Контрольні питання:

1. Дайте коротку характеристику завдань фізичного виховання у спеціальних медичних групах

2. Схрактеризуйте принцип свідомості і активності.

3. У чому полягає сутність принципу наочності?

4. Розкрийте сутність принципу доступності.

5. Схарактеризуйте принцип індивідуалізації.

6. У чому полягає сутність принципу диференційованого підходу до використання засобів фізичного виховання?

7. Схарактеризуйте принцип систематичності.

8. У чому полягає сутність принципу розсіюванності фізичного навантаження?

9. Схарактеризуйте зміст принципу оздоровчої та лікувально-профілактичної спрямованості.

Завдання для самостійної роботи:

1. Обругнтувати взаємозв’язок принципів фізичного виховання у спеціальній медичній групі.

2. Запропонувати власне бачення (у формі усної доповіді) змісту існуючих принципів оздоровчої роботи у межах спеціальної медичної групі, а також внести пропозиції стосовно додаткових принципів.

Тема 2. Особливості комплектування спеціальних медичних груп

Усі учні шкіл розподіляються на основну, підготовчу і спеціальну групи. Такий розподіл здійснюється на основі даних про стан здоров’я, фізичного розвитку і фізичної підготовленості школярів.

До основної групи відносяться учні без відхилень у стані здоров’я, а також школярі, що мають незначні відхилення стану здоров’я за достатньої фізичної підготовленості. Заняття з ними проводять за шкільною програмою в повному обсязі. Додатково рекомендують заняття в різноманітних спортивних секціях.

До підготовчої медичної групи відносяться учні з незначними відхиленнями в стані здоров’я і без достатньої фізичної підготовки. До цієї групи також відносять дітей із порушеннями постави і плоскостопією та дітей, які часто хворіють.

Заняття ця група відвідує разом із основною, але з частковим обмеженням у бізі, стрибках, вправах зі спортивними снарядами. Дітям підготовчої групи також рекомендуються додаткові оздоровчі вправи для підвищення рівня фізичної підготовленості [5; 18].

Встановлення діагнозу із урахуванням міри порушення функцій організму є основним критерієм для зарахування школярів до спеціальної медичної групи.

У спеціальні медичні групи потрапляють школярі, які мають відхилення в стані здоров’я тимчасового або постійного характеру, що не є перешкодою для занять фізичною культурою, але вимагає обмеження фізичних навантажень.

Показаннями для зарахування учнів до СМГ є: хронічні захворювання за відсутності загострення і загрози загострення під впливом навантажень, за відсутності ознак вираженої функціональної недостатності хворого органу або системи, збереженням лише деяких клінічних ознак захворювання, добрим загальним самопочуттям, відсутністю скарг, сприятливою реакцією організму на фізичні навантаження, яка досягається завдяки заняттям фізичними вправами.

Школярі, віднесені до СМГ, займаються по окремих програмах, в яких передбачено їхнє оздоровлення і всебічний фізичний розвиток, ліквідація наслідків перенесених захворювань, поліпшення показників фізичної підготовленості і підвищення рівня здоров’я в цілому.

У спеціальну медичну групу включають школярів, у яких було виявлено: ревматизм із ураженням і без ураження клапанного апарату серця, вроджені вади серця, гайморити і фронтити, захворювання гортані з порушенням дихання або голосоутворення, хронічні гнійні запалення вух, хронічна бронхіальна астма, стійке підвищення артеріального тиску, виражені дефекти опорно-рухового апарату, порушення нервової і ендокринної систем, анемія, порушення зору і таке інше.

Залежно від характеру і важкості захворювань, у спеціальній медичній групі рекомендується розподіляти дітей на дві групи „А” і „Б”. До першої групи відносять дітей, які мають відхилення у стані здоров’я (на функціональному рівні) зворотнього характеру. До другої групи відносять дітей із органічними незворотніми змінами в органах і системах (ураження серцево-судинної, сечовидільної систем, печінка, висока міра порушення зору тощо) [18; 39].

Для спільних оздоровчих занять допускаються учні, які перенесли різні захворювання, за умов схожого рівня їх готовності до навантажень.

Сьогодні існує декілька рекомендацій до розподілення спеціальних медичних груп на підгрупи за характером захворювань.Розглянемо деякі з них.

Варіант розподілення спеціальної медичної групи на три підгрупи:

1. учні із захворюваннями внутрішніх органів: серцево-судиної, дихальної та травної систем;

2. учні із порушеннями зору і функціональними розладами нервової системи (при невеликій чисельності цю групу об’єднують із першою);

3. учні із порушеннями функцій опорно-рухового апарату: порушеннями постави і сколіозами, наслідками травм і пошкоджень, захворюваннями суглобів, дефектами опорно-рухового апарату.

Існує також варіант розділу спеціальної медичної групи на чотири підгрупи:

1. діти із ревматизмом, ревматичними компенсованими пороками серця, хронічними захворюваннями бронхів, легенів і нирок;

2. діти із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, функціональними розладами ЦНС;

3. діти із захворюваннями опорно-рухового апарату;

4. діти із судинними розладами: гіпер- і або гіпотензією, порушеннями зору.

При формуванні підгруп для занять фізичною культурою для дітей із порушеннями зору враховують наступні чинники: патологію очей, міру зорового дефекту, рівень фізичної підготовленості, а також захворювання інших органів і систем.

Існує наступна класифікація комплектування підгруп учнів із порушеннями зору:

Група „А” – захворювання очей, що не вимагають додаткових обмежень при заняттях фізичною культурою: короткозорість у формі, яка не прогресує, вроджені аномалії розвитку очного яблука, помутніння рогівки, деякі форми катаракти.

Група „Б” – захворювання очей, які вимагають заборони або обмеження заняттями фізичною культурою: короткозорість у всіх прогресуючих формах, глаукома, відшарування сітківки, вивих і підвивих кришталика, атрофія зорового нерву.

До занять фізичною культурою допускаються лише особи із захворюваннями очей групи „А” і без супутніх захворювань. У кожному конкретному випадку можливість заняття фізичною культурою і спортом визначає лікар. Допуск до занять повинен періодично підтверджуватися окулістом. Перехід на новий вид занять або на вищий тренувальний рівень також повинен здійснюватися із дозволу лікаря окуліста [18, с. 117-118].