- •1.Праця як предмет наукового економічного дослідження
- •2.Поняття праці та її характер в умовах ринкової економіки.
- •4.Характер та зміст праці.
- •5.Історичний розвиток трудового напрямку економічної думки.
- •6.Національні та міжнародні організації регулювання трудових відносин.
- •13.Класифікація та характер чинників впливу на ринок праці.
- •14.Формування ринку праці в Україні.
- •15. Соціально – економічна характеристика трудових ресурсів.
- •17.Взаємозв’язок ефективності виробництва та рівня життя.
- •18.Сутність та умови формування трудового потенціалу населення.
- •21. Заходи щодо регулювання зайнятості населення.
- •22. Основними напрямами державної політики зайнятості є:
- •25. Порівняльна характеристика розрахунку безробіття за українським законодавством та у визначенні моп (Міжнародної організації праці).
- •26.Особливості використання трудових ресурсів в Україні.
- •27.Характеристика меж трудових ресурсів в Україні.
- •28.Вартість робочої сили та її структура.
- •29.Доходи населення та джерела їх формування.
- •30.Поняття прожиткового мінімуму.
- •37.Сутність управління на підприємстві. Персонал організації як об’єкт управління.
- •38. Поняття персоналу. Кадрова політика організації.
- •39. Порівняльна характеристика відкритої та закритої кадрової політики.
- •40. Сутність, методи та прийоми професійної та соціальної адаптації кадрів.
- •41 Мета, завдання та функції управління персоналом.
- •42. Поняття, принципи та структура управління персоналом
- •43.Поняття персоналу. Планування персоналу в організації.
- •Умовами розвитку персоналу можуть бути:
- •46.Поняття персоналу. Оцінювання персоналу
- •47.Стратегія персонального менеджменту. Планування трудової кар’єри.
- •48. Сутність та оцінка ефективності управління персоналом
- •52. Традиційні показники продуктивності :
- •54. Сутність виробітку та його види.
- •55.Поняття та види трудомісткості продукції.
- •56.Взаємозв’язок виробітку та трудомісткості.
- •57.Поняття і сутність факторів продуктивності праці.
- •58.Фактори та умови зростання продуктивності праці.
- •59.Науково-технічний прогрес та його вплив на підвищення продуктивності праці.
- •60.Резерви підвищення продуктивності праці.
- •61. Взаємозв’язок факторів та резервів продуктивності праці.
- •62. Сутність і завдання організації праці.
- •63. Поділ і кооперування праці.
- •64. Охорона і безпека праці. Дисципліна праці.
- •65. Організація та обслуговування робочих місць.
- •66. Поняття робочого часу. Режим праці та відпочинку.
- •67. Соціально-економічна сутність заробітної плати.
- •68. Види та структура заробітної плати.
- •69. Принципи організації заробітної плати.
- •70. Державне регулювання заробітної плати.
- •71. Договірне регулювання заробітної плати.
- •72. Форми та системи організації оплати праці.
- •73. Тарифна система оплати праці та її призначення. Напрями удосконалення
- •74.Тарифні сітки, їх роль в організації заробітної плати.
- •75.Почасова форма оплати праці.
- •76.Відрядна форма оплати праці – сутність та види
- •77.Сутність та структура конвенції моп з питань заробітної плати.
- •79. Сутність і зміст процесу нормування затрат живої праці.
- •80. Сутність, предмет та об’єкти нормування праці.
- •82. Сутність та основні принципи нормування праці.
- •83. Сутність та основні методи нормування трудових процесів.
- •84. Сутність та правове регулювання нормування праці.
59.Науково-технічний прогрес та його вплив на підвищення продуктивності праці.
Науково технічний процес - це вдосконалення та оновлення знарядь праці, предметів праці та технологічних процесів на основі наукових досягнень, відкриттів, розробок. В сучасних умовах для впровадження у виробництво досягнень НТП необхідно інвестиції спрямувати на реконструкцію та технічне переозброєння діючих виробництв, підвищувати частку витрат на активну частину основних виробничих фондів.
Головними напрямками НТП у виробництві є:
-Впровадження комплексної механізації і автоматизації
-Удосконалення технології виробництва
-Хімізація виробництва
-Зростання рівня електроозброєності
-Зниження матеріаломісткості продукції
-Комп'ютеризація виробництва
60.Резерви підвищення продуктивності праці.
Резерви продуктивності праці - це використані можливості економії затрат праці за рахунок зниження трудомісткості та збільшення виробітку.
Види резервів продуктивності праці:
1.Матеріально технічні - утворюються в результаті недостатньо повного використання можливостей матеріально-технічної бази виробництва
2.Резерви економії затрат праці - ці резерви виникають коли фактичні параметри роботи обладнання нижчі від нормативних, що передбачені паспортними характеристиками.
3.Організаційні резерви - полягають у недостатньо повному використанні можливостей раціонального поєднання матеріально-технічних та особистісних факторів виробництва
Групи організаційних резервів :
-Недоліки в оперативному управлінні виробничим процесом
-Недостатньо раціональна організація виробництва
-Недоліки організації праці
-Соціальні резерви - охоплюють такі групи:
-Недовикористання потенційних властивостей працівників
-Нереалізовані можливості певного використання індивідуальних здібностей якостей працівника
-Недовикористання творчих можливостей працівників
За рівнем виникнення резерви класифікують на:
-Загальнодержавні
-Регіональні
-Міжгалузеві
-Галузеві
-Внутрішньовиробничі
61. Взаємозв’язок факторів та резервів продуктивності праці.
Фактори зростання продуктивності праці – це сукупність всіх рушійних сил і чинників, що ведуть до збільшення продуктивності праці. Класифікація факторів повинна припускати не лише їх теоретичне обґрунтування, а й розробку такої системи, яка б враховувала всі зміни, що виникають на даній ланці виробництва. Відповідно до сфери дії фактори поділяють на: внутрішньовиробничі, галузеві та міжгалузеві, регіональні, загальнодержавні.
Оскільки праця виступає результатом поєднання засобів виробництва та робочої сили, то фактори можна поділити на групи за змістом: соціально-економічні, матеріально-технічні, організаційно-економічні, природні умови та географічне розташування.
Фактори та резерви підвищення продуктивності праці знаходяться в тісному взаємозв’язку. Резерви зростання продуктивності праці – це такі можливості її підвищення, які вже виявлені, але з різних причин поки що не використані, тобто це можливість більш повного використання продуктивної сили праці, усіх факторів підвищення її продуктивності за рахунок удосконалювання техніки, технології, поліпшення організації виробництва, практики управління. Вони постійно виникають під впливом науково-технічного прогресу та досить швидко оновлюються.
Резерви підвищення продуктивності праці безмежні, як і науково-технічний прогрес та удосконалення організації виробництва, праці й управління. Тому в кожний конкретний період треба використовувати ті резерви, що забезпечують максимальну економію праці за мінімальних витрат.