Міопія (короткозорість)

Останнім часом достатньо багато дітей шкільного віку мають захворювання на короткозорість. По закінченню загальноосвітніх навчальних закладів більш ніж у 20 відсотків випускників відмічається міопія.

Короткозорість, якщо вона не прогресує і не обмежує дієздатність, не становить небезпеку для зору дитини. У разі ж важких випадків міопії, захворювання може призвести до інвалідності.

Передують короткозорості швика втомлюваність очей при письмі та читанні, головні болі, тимчасове порушення зору, що характеризується неможливістю чітко бачити віддалені предмети [30, с. 32-36].

Чинники, які сприяють виникненню захворювання:

1. Спадковість.

2. Несприятливі умови зорової роботи на близькій відстані.

3. Порушення рефракції ока – ослаблення цилиарного м’язу й інших очних м’язів.

4. Недостатній фізичний розвиток.

5. Незбалансоване харчування.

6. Підвищене навантаження на зір.

Завдання оздоровчої роботи при міопії:

1. Поліпшення кровопостачання в тканинах ока.

2. Поліпшення діяльності м’язів ока, перш за все аккомодаційного м’язу.

3. Зміцнення склери [36, с. 24].

Показання та протипоказання до виконання фізичних вправ при міопії представлені в таблиці (дивись табл. 14).

Таблиця 14

Показання і протипоказання до виконання фізичних вправ при міопії (за в. П. Шликовим)

Рекомендується	Обмежити	Не рекомендується
1. Ходьба. 2. Біг у темпі. 3. Прогулянки на	Навантажен-ня на зоровий аналізатор.	Піднімання тягарів. 2. Стрибки.

Продовження табл. 14

Рекомендується	Обмежити	Не рекомендується
лижах. 4. Катання на ковзанах. 5. Плавання. 6. Велосипед. 7. Настільний теніс. 8. Туризм.

Враховуючи значне навантаження у школярів на зоровий аналізатор, їм бажано виконувати гімнастику для очей.

Гімнастика для профілактики захворювання очей:

1. Широко розкрити очі декілька разів.

2. Зробити 10 – 12 легких моргань (імітація рухів крил метелика).

3. Повільно обертати очима по колу зліва направо, потім справа наліво. Зробити 3 – 5 таких обертів.

4. Подивитися угору, донизу, вправо, вліво, у правий нижній куток, лівий нижній куток. Очі обертати із зусиллям. У крайніх положеннях затримувати погляд на носі на декілька секунд. Після відпочинку вправу можна повторити.

5. Закривши очі, уявити свій ніс олівцем і писати ним у повітрі слова, речення.

6. Із закритими очима подумки писати кінчиком уявної голки на уявному маковому зернятку.

7. В.п.: пряма права рука стиснута у кулак із виставленим великим пальцем, витягнута уперед на рівні очей. Повільно відводячи руку вправо та повертаючи її у початкове положення, спостерігати за великим пальцем, не повертаючи голови. Те ж саме зробити і лівою рукою.

8. Намалювати крапку на склі вікна. Стоячи на відстані, не більше 30 см від цієї крапки, зосередити на ній погляд на 2 – 3 сек. Потім перевести погляд на лінію обрію. Повторити цю вправу декілька разів.

9. Із закритими очима намагатися яко мога більше розслабити повіки, а очні яблука ніби опустити у очні ямки. Якщо важко досягти повного розслаблення, можна розтерти долоні одна об одну та теплими кінчиками пальців доторкнутися до закритих повік на 20 – 40 сек.

10. „Пальмінг” – відома вправа американського офтальмолога Бейтса. Перебуваючи у зручному положенні розігріти долоні одна об одну та прикласти до закритих очей так, щоб пальці схрещувалися на лобі. При цьому долоні не мають тиснути на очі. Ціль вправи – із закритими очами побачити чорноту [18, с.165].