
- •15.1. Основні поняття планіметрії. Трикутники та їхні властивості
- •Основні ознаки рівності довільних трикутників
- •15.2. Паралельність. Паралелограм і трапеція. Подібність трикутників
- •Ознаки паралельності
- •Ознаки подібності трикутників
- •15.3. Чотирикутники
- •15.4. Коло і круг. Число π
- •15.5. Визначні точки в трикутнику
- •15.6. Метричні теореми планіметрії. Формули площі трикутника
- •1. У рівнобедреному прямокутному трикутнику гострі кути дорівнюють по 45°, а відношення гіпотенузи до катета дорівнює
- •2. Катет прямокутного трикутника, що лежить проти кута 30°, дорівнює половині гіпотенузи.
- •15.7. Основні аксіоми та найпростіші теореми стереометрії
- •1. Через три точки, що не лежать на одній прямій, можна провести єдину площину (аксіома площини).
- •2. Якщо дві точки належать одній площині, то й пряма, що їх сполучає, належить цій площині.
- •3. Якщо дві різні площини мають спільну точку, то вони мають спільну пряму — лінію перетину цих площин.
- •15.8. Перпендикулярність у просторі. Проекція прямої. Двогранний кут
- •Властивості, проектування
- •15.9. Многогранники. Площі поверхонь. Об’єм многогранників
- •15.10 Циліндр. Конус. Сфера, куля та її частини
- •16.1. Означення та основні властивості векторів
- •16.2. Скалярний добуток векторів, його властивості
- •16.3. Координати вектора
- •16.4. Векторний добуток
15.7. Основні аксіоми та найпростіші теореми стереометрії
Стереометрія вивчає властивості тіл і фігур у просторі.
Наведемо ряд аксіом і теорем, покладених в основу курсу стереометрії.
1. Через три точки, що не лежать на одній прямій, можна провести єдину площину (аксіома площини).
2. Якщо дві точки належать одній площині, то й пряма, що їх сполучає, належить цій площині.
3. Якщо дві різні площини мають спільну точку, то вони мають спільну пряму — лінію перетину цих площин.
На будь-якій площині справджуються аксіоми та теореми планіметрії.
Теорема 1. Через пряму і точку, що не лежить на ній, можна провести площину й до того ж лише одну.
Теорема 2. Через дві прямі, що перетинаються, можна провести площину й до того ж лише одну.
Мимобіжними називаються прямі, що не лежать в одній площині.
Ознака мимобіжності прямих. Якщо пряма a лежить у площині α, а пряма b перетинає цю площину в точці, що не лежить на прямій а, то ці прямі мимобіжні (рис. 1).
Рис. 1
Кутом між двома мимобіжними прямими називається кут між прямими, що перетинаються і кожна з яких паралельна одній із мимобіжних прямих.
Теорема 3. Якщо одна з двох паралельних прямих перетинає площину, то й інша пряма перетинає площину.
Теорема 4. Через дві паралельні прямі можна провести площину й до того ж лише одну.
Відстанню між мимобіжними прямими називається довжина їхнього спільного перпендикуляра.
Пряма а називається паралельною площині α, якщо вона не має з цією площиною спільних точок.
Ознака паралельності прямої і площини. Якщо пряма паралельна деякій прямій а, що лежить у площині α, то вона паралельна площині α (див. рис. 1).
Паралельними називаються дві площини, що не мають спільних точок.
Теорема 5. Через точку, що не лежить у даній площині, можна провести єдину площину, паралельну даній.
Теорема 6 (ознака паралельності площин). Якщо дві прямі, що перетинаються, однієї площини відповідно паралельні двом прямим, що перетинаються іншої площини, то ці площини паралельні (рис. 2).
Рис. 2
Теорема 7. Якщо площина перетинає одну з двох паралельних площин, то вона перетинає й другу, причому лінії перетину паралельні.
15.8. Перпендикулярність у просторі. Проекція прямої. Двогранний кут
Пряма а, що лежить у площині α, поділяє цю площину на дві півплощини і називається межею півплощин.
Пряма а називається перпендикулярною до площини α, якщо вона перпендикулярна до будь-якої прямої, що належить площині α.
Теорема 1 (ознака перпендикулярності прямої і площині). Пряма а перпендикулярна до площини α, якщо вона перпендикулярна до двох прямим, що перетинаються і лежать у площині а (рис. 1).
Рис. 1
Двогранним кутом називається частина простору, обмежена двома півплощинами, що мають спільну межу, яка називається ребром двогранного кута (рис. 2). Якщо пряма а1, що лежить у площині α, перпендикулярна до ребра а і пряма b1, що лежить у площині β, перпендикулярна до ребру а, то кут між прямими a1 і b1 називається лінійним кутом двогранного кута.
Рис. 2
Бісекторною площиною двогранного кута називається площина, що проходить через ребро двогранного кута і поділяє його на два рівних двогранних кути (рис. 2).
Властивість точок бісекторної площини. Кожна точка бісекторної площини рівновіддалена від граней двогранного кута. Обернене твердження: якщо точка рівновіддалена від граней двогранного кута, то вона належить його бісекторній площині.
При перетині двох площин утворюються чотири двогранних кути. Якщо лінійний кут одного з цих двогранних кутів прямий, то ці площини називаються взаємно перпендикулярними.
Теорема 2 (ознака перпендикулярності площин). Якщо пряма а, перпендикулярна до площини α, належить площині β, то площини α і β взаємно перпендикулярні (рис. 3).
Рис. 3
Перпендикулярною проекцією точки А на площину α називається основа перпендикуляра, опущеного з точки А на площину α.
Проекцією фігури на площину α називається множина точок площини α, що є проекціями всіх точок цієї фігури. Проекцією прямої на площину є також пряма (або, в частинному випадку, точка). Якщо пряма а перетинає площину α в точці А, то проекція прямої також проходить через точку А.
Якщо
пряма а
паралельна площині α, то її проекція
буде паралельною прямійа.