Комплекс ввідної гімнастики для учнів загальноосвітньої школи за в. С. Язловецьким

Вправа 1

В.п. – о.с. (основна стійка), руки на поясі.

1 – 2 – повільно підняти руки вгору, долоні назовні, піднімаючись на носки, потягнутись;

3 – 4 – в.п.

Темп середній. Повторити 4 – 5 разів.

Вправа 2

В.п. – о.с., руки на поясі.

1 – підняти ліву ногу, зігнуту в коліні, обхопити коліно кістями рук і притиснути його до грудей, (видих);

2 – в.п., (вдих);

3 – підняти праву ногу, зігнуту в коліні, обхопити коліно кістями рук і притиснути його до грудей, (видих);

4 – в.п., (вдих).

Темп середній. Повторити 4 – 5 разів.

Вправа 3

В.п. – о.с., руки на поясі.

1 – 2 – „пружинний” нахил тулуба вправо з відведенням лівої руки вгору, (видих);

3 – в.п., (вдих);

4 – пауза, спокійне дихання.

Темп середній. Повторити 3 – 4 рази в кожний бік.

Вправа 4

В.п. – о.с., права рука вгору, пальці в кулак, ліву зігнути в ліктьовому суглобі, пальцями торкаючись плеча.

На кожен рахунок – зміна положення рук.

Темп середній. Дихання довільне. Повторити 5 – 6 разів.

Вправа 5

В.п. – о.с., руки на поясі.

1 – короткий і швидкий „пружинний” нахил тулуба, пальцями торкаючись коліна;

2 – повторити такий же короткий і швидкий нахил, поглиблюючи нахил, торкаючись пальцями нижче гомілки;

3 – те ж саме, торкаючись пальцями стопи;

4 – в.п.

Темп середній. Дихання довільне. Повторити 6 – 7 разів.

Вправа 6

В.п. – о.с.

Виконується переступання з ноги на ногу із одночасним підніманням розслаблених рук у боки.

Тривалість 20 – 30 с.

Вправа 7

В.п. – о.с.

Виконуються стрибки вгору із одночасним відведенням рук і ніг в боки.

Дихання довільне. Повторити 6 – 7 разів.

Вправа 8

В.п. – о.с., руки на поясі.

1 – напівприсід, руки уперед, (видих);

2 – в.п., (вдих).

Темп середній. Повторити 4 – 5 разів.

Вправа 9

В.п. – сидячи на стільці, руки перед собою зігнуті в ліктевих суглобах, кісті „в замок”.

1 – випростувати руки вперед, кісті повернути долонями назовні, (видих);

2 – в.п., (вдих).

Темп середній. Повторити 2 – 4 рази.

Вправа 10

В.п. – о.с., руки на поясі.

Стрибки на двох ногах поперемінно в положеннях навхрест та в основній стійці.

Темп середній. Дихання довільне. Тривалість 20 – 30 с.

Фізкультурні паузи і фізкультурні хвилинки.

Навчальна діяльність учнів характеризується концентрацією уваги, активними розумовими процесами, статичним положенням тіла. Тривала концентрація уваги, збудження центральної нервової системи викликають стомлення нервових центрів кори великих півкуль головного мозку у дітей із ослабленим здоров’ям.

Під час читання, писання, вирішення завдань в оптимальному збудженні знаходяться певні центри кори великих півкуль головного мозку. При тривалій одноманітній роботі в цих центрах розвивається процес захисного гальмування: увага дітей послаблюється, вони починають розмовляти, допускати помилки, стають неуважними. Поступово на уроці виникає шум, що свідчить про стомлення дітей. За законом індукції в інших відділах кори головного мозку у цей момент виникає збудження. Учні міняють позу, обертаються, розмовляють. Це і є перша фаза стомлення, яка називається фазою рухового неспокою. Крім того, під час уроку в статичному напруженні знаходяться м’язи спини, виникає застій крові в нижніх кінцівках, у ділянці живота, що погіршує постачання кисню в мозок, і ще більше сприяє розвитку стомлення [3; 38].

При гігієнічній і методичній побудові уроку ця фаза виражена слабко, або виявляється в кінці уроку. Якщо стомлення, яке з’явилося, своєчасно не зняти, не дати можливості відпочити працюючим органам і нервовим кліткам, то гальмування поширюється, і настає друга фаза стомлення – гальмівна, яка відбивається в різких рухах, підвищеній дратівливості учнів або, навпаки, у повільності і сонливості. Стійкість уваги учня і в тому, і в іншому випадку значно знижується.

При підготовці до уроку вчителеві слід передбачити розвиток стомлення школярів і визначити засоби для збереження їхньої працездатності протягом усього навчального дня.

Використання ж на уроках короткочасного відпочинку сприяє відновленню рівноваги процесів збуждения і гальмування. Для відновлення працездатності велике значення має активний відпочинок у вигляді фізкультурних пауз, під час яких фізичні вправи підвищують збудженість загальмованих зон мозку. Заміна розумової праці фізичними вправами сприяє швидшому і повнішому відпочинку клітин кори великих півкуль головного мозку, підвищує розумову працездатність учнів.

Таким чином, фізкультурні паузи забезпечують активний відпочинок учнів, перемикають увагу з одного виду діяльності на інший; покращують кровообіг і дихання, тобто допомагають ліквідовувати застійні явища; покращують змінні процеси, сприяють підвищенню уваги і активності дітей та підлітків на наступному відрізку уроку [3; 38].

