3. Оптові агро-продовольчі ринки

Оптовий агро-продовольчий ринок (ОАПР) – це суб’єкт підприємницької діяльності, який надає послуги і створює умови для здійснення оптових операцій купівлі-продажу наявної сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів.

В світі поширені оптові, оптово-роздрібні ринки, на яких відбувається купівля-продаж свіжої продукції нетривалого зберігання для наступного перепродажу, для переробки, а також для споживання. В розвинутих країнах ОАПР окрім торгівельних, виконують низку допоміжних і супутніх функцій, таких як доробка, зберігання, підготовка товару до продажу, пакування, а також обслуговування учасників торгів - оформлення угод, контроль взаєморозрахунків тощо. Інколи такі ринки є крупними торгівельно - логістичними комплексами.

Оптові ринки широко розповсюджені в країнах Європи (Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди та інші), у Сполучених Штатах, Японії. Через них реалізується багато видів сільськогосподарської продукції, яку важко зберігати тривалий час або взагалі не можна зберігати. Це свіжі овочі, фрукти і ягоди, живі та зрізані квіти, гриби, риба і морепродукти, тютюн, чай, кава, інколи - м’ясо і м’ясопродукти, яйця.

За масштабами діяльності та формами проведення торгів ОАПР можуть суттєво відрізнятися. Так, обсяги продажу на оптових ринках коливаються від 1-2 млн. тонн сільськогосподарської продукції на рік до 1-2 тис. тон. Проте, основна їх спільна характеристика – створення умов та надання послуг для здійснення оптового товарообігу свіжою аграрною і продовольчою продукцією.

Основними учасниками торгів на ОАПР є:

• Продавці – виробники продукції, оптові торгівельні підприємства.

• Покупці – роздрібні торгівельні підприємства, заклади громадського харчування, переробні підприємства, громадські організації (лікарні, школи).

• Персонал оптового продовольчого ринку – організатори і ведучі торгів, а у певних випадках і торгівельний персонал.

По відношенню до виробників і покупців оптовий ринок виступає інтегратором.

Виділяються три форми продажу продукції на оптовому продовольчому ринку:

• Торги здійснюються і угоди укладаються між покупцями і продавцями без участі персоналу ОАПР. При такій формі ОАПР створює умови для продажу продукції продавцями покупцям з використанням ними торгівельних площ і інфраструктури ринку і безпосередньо не приймає участь у здійсненні операцій купівлі-продажу. Адміністрація ОАПР забезпечує дотримання порядку проведення торгів, дотримання санітарних норм і пожежної безпеки, надає учасникам торгів у користування торгівельні і складські площі, забезпечує прибирання території. В такому випадку ОАПР взагалі не приймає участь у торгах.

• З переходом права власності на товар. Така форма торгівлі передбачає закупівлю продукції ОАПР у власника, а потім її продаж у процесі торгів. Такі послуги надаються власнику товару, який не може або не вважає за доцільне бути присутнім на торгах і приймати в них участь. Це вимагає від персоналу ОАПР визначення рівня цін закупівлі, укладання угод на продаж продукції визначеної кількості і якості, виплати постачальникам компенсацій у випадку не продажу їхньої продукції (поставлена на ринок продукція вже не може бути повернута виробнику). Така торгівля здійснюється, як правило, час від часу і для цього існує спеціально підготовлений персонал.

• Продаж при посередництві ОАПР але без переходу права власності на товари до нього. Окрім перерахованих вище послуг учасникам торгів, співробітники ОАПР забезпечують взаємний пошук покупців і продавців продукції, проводять торги, допомагають укладати угоди, ведуть облік укладених угод та стану взаєморозрахунків сторін. В такому випадку ОАПР виступає або в ролі торгівельного агента.

Досвід свідчить, що у економічно більш розвинених країнах учасникам торгів на ОАПР надається ширший спектр послуг, а торгівля на них часто автоматизована з використанням сучасних технічних засобів та ЕОМ. На ОАПР процес торгівлі може бути організований у формі аукціонної торгівлі (аукціонна торгівля розглядається у темі 8).

До основних функцій, які виконують оптові агро-продовольчі ринки відносяться:

• організація продажу продукції відповідно до попередньо встановлених правил;

• забезпечення рівних умов всім учасникам торгів;

• створення необхідних умов для швидкого і зручного здійснення операцій купівлі-продажу;

• надання необхідних послуг покупцям і продавцям (паркування, навантаження-розвантаження, транспортування, зважування, фасування, маркування, зберігання продукції, інформаційні і консультаційні послуги);

• встановлення вимог до якості продукції та її контроль;

• вивчення та аналіз ринків окремих видів продукції, публікація аналітичних матеріалів;

• визначення замовлень на виробництво продукції та організація укладання угод.

