- •1.Праця як предмет наукового економічного дослідження
- •2.Поняття праці та її характер в умовах ринкової економіки.
- •4.Характер та зміст праці.
- •5.Історичний розвиток трудового напрямку економічної думки.
- •6.Національні та міжнародні організації регулювання трудових відносин.
- •13.Класифікація та характер чинників впливу на ринок праці.
- •14.Формування ринку праці в Україні.
- •15. Соціально – економічна характеристика трудових ресурсів.
- •17.Взаємозв’язок ефективності виробництва та рівня життя.
- •18.Сутність та умови формування трудового потенціалу населення.
- •21. Заходи щодо регулювання зайнятості населення.
- •22. Основними напрямами державної політики зайнятості є:
- •25. Порівняльна характеристика розрахунку безробіття за українським законодавством та у визначенні моп (Міжнародної організації праці).
- •26.Особливості використання трудових ресурсів в Україні.
- •27.Характеристика меж трудових ресурсів в Україні.
- •28.Вартість робочої сили та її структура.
- •29.Доходи населення та джерела їх формування.
- •30.Поняття прожиткового мінімуму.
- •37.Сутність управління на підприємстві. Персонал організації як об’єкт управління.
- •38. Поняття персоналу. Кадрова політика організації.
- •39. Порівняльна характеристика відкритої та закритої кадрової політики.
- •40. Сутність, методи та прийоми професійної та соціальної адаптації кадрів.
- •41 Мета, завдання та функції управління персоналом.
- •42. Поняття, принципи та структура управління персоналом
- •43.Поняття персоналу. Планування персоналу в організації.
- •Умовами розвитку персоналу можуть бути:
- •46.Поняття персоналу. Оцінювання персоналу
- •47.Стратегія персонального менеджменту. Планування трудової кар’єри.
- •48. Сутність та оцінка ефективності управління персоналом
- •52. Традиційні показники продуктивності :
- •54. Сутність виробітку та його види.
- •55.Поняття та види трудомісткості продукції.
- •56.Взаємозв’язок виробітку та трудомісткості.
- •57.Поняття і сутність факторів продуктивності праці.
- •58.Фактори та умови зростання продуктивності праці.
- •59.Науково-технічний прогрес та його вплив на підвищення продуктивності праці.
- •60.Резерви підвищення продуктивності праці.
- •61. Взаємозв’язок факторів та резервів продуктивності праці.
- •62. Сутність і завдання організації праці.
- •63. Поділ і кооперування праці.
- •64. Охорона і безпека праці. Дисципліна праці.
- •65. Організація та обслуговування робочих місць.
- •66. Поняття робочого часу. Режим праці та відпочинку.
- •67. Соціально-економічна сутність заробітної плати.
- •68. Види та структура заробітної плати.
- •69. Принципи організації заробітної плати.
- •70. Державне регулювання заробітної плати.
- •71. Договірне регулювання заробітної плати.
- •72. Форми та системи організації оплати праці.
- •73. Тарифна система оплати праці та її призначення. Напрями удосконалення
- •74.Тарифні сітки, їх роль в організації заробітної плати.
- •75.Почасова форма оплати праці.
- •76.Відрядна форма оплати праці – сутність та види
- •77.Сутність та структура конвенції моп з питань заробітної плати.
- •79. Сутність і зміст процесу нормування затрат живої праці.
- •80. Сутність, предмет та об’єкти нормування праці.
- •82. Сутність та основні принципи нормування праці.
- •83. Сутність та основні методи нормування трудових процесів.
- •84. Сутність та правове регулювання нормування праці.
6.Національні та міжнародні організації регулювання трудових відносин.
Міжнародна організація праці має величезний досвід у регулюванні соціально-трудових відносин на основі різних методів, що забезпечило їй міжнародний авторитет і визнання. Серед усього різноманіття прийомів і методів
Регулювання соціально-трудових відносин можна виділити три основних:
1)розробка і прийняття міжнародних трудових норм
2)надання країнам допомоги в вирішенні соціально-трудових проблем
3)проведення досліджень і здійснення публікацій з соціально трудових проблем
У процесі здійснення своєї діяльності щодо регулювання соціально-трудових відносин МОП розробляє міжнародні трудові норми, спрямовані на поліпшення умов праці і життя трудящих, підвищення можливостей зайнятості і підтримку основних прав людини, удосконалення загальної і професійної освіти.
Міжнародні трудові норми охоплюють такі області:
- основні права людини в сфері праці (ліквідація примусової праці, рівність можливостей тощо)
- сприяння зайнятості;
- поліпшення умов праці і виробничого середовища;
- інспекція праці і трудових відносин;
-соціальне забезпечення трудящих;
-особливості праці в окремих галузях, праця деяких категорій трудящих.
Міжнародні трудові норми встановлюються конвенціями і рекомендаціями МОП.
