
- •1.Праця як предмет наукового економічного дослідження
- •2.Поняття праці та її характер в умовах ринкової економіки.
- •4.Характер та зміст праці.
- •5.Історичний розвиток трудового напрямку економічної думки.
- •6.Національні та міжнародні організації регулювання трудових відносин.
- •13.Класифікація та характер чинників впливу на ринок праці.
- •14.Формування ринку праці в Україні.
- •15. Соціально – економічна характеристика трудових ресурсів.
- •17.Взаємозв’язок ефективності виробництва та рівня життя.
- •18.Сутність та умови формування трудового потенціалу населення.
- •21. Заходи щодо регулювання зайнятості населення.
- •22. Основними напрямами державної політики зайнятості є:
- •25. Порівняльна характеристика розрахунку безробіття за українським законодавством та у визначенні моп (Міжнародної організації праці).
- •26.Особливості використання трудових ресурсів в Україні.
- •27.Характеристика меж трудових ресурсів в Україні.
- •28.Вартість робочої сили та її структура.
- •29.Доходи населення та джерела їх формування.
- •30.Поняття прожиткового мінімуму.
- •37.Сутність управління на підприємстві. Персонал організації як об’єкт управління.
- •38. Поняття персоналу. Кадрова політика організації.
- •39. Порівняльна характеристика відкритої та закритої кадрової політики.
- •40. Сутність, методи та прийоми професійної та соціальної адаптації кадрів.
- •41 Мета, завдання та функції управління персоналом.
- •42. Поняття, принципи та структура управління персоналом
- •43.Поняття персоналу. Планування персоналу в організації.
- •Умовами розвитку персоналу можуть бути:
- •46.Поняття персоналу. Оцінювання персоналу
- •47.Стратегія персонального менеджменту. Планування трудової кар’єри.
- •48. Сутність та оцінка ефективності управління персоналом
- •52. Традиційні показники продуктивності :
- •54. Сутність виробітку та його види.
- •55.Поняття та види трудомісткості продукції.
- •56.Взаємозв’язок виробітку та трудомісткості.
- •57.Поняття і сутність факторів продуктивності праці.
- •58.Фактори та умови зростання продуктивності праці.
- •59.Науково-технічний прогрес та його вплив на підвищення продуктивності праці.
- •60.Резерви підвищення продуктивності праці.
- •61. Взаємозв’язок факторів та резервів продуктивності праці.
- •62. Сутність і завдання організації праці.
- •63. Поділ і кооперування праці.
- •64. Охорона і безпека праці. Дисципліна праці.
- •65. Організація та обслуговування робочих місць.
- •66. Поняття робочого часу. Режим праці та відпочинку.
- •67. Соціально-економічна сутність заробітної плати.
- •68. Види та структура заробітної плати.
- •69. Принципи організації заробітної плати.
- •70. Державне регулювання заробітної плати.
- •71. Договірне регулювання заробітної плати.
- •72. Форми та системи організації оплати праці.
- •73. Тарифна система оплати праці та її призначення. Напрями удосконалення
- •74.Тарифні сітки, їх роль в організації заробітної плати.
- •75.Почасова форма оплати праці.
- •76.Відрядна форма оплати праці – сутність та види
- •77.Сутність та структура конвенції моп з питань заробітної плати.
- •79. Сутність і зміст процесу нормування затрат живої праці.
- •80. Сутність, предмет та об’єкти нормування праці.
- •82. Сутність та основні принципи нормування праці.
- •83. Сутність та основні методи нормування трудових процесів.
- •84. Сутність та правове регулювання нормування праці.
Умовами розвитку персоналу можуть бути:
-оцінювання персоналу, тобто визначення здібностей і можливостей працівника для підвищення ефективності роботи;
-визначення мінімальної кваліфікації працівника як у нинішній момент, так і в майбутньому. При цьому метою кожного працівника є виконання поставлених перед ним вимог і завдань. Водночас він має бути задоволений своєю роботою, поліпшувати свій імідж, мати можливість просування службовими східцями; брати на себе відповідальність, поліпшувати своє становище на ринку праці, мати надійне робоче місце і достатній заробіток;
-визначення стратегічних цілей підприємства щодо потреб у персоналі, формування попереднього резерву, просування складу резерву керівників, заходи щодо підвищення кваліфікації, оплата праці, орієнтована на виконану роботу.
