5. Відшкодування власником шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників

Згідно із Законом «Про охорону праці», власник зобов'язаний відшкодувати працівникові за шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у повному розмірі втраченого заробітку, а також сплатити потерпшому (членам сім'ї та утриманцям померлого) одноразову допомогу. При цьому пенсії таінші доходи, які одержують працівники, не враховуються. Порядок відшкодування визначено Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93 р. № 472.

Підприємство несе відповідальність за заподіяну шкоду за наявності двох умов: якщо нещасний випадок стався з вини підприємства і якщо каліцтво або інше ушкодження здоров'я зв'язане з виконуваною роботою. Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором (угодою, трудовим договором), якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлено стійку втрату працездатності. Ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати ним професійної працездатності.

Якщо нещасний випадок стався через невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшено в порядку, визначеному трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету підприємства, але не більше як на 50 %. Факт наявності вини потерпілого встановлює комісія з розслідування нещасного випадку. Власник відшкодовує потерпілому витрати на лікування (в тому числі санаторно-курортне), протезування, придбання транспортних засобів, по догляду за ним та інші види медичної і соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, що видається в установленому порядку, надає інвалідам праці, включаючи тих, що не працюють на підприємстві, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок, а при можливості - за рахунок підприємства.

Виплати сум, що належать потерпшому працівникові, за період його тимчасової непрацездатності або в порядку відшкодування шкоди та одноразової допомоги проводяться із фонду соціального страхування. Власник зобов'язаний повернути втрачені суми до цього фонду, якщо нещасний випадок або професійне захворювання сталися з його вини.

За працівниками, які втратили працездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку інвалідами. У разі, коли потерпший не може виконувати своїх обов'язків, власник зобов'язаний забезпечити, відповідно до медичних рекомендацій, його перепідготовку і працевлаштування, встановити пільгові умови та режим роботи. Якщо власник не має змоги працевлаштувати на своєму підприємстві осіб, які частково втратили працездатність, але не стали інвалідами, він зобов'язаний відрахувати цільовим призначенням до Державного фонду сприяння зайнятості населення кошти у розмірі середньомісячної заробітної плати працівників за кожне нестворене робоче місце для таких осіб. У цьому разі працевлаштуванням цих осіб займається державна служба зайнятості населення.

Час перебування на інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві через професійне захворювання зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначеншпенсіїна пільгових умовахіупільгових розмірах. Якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної шкоди потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, власник проводить відшкодування моральноїшкоди, же можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральноїшкоди визначається законодавством. У разі зміни стану здоров'я порядок перегляду розміру відшкодування шкоди і одноразової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України. Розмір відшкодування і розмір одноразових компенсацій, що сплачується потерпілому (або членам сім'ї та утриманцям померлого), не підлягають оподаткуванню.