- •1.Праця як предмет наукового економічного дослідження
- •2.Поняття праці та її характер в умовах ринкової економіки.
- •4.Характер та зміст праці.
- •5.Історичний розвиток трудового напрямку економічної думки.
- •6.Національні та міжнародні організації регулювання трудових відносин.
- •13.Класифікація та характер чинників впливу на ринок праці.
- •14.Формування ринку праці в Україні.
- •15. Соціально – економічна характеристика трудових ресурсів.
- •17.Взаємозв’язок ефективності виробництва та рівня життя.
- •18.Сутність та умови формування трудового потенціалу населення.
- •21. Заходи щодо регулювання зайнятості населення.
- •22. Основними напрямами державної політики зайнятості є:
- •25. Порівняльна характеристика розрахунку безробіття за українським законодавством та у визначенні моп (Міжнародної організації праці).
- •26.Особливості використання трудових ресурсів в Україні.
- •27.Характеристика меж трудових ресурсів в Україні.
- •28.Вартість робочої сили та її структура.
- •29.Доходи населення та джерела їх формування.
- •30.Поняття прожиткового мінімуму.
- •37.Сутність управління на підприємстві. Персонал організації як об’єкт управління.
- •38. Поняття персоналу. Кадрова політика організації.
- •39. Порівняльна характеристика відкритої та закритої кадрової політики.
- •40. Сутність, методи та прийоми професійної та соціальної адаптації кадрів.
- •41 Мета, завдання та функції управління персоналом.
- •42. Поняття, принципи та структура управління персоналом
- •43.Поняття персоналу. Планування персоналу в організації.
- •Умовами розвитку персоналу можуть бути:
- •46.Поняття персоналу. Оцінювання персоналу
- •47.Стратегія персонального менеджменту. Планування трудової кар’єри.
- •48. Сутність та оцінка ефективності управління персоналом
- •52. Традиційні показники продуктивності :
- •54. Сутність виробітку та його види.
- •55.Поняття та види трудомісткості продукції.
- •56.Взаємозв’язок виробітку та трудомісткості.
- •57.Поняття і сутність факторів продуктивності праці.
- •58.Фактори та умови зростання продуктивності праці.
- •59.Науково-технічний прогрес та його вплив на підвищення продуктивності праці.
- •60.Резерви підвищення продуктивності праці.
- •61. Взаємозв’язок факторів та резервів продуктивності праці.
- •62. Сутність і завдання організації праці.
- •63. Поділ і кооперування праці.
- •64. Охорона і безпека праці. Дисципліна праці.
- •65. Організація та обслуговування робочих місць.
- •66. Поняття робочого часу. Режим праці та відпочинку.
- •67. Соціально-економічна сутність заробітної плати.
- •68. Види та структура заробітної плати.
- •69. Принципи організації заробітної плати.
- •70. Державне регулювання заробітної плати.
- •71. Договірне регулювання заробітної плати.
- •72. Форми та системи організації оплати праці.
- •73. Тарифна система оплати праці та її призначення. Напрями удосконалення
- •74.Тарифні сітки, їх роль в організації заробітної плати.
- •75.Почасова форма оплати праці.
- •76.Відрядна форма оплати праці – сутність та види
- •77.Сутність та структура конвенції моп з питань заробітної плати.
- •79. Сутність і зміст процесу нормування затрат живої праці.
- •80. Сутність, предмет та об’єкти нормування праці.
- •82. Сутність та основні принципи нормування праці.
- •83. Сутність та основні методи нормування трудових процесів.
- •84. Сутність та правове регулювання нормування праці.
75.Почасова форма оплати праці.
Почасова форма оплати праці застосовується:
1. За умови, коли у робітника відсутня реальна можливість для збільшення випуску продукції, наприклад, якщо його виробіток обумовлений режимом роботи устаткування, продуктивністю машин і агрегатів. Це характерно для автоматичних ліній, конвеєрів і потокових ліній з безперервним і точно регламентованим режимом, для робіт на високомеханізованому устаткуванні й апаратурних процесах.
2. Якщо результати праці робітника не можуть бути конкретно виміряні і кількісно виражені (налагодження верстатів, інструктаж).
3. Коли економічно недоцільно стимулювати зростання виробітку понад оптимально передбачений технологічними параметрами, а також коли перевиконання цих норм може досягатися через порушення технологічних режимів і відповідно погіршення якості робіт, а відтак і продукції. До таких робіт належить випробування продукції, остаточне доведення і здавання ВТК, термічне оброблення і металопокриття виробів. Від робітника вимагається старанне дотримання параметрів, а також виконання кількісного завдання, установленого на рівні, за якого забезпечується відповідна якість робіт.
За простої почасової системи розмір заробітку визначається залежно від тарифної ставки робітника і кількості відпрацьованого ним часу. За способом нарахування заробітної плати почасова оплата буває годинна, денна, місячна.
Ефективнішою системою є почасово-преміальна, за якою оплачується праця як основних, так і допоміжних робітників.
На багатьох підприємствах широко застосовується почасова-преміальна система з нормованими завданнями. Робітники-почасовики преміюються за виконання установлених їм нормованих завдань.
76.Відрядна форма оплати праці – сутність та види
сутність відрядної форми заробітної плати полягає в тому, що її розмір залежить від кількості виробленої робітником продукції (виконаної роботи) належної якості на основі попередньо установлених норм часу (виробітку) і розцінок з урахуванням складності та умов праці.
Правильно організована відрядна оплата праці створює у робітників заінтересованість у збільшенні випуску продукції установленої якості, підвищенні кваліфікації, застосуванні передових методів і прийомів праці.
Основою відрядної оплати праці є норма виробітку (часу) і тарифна ставка.
Види:
Пряма відрядна система оплати праці. За індивідуальної прямої відрядної системи розмір заробітної плати прямо залежить від результатів роботи кожного робітника. Виготовлена робітником продукція або виконана ним робота оплачується за індивідуальними розцінками.
Індивідуальна відрядна розцінка визначається двояко: для тих виробництв, в яких за характером виробничого процесу застосовуються норми виробітку, а там, де застосовуються норми часу, — множенням погодинної тарифної ставки на норму часу.
Відрядно-преміальна система оплати праці. Сутність її полягає в тому, що робітникові нараховується, крім заробітку за прямою відрядною системою, премія за виконання і перевиконання певних кількісних і якісних показників. Розмір премії установлюється у відсотках до заробітку, визначеному за відрядними розцінками.
Відрядно-прогресивна система. За цієї системи оплати праці виробіток робітників у межах завдання виплачується за твердими нормами (розцінками), а виробіток понад завдання — за підвищеними розцінками, причому розцінки збільшуються прогресивно зі збільшенням кількості продукції, виробленої понад завдання.
Непряма-відрядна система заробітної плати. Її застосовують для оплати праці допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням основних робітників-відрядників. При цьому заробіток допо-
міжних робітників залежить від результатів роботи робітників-відрядників, яких вони обслуговують. Ця система заінтересовує допоміжних робітників у поліпшенні обслуговування верстатів, агрегатів автоматичних ліній для безперебійної і ритмічної їх роботи.
Акордна система оплати праці. Вона застосовується для окремих груп робітників. Її сутність полягає у тому, що відрядна розцінка установлюється не на окрему виробничу операцію, а на весь комплекс робіт, виходячи із чинних норм часу і розцінок