Сутність
поняття "спілкування".
Структура
спілкування та його функції
(інформаційна, афективна, регулятивна).
Види
спілкування та його вербальні й
невербальні засоби.
Фактори
ефективності спілкування.
Властивості
особистості, що впливають на ефективність
спілкування.
Різновиди
бар’єрів на шляху оптимального
спілкування.
Форми
впливу на партнерів зі спілкування.
Стилі
спілкування.
Загальна
характеристика основних засобів
спілкування
Мовлення
як основний засіб спілкування: види
і функції
Особливості
вербальної та невербальної комунікативної
поведінки
Особливості
монологічного мовлення та його види
Основні
принципи побудови публічного виступу
Принципи
діалогічного мовлення
Особливості
процесу слухання як складника
мовленнєвої діяльності.
Фактори,
що впливають на результативність
слухання
Основні
бар'єри слухання
Принципи
ефективного слухання
Зворотній
зв’язок в міжособистісному спілкуванні
Місце
та функції невербальної комунікації
в міжособистісному спілкуванні
Структура
невербальних засобів спілкування
Прийоми
ефективного використання
паралінгвістичних, екстралінгвістичних,
оптико-кінетичних, проксемічних
засобів у спілкуванні
Невербальні
засоби спілкування в мовленнєвій
практиці
Значення
вербальних та невербальних засобів
у викладацький діяльності.
Інтерактивна
сторона спілкування
Види
взаємодії.
Психологічні
способи впливу в процесі взаємодії.
Трансакція
як одиниця взаємодії.
Основні
життєві позиції.
Стилі
спілкування.
Моделі
поведінки.
Особливості
групової взаємодії.
Поняття
«соціальної перцепції».
Структура
сприймання у спілкуванні.
Психологічні
механізми соціальної перцепції:
егоцентризм, рефлексія, ідентифікація,
емпатія, каузальна атрибуція.
Фактори,
що впливають на процес сприймання та
розуміння іншої людини.
Ефекти
соціальної перцепції: «первинності»,
«новизни», «ореолу».
Причини
виникнення помилок в процесі соціальної
перцепції.
Соціальні
стереотипи та упередження у сприйманні
Вплив
зовнішніх ознак особистості на її
сприймання оточуючими.
Роль
іміджу в міжособистісному сприйманні.
Оволодіння
атракцією як засобом впливу на
емоційний аспект сприймання мовця
співрозмовником.
Негативні
емоції (роздратування, гнів, ворожнеча,
депресія тощо) як бар’єри розуміння
іншої людини.
Сутність
поняття «саморегуляція у спілкуванні».
Психологічні
механізми саморегуляції.
Властивості
особистості, за допомогою яких
здійснюється регуляторна діяльність
(гнучкість, самостійність, ініціативність,
впевненість, наполегливість,
рефлексивність тощо).
Особистісні
детермінанти саморегуляції (мотиваційні,
темпераментальні, характерологічні
особливості особистості).
Провідні
методи та техніки саморегуляції.
Стилі
саморегуляції.
Емоціогенні
ситуації у спілкуванні.
Техніка
визначення зовнішніх ознак емоціогенних
ситуацій за експресивними проявами
співрозмовника.
Психологічні
умови подолання емоціогенних ситуацій
у спілкуванні.
Система
комунікативних вмінь педагога.
Професійні
здібності, що визначають успішність
педагогічного спілкування.
Особистісні
особливості педагога, які ускладнюють
вказане спілкування.
Педагогічний
такт.
Етапи
спілкування педагога з учнями
(студентами) в процесі проведення
лекції, практичного заняття.
Психологічні
характеристики різних форм впливу
педагогів на учнів (студентів).
Стилі
педагогічного спілкування.