Важлива роль оптових ринків у ціноутворенні. Цьому сприяє низка чинників, завдяки чому створюються передумови формування рівноважних цін, а саме:

• ведення торгівлі на відкритій публічній основі;

• вільне виявлення цін попиту та пропозиції;

• конкуренція як з боку покупців , так і з боку продавців;

• відкритість актів купівлі-продажу, доступність ринкової інформації.

Торгівля на ОАПР здійснюється окремими стандартними одиницями обсягу - партіями (наприклад, тонами, сотнями штук, палетами або ящиками). Збут відбувається щоденно і швидко. Як правило, основна торгівля відбувається рано вранці (3-8 години ранку).

За формою власності ОАПР можуть бути різними; за організаційно-правовою формою – найчастіше це АТ і ТОВ. ОАПР створюються і функціонують, як правило, у крупних містах. Робота ОАПР організовується згідно зі статутом, правилами торгівлі, ветеринарними та санітарними вимогами, іншими вимогами, що регламентують роботу ринку.

Існує думка, що для України такі елементи інфраструктури аграрного ринку, як оптові ринки є мало придатними, оскільки серед вітчизняних сільськогосподарських виробників поширено укладати прямі зв’язки з переробними , заготівельними та торгівельними підприємствами. Крім того, їх створення вимагає великих інвестицій.

Для з’ясування розвитку ОАПР в Україні необхідно ознайомитися із Постановою КМУ №997 “Про оптові продовольчі ринки” від 9 червня 1999 року, яка була прийнята з метою врегулювання і прискорення створення ОАПР в Україні. І хоча ці процеси відбуваються повільно, є позитивні результати: у крупних містах розвиваються оптово-роздрібні ринки, які виникли у процесі розвитку роздрібних продовольчих ринків у населених пунктах. Також на звичайних ринках в населених пунктах теж частково відбувається оптова торгівля аграрною і продовольчою продукцією (див. відповідну частину даної теми).

Згідно статистичних даних, в Україні функціонувало більше 1,5 тис. оптових аграрних ринків станом на 2005 рік, серед яких виділяються продовольчі і плодоовочеві. На них здійснюється продаж плодоовочевої, м’ясної, та іншої продукції, а також продовольства, виробничих ресурсів для сільського господарства. Щороку чисельність таких ринків зростає: з 2002 по 2004 роки їх кількість зросла з 1309 до 1487.

Приклад 6.1. Перший оптовий аграрно-продовольчий ринок у м. Гданськ (Польща)

У Польщі створені і функціонують кілька оптових аграрних і продовольчих ринків, три з яких створені за технічної і фінансової підтримки Світового банку, в тому числі ЄБРР. Успішно функціонуючим оптовим ринком для аграрної продукції у Східній Європі є оптовий ринок аграрної продукції у Польщі у м. Гданськ. Він був створений як акціонерна компанія. До створення акціонерної компанії у його засновники внесли кошти та надали консультаційну допомогу для здійснення підготовчих робіт, а саме:

• кошти міністерства сільського господарства;

• технічна допомога (національна та зарубіжна);

• фінансові кошті адміністрації регіону.

Після створення акціонерного товариства, воно залучило для фінансування свого розвитку фінансові ресурси, а також технічну допомогу для покращення обґрунтування управлінських рішень і впровадження проекту, а саме:

• було сформовано власний капітал за рахунок емісії акцій товариства;

• довгострокові кредити Світового банку;

• технічна допомога, як національна так і закордонна, в тому числі з боку структур групи Світового банку.

Приблизний кошторис інвестицій був таким:

1. Оцінка проекту та підготовка інвестиції (дослідження ринку, маркетинг, опрацювання концепції, фінансова проекція, адміністрування і т.д.). Етап підготовки тривав 3 роки і коштував близько 500 тис. євро.

2. Розробка проекту будівництва — близько 300 тис. євро.

3. Будівництво інфраструктури та споруд, розміщених на території ринку — близько 19 млн. євро.

4. Створення інфраструктури за територією оптового ринку (дороги під’їзду, міст на автостраду) — фінансування з бюджету міста, області та Міністерства транспорту — близько 3,5 млн. євро.

Побудовані об’єкти ринку загалом мають зайняти 56 га. Перший етап проекту передбачає інвестиції в освоєння 20 га. В рамках першого етапу побудовано офісну будівлю площею 2,2 тис. кв. м, торгову залу площею 25,3 тис. кв. м, інженерно-технічні будівлі (котельня, трансформаторна станція), паркінги та внутрішні дороги — всього близько 140 тис. кв. м, створення інфраструктури об’єкту (дощові колектори, санітарні споруди, лабораторію, телекомунікаційні об’єкти і т.д.), ворота, огорожу, а також озеленення земельної ділянки.

У Прикладі 8.1 також описано діяльність оптового продовольчого ринку морепродуктів у Сіднеї, Австралія.