На проведення фізкультурних пауз відводиться 2 – 8 хв. Комплекс фізкультпауз включає 4 – 6 простих фізичних вправ. Перша вправа – потягування, сприяє випрямленню хребетного стовпа і глибокому диханню, підвищує тонус м’язів – розгиначів спини; друга вправа – для верхніх і нижніх кінцівок; третя – використовувається в комплексі у відповідності до характеру учбових занять.

Наприклад, при письмі, малюванні вводиться вправа для верхніх кінцівок (згинання, розгинання, потряхування). Фізкультпаузи можна проводити на всіх уроках. Сигналом до проведення фізкультпауз є послаблена увага учнів. Виконання вправ у молодших класах бажано проводити з речівками – віршиками, що викликає позитивні емоції і інтерес. Комплекси вправ поновлюються один раз на два тижні, частіше можна змінювати вихідні положення, амплітуду і навантаження.

Перед проведенням фізкультурної паузи відкривають вікна, фрамуги в класній кімнаті.

Вправи для фізкультпауз учнів 1 – 3-х класів.

1. „Пружинка”. В.п. – стоячи за партою, ноги нарізно, руки вгору, пальці розвести. 1 – 3 – нахил вперед, торкнутися ліктями кришки парти; 4 – в.п. Повторити 6 – 8 разів.

2. В.п. – стоячи за партою, руки на поясі. 1 – 2 – сісти, ноги випрямити вперед; 3 – 4 – в.п. Повторити 6 – 8 разів.

3. „Ловля комарів”. В.п. – стоячи за партою, руки за голову в замок. 1 – поворот тулуба вліво; 2 – у в.п.; 3 – поворот вправо; 4 – в.п. Повторити 6 – 8 разів.

4. В.п. – стоячи біля парти, руками обхватити плечі, піднявши високо лікті. 1 – піднятися на носочки, руки вбоки, вдих; 2 – в.п., видих. Повторити 8 – 10 разів.

5. В.п. – стоячи в проходах між партами, однією рукою спертися на кришку парти. 1 – присід на лівій нозі, праву вперед, 2 – в.п. Те ж на правій нозі. Повторити 4 – 6 разів.

6. В.п. – сидячи (або стоячи) за партою, вільно покласти руки на її кришку, сплести пальці (в замок). 1 – 4 руки вгору, повернути долоні догори, випрямити тулуб, вдих; 5 – 8 – в.п., видих. Повторити 3 – 4 рази.

7. В.п. – стоячи за партою, руки на поясі. 1 – 2 – нахил вліво, піднімаючи праву руку над головою, видих; 3 – 4 – в.п., вдих. Те ж у інший бік. Повторити 4 – 6 разів.

8. В.п. – стоячи за партою, ноги нарізно, руки на поясі. Кругові рухи тазом управо і вліво. Повторити по 4 рази.

Ігри і розваги під час перерв сприяють руховій діяльності, яка необхідна для правильного розвитку, дозволяють активно відпочити після надмірної розумової діяльності і вимушеної пози на уроці, забезпечують працездатність на подальших уроках.

Найбільшу оздоровчу цінність мають ті перерви, під час яких діти бувають на свіжому повітрі. Бажано в цей час проводити рухливі ігри, спортивні розваги, ігрові поєдинки, конкурси, змагання тощо. З хлопчиками проводять ігри, в яких можна помірятися силою, проявити спритність, кмітливість, наприклад, „Бій півнів”, „Відірви від підлоги”, „Перетягування палиці” та ін. Дівчаткам слід рекомендувати парні ігри – поєдинки „Вартовий і розвідник”, „Веселі мотальщиці”, „Метання мішечків”, а також ігри, в яких дії чергуються: „Виклик”, „Заєць без нірки”, „Човник”, „Шнур під стільцем”.

Ігри мають бути знайомі, прості за змістом, доступні дітям різного віку і статі, надавати школярам можливість у будь-який момент увійти до гри і вийти з неї. Не слід проводити ігри з м’ячем, оскільки вони надмірно збуджують дітей.

Рекомендується одночасно організувати декілька ігор у різних місцях, щоб усі учні мали можливість вибрати собі найцікавішу. Вибір дітьми ігор добровільний. Бажано, аби школярі могли самостійно пограти (удвох, утрьох, пострибати зі скакалкою та ін.) і не лише на великих, але і на маленьких перервах. На місці для ігор завжди має бути простий інвентар [38, с. 83-86].

Ігри на перервах припиняють за 2 – 3 хв до дзвоника на урок, що дозволяє учням підготуватися до занять.

Фізкультурні паузи та їхній скорочений варіант – фізкультурні хвилинки – за своєю спрямованістю суттєво відрізняються від ввідної гімнастики. Їхнє основне завдання – забезпечити активний відпочинок у процесі певної трудової або навчальної діяльності.

Комплекси фізичних вправ ввідної гимнастики, а також фізкультурних пауз і физкультхвилинок, періодично видозмінюються, але основна схема залишається постійною протягом довгого часу (2 – 4 місяці). Різноманітність комплексів рекомендують змінювати раз на 7 – 10 днів, динамічну структуру вправ (наприклад, замість нахилів тулуба – оберти, замість стрибків, – легкий біг протягом того ж відрізку часу).

Заняття фізичними вправами в режимі навчального дня краще проводити під музику, що значно підвищує емоційну насиченість виконуваних вправ і підсилює оздоровчий вплив ввідної гимнастики і фізкультурних пауз (фізкультхвилинок) [3; 38].