45.Поняття персоналу. Система управління персоналом.
В економічній науці розрізняють поняття "трудові ресурси" і "персонал підприємства".
трудові ресурси -- частину населення працездатного віку, що має необхідні фізичні можливості, володіє знаннями і практичним досвідом для здійснення визначеної роботи.
До трудових ресурсів відносять як фактично зайнятих, так і потенційних працівників.
Персонал-наймані працівники,тобто особи які уклали трудовий договір з роботодавцем
Управління персоналом — багатогранний і виключно складний процес, який характеризується своїми специфічними особливостями і закономірностями. Управлінню персоналу властива системність і завершеність на основі комплексного вирішення проблем, їх відтворення.
Система управління — це упорядкована сукупність взаємозв'язаних елементів, які відрізняються функціональними цілями, діють автономно, але спрямовані на досягнення загальної мети.
Система управління людськими ресурсами постійно розвивається й удосконалюється. На кожному етапі розвитку суспільства вона повинна приводитись відповідно до вимог розвитку продуктивних сил, вносячи корективи в окремі її елементи. Управління персоналом забезпечується взаємодією керуючої та керованої системи.
Керуюча система (суб'єкт) — це сукупність органів управління й управлінських працівників з певними масштабами своєї діяльності, компетенцією та специфікою виконуючих функцій. Вона може змінюватись під впливом організуючих і дезорганізуючих факторів. Керуюча система представлена лінійними керівниками, які розробляють комплекс економічних й організаційних заходів щодо відтворення і використання персоналу. Керована система (об'єкт) — це система соціально-економічних відносин з приводу процесу відтворення й використання персоналу. •W /Управління персоналом являє собою комплексну систему, елементами якої є напрями, етапи, принципи, види і форми кадрової роботи.
46.Поняття персоналу. Оцінювання персоналу
В економічній науці розрізняють поняття "трудові ресурси" і "персонал підприємства".
трудові ресурси -- частину населення працездатного віку, що має необхідні фізичні можливості, володіє знаннями і практичним досвідом для здійснення визначеної роботи.
До трудових ресурсів відносять як фактично зайнятих, такі потенційних працівників.
Персонал-наймані працівники,тобто особи які уклали трудовий договір з роботодавцем
Оцінювання персоналу — це запланована, формалізована характеристика трудової діяльності зайнятих, ефективності роботи персоналу.
Оцінювання може проводитися:
-кандидатів під час приймання їх на роботу;
-відповідності працівників вимогам робочого місця, посаді;
-ефективності праці з метою установлення рівня оплати і форм стимулювання;
--працівників для формування кадрового резерву, планування кар’єри, професійно-кваліфікаційного просування;
-професійних знань і навичок працівників з метою організації внутрішньофірмового навчання;
-професійних і лідерських якостей під час підбору на керівні посади;
-ділових якостей працівників у разі необхідності зміни виду діяльності, професії у зв’язку зі станом здоров’я, переорієнтацією підприємства і вивільненням персоналу.
Існує три основні традиційні методи оцінювання персоналу:
-оцінювання за діловими якостями на основі варіантів якостей, які найбільшою мірою відповідають особистості оцінюваного (бальна або не бальна);
-оцінювання за результатами діяльності, зокрема за ступенем виконання установлених завдань з урахуванням їх значущості;
-система тестових методів оцінювання.
Критерії оцінювання персоналу можна згрупувати на:
- критерії оцінювання результатів роботи: ефективність, професійна майстерність, додержання строків; погодинний виробіток; брак; використання робочого часу; уважність; технологічна дисципліна; ритмічність роботи; частота помилок; швидкість розпізнавання помилок тощо;
- критерії поведінки на робочому місці: використання робочого часу; структура затрат часу на виконання робочого завдання і культура робочого місця; трудова дисципліна; сумлінність; особиста ініціатива; діловитість; готовність приймати самостійні рішення, підвищувати кваліфікацію; завантаженість роботою; передання професійних знань; готовність допомагати колегам; дбайливе ставлення до засобів виробництва.