Захворювання ендрокринної системи

До найбільш розповсюджених захворювань ендокринної системи відносяться ожиріння та цукровий діабет.

Ожиріння – це захворювання, що характеризується надмірним розвитком жирової тканини. Основним чинником, що призводить до розвитку ожиріння, є порушення енергетичного балансу, який полягає в невідповідності кількості енергетичних надходжень до організму і їх витратами. Найчастіше ожиріння виникає в наслідок переідання, а також порушення контролю витрат нергії. Значна роль відводиться спадково-конституційній зхильності, зниженню фізичної активності тощо.

Ожиріння є гіпоталамо-гіпоізарним захворюванням, в патогінезі якого переважну роль відіграють у тій чи іншій мірі гіпоталомічні порушення, що зумовлюють зміни поведінкових реакцій, особливо харчової поведінки, і гормональні порушення.

Загальною ознакою усіх форм ожиріння є надлишкова вага тіла. Виділяють чотири ступеня ожиріння і дві стадії захворювання – прогресуючу та стабільну. При І ступені ожиріння маса тіла перевищує ідеальну не більше, ніж на 29 %, при ІІ ступені на 30 % – 40 %, при ІІІ – на 50 % – 99 %, при IV-фактична маса тіла перевищує ідеальну на 100 % і більше.

У будь-якому випадку при наявності ожиріння призначається дієта з обовязковим виконанням необхідного об’єму рухової активності.

Діабет. Виділяють два типи діабету: ісулінозалежний та ісулінонезалежний. Перший тип – це діабет, який частіше зустрічається у підлітковому та молодому віці й характеризуються абсолютною недостатністю ісуліну в організмі хворого. Другий тип (інсулінонезалежний) – зустрічається у похилому віці, характеризується зниженням чутливості перефіричних рецепторів до дії інсуліну. Другий тіп тісно пов’язаний із ожирінням, тобто ожиріння є ініціюючим фактором другого типу діабету.

Чинники, які сприяють виникненню (загостренню) ендокринних захворювань:

1. Генетична схильність.

2. Порушення кількісного та якісного характеру харчування).

3. Нервові стреси і розлади.

4. Гіподинамїя.

5. Розлад у залозах внутрішньої секреції.

Завдання оздоровчої роботи при діабеті:

1. Нормалізація обміну речовин, основних нервових процесів.

2. Нормалізація гормонального балансу.

3. Поліпшення діяльності серцево-судинної і дихальної систем та інших органів і систем.

4. Підвищення рівня фізичної працездатності.

Таблиця 10

Показання і протипоказання до виконання фізичних вправ при ендокринних захворюваннях (за в. П. Шликовим)

Рекомендується	Обмежити	Не рекомендується
1. Ходьба. 2. Біг. 3. Дихальні вправи. 4. Заняття на тренажерах. 5. Елементи спортивних ігор. 6. Плавання. 7. Катання на велосипеді. 8. Прогулянки на лижах. 9. Активний відпочинок	Навантаження на слабкі ланки регуляції змінних і енергетичних процесів.	Перевтома і перевантаження.

Доцільним для учнів із ендокринними захворюваннями є застосування фізичних вправ.