстві). Стверджує, що всі ці ідеї, які розглядалися як єдиний засіб вирішення проблем, не ведуть до бажаного результату, бо єдиного засобу не існує. Поступ суспільства -- надто складний для вирішення одним махом, ним неможливо керувати, потрібно вивчати його закономірності і наближатися до ідеалу. Повного щастя досягти неможливо, але можна наближатися до нього, борючись з конкретними проблемами. Висновок -- поступ науки і організації суспільства сам по собі не приносить щастя, якщо не поєднаний з поступом у духовному житті суспільства, з розвитком почуття любові, братерства в родині, громаді, народі -- це підвалина поступу, який веде до добра для людей. Щасливим можна бути лише у співжитті з іншими людьми. Нація становить невід’ємну складову історичного процесу. Хто заперечує це або прикривають змагання до панування одної нації над іншими, або прикриває духовне відчуження від іншої.
Розглядаючи тенденцію розвитку суспільства схиляється до думки, що її визначають природні закони еволюції.
Якими словами закінчується праця «Що таке поступ?»
« Голод – се значить матеріальні і духовні потреби чоловіка, а любов – се те чуття, що здружує чоловіка з іншими людьми. Людського розуму в числі тих кондукторів нема і, певно, ще довго не буде». Таке може запитати на іспиті проф. Пашук.