7. Ринок праці як підсистема ринкової економіки. Умови виникнення та ефективного функціонування ринку праці. Ринок праці — це система суспільних відносин, пов’язаних із купівлею і продажем товару «робоча сила». Ринок праці є сферою працевлаштування, формування попиту і пропозиції на робочу силу. Елементами ринку праці є: товар, який він пропонує, попит, пропозиція та ціна. Об’єктом купівлі-продажу є робоча сила, а суб’єктом – роботодавець (держава, установи), та найманий працівник. Функції ринку праці: • Суспільний поділ праці; • Інформаційна • Посередницька • Відтворювальна • Стимулююча • Оздоровлююча • Регулююча. Класифікація ринку праці: • Територіальний підхід (місцевий ринок, національний, регіональний, міжнародний) • Соціальний підхід (ринок робочих кадрів фізична праця, спеціалісти-розумова) • Рівень суспільного виробництва (внутрішніо-фірмовий, фірми, організації) • Умови конкуренції (ринок необмеженої конкуренції та ринок обмеженої конкуренції). Сигментація ринку праці – це поділ працівників і робочих місць на сектори, які обмежують мобільність робочої сили. Ознаки сегментації: • Вік • Територіальне положення • Соціально-окономічні критерії • Економічні критерії • Психографічні показники • Поведінкові характеристики. Ознаки первинного ринку: • Стабільність зайнятості працівника; • Високий рівень ЗП; • Можливості професійного росту; • Використання професійних технологій, що потребують високих кваліфікацій; • Наявність ефективних профспілок. Ознаки вторинного ринку: • Велика плинність кадрів; • Низький рівень ЗП; • Практично відсутній кар’єрний ріст; • Використання застарілих та трудомістких технологій; • Відсутність профспілок.
8. Сутність ринку праці: елементи та функції. Ринок праці — це система суспільних відносин, пов’язаних із купівлею і продажем товару «робоча сила». Елементами ринку праці є: товар, який він пропонує, попит, пропозиція та ціна. Функції ринку праці: • Суспільний поділ праці; • Інформаційна • Посередницька • Відтворювальна • Стимулююча • Оздоровлююча • Регулююча. 9.Кон’юктура ринку праці та його сегменти. Кон’юнктура ринку — це співвідношення попиту і пропозиції праці на даний період, яке визначає ставки заробітної плати на конкретні види праці та рівень зайнятості населення. Виділяють три типи кон’юнктури: • трудодефіцитна,-( нестача пропозиції праці); • трудонадлишкова,- (нестача попиту); • рівноважна- (попит відповідає пропозиції). Кожен тип ринкової кон’юнктури, властивий тому чи іншому регіонові або сфері прикладання праці, утворює в сукупності загальний ринок праці в країні.
10.Робоча сила як об’єкт купівлі-продажу. Індивідуальна робоча сила являє собою сукупність фізичних та духовних якостей людини, які використовуються у процесі виробництва товарів і послуг. Робоча сила, як зазначалося, є об’єктом купівлі-продажу, а суб’єктом – роботодавець (держава, установи), та найманий працівник. Купівля товару «робоча сила» називається найманням на роботу. При цьому робоча сила називається найманою робочою силою, а працівник — найманим працівником. Працівник продає свою робочу силу підприємцю на певний період, залишаючись власником цього товару.
11.Попит і пропозиція на ринку праці. Попит на РП – суспільна платоспроможна потреба в робочій силі. Сукупний попит на робочу силу – це загальний ринковий попит усіх фірм, що діють на ринку. Індивідуальний попит – попит окремого роботодавця. Попит на робочу силу залежить: • попиту на продукцію; • стан виробництва; • якість праці; • фонд ЗП, який може запропонувати роботодавець. Пропозиція робочої сили – контингент працездатного населення, що пропонує роботодавцю свою здатність до праці, в обмін на фонд життєвих благ. Пропозиція залежить: • демографічна ситуація; • характер і зміст праці; • інтенсивність або вивільнення робочої сили; • ефективність функціонування системи підготовки та перепідготовки кадрів; • система оплати праці.
12. Теоретичні основи аналізу ринку праці. Основні концепції аналізу сучасного ринку: Неокласична. Згідно з цією концепцією, ринок праці діє на основі цінової рівноваги, тобто регулятором ринку є ціна робочої сили (заробітна плата), що регулює попит та пропозицію робочої сили. У концепції кейнсіанців - ринок праці характеризується постійною рівновагою. Монетаризм - ґрунтується на необхідності «природного» рівня безробіття, жорсткої структури цін на робочу силу. Інституціоналістська концепція характер ринку праці пояснює особливостями динаміки окремих галузей та професійно-демографічних груп. У марксистській теорії наголошується, що ринок праці хоча і функціонує відповідно до загальних ринкових закономірностей, проте він має особливості Моделі ринку праці, які пов’язані з особливостями політики зайнятості, що проводиться в окремих країнах. Національна модель ринку праці складається з тієї чи іншої системи підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації працівників, системи заповнення вакантних робочих місць і способів регулювання трудових відносин з участю профспілок. Відповідно до комбінації цих складових розрізняють японську модель ринку праці, модель США, шведську модель та ін. Для японської моделі характерна система трудових відносин, яка ґрунтується на принципі «довічного найму», за якої гарантується зайнятість працівника на підприємстві аж до досягнення ним віку 55—60 років. Для ринку праці США характерна децентралізація законодавства про зайнятість і допомогу безробітним, тобто вона розробляється й ухвалюється кожним штатом окремо Шведську модель характеризує активна політика держави щодо зайнятості, внаслідок чого рівень безробіття в цій країні мінімальний.