Зовнішні ознаки стомлення (за в. С. Язловецким)

Ознаки	Стомлення
	Незначне	Значне	Сильне
Забарвлення шкіри особи	Незначне почервоніння	Значне почервоніння	Різке почервоніння, збліднення або синюшність

Продовження табл. 4

Ознаки	Стомлення
	Незначне	Значне	Сильне
Мова, міміка	Мова виразна, міміка звичайна	Вираз обличчя напружений	Вираження страждання на обличчі
Пітливість	Невелика	Велика (вище за пояс)	Дуже різка (нижче пояса)
Дихання	Помірно прискорене, рівне	Сильно прискорене	Дуже прискорене, „поверхневе”, безладне
Рухи	Не порушені, хода бадьора	Невпевнені рухи, похитування	Різке похитування, порушення координації
Увага	Скарг немає	Скарги на втому, задишку серцебиття, шум у вухах	Різка втома, біль у м’язах, задишка головний біль, блювота

Важливо зауважити, що на перших 15 – 20 заняттях взагалі не можна допускати проявів стомлення. Під час занять дітей і підлітків із ослабленим здоров’ям перш за все слід звертати увагу на наявність задишки (голосне, ускладнене дихання), стан шкіри (нормальна реакція, помірна гіперемія і вогкість, патологічна реакція – рясний піт, мармуровий колір шкіри, синюшність слизових оболонок). Візуальна оцінка стану доповнюється суб’єктивними відчуттями учнів, такими як: чи відчувають вони запаморочення, нудоту, болі в боці та ін. Наявність вказаних відчуттів розцінюється як показник несприятливої реакції організму [38, с. 29-30].

При перших ознаках втоми навантаження слід припинити, переводячи дітей на ходьбу. Однак слід зазначити, що помилкою при появі втоми або через небезпеку перевантаження буде, якщо вчитель одразу саджає учнів на лаву, прагнучи забезпечити їм пасивний відпочинок. У подібній ситуації краще запропонувати виконати інші фізичні вправи полегшеного характеру вправи.

Руховий режим у групі „А” в діапазоні ЧСС 120 – 130 уд. хв. застосовується протягом 1 – 1,5 місяців із поступовим доведенням навантажень до ЧСС 140 – 150 уд. хв. в основній частині заняття. Добрий оздоровчий та тренуючий ефект для серцево-судинної і дихальної систем в умовах аеробного енергетичного забезпечення надають навантаження в діапазоні ЧСС 130 – 150 уд. хв. Інтенсивність навантажень при ЧСС у діапазоні 150 – 170 уд. хв. є перехідним рубежем від аеробного до анаеробного енергозабезпечення й використовується лише у вигляді короткочасних вправ.

Для дітей групи „Б” (діти з органічними незворотніми змінами в органах і системах) протягом оздоровчо-тренувальних занять рекомендується діапазон ЧСС 120 – 130 уд. хв. У цих умовах життєво необхідні навички і уміння формуються без висування до організму дитини неадекватних вимог [18, с. 142].

Важливим показником при оцінці реакції на дозоване навантаження є тривалість відновлюванного періоду, час повернення частоти пульсу до вихідної влечини [5, с. 106]. Критерієм об’єктивності дозування навантаження на заняттях виступає характер зміни ЧСС за один урок або за серію уроків. Після заняття ЧСС повинна відновлюватися до вихідного рівня протягом 15 – 20 хв. [18, с. 142]. Через те, що ЧСС після навантаження найінтенсивніше знижується протягом перших 10 – 15 сек., її підрахунок слід проводити протягом цього періоду, а потім визначити час відновлення до вихідного рівня. Дозування фізичного навантаження в спеціальній медичній групі може також здійснюватися за допомогою вимірювання артеріального тиску (АТ), частоти дихання (ЧД), об’єму дихання (ОД) і т.д. [38, с.].